ПЕРШОДЖЕРЕЛА. Випуск світ. Тенденції тижня 22-31.03.25 (дослідження)

23.03 Американський підприємець Ілон Маск заявив про існування в ПАР великої політичної партії, яка нібито закликає до геноциду білого населення країни.
У січні президент ПАР Сиріл Рамафоса підписав законопроєкт, згідно з яким уряд може за певних обставин запропонувати «нульову компенсацію» за земельне майно, яке він вирішить експропріювати в суспільних інтересах. Після цього Маск поставив йому запитання, чому в його країні діють «расистські закони» про земельну власність. «Мало хто знає, що в ПАР є велика політична партія, яка активно виступає за геноцид білих. Відео нижче було (опубліковано — ред.) тільки вчора. Ціла арена скандувала (гасла — ред.) про вбивство білих людей. Місяць тому уряд ПАР ухвалив закон, що легалізує вилучення майна у білих людей на свій розсуд і без будь-якої оплати. Де обурення? Чому немає висвітлення в традиційних ЗМІ?» — написав Маск у соціальній мережі Х.
Він також прикріпив до своєї публікації допис одного з користувачів Х, який поділився відео із заходу, де звучало гасло, що закликає до насильства щодо «бурів (фермерів-африканерів) і білих фермерів».
«Starlink (система супутникового зв’язку — ред.) не може отримати ліцензію на роботу в ПАР просто тому, що я не темношкірий. Як це можливо?» — додав підприємець.
Маск на початку березня заявив, що він не темношкірий, тому супутниковий інтернет Starlink його компанії SpaceX не доступний у ПАР. Раніше агентство Блумберг із посиланням на джерела повідомляло, що переговори про роботу супутникової мережі Starlink у ПАР зайшли в глухий кут.

23.03 Заяви президента Франції Еммануеля Макрона про «ядерну парасольку» для Європи звучать дуже небезпечно, заявив прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков.
«Ми чуємо заяви пана Макрона про «ядерну парасольку» для Європи, що теж звучить вельми і вельми небезпечно», — сказав Пєсков в інтерв’ю журналісту Павлу Зарубіну, відео викладено в неділю в Telegram-каналі журналіста.

23.03 Європа зараз говорить про мілітаризацію себе і хоче витрачати кошти на це замість розвитку охорони здоров’я та інфраструктури, зазначив прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков.
«Європа говорить зараз про війну і про те, як займатися мілітаризацією самої себе, і говорить про те, звідки знайти 800 мільярдів євро, щоб витратити. Не витратити ці гроші на охорону здоров’я, на розвиток інфраструктури, а вони хочуть це витратити на мілітаризацію. Парадоксально», — сказав Пєсков в інтерв’ю журналісту програми «Москва. Кремль. Путін» на телеканалі «Россия 1» Павлу Зарубіну.
Фрагмент інтерв’ю опубліковано в неділю Telegram-каналі Зарубіна.

24.03 Видворений зі США посол ПАР Емрахім Расул у неділю повернувся в Кейптаун, де заявив натовпу, який зустрічав його, що буде з гордістю нести свій статус нон грата, повідомляє телеканал CNN Africa.
Держсекретар США Марко Рубіо раніше заявив, що Вашингтон оголосив Расула персоною нон грата, звинувативши його в ненависті до США і президента країни Дональда Трампа.
Як повідомляє телеканал, Расул разом із дружиною в неділю прибув до Кейптауна, де в аеропорту його «зустрічали як героя»: сотні прихильників зібралися в аеропорту і співали пісні, що вихваляють його. Через це дипломатам знадобився поліцейський супровід для проходу будівлею.
«Оголошення персоною нон ґрата покликане принизити вас… Але коли ви повертаєтеся до таких натовпів і зустрічаєте таку теплоту… у цьому випадку я носитиму свій статус персони нон грата як знак гідності… Ми не вибирали повертатися додому, але ми повернулися додому без жалю», — наводить телеканал слова Расула у зверненні до натовпу через гучномовець.

23.03 Прем’єр-міністр Канади Марк Карні оголосив про проведення дострокових парламентських виборів, які відбудуться 28 квітня.

«Я щойно попросив генерал-губернатора [Канади Мері Саймон] розпустити парламент і призначити вибори на 28 квітня. Вона погодилася», — заявив Карні під час спеціального звернення, яке транслювали національні телеканали.

Прем’єр-міністр пояснив, що рішення про проведення дострокових виборів продиктоване необхідністю в найкоротші терміни виправити проблеми в економіці країни і відреагувати на тарифну політику американської адміністрації. Для цього йому і його уряду потрібна «сильна підтримка» населення, додав Карні.

Парламент країни мав повернутися до роботи 24 березня, а вибори були намічені на 20 жовтня. 9 березня Карні став прем’єр-міністром після того, як Джастін Трюдо пішов у відставку з посади глави уряду і лідера правлячої Ліберальної партії Канади. Очікувалося, що новий прем’єр-міністр оголосить про дострокові вибори, оскільки 24 березня парламент мав розглянути питання про вотум довіри Карні. З огляду на те, що ліберали не мають більшості в парламенті, а лідери всіх опозиційних партій уже заявили, що не підтримають лібералів, шансів успішно пройти голосування щодо вотуму довіри у Карні не було.

23.03 Прем’єр-міністр Канади Марк Карні заявив, що готовий почати переговори з президентом США Дональдом Трампом щодо різних питань, але за умови, що глава американської адміністрації визнає канадський суверенітет. «Я цілком готовий це зробити <…>, але є умова <…>: він (Трамп — прим. ТАСС) має визнати, що Канада є суверенною країною. Він має сказати це і прийняти, перш ніж ми почнемо вести ширшу дискусію», — заявив Карні журналістам.

Трамп неодноразово висловлював думку, згідно з якою багато жителів Канади виступають за те, щоб їхня країна стала 51-м штатом США. Він вважає, що таке об’єднання принесе Канаді економічну стабільність і захистить її від зовнішніх загроз, які, за твердженням Трампа, виходять, зокрема, від Росії та Китаю. Раніше Карні неодноразово заявляв, що його країна ніколи і ні в якій формі не увійде до складу США.

23.03 Американська делегація, до якої увійде дружина віце-президента США Уша Венс, відвідає Гренландію 27-29 березня. Про це йдеться в заяві, поширеній прес-службою Білого дому.

Як випливає з документа, 27 березня «Уша Венс разом із сином вирушить до Гренландії з делегацією Сполучених Штатів, щоб відвідати історичні місця, дізнатися про гренландську спадщину». Американські представники також мають намір відвідати перегони на собачих упряжках. У заяві уточнюється, що Уша Венс повернеться до США 29 березня.

За словами джерел газети The New York Times, «помічник президента США з національної безпеки Майк Волтц, як очікується, відвідає американську військову базу» в Гренландії. З ним поїде міністр енергетики США Кріс Райт. Коли саме це станеться, не уточнюється. Інші співробітники вашингтонської адміністрації також можуть відвідати Гренландію. Як уточнило видання, «представник Білого дому не відповів на запитання про те, чи були [американські] посадові особи запрошені».

Американський президент Дональд Трамп 13 березня висловив упевненість у тому, що США анексують Гренландію, яка є автономною територією Данії. «Так, я думаю, це станеться», — відповів він на запитання журналіста про «потенційну анексію» Гренландії.

24.03 Влада Німеччини, як і раніше, має намір розгорнути на території країни далекобійні ракети США. Про це заявили «Известиям» у посольстві ФРН у Москві.

«У Німеччині, як і раніше, розраховують на розміщення американських далекобійних ракет у 2026 році. Це рішення, ухвалене Берліном і Вашингтоном у липні 2024-го, відповідає логіці стратегії національної безпеки від жовтня 2023 року», — повідомили в посольстві.

10 липня 2024 року пресслужба Білого дому повідомила, що США почнуть розміщувати з 2026 року на території Німеччини нові засоби вогневого ураження більшої дальності, ніж ті, що розгорнуті наразі будь-де в Європі. Посол РФ у Вашингтоні Анатолій Антонов (завершив місію в жовтні 2024 року) заявляв, що ці плани підвищують ймовірність гонки ракетних озброєнь і можуть призвести до неконтрольованої ескалації.

24.03 Південна Корея може отримати можливість домовитися з Вашингтоном про розробку ядерної зброї під час перебування при владі в США американського лідера Дональда Трампа, пише газета Financial Times з посиланням на почесного професора ядерної інженерії Сеульського університету Со Кюн Рьоля.
«Президентський термін Трампа дає Південній Кореї «рідкісну можливість домовитися зі США про розробку ядерної зброї», — ідеться в матеріалі видання. На думку Со Кюн Рьоля, Південній Кореї зрештою доведеться обирати: бути «поглинутою» КНДР або піддатися міжнародним санкціям за створення власної ядерної зброї. Як вважає професор, наявні у Сеула технології дають йому змогу створити таку зброю «за два-три місяці».
Газета Politico на початку січня склала список несподіваних подій, або «чорних лебедів», які можуть статися у зовнішній політиці 2025 року. Так, на думку видання, однією з таких подій може стати тестування ядерної зброї Південною Кореєю. На думку експерта, влада Південної Кореї 2025 року оголосить про вихід із Договору про нерозповсюдження ядерної зброї.
Договір про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ, 1968, діє з 1970) зафіксував, що ядерною зброєю володіють тільки п’ять країн (СРСР, США, Велика Британія, Франція і Китай), і заборонив появу нових ядерних держав. «Ядерна п’ятірка» взяла на себе зобов’язання не передавати ядерну зброю іншим країнам і не допомагати в її створенні, а решта учасників договору — не приймати і не створювати атомну бомбу. Німеччина входить до числа країн, які підписали цей договір.

24.03 Адміністрація американського президента Дональда Трампа відмовить у видачі статусу легальних мігрантів більш ніж 500 тис. осіб, які прибули до США з Куби, Гаїті, а також з Нікарагуа і Венесуели. Про це повідомило Міністерство внутрішньої безпеки США (МВБ).

«З моменту запуску програми з надання права на в’їзд до США для венесуельців та їхніх найближчих родичів 12 жовтня 2022 року та подальшого запровадження подібних програм для кубинців, гаїтян, нікарагуанців та їхніх найближчих родичів у період із січня 2023 року до 22 січня 2025 року приблизно 532 тис. іноземців, яким заборонено в’їзд до США, отримали попередній дозвіл на поїздки до країни та розгляд питання щодо надання їм такого права», — ідеться в документі, опублікованому відомством. У ньому наголошується, що програми з надання права на в’їзд до США для мігрантів із перерахованих країн та їхніх найближчих родичів буде припинено.

Іммігрантам, які підпадають під дію цієї програми, наказано покинути територію США протягом 30 днів після офіційної публікації повідомлення у Федеральному реєстрі (збірці офіційних документів американського уряду), тобто до 24 квітня, навіть якщо їхній дозвіл на перебування в країні ще не закінчився.

Трамп неодноразово висловлювався за посилення імміграційної політики США. Після вступу 20 січня на посаду президента він підписав указ про введення на кордоні з Мексикою режиму надзвичайної ситуації. Міністерство внутрішньої безпеки розширило повноваження американських правоохоронних органів, дозволивши їм депортувати нелегалів за так званою прискореною процедурою, тобто без рішення імміграційного суду.

24.03 Союзники США в Європі та Азії розглядають варіанти створення власного ядерного щита через ставлення американського президента Дональда Трампа до Росії. Про це пише газета Financial Times (FT).

Видання стверджує, що «розворот президента США в бік Москви і його зневажливе нехтування НАТО» змусили союзників Вашингтона задуматися про підготовку до можливого виходу з-під американської ядерної парасольки. «Консенсус великих держав щодо нерозповсюдження дійсно розхитується, — заявив газеті експерт Фонду Карнегі Анкіт Панда. — Феномен Трампа надав потужний стимул для озвучування думок у країнах — союзницях США, які полягають у тому, що володіння ядерною зброєю докорінно вирішить проблему ненадійності Америки».

Думки з країн-союзниць
За даними FT, німецькі чиновники в приватному порядку почали задаватися питанням необхідності отримання Берліном власної ядерної зброї, перебуваючи «в шоці від темпу розвитку подій після приходу Трампа до влади», хоча публічно не висловлювали сумнівів у надійності американського ядерного щита. Експосол ФРН у Вашингтоні Вольфганг Ішингер попередив, що входження Німеччини до числа ядерних держав може підірвати довіру світової спільноти. «Ми б ризикували втратити більшу частину довіри, яку нам вдалося заслужити за п’ятдесят-шістдесят років після катастрофи Другої світової війни», — підкреслив він.

Президент Польщі Анджей Дуда раніше заявив FT, що закликав США розмістити в країні ядерну зброю. Польський прем’єр-міністр Дональд Туск говорив, що республіка повинна прагнути отримати доступ до ядерної та інших видів неконвенційної зброї, зокрема через участь в ініціативі французької ядерної парасольки. Туск і Дуда представляють конкуруючі політичні сили Польщі. «Але якщо ми хочемо бути частиною нової європейської команди і ядерного проєкту, то, звичайно, ми хочемо брати участь», — додав Туск. Член ради директорів польського оборонного концерну PGZ (Polska Grupa Zbrojeniowa) Марчін Ідзік уточнив, що створення власної ядерної зброї буде надто затратним для Варшави, у якої «немає на це часу».

Південнокорейські експерти заявили FT, що в країні також активізувалися обговорення створення власної ядерної зброї. Професор ядерної інженерії Сеульського національного університету Су Кюн Рьоль розповів, що держава вже володіє базовою технологією виробництва ядерної зброї. «У неї [Південної Кореї] є технологія, яка дасть змогу створити примітивні атомні бомби — на кшталт тих, які були скинуті на Хіросіму і Нагасакі — протягом трьох місяців». Науковий співробітник Корейського інституту науки і технологій Лі Чан Гин уточнив, що для створення повноцінної ядерної зброї Сеулу також буде необхідно виготовити детонатор і ядерні боєголовки, а також провести ядерні випробування. За його словами, у разі введення в країні надзвичайного стану і мобілізації всіх державних ресурсів, таку зброю вдасться створити за два роки.

У Японії, єдиній країні, яка постраждала від ядерної зброї, схожа дискусія ведеться у вузьких колах, незважаючи на те, що тема володіння ядерною зброєю була «найсерйознішим політичним табу» в її післявоєнній історії, пише FT. Японський чиновник високого рангу заявив виданню, що обговорення навколо цього питання завжди велися всередині невеликої групи найбільш войовничо налаштованих політиків, однак тепер «коло учасників може розширюватися».

24.03 Чинний уряд Гренландії та американська делегація, включно з радником з національної безпеки США Майком Волтцом, не проведуть зустрічі в рамках її візиту на острів, заявив прем’єр Гренландії Муте Егеде.
Делегація зі США, включно з дружиною віце-президента країни Джей Ді Венса Ушу Венс, цього тижня відвідає Гренландію на тлі домагань американського лідера Дональда Трампа на острів. За даними неназваного джерела телеканала CBS, у поїздці також візьме участь радник із національної безпеки США Майк Волтц, який відвідає на острові космічну базу Пітуффік. Газета Financial Times із посиланням на обізнані джерела повідомила, що, крім Волтца, базу відвідає міністр енергетики США Кріс Райт, який, як очікують, також увійде до складу американської делегації. «Не буде зустрічей між майбутніми гостями (зі США — ред.) і чинним урядом Гренландії. Американці також були ясно проінформовані про те, що зустрічі можуть відбутися тільки після того, як новий уряд Гренландії почне роботу», — написав Егеде на своїй сторінці в соцмережі Facebook*.
Політик додав, що цілісність і демократію Гренландії необхідно поважати без будь-яких перешкод ззовні, оскільки острів сам вирішує своє майбутнє.
У березні Трамп заявив, що Гренландія «так чи інакше» опиниться під контролем США, і пообіцяв жителям острова багатство, якщо вони приєднаються до Сполучених Штатів.
Гренландія до 1953 року була колонією Данії. Вона залишається частиною королівства, але 2009 року отримала автономію з можливістю самоврядування і самостійного вибору у внутрішній політиці.

24.03 Прем’єр Держради КНР Лі Цян розпорядився оприлюднити положення про застосування закону КНР щодо протидії санкціям інших країн. Документ опубліковано на сайті уряду Китаю, положення набули чинності в день публікації.

Робота з протидії санкціям втілює в життя загальну концепцію національної безпеки, «захищає суверенітет, безпеку та інтереси розвитку країни, а також захищає законні права та інтереси громадян і організацій КНР», ідеться в документі.

Якщо іноземна держава під якимось приводом вживає дискримінаційні та обмежувальні заходи проти громадян і організацій КНР, втручається у внутрішні справи Китаю або ставить під загрозу його суверенітет, безпеку та інтереси розвитку, то китайський уряд має право зарахувати відповідних фізичних та юридичних осіб до санкційного списку й ужити необхідних контрзаходів, вказано в положеннях.

Контрзаходи включають заморожування майна, заборону на ведення бізнесу з Китаєм і заборону на в’їзд до країни. Уряд КНР може змінити або скасувати відповідні контрзаходи, якщо підсанкційні суб’єкти нададуть підстави для цього.

24.03 Президент США Дональд Трамп у понеділок заявив, що з 2 квітня запроваджує 25% мито щодо третіх країн, які закуповують нафту і газ у Венесуели на тлі того, що Каракас нібито приховано надсилав до США злочинців.
«Будь-яка країна, яка купує нафту та/або газ у Венесуели, буде змушена платити Сполученим Штатам мито в розмірі 25% на будь-яку торгівлю, яку вони проводять із нашою країною. Усю документацію буде підписано та зареєстровано, а мито набуде чинності 2 квітня 2025 року», — заявив Трамп у своїй соцмережі Truth Social. США продовжать відправляти назад до Венесуели мігрантів, зокрема тих, хто нібито має зв’язки зі злочинним угрупованням Tren de Aragua, яке нещодавно було визнано терористичним у США, зазначив Трамп.
Раніше в понеділок міністр внутрішніх справ Венесуели Діосдадо Кабельо заявив, що майже 200 венесуельських мігрантів, депортованих зі США, прибули до Венесуели. Це вже четвертий рейс із депортованими зі США венесуельцями. Венесуела переривала прийом мігрантів через тимчасове відкликання ліцензії у нафтової компанії Chevron, що дозволяє їй працювати в Боліваріанській Республіці.
Польоти поновилися на тлі напружених відносин між Венесуелою і США у зв’язку з депортацією до Сальвадору 238 венесуельських мігрантів, яких після прибуття розмістили в Центрі утримання терористів як підозрюваних у зв’язках зі злочинним угрупованням Tren de Aragua.
Раніше Каракас засудив дії США та Сальвадору і запевнив, що зробить усе необхідне, щоб гарантувати повернення своїх громадян до Венесуели.

24.03 Візит до Гренландії американської делегації, включно з дружиною віце-президента країни Джей Ді Венса, не дасть бажаного ефекту, оскільки мешканці острова не відвернуться від Копенгагена, вважає глава МЗС Данії Ларс Лекке Расмуссен.
Делегація зі США, включно з дружиною віце-президента Ушу Венс, цього тижня відвідає Гренландію на тлі домагань американського лідера Дональда Трампа на острів. За даними неназваного джерела телеканала CBS, у поїздці також візьме участь радник із національної безпеки США Майк Волтц, який відвідає на острові космічну базу Пітуффік. Газета Financial Times із посиланням на обізнані джерела повідомила, що, крім Волтца, базу відвідає міністр енергетики США Кріс Райт, який, як очікують, також увійде до складу американської делегації. «Якщо уявити, що гренландців зачарують, щоб вони відвернулися від Королівства Данія, то є всі підстави вважати, що ця місія не увінчається успіхом», — заявив Расмуссен в інтерв’ю датському телеканалу TV2, кажучи про візит американської делегації на острів.
За його словами, майбутній візит делегації свідчить про «недоречний апетит» США в питанні безпеки в Арктиці, а подання сигналів із Вашингтона з такого високого рівня не сприяє рівноправному діалогу між Данією і США.
«Американці мали сильнішу присутність у Гренландії, ніж зараз. Якщо необхідно більше, це те, що ми б хотіли обговорити з американцями, але це має бути зроблено з основоположною повагою до того факту, що Королівство Данія є суверенною одиницею і що Гренландія є її частиною. Американці, звісно, мають поважати цей суверенітет», — зазначив глава данського МЗС.
У березні президент США Дональд Трамп заявив, що Гренландія «так чи інакше» опиниться під контролем США, і пообіцяв жителям острова багатство, якщо вони приєднаються до Сполучених Штатів.
Гренландія до 1953 року була колонією Данії. Вона залишається частиною королівства, але 2009 року отримала автономію з можливістю самоврядування і самостійного вибору у внутрішній політиці.

24.03 Прем’єр-міністр Канади Марк Карні в понеділок заявив, що готовий до своєї першої телефонної розмови з президентом США Дональдом Трампом від моменту свого вступу на посаду, однак тільки за умови, що американський лідер поважатиме суверенітет Оттави.
«Я готовий до дзвінка, але, знаєте, ми будемо говорити на наших умовах — і про всеосяжну угоду, як суверенна країна, а не як те, що він (Трамп — ред.) вважає», — заявив Карні журналістам.
У світлі того, що дострокові вибори в Канаді було призначено на 28 квітня, Карні висловив припущення, що Трамп очікує на їхні результати і тільки після цього буде готовий ґрунтовно розв’язати торговельні суперечки між країнами.
Трамп неодноразово виступав за приєднання Канади до США. В інтерв’ю телеканалу Fox News Трамп заявив, що Вашингтон втомився забезпечувати безпеку Канади, яка майже нічого не платить за оборону, але в разі приєднання Вашингтон би взяв на себе турботу про її безпеку. Тоді ж Трамп назвав Канаду найгіршим партнером для переговорів зі Сполученими Штатами, але висловив упевненість, що «їй судилося» стати 51-м штатом.

24.03 Мита США на імпорт з країн, які купують венесуельську нафту, можуть торкнутися Індії, Іспанії, Китаю та Італії, при цьому найбільшим її покупцем є самі Штати, з’ясувало РІА Новини за даними національних статслужб.
Президент США Дональд Трамп у понеділок заявив, що з 2 квітня запроваджує 25%-ве мито щодо третіх країн, які закуповують нафту і газ у Венесуели. Головним покупцем нафти з Венесуели торік були Штати — їхній імпорт становив 5,6 мільярда доларів. За даними за грудень, за винятком Канади і Мексики саме Каракас був головним джерелом цього палива для США. Однак у лютому Трамп оголосив, що відкличе ліцензію американської Chevron на видобуток нафти у Венесуелі.
Найбільшими споживачами венесуельської нафти в Азії торік були Індія, яка торік придбала її у Каракаса на 1,8 мільярда доларів, а також Китай із закупівлями на 726,3 мільйона доларів.
Серед країн Євросоюзу у Венесуели купували «чорне золото» Іспанія (на 1,3 мільярда доларів), Італія (171 мільйон доларів) і Польща (6 мільйонів доларів).
Усі вищеназвані країни є великими постачальниками товарів на американський ринок. Китай торік експортував до США продукції на 438,9 мільярда доларів, Індія — на 87,4 мільярда, Італія — на 76,4 мільярда, Іспанія — на 21,3 мільярда, Польща — 13,7 мільярда.

24.03 Євросоюз може залучити Туреччину для своїх планів з переозброєння на тлі приходу президента США Дональда Трампа до влади і змін у геополітиці, повідомило видання Euractiv з посиланням на європейських дипломатів.
У матеріалі видання зазначається, що Єврокомісія відкрила двері для третьої країни, включно з Великою Британією, Туреччиною та Норвегією, для ближчого співробітництва за новою програмою з оборони на 150 мільярдів євро. Неназвані європейські дипломати наголосили виданню, що прихід президента США Дональда Трампа до влади і зміни в геополітиці змінили перспективу для ближчих зв’язків союзу й Анкари. У статті зазначено, що багато європейських чиновників вважають, що це лише питання часу, коли Європі доведеться розширити коло своїх партнерів, щоб «замінити залежність від США». Як додав виданню один неназваний чиновник з ЄС, Євросоюзу доведеться провести прагматичний аналіз ситуації щодо промисловостей інших країн, якщо він серйозно ставиться до переозброєння. Такі точки зору вже більше повторюються в Брюсселі, підкреслює видання. «Незважаючи на підхід Франції до оборони за принципом «купуй європейське», навпаки, ми зближуємося в питаннях оборони з усіма цими країнами (іншими партнерами — ред.)», — заявив Euractiv один із чиновників ЄС.
За даними порталу, подібну точку зору дедалі більше поділяють низка держав-членів ЄС, які стверджують, що існують способи «стримати давні образи» Греції та Кіпру на Туреччину. Зазначається, що для ухвалення угоди про торгівлю у сфері оборонної промисловості потрібна лише кваліфікована більшість голосів держав-членів Євросоюзу. У результаті Греція і Кіпр, які зазвичай виступають проти приєднання Анкари до будь-яких європейських схем, пов’язаних з обороною, можуть опинитися осторонь, підкреслює видання.
Угоду про оборону буде підписано безпосередньо між третьою країною і Європейською комісією, уточнює портал із посиланням на проєкт тексту, представлений раніше цього тижня.

«Якщо Туреччині пощастить, то польське головування в ЄС може відмовитися від пошуку одностайного консенсусу на користь більш швидкої угоди», — цитує видання деяких неназваних дипломатів ЄС.
Видання також розмірковує про переваги Туреччини, які ЄС може використати у своїх планах щодо переозброєння. Зокрема, як додали виданню неназвані дипломати ЄС, військове обладнання Туреччини «є одним із найдешевших варіантів», які можна придбати за межами союзу. За словами порталу, турецька продукція оборонного призначення купується у величезних масштабах деякими країнами півдня і сходу Європи, наприклад, Іспанією, Португалією, Польщею, Румунією та Естонією.
Європейська комісія раніше представила свою оборонну стратегію «Готовність 2030», яка передбачає значне збільшення витрат на оборону, розвиток оборонної промисловості, військову допомогу Україні, а також досягнення військової мобільності ЄС,

24.03 Уряд Італії вважає, що потрібно підтримувати відносини «з усіма глобальними гравцями», включно з Росією і Китаєм. Про це заявив заступник міністра закордонних справ Едмондо Чіріеллі.

«Я представляю уряд, і, гадаю, що зараз як ніколи, потрібно підтримувати дипломатичну лінію, розгорнуту на 360 градусів, і не лише всередині НАТО, а й з усіма глобальними гравцями, які мають право вето в Радбезі, — з Китаєм, Росією. Настав момент великого дипломатичного наступу, і це стосується всіх», — сказав заступник міністра на прес-конференції в Асоціації іноземної преси.

У бесіді з кореспондентом ТАСС на запитання, чи є висловлена позиція — позицією партії прем’єр-міністра Джорджі Мелоні «Брати Італії», яку він представляє, міністр зазначив: «Це — позиція уряду».

Відповідаючи на запитання ТАСС про те, чи не збирається Рим зробити якісь кроки для налагодження офіційного діалогу з Москвою, Чіріеллі відповів: «Нехай [президент США Дональд] Трамп укладе мир, це — наш найближчий союзник».

24.03 Президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон найближчими днями може оголосити про введення додаткових торгових мит. Відповідну заяву він зробив під час спілкування з журналістами в Білому домі.

«У найближчі кілька днів ми оголосимо про додаткові мита. Вони торкнуться автомобілів, а також деревини та напівпровідників. Ми доб’ємося того, щоб повернулися всі компанії — [виробники] напівпровідників. Вони вже повертаються, хоча ми ще цього не зробили», — заявив американський лідер.

Раніше в понеділок Трамп опублікував у соцмережі Truth Social заяву, з якої випливає, що США планують з 2 квітня запровадити імпортні мита в розмірі 25% щодо тих країн, які купують нафту або газ у Венесуели. Під час спілкування з журналістами він пояснив, що ці мита буде запроваджено на додаток до обмежувальних заходів, які вже діють щодо низки країн.

Газета The Wall Street Journal (WSJ) раніше повідомила з посиланням на джерела в Білому домі, що адміністрація Трампа готується 2 квітня запровадити дзеркальні мита на іноземний імпорт, Росія може увійти до списку країн, яких торкнуться ці заходи. Вашингтон, за відомостями WSJ, може відкласти впровадження мит на низку галузевих товарів, натомість зосередившись на взаємних митах щодо конкретних країн, на які припадає значна частина зовнішньої торгівлі США.

24.03 Президент США Дональд Трамп вважає, що Гренландія може стати одним з елементів у майбутньому Сполучених Штатів.

Після засідання кабінету в Білому домі журналісти попросили президента прокоментувати запланований візит до Гренландії американської делегації на чолі з дружиною віце-президента США Ушей Венс. «Вона дуже мила жінка, і їй подобається концепція Гренландії, тому вона збирається туди. І, гадаю, що туди збираються [держсекретар США] Марко [Рубіо] і деякі інші. Але нас запросили, і їм (жителям Гренландії — прим. ТАСС) дуже подобається ця ідея, тому що вони були в певному сенсі занедбані, як ви знаєте, до них не ставилися добре, не дбали про них», — сказав він.

«І я думаю, що Гренландія буде чимось, що може бути в нашому майбутньому. Вважаю, це важливо. Це важливо з точки зору міжнародної безпеки. Якщо ви подивитеся на кораблі навколо Гренландії, у вас [там] є Росія, у вас є Китай, у вас є багато різних людей і багато різних місць, і це не може тривати так, як зараз. Так тривати не може. Я зроблю заяву: цього не буде», — резюмував Трамп.

Напередодні прес-служба Білого дому оголосила, що дружина віце-президента США відвідає Гренландію 27-29 березня. Газета The New York Times повідомила, що на острів також здійснять візит помічник президента США з національної безпеки Майк Волтц і міністр енергетики країни Кріс Райт: вони відвідають американську військову базу в Гренландії.

25.03 Керівництво ЄС намагається «розрядити обстановку» у відносинах зі США, що погіршуються, і саме цієї мети покликана досягти чергова поїздка єврокомісара з торгівлі та економічної безпеки Мароша Шефчовича до Вашингтона. Про це повідомило європейське видання Politico.

За його інформацією, у візиті також візьме участь глава кабінету голови Єврокомісії (ЄК) Урсули фон дер Ляєн Бьорн Зайберт. Поїздка відбудеться на тлі того, що Брюссель відклав ухвалення заходів у відповідь на введення президентом США Дональдом Трампом імпортних мит на сталь і алюміній. За оцінками видання, вона стане «черговою спробою ЄС послабити зростаючу напруженість у торговельних відносинах зі США».

«Ми повинні докласти всіх зусиль по обидва боки, щоб уникнути введення згубних мит і зміцнювати, а не руйнувати торгово-економічні відносини між ЄС і США, які залишаються найміцнішими у світі», — коментує ситуацію представник ЄК з торгівлі Олоф Гілл. Газета нагадує, що раніше ЄС розглядав питання про введення відповідних мит на імпорт зі США обсягом €21,5 млрд, проте минулого тижня ЄК ухвалила рішення відкласти вжиття цих заходів до початку квітня.

За оцінками Politico, такий крок дає Брюсселю час на переговори з Вашингтоном. Крім того, влада ЄС робить спроби переконати деякі скептично налаштовані до введення заходів у відповідь країни, включно з Францією та Італією, виступити з єдиної позиції. Видання зазначає, що майбутня поїздка Шефчовича до Вашингтона стане другою з моменту інавгурації Трампа 20 січня. У вівторок єврокомісар має зустрітися з міністром торгівлі США Говардом Латніком і торговим представником Джеймісоном Гріром.

За даними газети, після візиту до США має відбутися поїздка Шефчовича до Китаю, яка стане першою після призначення його на посаду єврокомісара наприкінці минулого року.

25.03 Влада КНР звільнила п’ятьох співробітників пекінського офісу американської аудиторської компанії Mintz Group, яких утримували під вартою протягом двох років. Про це пише британська газета Financial Times (FT) з посиланням на представника компанії.

«Затримані співробітники пекінського офісу Mintz Group, усі громадяни Китаю, звільнені», — повідомив представник американської компанії, подякувавши китайській владі. Як зазначає газета, невідомо, чи завершилися всі судові розгляди, пов’язані з діяльністю компанії в Китаї.

У березні 2023 року агентство Bloomberg повідомляло, що китайська влада провела обшуки в пекінських офісах Mintz Group у межах серії перевірок великих американських компаній щодо витоку державної таємниці та зв’язків з іноземними спецслужбами. Правоохоронці затримали п’ятьох китайських співробітників компанії за підозрою в проведенні незаконних бізнес-операцій, після чого Mintz закрила всі свої відділення в країні. У серпні того ж року влада Китаю оштрафувала компанію на суму близько $1,5 млн, звинувативши її в порушенні місцевого законодавства шляхом збору «статистики та інформації по зарубіжжю» без отримання необхідного дозволу.

Компанія Mintz Group надає для корпоративних клієнтів послуги комплексної перевірки бізнесу. На її сайті зазначено, що компанія має 12 офісів по всьому світу, а її штат налічує понад 280 співробітників, деякі з яких є колишніми «професіоналами розвідки». Так, за даними Bloomberg, у Mintz Group працював, зокрема, колишній представник ЦРУ в КНР Ренді Філліпс.

25.03 Адміністрація президента США Дональда Трампа розглядає двоетапний підхід до нових імпортних мит, запроваджуючи тимчасові мита на час розслідування стосовно торговельних партнерів щодо дискримінаційних дій, повідомляє газета Financial Times з посиланням на джерела, знайомі з ходом обговорень.
У понеділок Трамп заявив, що з 2 квітня запроваджує мито 25% щодо країн, які закуповують нафту і газ у Венесуели. Пізніше він заявив, що США оголосять про введення нових мит найближчими днями, вони стосуватимуться автомобільної індустрії та деревини. Також, за даними ЗМІ, адміністрація Трампа планує застосувати так звані «взаємні мита» (reciprocal tariffs) щодо держав зі стійким торговельним дисбалансом зі США. І до їх числа входить багато великих країн світу. «Трамп розглядає двоетапний підхід до нового тарифного режиму, в якому будуть задіяні рідко вживані повноваження для введення надзвичайних мит на період завершення перевірок торговельних партнерів… Мита будуть спрямовані на те, щоб закріпити принцип «дзеркальності» в рамках міцної правової бази, одночасно даючи змогу Трампу зібрати кошти для зниження податків», — пише газета.
Тимчасові мита на період розслідування можуть бути введені відповідно до закону про міжнародні надзвичайні економічні повноваження від 1977 року, або ж відповідно до одного з розділів закону про мита від 1930 року. У рамках останнього адміністрація зможе ввести мита в розмірі до 50%.
Тим часом адміністрація продовжить розслідувати недобросовісну практику торговельних партнерів, що підпадає під 301-шу статтю закону про торгівлю від 1974 року, додає видання. Стаття наділяє президента правом вживати заходів проти інших держав, якщо вони завдають шкоди американській торгівлі або якщо їхні практики суперечать міжнародним домовленостям.
США раніше запровадили 25-відсоткові мита на імпорт товарів із Мексики та Канади, а також ввели нові мита на продукцію з Китаю, підвищивши ставку на них до 20%. Влада пояснювала введення таких заходів боротьбою з нелегальною міграцією і поставками фентанілу. Крім цих держав Штати ввели мита на товари з Євросоюзу, а також мають намір запровадити «дзеркальні» мита проти країн, чиї мита на американські товари вищі, ніж зворотні. Канада і Китай уже оголосили про відповідні мита, ЄС також обіцяє запровадити контрзаходи у квітні.

25.03 Прем’єр Канади Марк Карні обіцяв безпрецедентні інвестиції в оборону країни в разі перемоги його партії на дострокових виборах.
«Ми забезпечимо безпрецедентне збільшення інвестиції в наші збройні сили, щоб ми могли захистити кожен дюйм нашої території, поки допомагаємо нашим союзникам за кордоном», — заявив Карні на зустрічі з прихильниками, трансляція якої велася в соцмережі Х.
Раніше Карні заявив, що звернувся до генерал-губернатора країни Мері Саймон із проханням розпустити парламент і призначити дострокові вибори на 28 квітня.
Президент США Дональд Трамп неодноразово виступав за приєднання Канади до США, вказуючи, що північний сусід недостатньо витрачає на оборону, розраховуючи на захист Вашингтона.

25.03 Європі потрібен суверенний доступ до космосу, щоб мати можливість отримувати розвідувальні супутникові дані і менше залежати від США, заявив голова наглядової ради європейської компанії Airbus Рене Оберман.
«Протягом багатьох років у Європи не було великих космічних амбіцій. У результаті ми сильно відстаємо. Минулого (2024 року — ред.) року у США було проведено понад 140 пусків ракет, у Китаї — близько 70, у Європі — три», — заявив Оберман в інтерв’ю газеті Handelsblatt. Однак, зазначив він, з’явилася можливість запускати європейську ракету-носій Ariane 6 «з високим корисним навантаженням і хорошою частотою». Крім того, є прогрес із малими ракетами, наприклад, компанії Isar Aerospace, додав голова наглядової ради.
«Нам потрібен суверенний доступ до космосу і європейські супутникові угруповання, щоб мати змогу здійснювати зв’язок незалежно від (американського підприємця, засновника компанії SpaceX Ілона — ред.) Маска та Starlink відповідно і отримувати військові розвідувальні дані через супутник», — додав Оберман.
У лютому лідер ХДС/ХСС і ймовірний наступний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц також наголошував на важливості незалежного європейського доступу до космосу у світлі зміни зовнішньої політики США.
На початку березня французький військовий супутник CSO-3 був виведений на орбіту в рамках першого комерційного запуску нової європейської ракети-носія Ariane 6 у Французькій Гвіані. Міністр оборони Франції Себастьян Лекорню привітав виведення супутника на орбіту, назвавши успіх запуску «важливим етапом» у поверненні Франції та Європи до автономії і суверенітету в космосі.

25.03 Лондон упевнений в тому, що обмін повідомленнями британської розвідки зі США не стануть витоком інформації, повідомляє агентство Рейтер з посиланням на офіційного представника британського прем’єра.
«Представник прем’єр-міністра Кіра Стармера заявив, що уряд упевнений, що будь-які повідомлення британської розвідки (під час обміну — ред.) зі США не стануть витоком інформації», — передає агентство.
Британія продовжить працювати зі США за лінією забезпечення регіональної безпеки на Близькому Сході і продовжить поглиблювати відносини з Вашингтоном із питань розвідки та оборони, пише ЗМІ з посиланням на представника прем’єра.

25.03 Розвідувальне співтовариство США вважає, що поглиблення зв’язків між Китаєм, Росією, Іраном і Північною Кореєю збережеться, навіть якщо бойові дії в Україні завершаться, ідеться в представленій у вівторок щорічній доповіді американського розвідувального співтовариства про глобальні загрози.
«
«З 2022 року Китай, Росія, Іран і Північна Корея зблизилися. Виняток прискорювального фактора у вигляді конфлікту в Україні навряд чи поверне ці двосторонні відносини до довоєнного рівня 2021 року», — йдеться в документі.
У доповіді підкреслюється, що поточне зближення створює простір для нових стратегічних пріоритетів і викликів, здатних зміцнити або трансформувати наявний рівень співпраці між цими країнами.

25.03 США відзначають нарощування Пекіном військового потенціалу на випадок конфлікту зі США через Тайвань, йдеться в представленій у вівторок щорічній доповіді американської розвідки про глобальні загрози.
«Збройні сили Китаю нарощують потенціал, розвивають передові сфери, включно з гіперзвуковою зброєю, літаками-невидимками, сучасними підводними човнами, просунутими засобами ведення війни в космосі та кіберпросторі, більшим арсеналом ядерної зброї. Китай хотів би розвивати і підтримувати позитивні зв’язки зі США та адміністрацією президента Дональда Трампа, щоб просувати свої інтереси й уникати конфліктів, але водночас він нарощує свій військовий потенціал, почасти для того, щоб отримати перевагу в разі воєнного конфлікту зі США на ґрунті прагнення об’єднання Китаю з Тайванем», — наголошується в документі.
Крім того, згідно з документом, збройні сили Китаю розширюють присутність в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні загалом, особливо в спірних акваторіях Східно-Китайського і Південно-Китайського морів.

25.03 Росія згодна, що діалог зі США щодо стратегічної стабільності потрібно відновлювати, і готова до переговорів в усіх напрямках, зробити це можна на основі принципів ДСНО, заявив глава МЗС РФ Сергій Лавров.
«Те, що російсько-американський діалог щодо стратегічної стабільності потрібно відновлювати, ми з цим згодні», — сказав Лавров в інтерв’ю Першому каналу.
Міністр зазначив, що діалог можна відновити виключно на основі повернення до принципів, які лежали в основі Договору про скорочення стратегічних наступальних озброєнь.
«Звичайно, поки ми доктринально є ворогом по суті справи, про яку стабільність може йти мова? Ми за переговори за всіма напрямами», — підкреслив він.

25.03 Розвідувальне співтовариство США вважає, що КНДР, ймовірно, готова до проведення нового ядерного випробування в короткостроковій перспективі, йдеться в представленій у вівторок доповіді американської розвідки про глобальні загрози.
«КНДР, ймовірно, готова провести чергове ядерне випробування в короткостроковій перспективі», — наголошується в документі.
Автори доповіді підкреслюють, що лідер КНДР Кім Чен Ин розглядає розвиток стратегічних озброєнь, поглиблення зв’язків із Росією і стійкість економіки своєї країни як чинники, що зміцнюють його переговорні позиції і знижують необхідність у знятті санкцій.

25.03 Розробки РФ у сфері ядерної зброї спрямовані на обхід американської ПРО, заявила глава національної розвідки США Тулсі Габбард.
«Росія створює більш сучасні та стійкі ядерні сили, розроблені, щоб долати ПРО США», — заявила Габбард на слуханнях у профільному комітеті сенату.
Вона вважає, що Росія має намір стримувати США через створення ризиків для території Штатів і володіння можливостями погрожувати ядерною війною в разі конфлікту.
У Кремлі неодноразово заявляли, що Росія нікому не загрожує, але не залишить без уваги дії, потенційно небезпечні для її інтересів.

25.03 Китай є головним стратегічним суперником США, нарощуючи свій військовий потенціал на випадок конфлікту через Тайвань. Про це йдеться в доповіді апарату директора Національної розвідки США про наявні для країни загрози.

Як наголошується в документі, США виходять із того, що «Китай є [їхнім] найпотужнішим стратегічним суперником», який прагне «зайняти лідируючу позицію на світовій арені в економічному, технологічному і військовому плані». «Пекін частково керується переконанням у тому, що Вашингтон прагне до стримування Китаю в широкому сенсі і підриву позицій Комуністичної партії Китаю (КПК)», — стверджується в доповіді.

Розвідка США вважає, що Китай займається розгортанням гіперзвукової зброї, малопомітних літаків, сучасних підводних човнів, розвиває оборонні можливості в космічному і кіберпросторі, а також нарощує арсенал ядерної зброї. США визнають, що Пекін налаштований на «розвиток і підтримання» зв’язків з США за адміністрації президента Дональда Трампа «для просування своїх інтересів і запобігання конфлікту». При цьому в розвідспільноті вважають, що Китай «нарощує свої військові можливості, зокрема на випадок можливого військового конфлікту зі США» через Тайвань.

За оцінкою США, Китай «прагне до розширення своєї присутності» в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні. Крім того, як стверджується в доповіді, Пекін прагне до суперництва у сфері штучного інтелекту, виробництва напівпровідників і низці інших.

25.03 Розвідспільнота США вважає, що Росія розробляє протисупутникову зброю та інші системи озброєнь для ослаблення навколоземної космічної інфраструктури Сполучених Штатів та їхніх союзників. Про це йдеться в опублікованій доповіді апарату директора Національної розвідки США про наявні для країни загрози.

«Росія також розробляє нові засоби і протисупутникову зброю, спрямовані на ослаблення космічної інфраструктури США та їхніх союзників», — ідеться в документі.

25.03 Віце-президент США Джей-Ді Венс заявив, що найближчої п’ятниці прибуде до Гренландії з метою відвідати розташованих там американських військових і перевірити безпеку острова.
«Так багато хвилювання навколо візиту Уші (друга леді США — ред.) до Гренландії цієї п’ятниці, що я вирішив, що не хочу, щоб вона розважалася одна, і тому я збираюся приєднатися до неї», — повідомив він у відеозверненні, опублікованому в соціальній мережі Х.
Венс зазначив, що, зокрема, має намір відвідати розташованих на острові американських військовослужбовців, а також «перевірити, що відбувається з безпекою в Гренландії».
«Багато інших країн погрожують Гренландії, погрожують використовувати її території та її водні шляхи, щоб загрожувати Сполученим Штатам, Канаді та народу Гренландії. Тому ми перевіримо, як там йдуть справи», — додав віцепрезидент.

25.03 Новий виток розповсюдження ядерних озброєнь і розширення їхніх видів відбудеться у світі в найближчі п’ять років. Про це заявив директор Розвідувального управління Міністерства оборони (РУМО) США генерал-лейтенант Джеффрі Круз.

«Один з аспектів, над яким [американське] розвідувальне співтовариство працює дуже напружено, полягає в тому, щоб розуміти, у кого на планеті є ядерні озброєння. <…> Ми повинні відстежувати поширення і розширення типів і смертоносності ядерних озброєнь і відповідати на це як країна. Це драматичним чином змінилося за останні п’ять років. І продовжить змінюватися в майбутні п’ять років», — сказав Круз. Він виступив на слуханнях у спеціальному комітеті з розвідки Сенату Конгресу США.

Як пояснив глава РУМО, фактично йдеться про появу «додаткової кількості ядерних країн, які мають власну політику стримування і братимуть участь у ядерному діалозі». Усе це ускладнює обстановку, ускладнюватиме вироблення Вашингтоном усіх рішень — як політичних, так і тих, що стосуються потенційних збройних конфліктів, визнав Круз.

З подачі сенатора Джона Корніна (республіканець від штату Техас) він також торкнувся теми видалення з території України ядерних озброєнь, успадкованих Росією як правонаступницею СРСР. «Україна добровільно відмовилася від своїх [ядерних] озброєнь заради захисту інших», — стверджував глава РУМО.

25.03 Міністерство торгівлі США розширило санкційний список, додавши до нього 70 компаній з Китаю, Пакистану, Ірану, ПАР і ОАЕ, повідомляється в офіційному документі, опублікованому Бюро промисловості та безпеки (BIS).
«Ці компанії діють всупереч інтересам національної безпеки і зовнішньої політики США», — ідеться в заяві відомства. Під санкції потрапили 42 китайські компанії, зокрема інститути, пов’язані з розробкою гіперзвукової зброї та квантових технологій, звинувачені в постачанні продукції для потреб китайської армії, а також компанії Huawei та HiSilicon, які вже перебувають під санкціями.
Крім того, до списку додано 19 компаній із Пакистану, які, за твердженням американської влади, пов’язані з ядерною і ракетною програмами країни.
До санкційного переліку також увійшли по дві організації з Ірану, три з ПАР і чотири з ОАЕ, яких звинувачують у співпраці з китайськими військовими структурами і в підготовці китайських військовослужбовців із використанням західних і натовських ресурсів.
Тепер американські компанії зобов’язані отримувати спеціальний дозвіл для поставок будь-якої продукції фігурантам списку. Заявки на отримання таких ліцензій розглядатимуть із «презумпцією відмови», підкреслили в мінторзі США.

26.03 Альянси і партнерства США в Індо-Тихоокеанському регіоні мають дуже велике значення для Вашингтона, заявив шеф Пентагону Піт Хегсет.
«Наші альянси і партнерства в Індо-Тихоокеанському регіоні мають дуже велике значення для Сполучених Штатів», — заявив він, виступаючи в штаті Гаваї. Трансляцію вело американське міністерство оборони. За словами Хегсета, США не мають наміру ігнорувати своїх союзників і партнерів, проте військові відносини повинні мати сенс для США.
«Ми виправимо дисбаланси там, де вони мають місце», — додав він.

26.03 Робота ядерної «п’ятірки» ніколи не припинялася, Росія не проти продовжувати працювати в такому форматі, заявив глава МЗС РФ Сергій Лавров в інтерв’ю Першому каналу.
«За нашою ініціативою в січні 2022 року відбувся онлайн-саміт, коли формула «Горбачова-Рейгана» про те, що в ядерній війні не може бути переможця, і її ніколи не має бути розв’язано, була переведена в п’ятисторонній формат. Уся ядерна «п’ятірка» повторила цю формулу. Ми не проти того, щоб продовжувати роботу в цьому форматі. Вона, до речі, ніколи і не припинялася», — сказав Лавров.Міністр додав, що США пропонують розширити ядерну «п’ятірку», залучити до переговорів Китай, але це справа Пекіна і Росія поставиться з повагою до вибору КНР.
Він зазначив, що в такому форматі здебільшого обговорюють заходи довіри, те, що не пов’язано зі скороченнями або з обговоренням кількісних параметрів ядерних арсеналів і уникненням якихось інцидентів.
«Якщо й вести мову про розширення кола учасників, то куди подіти Францію і Британію? Ці дві країни разом зі США — члени одного альянсу, який за років Джо Байдена, та й до нього теж, мало доброго висловлював на нашу адресу, а в період його президентства просто оголосив нас «головною загрозою». Якщо ми — головна загроза, а нам кажуть: «Давайте з вами розмовляти, але ось ці дві сторони не чіпайте», то це не чесно», — підсумував Лавров.

26.03 США бачать своєю місією запобігання війнам, але за необхідності готові знищити своїх ворогів, заявив шеф Пентагону Піт Хегсет.
«Відновлений фокус на стримування створює переваги для нас самих, наших партнерів і наших союзників… Наша місія в тому, щоб стримувати війну, але, якщо необхідно, ми разом переможемо і знищимо наших ворогів», — заявив він, виступаючи в штаті Гаваї. Трансляцію вело американське міністерство оборони.Хегсет наголосив, що Вашингтон працюватиме з союзниками над стримуванням Китаю в Індо-Тихоокеанському регіоні.
«Стоячи пліч-о-пліч із вами, нашими союзниками і партнерами, ми покажемо нашим ворогам, нашим противникам, тим, хто виступає проти нас, що кожен союзник, кожен партнер, кожен друг робить свій внесок у регіональне стримування», — додав глава Пентагону.

26.03 США уклали додатковий контракт з американською корпорацією Bollinger Mississippi Shipbuilding на суму 951 мільйон доларів на детальне проектування і будівництво криголама для Берегової охорони країни, повідомили в Пентагоні.
«Компанія Bollinger Mississippi Shipbuilding отримала зміну до контракту на суму 951,6 мільйона доларів для детального проєктування і будівництва катера Берегової охорони Polar Security Cutter», — зазначено в заяві. В американському військовому відомстві наголосили, що місією кораблів у рамках програми Polar Security Cutter є забезпечення доступу до полярних регіонів, надання підтримки для виконання потреб США в економіці, торгівлі, судноплавстві та національній безпеці.
Виконання контракту очікується до травня 2030 року.
Згідно з інформацією на сайті Берегової охорони США, відомство наразі проводить оновлення флоту своїх полярних криголамів з метою забезпечити тривалий доступ Вашингтона до полярних регіонів.
Президент США Дональд Трамп раніше заявив, що Штати планують замовити будівництво 48 криголамів. Він нагадав, що у Росії зараз «близько 40 криголамів», а у США — тільки один, і підкреслив, що в Арктиці проходять важливі маршрути.

26.03 Делегація з Китаю планує в середу провести зустріч з міністром торгівлі США Говардом Латніком і торговим представником США Джеймісоном Гріром, зокрема для обговорення питання торгових мит, про це повідомив журналіст телеканалу Fox Business Едвард Лоуренс у соціальній мережі Х.
«Джерело, добре знайоме з деталями зустрічі, розповіло мені, що завтра відбудеться зустріч китайської делегації з міністром торгівлі та торговельним представником США для переговорів щодо митних тарифів», — написав журналіст. Лоуренс також уточнив, що в рамках зустрічі, окрім інших тем, планується обговорення питань, що стосуються наркотрафіку та торговельних бар’єрів.
Раніше повідомлялося, що Вашингтон і Пекін почали обговорювати можливість зустрічі президента США Дональда Трампа і голови КНР Сі Цзіньпіна. Саміт може відбутися в червні на території США. Підготовка до зустрічі відбувається на тлі напруженості через розбіжності в торговельній сфері.
На початку березня адміністрація Трампа ввела додаткові 10% мита на китайські товари, пояснивши це роллю Пекіна в поширенні наркотичних речовин на американському ринку. Китай у відповідь ввів дзеркальні тарифи, але їхні масштаби були обмежені, щоб уникнути подальшої ескалації конфлікту.

26.03 Майбутнє масштабне введення американських імпортних мит не передбачає безлічі винятків, заявив президент США Дональд Трамп в інтерв’ю телеканалу Newsmax.
«Не так багато винятків. Я не хочу, щоб було занадто багато винятків», — повідомив він. Раніше газета Washington Post з посиланням на джерела повідомляла, що 2 квітня Вашингтон готується застосувати нові тарифи, які торкнуться іноземних товарів на трильйони доларів.
США раніше запровадили 25-відсоткові мита на імпорт із Мексики та Канади. Ці ж інструменти застосували і проти продукції з Китаю, підвищивши ставку на них до 20 відсотків. У Вашингтоні пояснювали такі заходи боротьбою з нелегальною міграцією і поставками фентанілу. Крім того, Штати ввели мита на товари з Євросоюзу, а також мають намір запровадити дзеркальні тарифи проти країн, чиї мита на американські товари виявляться вищими, ніж зворотні. Оттава і Пекін уже оголосили про заходи у відповідь, ЄС також обіцяє їх запровадити у квітні.

26.03 Віце-президент США Джей Ді Венс під час поїздки цього тижня до Гренландії відвідає американську військову базу Пітуффік. Про це йдеться в заяві, опублікованій у вівторок прес-службою Білого дому.

Як випливає з документа, 28 березня Венс і його дружина Уша відвідають базу, де для них «проведуть брифінг із питань безпеки в Арктиці». Військові на базі Пітуффік виконують завдання з попередження про ракетний напад і контролю арктичної зони. У Білому домі уточнили, що ця поїздка відбудеться замість запланованого раніше відвідування Ушей Венс перегонів на собачих упряжках.

«Стратегічне партнерство між США і Гренландією давно відіграє ключову роль для нашої національної та економічної безпеки», — підкреслюється в документі. Як у ньому зазначається, «під час холодної війни США виділили додаткові ресурси Гренландії для захисту від радянських ракетних ударів». «У наступні десятиліття зневажливе ставлення з боку керівництва Данії та попередніх адміністрацій США дало нашим супротивникам можливість просувати свої пріоритети в Гренландії та Арктиці. Президент Трамп змінює цей курс належним чином», — йдеться в заяві.

Венс у вівторок повідомив, що відвідає Гренландію, щоб «перевірити, яка ситуація з безпекою». Він запевнив, що США хочуть «зміцнити безпеку населення Гренландії». Білий дім 23 березня заявив, що Уша Венс «разом із сином вирушить до Гренландії з делегацією Сполучених Штатів, щоб відвідати історичні місця, дізнатися про гренландську спадщину». Тоді не повідомлялося про те, що віцепрезидент США також візьме участь у поїздці.

Голова гренландського уряду Мюте Егеде, який іде у відставку, раніше назвав заплановану поїздку Уші Венс і американської делегації «явною провокацією». Прем’єр Данії Метте Фредеріксен заявила, що в нинішній ситуації острів не потребує візитів зі США, і назвала приїзд американців «тиском на Гренландію».

26.03 Президент Венесуели Ніколас Мадуро закликав США поважати права венесуельських мігрантів, яких безпідставно зараховують до злочинців.

«Я вимагаю від уряду США поваги до прав людини, прав венесуельських мігрантів, які є чесними і порядними людьми», — заявив президент в ефірі телеканалу Venezolana de Televisión.

Мадуро вважає, що «ультраправа, фашистська опозиція Венесуели» нав’язала США агресивний план переслідування венесуельських мігрантів. «Ми хотіли б, щоб уряд США відмовився від брехні, стверджуючи, що в уряду Венесуели був план здійснити інтервенцію в США, використовуючи так зване [злочинне] угруповання Tren de Aragua, яке насправді служило інтересам опозиції», — зазначив президент. Він зазначив, що зростання міграції було спричинене насамперед «американськими санкціями і блокадою економіки Венесуели».

Президент нагадав, що 238 заарештованих у США венесуельських громадян без судового рішення переправили в Сальвадор «у концентраційний нацистський табір». Мадуро наголосив, що «зробить усе можливе, щоб врятувати і звільнити всіх венесуельців, яких заарештовано і які перебувають у в’язницях США і Сальвадору».Після приходу до влади 20 січня президент США Дональд Трамп неодноразово висловлювався за посилення імміграційної політики. Він заявляв, що має намір забезпечити проведення наймасштабнішої в американській історії операції з депортації нелегальних мігрантів. Трамп підписав прокламацію, що спирається на закон про ворогів-іноземців від 1798 року, яка приписує негайно затримувати, ув’язнювати і висилати зі США членів транснаціонального злочинного угруповання Tren de Aragua, що сформувалося у Венесуелі.

Водночас суд столичного округу Колумбія 16 березня ухвалив припинити масові депортації зі США мігрантів на основі закону про ворогів-іноземців доти, доки не буде визначено юридичну обґрунтованість його застосування. Тимчасова заборона на висилку мігрантів має діяти протягом 14 днів.

26.03 Пекін висловлює готовність співпрацювати з Вашингтоном, ґрунтуючись на принципах рівності та взаємної поваги. Про це заявив глава МЗС КНР Ван Ї на зустрічі в Пекіні з виконавчим віце-головою ради директорів Національного комітету з американсько-китайських відносин Еваном Грінбергом.

«Китай готовий вести діалог і переговори зі США на основі рівності та взаємної поваги, щоб усувати обґрунтовані занепокоєння одне одного», — сказав Ван Ї, слова якого наводить МЗС КНР.

За оцінкою міністра, китайсько-американські відносини перебувають на значущому етапі розвитку. «Обидві сторони повинні керуватися важливим консенсусом і баченням лідерів двох держав, зміцнювати обміни, покращувати взаєморозуміння, уникати хибних суджень і врегульовувати розбіжності», — вказав глава МЗС. За його словами, Китай і США мають великі інтереси і широкий простір для співпраці, здатні досягати успіху і приносити користь світу.

Національний комітет з американсько-китайських відносин був заснований у США 1966 року групою «спостерігачів за Китаєм», що представляли громадянські, релігійні та ділові кола. Мета цієї некомерційної освітньої організації — поліпшити порозуміння між громадянами обох країн.Торгово-економічні відносини між КНР і США загострилися після повернення в Білий дім Дональда Трампа. Американський президент ухвалив рішення підвищити тарифи на китайські товари з 10% до 20%. Китай ввів точкові відповідні мита на енергетичні ресурси, автомобілі з багатолітражними двигунами, сільськогосподарську техніку та іншу продукцію зі США.

26.03 Влада Іспанії, Італії та Франції відмовляються від плану з переозброєння Європи (Rearm Europe), запропонованого головою Єврокомісії (ЄК) Урсулою фон дер Ляєн. Про це повідомила газета Politico з посиланням на джерела.

За інформацією видання, ці держави «відкидають програму Єврокомісії щодо збільшення оборонних видатків за рахунок кредитів, побоюючись збільшення і без того важкого боргового тягаря». Як заявив виданню високопоставлений дипломат ЄС, «деякі країни серйозно сумніваються в здійсненності» цього плану і намагаються уникати подальшого зростання заборгованості.

Така безвихідна ситуація ризикує зірвати плани Брюсселя щодо відправлення більшої кількості зброї з Європи на Україну, йдеться в публікації.

Фон дер Ляєн раніше висунула план переозброєння спільноти на суму €800 млрд, який передбачає запозичення країнами Євросоюзу до €150 млрд на оборону. ЄК хотіла б позичити ці гроші на ринках капіталу, а потім передати їх державам у вигляді кредитів за умови, що вони спільно закуплять озброєння в Європі. За задумами Брюсселя, частина цих коштів могла б піти на виробництво озброєнь для України.

26.03 Країни ЄС виявилися гіршими за ворогів, заявив глава Білого дому Дональд Трамп в інтерв’ю Newsmax.

Він звинуватив інші держави в тому, що ті 45 років обдирали США, тоді як Вашингтон був м’яким і слабким. Трамп додав, що в підсумку борг країни досяг 36 трильйонів доларів. «Але часто друзі, так звані друзі, виявляються гіршими за ворогів. Подивіться на Європейський союз, що вони зробили з цією країною, як вони її обчистили», — сказав глава Білого дому.

Він зазначив, що схожим чином поводився і Китай, додавши, що настав час повернути частину грошей, а можливо, і більшу частину.

Як писала газета Washington Post з посиланням на джерела, другого квітня Вашингтон планує застосувати нові тарифи, які торкнуться іноземних товарів на трильйони доларів.

США вже запровадили 25-відсоткові мита на імпорт із Мексики та Канади. Ці ж інструменти застосували і проти продукції з Китаю, підвищивши ставку на них до 20 відсотків. У Вашингтоні пояснювали такі заходи боротьбою з нелегальною міграцією і поставками фентанілу.
Крім того, Штати запровадили мита на товари з Євросоюзу, а також мають намір вжити дзеркальних заходів проти країн, чиї тарифи на американські товари виявляться вищими, ніж зворотні. Оттава і Пекін уже оголосили про відповідні кроки, ЄС також обіцяє озвучити їх у квітні.

26.03 Влада Канади призупинила надання компенсаційних знижок за купівлю електрокарів Tesla в рамках національної програми, повідомляє телеканал CTV з посиланням на заяву міністра транспорту країни.
«
«Платежі за автомобілі Tesla в рамках канадської програми знижок на електромобілі заморозили до проведення урядового розслідування їхньої обґрунтованості», — вказує телеканал.
Як зазначає CTV, міністр транспорту Канади Христя Фріланд заявила, що критерії майбутніх програм стимулювання для автомобілів із нульовим рівнем викидів буде змінено так, щоб машини Tesla не підпадали під знижки доти, доки США не відмовляться від мита щодо Канади.
Зазначається, що рішення про заморожування знижок на Tesla в Канаді було ухвалено раніше цього місяця, проте влада вирішила розповісти про нього публічно на тлі прийдешніх парламентських виборів.

26.03 Зловживання США інструментами експортного контролю і запровадження незаконних односторонніх санкцій — це типовий акт гегемонізму, заявив на брифінгу в середу офіційний представник МЗС КНР Го Цзякунь.
Міністерство торгівлі США розширило санкційний список, додавши до нього 70 компаній із Китаю, Пакистану, Ірану, ПАР і ОАЕ, повідомлялося в офіційному документі, опублікованому Бюро промисловості та безпеки (BIS). Під санкції потрапили 42 китайські компанії, зокрема інститути, пов’язані з розробкою гіперзвукової зброї та квантових технологій, обвинувачені в постачанні продукції для потреб китайської армії, а також компанії Huawei і HiSilicon, які вже перебувають під санкціями. «Зловживання США інструментами експортного контролю, такими як внесення підприємств у списки під приводом загрози національній безпеці та порушення зовнішньої політики США, а також запровадження незаконних односторонніх санкцій — це типовий акт гегемонізму», — сказав Го Цзякунь.
За його словами, такі дії є грубим порушенням міжнародного права та основних норм міжнародних відносин, завдають серйозної шкоди законним правам та інтересам компаній, а також підривають безпеку і стабільність глобальних виробничих ланцюжків і ланцюжків поставок.
«Китай рішуче виступає проти цього і рішуче засуджує це», — підкреслив дипломат.
Він зазначив, що Китай закликає США припинити зловживання санкційними списками і необґрунтований тиск на китайські компанії.
«Китай вживе необхідних заходів для рішучого захисту законних прав та інтересів китайських підприємств», — сказав він.

26.03 Американські чиновники в приватному порядку запевняють європейських колег у тому, що США продовжать прикривати Європу «ядерною парасолькою», пише газета New York Times.
«Чиновники (адміністрації президента США Дональда — ред.) Трампа приватно запевнили європейців у тому, що американський президент, який підтримує НАТО, збереже американську «ядерну парасольку» над Європою», — ідеться в публікації.
Утім, зазначає газета, погляди Трампа мінливі, а НАТО, на його думку, — це клуб, члени якого платять за надання Штатами захисту.
Раніше Трамп неодноразово критикував Європу за низький внесок у обороноздатність НАТО і вимагав від усіх держав-членів підвищити видатки на оборону до 5% від ВВП, водночас голова Пентагону Піт Гегсет запевняв, що Сполучені Штати поки що не планують скорочувати військову присутність у Європі.

26.03 Керівництво США має «абсолютно» всі підстави вважати, що європейські країни користуються «халявою», заявив у середу глава британського міноборони Джон Хілі.
Раніше президент США Дональд Трамп назвав європейські країни «халявщиками». За його словами, це стосується і витрат на підтримку України. Крім того, він заявив, що країни ЄС виявилися гіршими за ворогів. Так Трамп відповів на запитання про те, чи згоден він з оцінками своїх чиновників, що Європа є «халявщиком», нібито висловленими в чаті про атаки на хуситів.
«В американців є абсолютно всі підстави так вважати. Це стосується і витрат на оборону, і європейської безпеки, і підтримки України. Європейські країни можуть і будуть робити більше, і Велика Британія в цьому плані лідирує, чим ми пишаємося», — заявив Гілі в ефірі Times Radio.
Гілі додав, що вважає настрій американської влади «викликом» для Європи.

26.03 Країни НАТО на саміті в Гаазі ухвалять нові цілі з оборони і стримування, включно з посиленням ППО і ПРО, повідомив генсек організації Марк Рютте.
«На саміті в Гаазі всі союзники візьмуть нові зобов’язання на базі нових цілей щодо ППО, ПРО, ракет великої дальності», — сказав він.

26.03 Генсек НАТО Марк Рютте заявив, що у Європи немає альтернативи «ядерній парасольці», яку надає США.
«У Європи немає альтернативи ядерній парасольці США… Тому важливо, що США неодноразово заявляли, що вони прихильні і НАТО, і трансатлантичній безпеці», — заявив він на зустрічі в Школі економіки у Варшаві.

26.03 Поїздка єврокомісара з торгівлі та економічної безпеки Мароша Шефчовича до Вашингтона, спрямована на врегулювання торговельних суперечностей зі США, не увінчалася успіхом. Про це пише журнал EUObserver.

За його інформацією, Шефчовичу під час переговорів із представниками вашингтонської адміністрації «не вдалося досягти прориву в торговельній суперечці блоку зі Сполученими Штатами». Єврокомісар провів переговори з міністром торгівлі США Говардом Латніком, представником на торговельних переговорах Джеймісоном Гріром і главою Національної економічної ради при Білому домі Кевіном Хассетом. Сам Шефчович на своїй сторінці в X охарактеризував переговори як «змістовні» і підкреслив, що ЄС зацікавлений у «чесній, збалансованій угоді, а не в необґрунтованих митах».

Після цього він вирушив до Китаю для зустрічей із міністром комерції Ван Веньтао і віце-прем’єром Держради КНР Хе Ліфеном. За інформацією видання, єврокомісар має намір врегулювати «низку торговельних суперечок із Пекіном».

10 лютого президент США Дональд Трамп розпорядився запровадити мита на весь імпорт сталі та алюмінію в країну в розмірі 25%, рішення набуло чинності 12 березня. Наступного дня після цього господар Білого дому повідомив, що Вашингтон може запровадити мита в розмірі 200% на постачання з країн Євросоюзу алкогольних напоїв, включно з вином, якщо спільнота не скасує тарифів на американський віскі. ЄС оголосив про введення таких торговельних обмежень як відповідь на американські мита на алюміній і сталь з Європи. Глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн зазначала, що заходи запроваджуватимуть у два етапи з 1 квітня, і вони повністю набудуть чинності 13 квітня.

26.03 Європейським країнам необхідно уникати як торговельних суперечок, так і «словесної ескалації» у відносинах зі Сполученими Штатами, вважає заступник міністра у справах підприємств і продукції «зроблено в Італії» Валентино Валентіні.

«Ми повинні реагувати колективно, терпляче, уникаючи не тільки тарифної, а й словесної ескалації, яка може бути не менш небезпечною», — заявив заступник міністра в інтерв’ю ірландській газеті The Irish Times. Так він відповів на запитання про те, якою має бути реакція європейських країн на слова міністра оборони США Піта Хегсета, який назвав їх «жалюгідними нахлібниками», і на загрозу торговельної війни з Вашингтоном. У торговельній війні «переможців не буває», сказав Валентіні, зазначивши, що це стосується і тих, «хто розраховує взяти гору».

26.03 Посилення торгових обмежень США щодо Мексики може завдати катастрофічної шкоди їхнім відносинам. Про це газеті The Wall Street Journal (WSJ) повідомив мексиканський чиновник.

«Чи можливо підтримувати співпрацю, якщо це руйнує вашу економіку? З політичної точки зору неможливо залишатися союзником адміністрації, яка веде вашу [країну] до рецесії», — сказав він.

Як зазначає видання, 80% мексиканського експорту припадає на Сполучені Штати. Мехіко намагається підтримувати діалог із Вашингтоном, виконуючи вимоги американської сторони щодо боротьби з наркотрафіком і нелегальною міграцією, але поки що президент США Дональд Трамп не відмовляється від своїх планів запровадити на початку квітня 25-відсоткові тарифи на товари з Мексики, пише WSJ.

4 березня адміністрація США ввела митні збори в розмірі 25% практично на весь імпорт з Канади і Мексики і підняла тарифи на товари з Китаю з 10% до 20%. 6 березня Трамп підписав укази про відтермінування до 2 квітня введення 25-відсоткових імпортних мит на товари з Канади і Мексики, які підпадають під тристоронню торговельну угоду. Він вказав, що після цієї дати подібних послаблень не буде.

26.03 Гренландія необхідна Сполученим Штатам для забезпечення міжнародної безпеки, Вашингтону необхідно її отримати. Про це заявив президент США Дональд Трамп в інтерв’ю журналісту Вінсу Коліанезе.

«Гренландія потрібна нам для міжнародної безпеки. Вона нам потрібна. Ми повинні отримати її. І це острів, який з точки зору оборонної і навіть наступальної позиції нам необхідний, особливо в умовах нинішнього світу. І ми повинні ним володіти. І тому мені неприємно говорити про це, але нам доведеться його роздобути», — зазначив глава держави. За його словами, це стосується сучасних озброєнь, кораблів. «Це жваве місце. І це дійсно те, чим ми повинні володіти», — наголосив Трамп.

Його запитали, чи прагнуть жителі Гренландії стати американськими громадянами. «Не знаю. Я не думаю, що вони прагнуть, але я думаю, що ми повинні це зробити, і ми повинні переконати їх, і ми повинні отримати цю територію, тому що без неї неможливо належним чином захистити більшу частину цієї землі, не тільки Сполучені Штати. Так що ми повинні отримати її, і я думаю, що ми її отримаємо», — зазначив президент.

Трамп 13 березня висловив упевненість у тому, що США анексують Гренландію, яка є автономною територією Данії. Американський лідер 4 березня заявив, що схвалив би рішення населення острова про входження цієї автономної території Данії до складу США. Президент раніше неодноразово заявляв, що Гренландія має приєднатися до США. Він пригрозив запровадити проти Данії високі торговельні мита, якщо вона не відмовиться від острова. Ще під час першого президентського терміну Трамп пропонував купити Гренландію. Данська та гренландська влада цю ідею відкинула.

27.03 США вводять мита в розмірі 25% на всі автомобілі, зібрані за межами країни, заявив у середу американський президент Дональд Трамп.
«Ми збираємося ввести 25-відсоткове мито на всі автомобілі, вироблені не в США. Якщо вони зроблені в США — жодного мита не буде зовсім», — сказав Трамп, виступаючи в Овальному кабінеті. Президент пояснив, що мета цього заходу — стимулювати повернення виробництв у США: «Компанії повертаються в Америку, щоб не платити мита. Вони вже шукають майданчики для будівництва своїх заводів».
За його словами, японська Honda вже почала зведення одного з найбільших підприємств такого роду в Індіані. «Вони б цього не зробили без того, що ми зробили», — наголосив Трамп.
«Ми підписуємо указ сьогодні. Він набуває чинності 2 квітня. Почнемо стягування 3 квітня», — сказав Трамп, виступаючи в Овальному кабінеті. За його словами, мито буде постійним.
Він зазначив, що підписує указ, який має призвести до зростання автомобільної галузі в країні.

27.03 США відновлюють роботу вугільних шахт, щоб наростити виробництво енергії, заявив американський президент Дональд Трамп.
«
«Ми знову запускаємо вугільні шахти. Це буде чисте, красиве вугілля. Сучасні технології дають змогу отримувати колосальну потужність і при цьому скорочувати забруднення», — сказав він, виступаючи в Овальному кабінеті.
Глава Білого дому зазначив, що міністерства енергетики та внутрішніх справ координують зусилля для розширення видобутку енергоресурсів:
«Вони працюють рука об руку. Один відповідає за землю, інший — за буріння», — уточнив американський лідер.
Він також послався на позитивний досвід інших країн у цій сфері, вказавши, що Німеччина будує дедалі більше вугільних електростанцій, а Китай запускає по одній щотижня. А у нас вугілля — найпотужніше джерело енергії, додав Трамп.

27.03 США можуть послабити мита на китайські товари в разі, якщо угода щодо TikTok виявиться успішною, заявив американський президент Дональд Трамп.
«Можливо, я трохи знижу мита, щоб це сталося», — сказав він журналістам в Овальному кабінеті, відповідаючи на запитання про те, чи може Китай брати участь у затвердженні умов угоди. «Кожен відсоток мита приносить нам більше, ніж TikTok. Якщо це допоможе нам укласти хорошу угоду — чому б і ні», — додав глава держави.
Він також наголосив, що угода з TikTok «буде в інтересах США», і додав, що у нього є можливість подовжити дедлайн її укладення: «Якщо ми захочемо — ми подовжимо. У нас є на це повноваження».

26.03 Глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що шкодує у зв’язку з рішенням США запровадити мита на європейські автомобілі, обіцяла оцінити це рішення і захистити європейські економічні інтереси.
«Я глибоко шкодую у зв’язку з рішенням США запровадити мита на експорт європейських автомобілів… Тепер ми оцінимо це рішення разом з іншими заходами, які США планують вжити найближчими днями. ЄС продовжить шукати рішення шляхом переговорів, одночасно захищаючи свої економічні інтереси», — йдеться в поширеній заяві фон дер Ляєн.
Президент США Дональд Трамп раніше заявив, що нове мито в розмірі 25% на автомобілі, вироблені за межами країни, набуде чинності 2 квітня.

27.03 США необхідна Гренландія для забезпечення як національної, так і міжнародної безпеки, і це відповідає інтересам самої Данії, заявив американський президент Дональд Трамп.
«Нам потрібна Гренландія, і світу потрібно, щоб Гренландія була у нас, включно з Данією. Данії потрібно, щоб Гренландія була у нас», — сказав Трамп, відповідаючи на запитання журналістів в Овальному кабінеті Білого дому.
Він підкреслив, що йдеться про стримування загроз з боку таких країн, як Китай і Росія. «Якщо подивитися на кораблі біля берегів Гренландії — це Китай, Росія. Ми повинні бути там. Якщо нас там немає, ми не можемо говорити про національну або міжнародну безпеку», — заявив Трамп.

ПЕКІН, 27 березня — РИА Новости. Пекін сподівається, що США рухатимуться назустріч Китаю і слідуватимуть принципам взаємної поваги, мирного співіснування і взаємовигідного співробітництва, заявив посол КНР у США Се Фен.
«
«Розвиток китайсько-американських відносин досяг нового важливого рубежу, і зараз ще більше необхідно пам’ятати про пройдений шлях і рухатися вперед», — заявив Се Фен на прийомі, присвяченому 80-річчю перемоги у Світовій антифашистській війні.
Він висловив сподівання, що американська сторона «скористається мудрістю історії, дослухається до голосу свого народу, рухатиметься з Китаєм назустріч один одному та слідуватиме принципам взаємної поваги, мирного співіснування та взаємовигідного співробітництва, щоб разом іти правильним шляхом співіснування Китаю та США в нову епоху».

27.03 Сьогодні немає жодних ознак того, що КНДР погодиться вступити в переговори за темою денуклеаризації, з іншого боку, діалог щодо зниження напруженості на Корейському півострові необхідно починати, але на тлі провокаційних дій США та їхніх союзників у регіоні перспективи його запуску стають дедалі туманнішими, заявив в інтерв’ю РІА Новини посол Росії в КНДР Олександр Мацегора.
«Я не чув, щоб президент США артикульовано озвучував якісь практичні пропозиції щодо відновлення контактів, тим паче на особистому рівні, з головою державних справ КНДР Кім Чен Ином. Упевнений, що ніяких, підкреслюю, абсолютно ніяких перспектив переговорів із КНДР за темою денуклеаризації, хоч би в якому «пакуванні» її підносили, немає і більше не буде. Як підкреслив міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров 26 вересня 2024 року, відповідаючи на запитання вашого кореспондента в Нью-Йорку, денуклеаризація щодо КНДР повністю втратила свою актуальність. Крапка», — сказав посол. «Переговори щодо врегулювання ситуації, зниження напруженості на Корейському півострові не тільки можливі, а й вельми бажані. Інша справа, що в нинішній ситуації, коли США зі своїми союзниками з кожним днем нарощують військово-політичний тиск на Народну республіку, дедалі ближче підводячи ситуацію до реального конфлікту, перспективи відновлення діалогу стають дедалі більш невизначеними», — додав високопоставлений дипломат.
Відповідаючи на запитання про те, чи готова буде Росія докласти посередницьких зусиль у налагодженні діалогу між президентом США Дональдом Трампом і лідером КНДР Кім Чен Ином, якщо надійде таке прохання, посол висловив упевненість у тому, що «керівництво КНДР не потребує посередництва кого б то не було».
«Існує кілька прямих каналів спілкування між корейцями й американцями, і, якщо тут буде ухвалено рішення щодо відновлення діалогу, один із цих каналів буде реактивовано, і відповідне послання буде доставлено адресату», — зазначив він.

27.03 Якщо ЄС і Канада працюватимуть для завдання США «економічної шкоди», на них накладуть мита більші, ніж заплановані, написав американський лідер Дональд Трамп у соціальній мережі Truth Social.
«
«Якщо Європейський союз співпрацюватиме з Канадою, щоб завдати економічної шкоди США, то великомасштабні мита, набагато більші, ніж заплановані наразі, буде введено для них обох», — вказав він. Як писала газета Washington Post із посиланням на джерела, другого квітня Вашингтон планує застосувати нові тарифи, які торкнуться іноземних товарів на трильйони доларів.
США вже запровадили 25-відсоткові мита на імпорт із Мексики та Канади. Ці ж інструменти застосували і проти продукції з Китаю, підвищивши ставку на них до 20 відсотків. У Вашингтоні пояснювали такі заходи боротьбою з нелегальною міграцією і поставками фентанілу.
Крім того, Штати ввели мита на товари з Євросоюзу, а також мають намір вжити дзеркальних заходів проти країн, чиї тарифи на американські товари виявляться вищими, ніж зворотні. Оттава і Пекін уже оголосили про відповідні кроки, ЄС також обіцяє зробити їх у квітні.

27.03 У Москві готуються до візиту лідера КНДР Кім Чен Ина в Росію, готують також і візит міністра закордонних справ РФ Сергія Лаврова до Пхеньяна, заявив журналістам заступник глави МЗС РФ Андрій Руденко.
«Ми завжди з усіма ведемо переговори щодо обміну візитами. Підготовка завжди у нас ведеться. Я там сам був у КНДР буквально два тижні тому, і ми обговорювали, зокрема, це питання. У нас ведеться крім цього і питання про візит Лаврова для продовження стратегічного діалогу з нашими корейськими друзями», — сказав Руденко.
Він нагадав, що стратегічний діалог між РФ і КНДР було розпочато торік із візиту глави МЗС КНДР до Росії.
«Плани великі, будемо їх реалізовувати», — додав Руденко.

27.03 Гонконгська компанія CK Hutchison Holdings обговорює з владою спеціального адміністративного району КНР Гонконг (Сянган) «розумний вихід» із ситуації, пов’язаної з угодою про продаж двох панамських портів консорціуму на чолі з американською інвестиційною фірмою BlackRock. Про це повідомляє газета South China Morning Post (SCMP) з посиланням на джерела.

За відомостями видання, влада мегаполісу звернулася до Hutchison одразу після того, як дізналася про рішення компанії продати групі під керівництвом BlackRock контроль над своїми операціями в зарубіжних портах, зокрема в Панамському каналі. «Сторони відтоді контактують, намагаючись знайти розумний вихід», — сказало джерело в гонконгській адміністрації.

Рішення потрібно знайти до 2 квітня, коли, згідно з договором, настає крайній термін підписання угоди з американською компанією. Він не повідомив, про який саме вихід ідеться. Але, згідно з іншими джерелами видання, варіанти обмежені, оскільки відмова від угоди очевидно обернеться для компанії великими фінансовими втратами, а також призведе до серйозних політичних наслідків у відносинах Пекіна і Вашингтона. Водночас підписання договору щодо угоди «завдасть шкоди як компанії, так і країні», вважають джерела.

Тим часом юридичні та політичні експерти заявили SCMP, що Hutchison сама створила собі ситуацію, коли жоден із можливих варіантів — вихід зі спірної угоди або реалізація домовленостей з американською стороною — не дасть змоги компанії обійтися без втрат на тлі ескалації китайсько-американської напруженості. У поширеній раніше заяві Hutchison на Гонконзькій фондовій біржі йшлося про те, що «завершення угоди залежатиме від виконання умов, зокрема юридичної та нормативної згоди й схвалення, відсутності порушень закону чи правових наслідків, а також від того, чи не буде укладений договір. Внесення змін у заздалегідь досягнуту угоду — не рідкість, але вони мають бути схвалені обома сторонами, підкреслюють співрозмовники газети.

5 березня компанія Hutchison заявила, що продасть американським інвесторам частку в 90% у своєму дочірньому підприємстві, що управляє портами Бальбоа і Крістобаль по обидва боки Панамського каналу. Група інвесторів, до якої увійшли BlackRock і компанії Global Infrastructure Partners і Terminal Investment, також придбає 80% в інших дочірніх підприємствах, які володіють і управляють 43 портами і 199 причалами в 23 країнах. Сума угоди становитиме $22,8 млрд. Однак таке рішення викликало різку критику в КНР, де продаж панамських портів вважають «зрадою китайського народу».

27.03 Панама планує відкликати реєстрацію 128 суден у зв’язку із санкціями США, їхніх союзників, а також ООН. Про це повідомило агентство Bloomberg з посиланням на Морську адміністрацію Панами (PMA). За словами генерального директора торговельного флоту PMA Рамона Франко, такі заходи вжито вже щодо щонайменше 70 танкерів. Країна прагне вирішити проблеми галузі, і «санкції — одна з них», зазначив Франко.

Рішення про відкликання реєстрації суден послідувало, як інформує Bloomberg, слідом за законодавчими ініціативами в жовтні. Ще 2024 року процес відкликання реєстрації тривав до шести місяців, тепер же він скоротився максимум до місяця, уточнив Франко.

Як повідомлялося раніше, відповідно до указу президента Панами Хосе Рауля Муліно із суднового реєстру країни буде виключено всі судна, що перебувають під санкціями. Панама підписала також угоду про спільне використання реєстраційної інформації з метою запобігання переходу судна з одного регістра в інший.

27.03 Великі оборонні компанії США стурбовані напруженістю у відносинах Вашингтона і його союзників, що виникла після приходу до влади президента Дональда Трампа, через ризик скорочення закупівель американських озброєнь партнерами країни. Про це повідомила газета Financial Times (FT) з посиланням на джерела в галузі.

«Я занепокоєний тим, що політика може нашкодити нашим перспективам у майбутніх тендерах», — заявив у бесіді з виданням керівник одного з провідних збройових концернів США. Газета зазначає, що робота компаній американського ВПК протягом десятиліть традиційно ґрунтувалася на тому, що союзники Вашингтона замовляли озброєння зі США у великих обсягах. Однак політика адміністрації Трампа, спрямована на скорочення ролі країни в забезпеченні безпеки інших держав, змусила деяких партнерів США засумніватися в доцільності подальших закупівель американської зброї, які можуть посилити ступінь їхньої залежності від Вашингтона.

Наприклад, як пише FT, наразі американський винищувач F-35 експлуатується 19 країнами — союзницями США, зокрема тими, що не входять до НАТО. Функціонування цього літака залежить від алгоритмів і даних, які США тримають у секреті, зазначає газета. І хоча Пентагон уже спростовував припущення про існування секретного «аварійного вимикача», який дав би змогу Вашингтону дистанційно вимкнути F-35, деякі країни переглядають свої замовлення на винищувачі, побоюючись експлуатаційних обмежень, підкреслює FT. Так, Канада і Португалія раніше заявляли про свою готовність розглянути альтернативи цим літакам.

Іншою вразливістю F-35 стала залежність від обробки в США даних про бойові завдання винищувача. «Багато замовників F-35 залежать від файлів із даними бойових завдань», — пояснює британський військовий експерт Джастін Бронк. За його словами, у зв’язку з цим для країн, які закуповують озброєння у США, існує «геополітичний ризик» у разі погіршення відносин із Вашингтоном.

21 березня газета The Times повідомила, що кілька країн, включно з Німеччиною і Канадою, переглядають замовлення на винищувачі F-35 через побоювання з приводу контролю та експлуатаційних обмежень США. За даними видання, відповідно до «секретної угоди» США в будь-який момент можуть заборонити Німеччині використовувати парк F-35. Пентагон наполіг на збереженні за собою права зупиняти вильоти у «виняткових і термінових обставинах, коли це відповідає національним інтересам США». Крім того, залежність від регулярних оновлень програмного забезпечення і запасних частин зі США викликала стурбованість у деяких країн, які придбали або замовили F-35. Канада і Португалія зі свого боку дали зрозуміти, що можуть скасувати такі замовлення.

27.03 Єврокомісар з оборони і космосу Андрюс Кубілюс заявив, що РФ не можна налякати «читанням» нової оборонної стратегії Європейського союзу, і закликав негайно перейти до її практичної реалізації.
Єврокомісія 19 березня представила свою нову оборонну стратегію «Переозброєння Європи», яка передбачає залучення близько 800 мільярдів євро в найближчі чотири роки для зміцнення оборони країн Євросоюзу і накачування України зброєю. Пізніше назву стратегії було змінено на менш агресивну «Готовність 2030» через протест низки країн ЄС. «Це дуже важливий документ, ще важливішою є його реалізація… Ми отримали пропозиції щодо неї від усіх країн, від військової індустрії, приватного сектору… Ми маємо розуміти, що після публікації цієї стратегії лише її читання або сама її наявність не є стримуванням (для Росії — ред.), найважливіші кроки повинні бути наступними, ми маємо діяти, і лише конкретні дії можуть слугувати стримувальним фактором для Росії», — сказав Кубілюс, презентуючи
Єврокомісар також додав, що розраховує на ухвалення конкретних планів щодо нарощування оборонного потенціалу Європейського союзу на саміті в червні.
«Необхідний перехід від роздумів до її (стратегії — ред.) реалізації. Ми сподіваємося, що в червні на саміті ЄС ми зможемо представити конкретні рішення щодо збільшення оборонних можливостей і шляхів їхньої реалізації», — зазначив Кубілюс. Останніми роками Росія відзначає безпрецедентну активність НАТО біля західних кордонів. Альянс розширює ініціативи і називає це «стримуванням російської агресії». Москва не раз висловлювала стурбованість нарощуванням сил альянсу в Європі. У МЗС РФ заявляли, що Москва залишається відкритою до діалогу з НАТО, але на рівноправній основі, при цьому Захід має відмовитися від курсу на мілітаризацію континенту.

27.03 Міністр оборони Данії Троельс Лунд Поульсен обрушився на президента США Дональда Трампа з різкою критикою через його висловлювання про Гренландію, передає телерадіокомпанія DR.
«Я вважаю, що це зайшло надто далеко як щодо втручання у внутрішні справи Гренландії, так і щодо недостатньої поваги до того, що майбутнє Гренландії визначають її жителі», — сказав він. На думку міністра, Трамп посилює риторику щодо гренландського питання, а самі Штати загострюють конфлікт. Нещодавні висловлювання американського лідера були дуже жорсткими і неналежними, додав Поульсен.
«Зараз є привід знову дати ясно зрозуміти, що ми не дозволимо американцям вважати, що вони можуть вирішувати, яким королівство буде в майбутньому. Це рішення ухвалюється королівством, частиною якого, до того ж, є Гренландія», — наголосив він, зазначивши, що з боку США надходить «прихована загроза» по відношенню до Данії.
Минулої ночі Трамп укотре заявив, що США необхідна Гренландія для забезпечення як національної, так і міжнародної безпеки. До цього він уже говорив, що острів так чи інакше опиниться під контролем Вашингтона, і пообіцяв місцевим жителям багатство, якщо вони приєднаються до Штатів.

27.03 Міністр оборони Данії Троельс Лунд Поульсен назвав недоречною заяву президента США Дональда Трампа про те, що для отримання контролю над Гренландією США зроблять усе можливе.

«Подібні заяви не личать американському президенту і недоречні щодо близького союзника, яким Данія була і є по відношенню до США», — цитує міністра Danmarks radio. На думку данського політика, це прихована загроза Співдружності (Данії, Гренландії та Фарерських островів).

Очільник Міноборони також висловив думку, що такими діями США втручаються у внутрішні справи Гренландії, тоді як долю острова може вирішувати тільки гренландський народ.

«Але зараз ми можемо ще раз заявити, що не допустимо, щоб американці вважали, що вони можуть вирішувати, якою має бути Співдружність у майбутньому. Такі рішення ухвалюються Співдружністю, частиною якої є Гренландія», — сказав він. При цьому Поульсен наголосив, що в цьому питанні у Данії є широка підтримка країн — членів ЄС і НАТО.Трамп раніше заявив, що США підуть так далеко, наскільки вважатимуть за потрібне, щоб отримати Гренландію, не уточнивши, що саме він мав на увазі. За його словами, острів потрібен США з точки зору оборонної і навіть наступальної позиції, а також для забезпечення міжнародної безпеки.

27.03 Сполучені Штати в разі придбання Гренландії зможуть використовувати острів для стеження за діяльністю Росії та Китаю в Арктиці. Таку думку висловило агентство Bloomberg.

Воно зазначає, що «отримання контролю над Гренландією може надати адміністрації США нові можливості для розширення військово-повітряної та військово-морської присутності в Арктиці та посилення контролю за діяльністю там Китаю і Росії». Агентство уточнює, що наразі на острові вже розташована найпівнічніша база ВПС США, а також радарна станція, яку використовують для виявлення ракетних загроз і моніторингу космічного простору.

Крім того, Вашингтон зацікавлений у корисних копалинах, якими багата Гренландія. Bloomberg інформує, що танення льодовикового щита, що вкриває острів, через зміну клімату може потенційно полегшити їхній видобуток, а також сприяти відкриттю коротших морських торговельних шляхів між США, Європою та Азією.

27.03 Президент США Дональд Трамп заявив, що американські правоохоронні органи змогли затримати одного з ватажків міжнародного злочинного співтовариства Mara Salvatrucha (MS-13).

«Щойно спіймали одного з ключових ватажків MS-13. [Глава служби митного та прикордонного контролю (ICE) США] Том Хоман — суперзірка», — написав американський президент у Truth Social.

У лютому уряд США визнав вісім злочинних угруповань і наркокартелів іноземними терористичними організаціями. Серед них були венесуельська банда Tren de Aragua, міжнародне злочинне угруповання Mara Salvatrucha, а також мексиканські картелі Sinaloa, Jalisco Nueva Generacion, Unidos, Noreste, Golfo і La Nueva Familia Michoacana.

27.03 Плани щодо приєднання Гренландії існували у Сполучених Штатів Америки давно, заявив президент РФ Володимир Путін.
«Йдеться про серйозні плани з американського боку щодо Гренландії. Ці плани мають давнє, як я щойно показав, історичне коріння. І очевидно, що США будуть і далі, на системній основі, просувати свої геостратегічні, військово-політичні та економічні інтереси в Арктиці», — сказав Путін під час виступу на міжнародному арктичному форумі «Арктика — територія діалогу».

МУРМАНСЬК, 27 березня — РИА Новости. Рішення припинити взаємодію в рамках «Арктичної ради» ухвалили західні держави, Росія від спілкування в цьому форматі не відмовлялася, заявив президент Росії Володимир Путін.
«
«Для співпраці в екологічній сфері, для попередження надзвичайних ситуацій за Полярним колом і спільного реагування на них було створено «Арктичну раду». Але і цей механізм сьогодні деградував, причому Росія не відмовлялася від спілкування в цьому форматі. Це був вибір саме наших західних партнерів, західних держав», — сказав він, виступаючи на пленарному засіданні форуму «Арктика — територія діалогу».
«Як у таких випадках кажуть: не хочете — не потрібно. Ми самі будемо працювати з тими, хто хоче цього», — додав президент.
Арктична рада, заснована 1996 року, є міжурядовим форумом високого рівня, що забезпечує сприяння співробітництву в регіоні, особливо у сфері захисту довкілля. До ради входять Данія, Ісландія, Канада, Норвегія, Росія, США, Фінляндія та Швеція. У березні 2022 року західні країни-учасниці ради оголосили про припинення участі в будь-яких заходах об’єднання на знак протесту проти подій в Україні.

27.03 Помилково вважати, що домагання США на Гренландію — це екстравагантні розмови нової американської адміністрації, повідомив президент Росії Володимир Путін.
«Досить сказати, всі про це добре знають, про плани Сполучених Штатів Америки щодо приєднання Гренландії. Ви знаєте, тільки на перший погляд це може когось здивувати, і глибоко помилково вважати, що це якісь екстравагантні розмови нової американської адміністрації», — сказав Путін під час Міжнародного арктичного форуму «Арктика — територія розмови».

27.03 Можлива атака Венесуели на Гайану стала б дуже великою помилкою Каракаса, у США «великі ВМС». Про це заявив держсекретар США Марко Рубіо на спільній з міністром закордонних справ Гайани Г’ю Тоддом прес-конференції.

«Якби вони атакували Гайану або ExxonMobil, або що-небудь подібне, це був би дуже поганий день для Венесуели», — заявив Рубіо, додавши, що це «не скінчилося б нічим хорошим». «Ми неодноразово ясно давали це зрозуміти. Думаю, ВМС США ясно дають зрозуміти це сьогодні і демонструють свої можливості. У нас великі ВМС, і вони можуть дістатися в будь-яку точку у світі», — підкреслив держсекретар США.

27.03 Влада США продовжить анулювати візи іноземних студентів, які беруть участь у протестах та інших політичних акціях подібного характеру. Про це заявив держсекретар США Марко Рубіо на спільній з міністром закордонних справ Гайани Г’ю Тоддом прес-конференції.

Як раніше повідомило агентство Reuters, влада США анулювала візу студентки з Туреччини в Університеті Тафтса (штат Массачусетс), яка висловлювалася на підтримку Палестини.

«Ми анулювали її візу. І ось чому. <…> Якщо ви подаєте заяву на візу, щоб в’їхати до Сполучених Штатів і стати студентом, і кажете нам, що причина вашого приїзду до США полягає не тільки в тому, що ви хочете писати статті, а й у тому, що ви хочете брати участь у рухах, які займаються такими речами, як вандалізм в університетах, переслідування студентів, захоплення будівель і створення заворушень, то ми не дамо вам візу», — пояснив Рубіо. «Якщо ви збрешете нам і отримаєте візу, а потім в’їдете до Сполучених Штатів і братимете з цією візою участь у такій діяльності, ми позбавимо вас візи», — вказав він.

«Ми не хочемо цього в нашій країні. Повертайтеся і робіть це у своїй країні, але в нашій країні ви цього робити не будете», — додав держсекретар.

27.03 Прем’єр-міністр Канади Марк Карні заявив про заплановану телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом.
«Президент Трамп напередодні вийшов на зв’язок, щоб запланувати телефонну розмову. Я ціную цю можливість», — сказав Карні журналістам.
Трансляцію вели канадські телеканали.
Карні наголосив, що в розмові з Трампом зазначить, що взаємні інтереси легше обстоювати в атмосфері співпраці та поваги.

27.03 Прем’єр-міністр Канади Марк Карні пообіцяв дати відсіч президенту СШУ Дональду Трампу, який раніше закликав країну увійти до складу Штатів.
«Урочисто обіцяю, якщо президент Трамп знову стане нам погрожувати, ми дамо відсіч», — сказав Карні журналістам. Трансляцію вели канадські телеканали.
Канадський прем’єр заявив, що країна захищатиме свій спосіб життя.
Трамп після своєї інавгурації неодноразово закликав Канаду увійти до складу США.

27.03 Канадський прем’єр-міністр Марк Карні заявив, що США ніколи не володітимуть Канадою і що Оттава має намір протистояти будь-яким спробам послабити її.
«Я відкидаю будь-які спроби послабити Канаду, вимотати нас, зломити нас, щоб Америка могла володіти нами. Цього ніколи не станеться, і нашою відповіддю на останні мита стане боротьба, захист і зміцнення», — повідомив він. Трансляцію вів телеканал Global News.

28.03 Венесуела як батьківщина героя-визволителя Симона Болівара не звертатиме уваги на погрози держсекретаря США Марко Рубіо у зв’язку з територіальним конфліктом з Гайаною, заявив президент Ніколас Мадуро.
«Демократія — ось, чого ми хочемо, демократія — ось, що ми будуємо у світі. Ні, кажуть, це режим. І тут з’являється цей ідіот Марко Рубіо, який погрожує Венесуелі з Гайани. Ідіот! Венесуелі не погрожують, тому що це батьківщина визволителів, батьківщина Болівара», — заявив Мадуро в ефірі телеканала VTV.

У четвер держсекретар США Марко Рубіо заявив на прес-конференції в Гайані, що теоретичні силові дії Каракаса проти Гайани або об’єктів Exxon Mobil «стали б дуже великою помилкою». Рубіо додав, що не збирається вдаватися в деталі можливих дій Вашингтона, вказавши на здатність військово-морських сил США «добиратися майже куди завгодно».
Один з останніх інцидентів на кордоні Гайани і Венесуели відбувся 1 березня. Президент Гайани Ірфаан Алі повідомив, що венесуельський військовий корабель увійшов у багаті нафтою води в спірному районі. Боліваріанські національні збройні сили FANB відкинули звинувачення Гайани, заявивши, що здійснюють свої конституційні функції із забезпечення національного суверенітету і безпеки. За даними FANB у спірному районі за згодою Гайани присутні зараз 28 іноземних бурових суден і танкерів.
Упродовж понад 100 років Венесуела і Гайана, яка була британською колонією і нині входить до складу Співдружності націй, сперечаються через територію Ессекібо — область, яка має великі запаси нафти. У 1966 році обидві країни підписали женевську угоду про пошук мирного розв’язання цієї суперечки, але 2018 року Гайана подала позов до Міжнародного суду ООН, у якому вона просить юридично затвердити арбітражне рішення 1899 року, що дає країні абсолютний контроль над територією.
Представники уряду Венесуели 2024 року взяли участь у засіданні Міжнародного суду ООН щодо територіальної суперечки з Гаяною про приналежність території Ессекібо, після чого заявили, що не визнають його юрисдикції в цьому питанні та закликали владу Гайани повернутися до прямих переговорів.

28.03 Відповідь Євросоюзу на мита США на європейську продукцію в розмірі 200% буде рішучою, у спільноти є для цього всі необхідні інструменти. Про це в ефірі телеканалу LCI заявила голова Єврокомісії (ЄК) Урсула фон дер Ляєн.

«Ми відповімо чітко і рішуче. Ми захистимо наші інтереси, але наша мета — вести переговори зі США», — сказала вона.

За словами фон дер Ляєн, у ЄС є інструменти для дзеркальної відповіді на кроки Вашингтона. Додаткових деталей вона не навела.

Проте глава ЄК висловила надію, що Брюссель і Вашингтон зможуть досягти компромісу шляхом переговорів. «Нам потрібне збалансоване рішення, досягнуте в результаті переговорів, — наголосила глава ЄК. — Так буде краще для всіх».

28.03 Адміністрація президента США Дональда Трампа націлена на подальшу співпрацю з Філіппінами у військовій та економічній сферах. Про це заявив міністр оборони США Піт Хегсет на зустрічі з президентом Філіппін Фердинандом Маркосом — молодшим у Манілі.

Говорячи про американського лідера, шеф Пентагону наголосив: «І він, і я хочемо висловити непохитну прихильність Договору про взаємну оборону [між США і Філіппінами], а також економічному і військовому партнерству». «Мир з позиції сили, про який ми говоримо, — це реальність. Стримування необхідне в усьому світі, але особливо в цьому регіоні, у вашій країні, з огляду на загрози з боку комуністичного Китаю», — додав, звертаючись до президента Філіппін, Хегсет, виступ якого транслювало місцеве телебачення. «Друзям слід стояти пліч-о-пліч для запобігання конфлікту і забезпечення свободи судноплавства», — підкреслив він.

Пентагон 21 березня повідомив, що Гегсет відвідає Гаваї, Гуам, Філіппіни та Японію. У відомстві зазначили, що це перша робоча поїздка Гегсета в цей регіон після вступу на посаду міністра оборони.

Між Китаєм і Філіппінами, а також іншими країнами регіону існує територіальна суперечка з приводу низки архіпелагів у Південно-Китайському морі. Головним чином йдеться про архіпелаг Спратлі, мілину Скарборо і Парасельські острови. Вони становлять цінність через багаті біоресурси, стратегічне розташування на перехресті морських маршрутів Індійського і Тихого океанів, а також потенційні запаси нафти, газу і мінеральної сировини.

28.03 Євросоюз (ЄС) розглядає можливість вжиття заходів щодо експорту послуг зі США, зокрема щодо операцій великих технологічних компаній, як відповідь на американські мита на європейську продукцію. Про це повідомила газета Financial Times (FT) з посиланням на джерела. Брюссель уже ввів додаткові мита на американські товари на суму до €26 млрд після того, як Вашингтон 10 березня оголосив про тарифи на імпорт сталі та алюмінію. Однак, за словами європейських чиновників і дипломатів, «масштаб дій адміністрації [президента США Дональда] Трампа» вимагатиме від спільноти використання «потужніших торгових інструментів».

Заходи у відповідь могли б включати «обмеження на інтелектуальну власність технологічних гігантів», а також заборону на укладення країнами-членами держконтрактів на послуги супутникового зв’язку Starlink Ілона Маска. Італія вже переглядає питання про використання цієї системи.

У розпорядженні ЄС, за інформацією видання, «широкі повноваження щодо призупинення прав інтелектуальної власності та виключення компаній із контрактів на державні закупівлі», які було посилено 2021 року після торгового конфлікту з першою адміністрацією Дональда Трампа (2017-2021). «Надання послуг — вразливе місце США», — зазначив дипломат. Європі «необхідно відреагувати на дії США, це — єдиний спосіб укласти угоду», додав інший дипломат.

28.03 Заступник міністра закордонних справ Росії Андрій Руденко і спецпредставник КНР у справах Корейського півострова Лю Сяомін обговорили активність США на півострові, наголосили на необхідності реалізації практичних кроків щодо деескалації напруженості в Північно-Східній Азії, повідомив у п’ятницю МЗС РФ.
«
«Сторони констатували близькість або збіг оцінок причин загострення обстановки на Корейському півострові, головною з яких є безперервна військова активність США та їхніх союзників, включно з військовими маневрами, які проводять із відпрацюванням сценаріїв великомасштабної війни проти КНДР із застосуванням ядерної зброї. Було зазначено, що подібна провокаційна діяльність ставить під загрозу мир і стабільність у Північно-Східній Азії», — йдеться в заяві на сайті міністерства.
На сайті уточнюється, що сторони наголосили на безальтернативності врегулювання проблем на Корейському півострові політико-дипломатичним шляхом, на необхідності відмови від блокового мислення та реалізації практичних заходів щодо деескалації напруженості. На сайті також зазначено, що представники РФ і КНР домовилися продовжувати координацію, зокрема в Раді безпеки ООН, з метою запобігання погіршенню ситуації на півострові.

28.03 Президент США Дональд Трамп заявив, що в п’ятницю провів розмову з прем’єр-міністром Канади Марком Карні, яка виявилася надзвичайно продуктивною.
«Я щойно закінчив говорити з прем’єр-міністром Канади Марком Карні. Це був надзвичайно продуктивний дзвінок», — зазначив глава Білого дому в соціальній мережі Truth Social.

28.03 Президент США Дональд Трамп заявив, що за підсумками розмови з прем’єр-міністром Канади Марком Карні сторони дійшли згоди з багатьох питань, а також планують зустрітися відразу після майбутніх канадських виборів.
«
«Ми дійшли згоди з багатьох питань і зустрінемося відразу після майбутніх виборів у Канаді», — написав глава Білого дому в соціальній мережі Truth Social.
Трамп додав, що в рамках майбутньої зустрічі планується «попрацювати над елементами політики, бізнесу та всіма іншими факторами, які в кінцевому підсумку будуть вигідні як Сполученим Штатам Америки, так і Канаді».

28.03 Новий уряд Гренландії продовжить рух у бік незалежності острова і збирається незабаром почати переговори з владою Данії щодо перегляду рамок співпраці, повідомляє телерадіокомпанія DR з посиланням на угоду про коаліцію.
У п’ятницю телерадіокомпанія DR повідомила, що гренландські партії, які пройшли до парламенту за результатами виборів, оголосили про створення урядової коаліції на чолі з перемогою на виборах до парламенту партії «Демократи», а прем’єр-міністром острова обрали главу «Демократів» Єнса-Фредеріка Нільсена. «Новий уряд дотримується створеного раніше плану з досягнення незалежності… Уряд розпочне переговори з данською державою з метою створення оновлених і сучасних рамок майбутньої співпраці. Статус-кво виключений», — повідомляє DR.
За даними телерадіокомпанії, відправною точкою переговорів стане двостороння угода про повну рівність гренландців і данців. Крім того, гренландський уряд збирається розробити план з перегляду закону про самоврядування.

28.03 Прем’єр-міністр Канади Марк Карні в розмові з президентом США Дональдом Трампом повідомив його про введення Оттавою відповідних імпортних мит після оголошення Вашингтоном нових заходів 2 квітня, заявили в офісі канадського прем’єра.
«
«Прем’єр-міністр поінформував президента про те, що його уряд запровадить відповідні мита для захисту канадських робітників та економіки після оголошення додаткових торговельних заходів США 2 квітня 2025 року», — ідеться в поширеному повідомленні.

28.03 Президент США Дональд Трамп, коментуючи перспективу приєднання Гренландії до американської території, заявив, що острів потрібен Сполученим Штатам з погляду безпеки, і вибір тут відсутній.
«Нам потрібна Гренландія», — повідомив він журналістам у Білому домі.Трамп зазначив, що острів, який належить Данії, потрібен Штатам для забезпечення міжнародної безпеки, вказавши на ризики з боку Китаю і Росії.
«У нас немає вибору», — резюмував президент США.
У березні Трамп заявив, що Гренландія «так чи інакше» опиниться під контролем США, і пообіцяв жителям острова багатство, якщо вони приєднаються до Сполучених Штатів.

28.03 Президент США Дональд Трамп переконаний, що підвищення мит не має зіпсувати стосунки Сполучених Штатів з Канадою та іншими країнами.
«У нас будуть дуже хороші відносини з Канадою та іншими країнами, з деякими не будуть, не будуть такі приємні, але більшість країн, я думаю, зі мною погодяться, багато хто вибачався за те, що використовували нас», — сказав Трамп журналістам. За словами президента США, він «абсолютно» точно дотримається обіцянки запровадити додаткові мита на іноземні товари з 2 квітня.
Трамп заявив, що телефонна розмова з прем’єром Канади Марком Карні була дуже гарною. «Думаю, все буде добре між Канадою і США», — додав Трамп.

28.03 США мають забезпечити собі лідерство в Арктиці на наступне покоління вперед, заявив у п’ятницю американський віце-президент Джей Ді Венс.
Президент США Дональд Трамп, коментуючи перспективу приєднання Гренландії до американської території, у п’ятницю заявив, що острів потрібен Сполученим Штатам з погляду безпеки, і вибір тут відсутній. Американський лідер також зазначив, що острів, який належить Данії, необхідний Штатам для забезпечення міжнародної безпеки, вказавши на ризики з боку Китаю та Росії. «Нам потрібно гарантувати, що Америка буде лідирувати в Арктиці, тому що ми знаємо: якщо Америка цього не зробить, інші країни заповнять прогалину, в якій ми відстаємо. Те, що ви (американські військовослужбовці — ред.) робите, є критично важливим. Я думаю, що багато американців, як і я, не усвідомлювали цього повною мірою, поки Трамп не заговорив про важливість нашої арктичної місії, про її розвиток, щоб забезпечити лідерство Америки в Арктиці на наступне покоління», — сказав Венс під час відвідин військової бази в Гренландії, трансляцію виступу якого вів телеканал PBS.

28.03 Американський віце-президент Джей Ді Венс дорікнув владі Данії в тому, що вона «не змогла забезпечити необхідні військові витрати» для захисту Гренландії від загроз і для підтримки бази США.
«Данія не встигає і не виділяє необхідні військові витрати, щоб утримувати цю базу, утримувати наші війська і, на мій погляд, захищати народ Гренландії від безлічі дуже агресивних вторгнень», — сказав він під час відвідування американської військової бази в Гренландії. Трансляцію вів телеканал PBS News.
Венс підкреслив, що Копенгаген за останні 20 років не зміг вжити необхідних кроків для забезпечення безпеки Гренландії.

28.03 У США немає планів розширювати військову присутність у Гренландії, але є завдання інвестувати в криголами і військові кораблі, які присутні на острові, заявив американський віце-президент Джей Ді Венс. Основні заяви:
США повинні забезпечити собі лідерство в Арктиці на наступне покоління вперед;
Гренландії під захистом Вашингтона буде краще, Білий дім не заперечує право жителів острова на самовизначення і пропонує партнерство;
Сполучені Штати вважають, що в питанні острова їм навряд чи доведеться коли-небудь застосовувати військову силу, перебуватимуть у діалозі з місцевим населенням;
«
«Нам потрібно гарантувати, що Америка буде лідирувати в Арктиці, тому що ми знаємо: якщо Америка цього не зробить, інші країни заповнять прогалину, в якій ми відстаємо. Те, що ви (американські військовослужбовці. — Прим. ред.) робите, є критично важливим. Я думаю, що багато американців, як і я, не усвідомлювали цього повною мірою, поки Трамп не заговорив про важливість нашої арктичної місії, про її розвиток, щоб забезпечити лідерство Америки в Арктиці на наступне покоління».

Віцепрезидент США Джей Ді Венс виступає на Мюнхенській конференції з безпеки
Джей Ді Венс
Американський віцепрезидент
США переконані, що інтереси в Гренландії також є у Росії та Китаю;
Вашингтон не вважає, що острів у безпеці, тому пропонує свій захист.
Раніше в п’ятницю господар Білого дому, коментуючи перспективу приєднання Гренландії до американської території, заявив, що острів потрібен Сполученим Штатам з погляду безпеки, і вибір тут відсутній.

28.03 Віце-президент США Джей Ді Венс заявив, що Вашингтон побоюється за безпеку Гренландії.
«(Гренландії — ред.) під захистом США буде краще, ніж під захистом Данії, яка розраховує у своєму захисті на США», — сказав Венс журналістам під час відвідування космічної бази Піттуфік. Трансляцію вели американські канали.
Гренландія до 1953 року була колонією Данії. Вона залишається частиною королівства, але 2009 року отримала автономію з можливістю самоврядування і самостійного вибору внутрішньої політики.

ВАШИНГТОН, 28 березня — РІА Новини. Віце-президент США Джей Ді Венс заявив, що Гренландії під захистом США буде краще, Вашингтон не заперечує право мешканців острова на самовизначення і пропонує партнерство.
«
«Ми поважаємо самовизначення народу Гренландії, але я вважаю, що під захистом США буде краще, ніж під захистом Данії, яка розраховує у своєму захисті на США», — сказав Венс журналістам під час відвідування космічної бази Піттуфік. Трансляцію вели американські канали.
«Так, люди Гренландії матимуть право на самовизначення, ми сподіваємося, що вони будуть співпрацювати з нами», — сказав Венс.

28.03 Віце-президент США Джей Ді Венс заявив, що Вашингтон побоюється за безпеку Гренландії і «має докази зацікавленості Росії та Китаю в острові», але не заперечує право людей, які проживають там, на самовизначення.
«Ми поважаємо самовизначення народу Гренландії, але я вважаю, що під захистом США буде краще, ніж під захистом Данії, яка розраховує у своєму захисті на США», — сказав Венс журналістам під час відвідування космічної бази Піттуфік. Трансляцію вели американські канали. «Росія, Китай та інші зацікавлені в морських шляхах Арктики і мінералах», — сказав Венс.
За його словами, заяву президента США Дональда Трампа про те, що Гренландія стане американською, слід розуміти як попередження про те, що острів не перебуває в безпеці. «Так, люди Гренландії матимуть право на самовизначення, ми сподіваємося, що вони будуть співпрацювати з нами», — сказав Венс. «Ми знаємо, що Китай зацікавлений у цьому острові, тиснув на Гренландію економічно, проводить військові навчання, називає себе приарктичною країною. Ми бачимо докази того, що Китай і Росія зацікавлені в Гренландії», — додав він.
Венс розповів, що «космічна база Піттуфік» за Північним полярним колом є частиною системи раннього оповіщення про ракетну атаку: «якщо ракету запустить країна-ворог або ворожий підводний човен», військовослужбовці передадуть цю інформацію на материк і буде активовано систему ПРО.

28.03 США вважають, що з питання Гренландії їм навряд чи доведеться коли-небудь застосовувати військову силу, вони мають намір перебувати в діалозі з місцевим населенням щодо контролю над територією острова, заявив у п’ятницю віце-президент США Джей Ді Венс.
«
«Ми не думаємо, що військова сила коли-небудь знадобиться…, оскільки ми думаємо, що народ Гренландії раціональний і добрий. Ми думаємо, що зможемо укласти угоду в стилі (президента США) Дональда Трампа, щоб забезпечити безпеку цієї території, а також Сполучених Штатів Америки», — заявив Венс, відповідаючи на запитання про можливе застосування військової сили для встановлення контролю США над територією.

28.03 Президент США Дональд Трамп наступного тижня розгляне три варіанти проекту створення системи протиракетної оборони «Золотий купол» (Golden Dome). Про це повідомив американський портал Defense One з посиланням на джерела в Пентагоні.

За їхньою інформацією, американські військові фахівці займаються підготовкою кількох різних за масштабом і складністю варіантів проєкту, щоб представити їх президенту країни на розгляд. Реалізація будь-якого з них потребуватиме активної міжвідомчої взаємодії, для забезпечення якої буде необхідно створити спеціальну структуру.

«Ймовірно, нам доведеться створити нову організацію, щоб впоратися з цим», — зазначив чиновник, який побажав залишитися анонімним. Водночас два інших джерела порталу повідомили, що робота над створенням нового підрозділу вже ведеться і складається список кандидатів на керівні посади в ньому.

22 березня телеканал CNN із посиланням на джерела повідомляв, що американські військові фахівці екстрено розробляють систему протиракетної оборони «Золотий купол» для захисту країни від ударів великої дальності. За інформацією співрозмовників телеканала, Білий дім готовий надати будь-який обсяг фінансування, необхідний для створення протиракетного щита, і адміністрація Трампа вже доручила чиновникам оцінити обсяг коштів, необхідних для створення «Золотого купола», і відобразити ці дані в бюджетному кошторисі країни на 2026-2030 роки.

28 січня Трамп підписав указ про розробку національної системи протиракетної оборони «Залізний купол Америки». Як повідомляла газета Financial Times, система передбачає, зокрема, розгортання засобів перехоплення в космічному просторі, оснащених лазерами для знищення ядерної зброї. У публікації зазначалося, що Трамп доручив міністру оборони Піту Гегсету протягом 60 днів представити план розгортання такої системи.

28.03 Сполучені Штати мають намір розширити в перспективі свою військову, зокрема військово-морську, присутність у районі Гренландії, але у Вашингтона немає планів уже зараз починати діяти таким чином. Про це повідомив американський віце-президент Джей Ді Венс. «Чи є плани негайно розширювати нашу військову присутність? Ні», — сказав він на прес-конференції за підсумками візиту до Гренландії. «Але чи є завдання загалом, які ми вирішуємо і, зрозуміло, які вимагають від нас вкладати більше ресурсів, інвестицій у додаткові військові криголами, інвестицій у додаткові військові кораблі, які матимуть більш значну присутність у Гренландії? Абсолютно», — підкреслив Венс.

28.03 Президент Венесуели Ніколас Мадуро провів телефонні переговори з генеральним секретарем ООН Антоніу Гутеррешем і верховним комісаром ООН з прав людини Фолькером Тюрка, в рамках яких заявив про необхідність гарантувати права венесуельських мігрантів і негайно звільнити депортованих в сальвадорську в’язницю співгромадян, повідомив уряд республіки.
Влада Сальвадору в середині березня прийняла рейси з 238 імовірними членами венесуельського злочинного угруповання «Трен де Арагуа» (Tren de Aragua), депортованими зі США. Їх одразу помістили в центр утримання терористів найбільшої сальвадорської в’язниці CECOT, де утримують десятки тисяч місцевих бандитів. Згідно із заявами венесуельської влади, правозахисників і сімей затриманих, ці депортовані мігранти або більшість із них не мають до бандитів жодного стосунку. «Мадуро провів телефонну розмову з Гутеррешем… Пізніше він провів другу бесіду з Тюрком. В обох розмовах президент Мадуро наголосив на необхідності того, щоб система Організації Об’єднаних Націй взяла на себе тверде зобов’язання гарантувати права венесуельських мігрантів, забезпечуючи дотримання міжнародного права», — ідеться в заяві уряду Венесуели, яку опублікував у своєму Telegram-каналі міністр закордонних справ Венесуели Іван Хіль.
Як повідомляється главою МЗС, метою переговорів було забезпечення негайного і безумовного звільнення 238 співвітчизників, «несправедливо затриманих у концентраційних таборах Сальвадору», де їх утримують «без жодної належної правової процедури і позбавлені права на захист». Згідно з текстом повідомлення, Мадуро порівняв дії США щодо венесуельців із переслідуванням єврейського народу в епоху глави нацистської Німеччини Адольфа Гітлера. За словами президента Венесуели, ці злочини не тільки відзначили одну з найпохмуріших сторінок в історії, а й призвели до краху міжнародного порядку того часу і зникнення Ліги Націй. «Генеральний секретар ООН і верховний комісар з прав людини висловили готовність активізувати всі доступні механізми для якнайшвидшого відновлення грубо порушених прав венесуельських мігрантів. Зі свого боку, Мадуро підтвердив тверду рішучість боліваріанського уряду не заспокоюватися доти, доки він не гарантує безпечне повернення на батьківщину кожного співвітчизника, несправедливо поміщеного до в’язниці», — ідеться в повідомленні уряду Венесуели.

28.03 Влада Канади має намір співпрацювати з питань Арктики тільки з країнами-однодумницями, а Росія такою не є. Про це заявив канадський прем’єр-міністр Марк Карні.

«Призначення посла з Арктики відбулося частково для зміцнення тих відносин, які у нас є з союзниками або країнами-однодумницями в Арктиці. Росія жодним чином не є однією з цих країн», — сказав глава уряду журналістам у Монреалі. Його виступ транслювали національні телеканали.

У грудні 2024 року очільниця канадського МЗС Мелані Жолі оголосила, що Оттава призначить спеціального посла з питань Арктики та відкриє свої консульства на Алясці та в Гренландії в рамках нової зовнішньополітичної стратегії в цьому регіоні. За словами Жолі, така стратегія дасть Оттаві «необхідні інструменти для подальшого відстоювання свого суверенітету, просування інтересів національної безпеки і підтримки стабільної, процвітаючої та безпечної Арктики».

29.03 Президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон найближчим часом оголосить про введення мит на фармацевтичну продукцію.

«Ми скоро оголосимо про це», — сказав Трамп, торкнувшись відповідного питання в бесіді з журналістами на борту президентського літака. За словами американського лідера, він має намір «повернути виробництво ліків і фармацевтичної продукції назад» у США.

Глава Білого дому при цьому не уточнив, про який розмір мит може йтися. «Але цього буде достатньо, щоб фармацевтичні компанії, виробники ліків перенесли виробництво в нашу країну. Я більше не хочу покладатися в цьому питанні на інші держави, як це було під час [пандемії] COVID-19», — резюмував він.

Трамп водночас наголосив, що відкритий до укладення угод щодо мит із тими чи іншими країнами, зокрема з Великою Британією. «Вони хочуть угод. Це можливо, якщо ми щось отримаємо в результаті угоди», — зазначив президент. За його словами, такі домовленості можуть бути укладені, але вже після того, як мита набудуть чинності.

29.03 Панамська морська адміністрація оголосила про виключення з національного суднового реєстру 107 суден, які перебувають під міжнародними санкціями, ще 18 суден перебувають у процесі відкликання прапора.
«Управління морського судноплавства Панами (AMP) скасувало загалом 107 реєстрацій суден під прапором Панами, занесених до міжнародних санкційних списків, ще 18 перебувають у процесі скасування. Цього заходу вживають відповідно до указу президента, який уповноважує AMP автоматично анулювати реєстрацію суден, а також осіб і зареєстрованих власників, які фігурують у міжнародних санкційних списках», — йдеться в офіційній заяві на сайті морського регулятора.
Пояснюється, що судна, виключені з панамського реєстру, були зареєстровані або перебували в попереджувальних списках OFAC, Європейського союзу та Великої Британії.
Реєстр суден Панами є найбільшим у світі і включає 8816 одиниць. Щоб запобігти потраплянню до нього суден «з високим рівнем ризику», регулятор посилив аналіз даних перед реєстрацією, який тепер охоплює не тільки технічні критерії судна, а й «історію його власника та оператора».

29.03 Президент США Дональд Трамп опублікував у соцмережі X ролик, в якому заявив, що Штати допомагатимуть Гренландії захищатися від якоїсь «загрози» з боку Росії та Китаю.
«Гренландії загрожують нові виклики — російська агресія і китайська експансія. Необхідно об’єднатися заради миру і безпеки», — розповів у ролику закадровий голос.У ролику демонструються архівні кадри оборони Гренландії від німецьких військ під час Другої світової війни. Закадровий голос розповідає про спадкоємність американського захисту Гренландії.

29.03 Глава МЗС Данії Ларс Лекке Расмуссен виступив зі зверненням до американців, в якому засудив критику Копенгагена віцепрезидентом США Джей Ді Венсом через обрані ним формулювання і запропонував обговорити збільшення військової присутності Штатів у Гренландії.
Раніше Венс під час виступу на американській космічній базі Пітуффік дорікнув владі Данії в тому, що вона «не змогла забезпечити необхідні військові витрати» для захисту Гренландії від загроз і для підтримки бази США. Він підкреслив, що Копенгаген за останні 20 років не зміг зробити необхідних кроків для забезпечення безпеки Гренландії. «У мене послання для наших американських друзів і всіх, хто слухає (це звернення — ред.)… Зрозуміло, ми вітаємо критику. Але дозвольте, я буду повністю відвертим. Ми не оцінили той тон, яким (ця критика — ред.) висловлюється», — заявив Расмуссен у відеозверненні, опублікованому в соцмережі Instagram*.
Міністр підкреслив, що з близькими союзниками так не розмовляють.
«Ми поважаємо необхідність Сполучених Штатів у збільшенні військової присутності в Гренландії… Ми — Данія і Гренландія — надзвичайно відкриті до обговорення цього з вами (американцями — ред.)… Якщо це те, чого ви хочете, тоді давайте обговоримо це», — заявив Расмуссен.
При цьому міністр нагадав, що між Данією і США досі діє оборонна угода від 1951 року, яка дозволяє Вашингтону збільшувати військову присутність на острові. Як зауважив глава МЗС, у 1945 році в Гренландії перебувало 17 американських військових баз, проте зараз ця кількість скоротилася до лише однієї. Делегація зі США цього тижня відвідала Гренландію на тлі домагань американського лідера Дональда Трампа на острів. У вівторок Венс заявив, що приєднається до своєї дружини у складі делегації. Під час візиту було заплановано відвідування бази Піттуфік разом Волтцем і Райтом. При цьому план візиту змінився: раніше друга леді мала намір відвідати столицю Нуук і об’єкти культурної спадщини Гренландії, а також подивитися на перегони на собачих упряжках. Пізніше Венс повідомив, що він і його дружина повертаються додому після того, як пробули в Гренландії трохи більше ніж три години.
У березні президент США Дональд Трамп заявив, що Гренландія «так чи інакше» опиниться під контролем США, і пообіцяв жителям острова багатство, якщо вони приєднаються до Сполучених Штатів.
Гренландія до 1953 року була колонією Данії. Вона залишається частиною королівства, але 2009 року отримала автономію з можливістю самоврядування і самостійного вибору у внутрішній політиці.

29.03 Прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен наступного тижня відвідає Гренландію для переговорів з новим урядом території на тлі інтересу США до контролю над цим островом, передає агентство Рейтер з посиланням на заяву прем’єра.
«Фредеріксен відвідає Гренландію з 2 до 4 квітня для переговорів із новим урядом цієї напівавтономної території», — ідеться в повідомленні.

29.03 Президент США Дональд Трамп повідомив, що за грою в гольф з фінським колегою Александром Стуббом у Флориді обговорив будівництво і купівлю криголамів.
«
«Президент Стубб і я з нетерпінням чекаємо на зміцнення партнерства між США і Фінляндією, що включає купівлю і розгортання великої кількості дуже необхідних США криголамів», — написав Трамп у своїй соцмережі Truth Social.
Трамп додав, що вони в команді зі Стуббом виграли в гольф-клубі турнір.
Раніше віце-президент США Джей Ді Венс побував на космічній базі Штатів у Гренландії, претензії на яку заявив Трамп. Президент США раніше заявив, що має намір нарощувати криголамний флот, щоб наздогнати Росію за кількістю техніки.

30.03 Військові США отримали секретне керівництво з національної оборони, підписане главою Пентагону Пітом Хегсетом, яке ставить питання стримування у Тайваню і зміцнення внутрішньої оборони основними пріоритетами, повідомляє газета Washington Post з посиланням на переглянутий документ.
За даними видання, тимчасове стратегічне керівництво з національної оборони, що встановлює систему пріоритетів для старших військових посадовців, було секретно розповсюджено Пентагоном у середині березня і підписано самим Гегсетом. У ньому описується реалізація бачення президента США Дональда Трампа щодо «підготовки та перемоги в потенційній війні проти Пекіна» і захисту Сполучених Штатів від загроз у ближньому зарубіжжі, включно з питаннями Гренландії та Панамського каналу. «Гегсет переорієнтував армію США, зробивши ставку на стримування захоплення Тайваню Китаєм і зміцнення внутрішньої оборони», — пише видання.
Як підкреслюється в документі, хоча перша адміністрація Трампа та адміністрація експрезидента Джо Байдена характеризували Китай як найбільшу загрозу для США, керівництво Гегсета описує потенційний конфлікт на Тайвані як сценарій, що має бути пріоритетним порівняно з іншими можливими небезпеками.
«Китай — єдина загроза, яку департамент може собі дозволити», — ідеться в керівництві.Газета пише, що, згідно з документом, Пентагон може прийняти на себе ризик на інших театрах воєнних дій з урахуванням обмежень щодо персоналу і ресурсів, а також чинитиме тиск на союзників у Європі, на Близькому Сході та у Східній Азії, аби вони витрачали більше коштів на оборону, при цьому українське питання видання не згадує.
Washington Post також зазначає, що кілька уривків у керівництві Гегсета ідентичні уривкам зі звіту консервативного аналітичного центру Heritage Foundation за 2024 рік, який рекомендував Пентагону віддати пріоритет трьом основним питанням: стримуванню навколо Тайваню, обороні США і збільшенню розподілу тягаря між союзниками.

30.03 Міністр енергетики США Кріс Райт в інтерв’ю телеканалу Fox News вважає, що Вашингтону необхідно провести модернізацію арсеналу ядерної зброї.
«США під час Другої світової війни в рамках Манхеттенського проєкту здійснили неймовірне досягнення — створили першу у світі атомну зброю. Це дозволило завершити Другу світову війну раніше, зберігши десятки або сотні тисяч американських життів… Потім настав період тривалістю три десятиліття, який обійшовся без створення нових ядерних озброєнь, що призвело до застарівання всього нашого арсеналу. Зараз нам потрібно не нарощувати ядерні запаси, а модернізувати зброю», — заявив Райт.
Міністр енергетики США також заявив, що головне в ядерній зброї — не використовувати її.

30.03 Японія є головним союзником США в питанні стримування Китаю. Про це заявив міністр оборони США Піт Хегсет перед початком переговорів зі своїм японським колегою Геном Накатані в Токіо.

«[Японія] — це наш основний партнер у стримуванні застосування сили з боку Комуністичної партії Китаю», — наводить його слова агентство Kyodo. Накатані, зі свого боку, наголосив, що «Японія і США, як партнери з найбільш довірливими відносинами, будуть разом працювати над реалізацією концепції вільного і відкритого Індо-Тихоокеанського регіону».

Це перші очні переговори глав оборонних відомств двох країн з моменту призначення Хегсета на посаду глави Пентагону. У суботу обидва міністри, а також глава японського уряду Сігеру Ісіба, взяли участь у спільній меморіальній церемонії на острові Іводзіма в Тихому океані, де відбулася одна з найбільших битв японських і американських військ під час Другої світової війни.

31.03 Президент США Дональд Трамп може здійснити свій перший закордонний візит у середині травня, відвідавши Саудівську Аравію, повідомляє портал Axios з посиланням на джерела.
«Президент Трамп планує відвідати Саудівську Аравію в середині травня. Це буде його перша закордонна поїздка після повернення в Білий дім», — ідеться в публікації.
Портал нагадує, що першою закордонною поїздкою Трампа під час його попереднього президентського терміну також була Саудівська Аравія.

31.03 Президент США Дональд Трамп заявив, що не хотів би блокувати соціальну мережу TikTok, і висловив упевненість, що угоду про продаж платформи буде укладено.

«Ми працюємо над TikTok. У нас багато потенційних покупців. Інтерес до TikTok величезний», — сказав він під час спілкування з журналістами прес-пулу Білого дому. Як зазначив Трамп, його адміністрація веде контакти з Китаєм щодо цього питання. «Я б хотів, щоб TikTok залишився живий», — зазначив він.

«TikTok дуже цікавий, і багато людей хочуть його купити. Угода з TikTok буде укладена», — резюмував президент США.

Трамп після своєї інавгурації 20 січня підписав виконавчий указ, який покликаний відтермінувати блокування цієї платформи у США щонайменше на 75 днів (до 5 квітня). Він також заявив журналістам, що Сполучені Штати повинні мати право на половину TikTok, однак не пояснив, що саме це означає. Трамп раніше говорив, що «тепло ставиться» до цієї платформи, оскільки голоси її користувачів із числа молодих американців посприяли його перемозі на виборах у листопаді 2024 року. Прессекретар посольства КНР у Вашингтоні Лю Пен’юй у коментарі для ТАСС порівняв із пограбуванням ситуацію навколо можливої заборони TikTok у США. 46-й президент США Джо Байден 2024 року підписав закон, що змушує китайську корпорацію ByteDance продати або припинити діяльність TikTok на території США до 19 січня цього року. За даними телекомпанії CNBC, адміністрація США підбирає потенційних претендентів на купівлю 50% акцій TikTok.

31.03 У Брюсселя немає «червоних ліній» для відповіді США, якщо ті 2 квітня введуть мита на європейські товари, окрім симетричних заходів Єврокомісія може закрити ринок ЄС для певних американських товарів і послуг, пише газета Pais з посиланням на високопоставлене джерело в європейському блоці.
У лютому президент США Дональд Трамп ввів митні збори в розмірі 25% на всі поставки в країну сталі та алюмінію з-за кордону, зокрема з ЄС. У березні Трамп заявив, що нове мито в розмірі 25% на автомобілі, вироблені за межами країни, набуде чинності 2 квітня. У четвер президент США пригрозив запровадити «набагато вищі» мита на товари з ЄС і Канади, якщо вони співпрацюватимуть у боротьбі з митами. За повідомленнями ЗМІ, в ЄС очікують введення єдиних «двозначних» мит із 2 квітня. Як пише Pais, якщо США реалізують задумане, то торгова війна ризикує загостритися і призвести до неймовірних наслідків.
«У європейському каталозі (засобів — ред.) відплати немає червоних ліній», — наводить видання слова джерела.
Як пише видання, ЄК готує симетричні заходи, але не відкидає й інших варіантів, як-от закриття ринку ЄС для певних товарів або послуг зі США. Крім цього, американським компаніям можуть заборонити брати участь у тендерах на державні контракти або в проєктах, що фінансуються з бюджету ЄС.
Однак у деяких секторах ЄК і столицях ЄС спостерігається сильне побоювання виходити за рамки симетричної відповіді у вигляді введення мит. Фактично, страх перед великою торговельною війною та її наслідками спонукав низку країн, як-от Франція, Італія та Ірландія, звернутися до Єврокомісії з проханням правильно розіграти свої карти і ретельно переглянути список американських товарів, що підлягають оподаткуванню.
При цьому видання також зазначає, що в Брюсселі починають непокоїтися з приводу того, що низка країн ЄС можуть почати діяти по-своєму, щоб їхні найпотужніші промислові сектори не були зачеплені. Це, зі свого боку, може позначитися на єдності європейського блоку. За словами високопоставленого джерела в ЄС, «якщо Трампу вдасться зруйнувати єдність, ЄС загине».

31.03 Влада Великої Британії готова обговорювати з Євросоюзом угоду в галузі безпеки і оборони, про це заявив глава МЗС Великої Британії Девід Леммі.
У своєму інтерв’ю іспанській газеті Pais міністр вказав на необхідність посилити співпрацю з партнерами Британії та «забезпечити безпеку» в найближчі роки. «Сполучене Королівство більше не є членом ЄС, але коли справа доходить до збереження безпеки нашого континенту, Європа не може дозволити собі бути чимось меншим, ніж сума його частин. Ось чому ми працюємо з нашими європейськими партнерами і з НАТО, щоб вивчити всі можливості для зміцнення координації між нашими військовими можливостями, включно зі збільшенням внеску приватного сектора в оборону. Ми готові вести переговори з ЄС щодо угоди про співпрацю в галузі безпеки та оборони», — заявив виданню Леммі.
Під час інтерв’ю політик також обговорив питання про укладення угоди щодо території Гібралтар, запропоноване ЄС та Іспанією раніше.
«Усі сторони згодні з важливістю укладення угоди між ЄС і Сполученим Королівством…. Це складні переговори, які потребують часу, але ми сповнені рішучості досягти цієї угоди якомога швидше. Але я вже дав зрозуміти, що ми підпишемо тільки те, що захищає суверенітет Гібралтару та автономію військової бази, яку Сполучене Королівство має там. І будь-яка угода повинна мати повну підтримку уряду Гібралтару», — додав міністр.
У жовтні міністр закордонних справ Іспанії Хосе Мануель Альбарес укотре чинив тиск на Велику Британію і закликав підписати угоду щодо Гібралтару, яку Мадрид і Європейська комісія поклали на стіл переговорів.

31.03 Китай з обережністю ставиться до планування саміту голови КНР Сі Цзіньпіна і президента США Дональда Трампа на тлі його заходів з питань мит, Гренландії та України, хоче напередодні заходу обговорити умови стійкої угоди між країнами, пише газета New York Times з посиланням на китайських чиновників.
«Вони (чиновники — ред.) були приголомшені стрімкими кроками Трампа щодо мит, Гренландії, України… Вони були налякані його агресивним ставленням на публіці до іноземних лідерів, наприклад… до Володимира Зеленського. Як наслідок, вони обережно ставляться до призначення дати саміту», — ідеться в публікації. За даними газети, Пекін не хоче вживати заходів із планування заходу доти, доки сторони заздалегідь не обговорять його деталі, зокрема угоду між двома країнами, умов якої дотримуватимуться впродовж усього другого президентського терміну Трампа. Утім, адміністрація американського лідера ще не дала зрозуміти, яку угоду може вважати прийнятною.
За словами експертів, обізнаних із дискусіями між американською та китайською сторонами, лідери країн можуть зустрітися у вересні в Нью-Йорку, приблизно в той час, коли там проходитиме Генасамблея ООН. Однак, уточнили вони, неясно, чи зможуть Пекін і Вашингтон досягти на той час необхідних для зустрічі зрушень.
Раніше повідомлялося, що Вашингтон і Пекін почали обговорювати можливість зустрічі президента США Дональда Трампа і голови КНР Сі Цзіньпіна. Саміт може відбутися в червні на території США. Підготовка до зустрічі відбувається на тлі напруженості через розбіжності в торговельній сфері.
На початку березня адміністрація Трампа ввела додаткові 10% мита на китайські товари, пояснивши це роллю Пекіна в поширенні наркотичних речовин на американському ринку. Китай у відповідь ввів дзеркальні тарифи, але їхні масштаби були обмежені, щоб уникнути подальшої ескалації конфлікту.

31.03 Європейські країни починають дедалі серйозніше розглядати сценарій забезпечення власної безпеки без участі США, оскільки надія на американські ядерні гарантії стає ризикованою ставкою, пише журнал Foreign Affairs.
«За перші місяці президентства Дональда Трампа європейським лідерам стало дедалі зрозуміліше: продовжувати покладатися на США в питанні безпеки континенту — небезпечна гра», — зазначають автори статті. На рішення європейців вплинуло не лише зближення Вашингтона з Москвою та нападки американської влади на внутрішню політику країн ЄС, а й нові мита, а також погрози на адресу території Данії — Гренландії.
Скептицизм щодо готовності США вести ядерну війну заради Європи виник задовго до Трампа. Як пишуть автори, ще в роки холодної війни президент Франції Шарль де Голль ставив запитання: «Чи пожертвують США Нью-Йорком заради Парижа?»
Тепер же, підкреслює Foreign Affairs, необхідність самостійної оборонної стратегії Європи стала особливо актуальною. Однак для її реалізації країнам ЄС доведеться розв’язати складну «ядерну трилему»: зберегти стратегічну стабільність, не допустити розповсюдження ядерної зброї та забезпечити переконливе стримування супротивників.
Одночасне досягнення всіх трьох цілей неможливе, оскільки при виборі будь-яких двох третя стає недосяжною, вважають автори статті.