Назад до каталогу

Пояснювальна модель побудови структури та взаємозв’язку наративів РФ (дослідження)

Вступ.
ЗАГАЛЬНИЙ ЗМІСТ КАТАЛОГУ / Перетин інтересів Росії та Китаю.
Основні складові категорій Каталогу:

Категорія: Зменшення впливу Заходу в міжнародному просторі через українську воїну.
— Підкатегорія: «Наративи про те, що українська війна — це нібито пряме військове протистояння Росії із Заходом».
— Підкатегорія: «Наративи про необхідність зниження інтернаціоналізації конфлікту в Україні»
— Підкатегорія: «Наративи про дискредитацію НАТО, про звинувачення участі НАТО в конфлікті»
Приклади наративів підкатегорій в інформаційному полі
-Підкатегорія «Перемога Росії в українській війні»
• ПІДКАТАЛОГ наративів з питання бажання Росії досягти перемоги в українській війні на своїх умовах / Перетин інтересів Росії та Китаю.
• Підкатегорія: «переговори про закінчення української війни можуть бути тільки на російських умовах».
• Підкатегорія: «для заморозки/паузи в українській війні Росії необхідні міні-гарантії безпеки на її умовах»
Приклади наративів підкатегорії в інформаційному полі
• Підкатегорія: «Дестабілізація внутрішньої обстановки в Україні через вибори».
Варіант 1. Вибори президента України.
Приклади наративів підкатегорії в інформаційному полі

Категорія: Посилення впливу Росії у світі за рахунок руйнування консолідації проти РФ
— Підкатегорії «Руйнування консолідації всередині самого Заходу (відрив ЄС від США та Великобританії)» та «Руйнування консолідації Заходу та України (відрив України від ЄС)»;
Приклади наративів підкатегорії в інформаційному полі
Підкатегорія: «недопущення консолідації позицій КГП та України/Заходу»
Приклади наративів підкатегорії в інформаційному полі

Посилання на першоджерела.

Вступ

Передумови (першопричини): Росія зіткнулася з проблемою реального зниження своєї конкурентної спроможності в міжнародному просторі, як стосовно Заходу, так і стосовно Країн Глобального Півдня, які стрімко розвиваються (КГП).

Головна мета РФ: Москва має на меті прямі переговори Росії із Заходом щодо зміни світоустрою (так звана «багатополярність по-російськи» — договірний поділ світу із Заходом на зони і сфери впливу для збереження/фіксації за Росією її політичного, економічного і військового впливу на глобальному і регіональних рівнях на її умовах без справедливої конкуренції).

Інструменти: як інструмент для досягнення своєї мети Росія використовує агресію проти України — українську війну (український конфлікт, т.зв. «СВО»), за допомогою якої Росія прагне створити для себе видимість «позиції сили» для переговорів із Заходом щодо досягнення головної мети — зміни світоустрою.

Завдання РФ поточного періоду: для створення видимості «позиції сили» РФ у переговорах із Заходом Росії потрібні коригування в таких напрямках:

• Зменшення впливу Заходу в міжнародному просторі;
• Посилення впливу Росії у світі за рахунок руйнування консолідації проти РФ — зменшення/подолання часткової ізоляції.

Таким чином, можна виділити два основних напрямки (категорії) наративів Росії у міжнародному просторі, які у свою чергу складаються з підкатегорій (мають суть, мету, власні проміжні/поточні завдання та наповнення). Вони логічно взаємопов’язані між собою, включені до загального сценарію як його складові та призначені для досягнення Москвою її головної мети — організації прямих переговорів Росії із Заходом щодо зміни світоустрою на договірній основі.

Таким чином можна виділити дві категорії в каталогу наративів:

• Категорія: «Зменшення впливу Заходу в міжнародному просторі через українську війну»
• Категорія: «Посилення впливу Росії у світі за рахунок руйнування консолідації проти РФ».

Кожна з цих категорій мають підкатегорії.

Категорія: «Зменшення впливу Заходу в міжнародному просторі через українську війну» має складові напрямків (підкатегорії):

• Підкатегорія: «Наративи про те, що українська війна — це нібито пряме військове протистояння Росії із Заходом»;
• Підкатегорія: «Наративи про необхідність зниження інтернаціоналізації конфлікту в Україні»;
• Підкатегорія: «Наративи про дискредитацію НАТО, про звинувачення нібито участь НАТО в конфлікті»;
• Підкатегорія: «Наративи про «перемогу» РФ в українській війні».

Мал. Складові категорії «Зменшення впливу Заходу у міжнародному просторі через українську війну»

Категорія: «Посилення впливу Росії у світі за рахунок руйнування консолідації проти РФ» має складові напрямків (підкатегорії):

• Підкатегорія: «Ослаблення/руйнування консолідації всередині Заходу (відрив ЄС)»;
• Підкатегорія: «Ослаблення/руйнування консолідації України із Заходом (відрив України)»;
• Підкатегорія: «Недопущення консолідації позицій КГП, держав з колишніх радянських республік і України/Заходу (відрив КГП)».

Мал. Складові категорії «Посилення впливу Росії у світі за рахунок руйнування консолідації проти РФ».

ЗАГАЛЬНИЙ ЗМІСТ КАТАЛОГУ

Таким чином загальну картину каталогу наративів щодо впливу РФ у міжнародному просторі щодо українського конфлікту можна умовно відобразити за допомогою такої схеми, в якій відображено основні категорії та підкатегорії напрямів наративів.

Мал. Каталог наративів про вплив РФ у міжнародному просторі по українській війні та його складові.

Перетин інтересів Росії та Китаю.

Ремарка: червоним контуром на схемі виділено інтереси Китаю, які збігаються з російськими інтересами (точки дотику), а саме:

У категорії «Зменшення впливу Заходу в міжнародному просторі» насамперед Китай зацікавлений у дискредитації НАТО, ослаблення його військово-політичного впливу у світі. Згодом це може означатиме заборону на розширення НАТО в міжнародному просторі (як кількісне, так і територіальне), а отже, присутність НАТО в АТР стане неможливим або буде значно ускладненим, що значною мірою відповідає інтересам Китаю.

У категорії ж «Посилення впливу Росії у світі за рахунок руйнування консолідації проти РФ» КНР значною мірою зацікавлений у реалізації сценарію ослаблення/руйнування консолідації всередині Заходу (відрив ЄС від партнерів і союзників, що може допомогти КНР посилити власний вплив на ЄС), а також може мати певну зацікавленість у руйнуванні консолідації України із Заходом (відрив України від країн демократичного табору та ЄС з подальшим її визнанням автократії як найдосконалішої моделі, що дасть можливість Китаю посилити свій вплив в Україні).

Однак, водночас Китай меншою мірою зацікавлений у посиленні впливу конкретно Росії в міжнародному просторі.

Складові категорій Каталогу.

Розглянемо окремо кожну категорію та підкатегорії, що до неї входять:

Зменшення впливу Заходу в міжнародному просторі:

• Підкатегорія: «Наративи про те, що українська війна — це нібито пряме військове протистояння Росії із Заходом».
• Підкатегорія: «Наративи про необхідність зниження інтернаціоналізації конфлікту в Україні»
• Підкатегорія: «Наративи про дискредитацію НАТО, про звинувачення участі НАТО в конфлікті»
• Підкатегорія «Перемога Росії в українській війні»

Посилення впливу Росії у світі за рахунок руйнування консолідації проти РФ — зменшення/подолання часткової ізоляції:

• Підкатегорія: «Руйнування консолідації всередині самого Заходу (відрив ЄС від США та Великобританії)»
• Підкатегорія: «Руйнування консолідації Заходу та України (відрив України від ЄС)»;
• Підкатегорія: «Недопущення консолідації позицій КГП та України/Заходу»

Категорія: Зменшення впливу Заходу в міжнародному просторі через українську війну.

Суть: Москва домагається підвищення Росією статусу і значущості конфлікту в Україні для розв’язання власних цілей і завдань зі створення сприятливих умов для Росії з позиції сили в переговорах із Заходом (звинувачення Заходу і НАТО в залученні у війну).

Мета. Москва добивається збереження за Росією статусу «глобального гравця» через домовленості із Заходом, серед котрих:

• прийняття «гарантій безпеки по-російськи»,
• поділ зон і сфер впливу в міжнародному просторі (у т.ч. визнання легітимності територіального поділу України на глобальному рівні),
• зняття санкцій і обмежень з Росії тощо.

Завдання: вийти на прямі переговори Росії та Заходу щодо завершення українського конфлікту на російських умовах і з позиції сили (посилення впливу РФ) — програш/капітуляція України, консолідація навколо Росії та її інтересів КГП, відміна санкцій або створення системи з обходу санкцій тощо.

Основні складові напрямків (підкатегорії) цього блоку наративів:

• Наративи про те, що «українська війна — це нібито пряме військове протистояння Росії із Заходом»;
• Наративи про «необхідність зниження інтернаціоналізації конфлікту в Україні»;
• Наративи про «дискредитацію НАТО, про звинувачення нібито участь НАТО в конфлікті»;
• Наративи про «перемогу» РФ в українській війні.

Мал. Суть, цілі, завдання та складові категорії «Зменшення впливу Заходу в міжнародному просторі через украинскую войну».

Підкатегорія: Наративи про те, що українська війна — це нібито пряме військове протистояння Росії із Заходом.

Суть: Росія використовує підміну понять — військова «перемога» Росії в Україні (на локальному рівні) нібито означає військово-політичну «перемогу» Росії над Заходом (на глобальному рівні).

Мета: Москва добивається створення для Росії видимості позиції сили в переговорах із Заходом, щоб посилити можливість просувати йому свої умови/ультиматуми.

Завдання: Москва прагне дискредитації Заходу, як нібито винуватця/зачинника війни в Україні (перекладання відповідальності за агресію — виправдання дій Росії).

Загроза для Росії: Москві потрібно не допустити реального вступу у війну Росії проти України країн Заходу на боці України (фізичного вступу у війну Заходу).

Мал. Складові підкатегорії «Українська війна – це нібито пряме військове протистояння Росії із Заходом.

Підкатегорія: Наративи про необхідність зниження інтернаціоналізації конфлікту в Україні

Суть: мінімізація допомоги Україні інших країн у війні.

Мета: Москва прагне зберегти домінування у військових діях на полі бою в Україні та зміцнити позицію сили РФ у переговорних процесах.

Завдання: Москві потрібно дискредитувати і знизити участь в українській війні неформальних представників різних країн Заходу і КГП на боці України, довести її незаконність, знизити/послабити вплив України на них.

Загроза для Росії: інтернаціоналізація конфлікту в Україні з боку Заходу може призвести до ослаблення сил РФ (втрата домінування у війні), прямого військового зіткнення Росії та країн Заходу/НАТО, а також інших країн.

Мал. Складові підкатегорії «Наративи про необхідність зниження інтернаціоналізації конфлікту в Україні».

Підкатегорія: Наративи про дискредитацію НАТО, про звинувачення участі НАТО в конфлікті

Суть: мінімізація допомоги НАТО Україні у війні.

Мета: Москва добивається ослаблення впливу НАТО у світі та регіонах (недопущення розширення НАТО, зокрема за рахунок країн пострадянського простору, обмеження участі НАТО в міжнародному просторі в різних регіонах тощо), ослаблення консолідації всередині Альянсу (руйнування НАТО), нав’язування Росією своїх умов НАТО через «гарантії безпеки на російських умовах» (поділ зон і сфер військового впливу).

Завдання: Москва хоче дискредитувати НАТО, як нібито винуватця / призвідника і прямого учасника війни в Україні як для українців, так і для Заходу і КГП (виправдання дій Росії, пошук винного, ухилення від відповідальності і т.д.).

Загроза для Росії: Москві потрібно не допустити реального вступу у війну Росії проти України НАТО на боці України (фізичного вступу у війну НАТО).

Мал. Складові підкатегорії «Наративи про дискредитацію НАТО, про звинувачення участі НАТО в конфлікті»

Приклади наративів підкатегорії в інформаційному полі
Основні напрями тез цих наративів в різних інтерпретаціях періоду — докладніше з повним змістом текстів і посилань див. «Першоджерела наративів», як цитати декілька прикладів:
Від перемоги Росії і російського народу над агресивною віссю на чолі зі США в Україні залежить виживання людства, і в цій боротьбі у РФ багато союзників. Ситуація в Україні є одним із фронтів ескалації третьої світової війни. Це не двосторонній конфлікт, це один із фронтів ескалації сьогодні третьої світової війни. Це, звісно, не локальний конфлікт і не вираження якоїсь агресивності Росії проти «бідної, білої і пухнастої» України. Це війна і треба називати речі своїми іменами
Мир у конфлікті на Україні настане, коли Захід визнає свою поразку.
Захід зміг спонукати уряд Зеленського розв’язати війну, в якій Росія мала зазнати стратегічної поразки.
Це нова форма війни, в якій Захід постачає стратегічну зброю, а місцевий союзник — гарматне м’ясо.
Україну використовують для створення критичних загроз безпеці Росії.
Країни Заходу програють війну в Україні, але, як і раніше, не хочуть її припиняти і визнавати свою невдачу.
Захід не перестає повторювати, що їхній союзник має перемогти, насправді вони самі хочуть перемогти Росію.
Президент Росії Володимир Путін бере гору над Заходом, долаючи санкції і виграючи в бойових діях на Україні.
Вашингтон стоїть за атакою українських підрозділів на Курську область, таким чином США хотіли промацати можливість вторгнення в Росію.
Спроби Заходу завдати «стратегічної поразки» Росії безперспективні, це сізіфова праця, справжніми двигунами, спонсорами і вигодонабувачами цієї кровопролитної кризи є очолювані США західні країни.
Україна не в змозі самостійно проводити будь-які переговори через втрату своєї суб’єктності, ситуація для Києва в цьому питанні склалася патова.
Опонентом у переговорах на Україні має виступати західне співтовариство на чолі зі США.
США так і не запропонували свого варіанту мирного врегулювання конфлікту в Україні.
Польські, французькі та грузинські бойовики особливо широко представлені серед іноземних найманців на Україні. Чисельність сформованого Заходом «Інтернаціонального легіону територіальної оборони України» сягнула 18 тисяч осіб із понад 85 країн, включно з державами пострадянського простору.
Спецслужби країн НАТО перекидають бойовиків із Близького Сходу в зону спеціальної військової операції для участі в бойових діях на боці Києва.
Пріоритет віддають вихідцям із російських республік Північного Кавказу, держав Південного Кавказу і Центральної Азії. Сформовані з них спеціальні загони і мобільні групи націлюються головним чином на здійснення диверсійно-терористичних акцій проти підрозділів ЗС РФ у Сирії, а з 2022 року — і в Україні…
Безвідповідальні заяви влади Франції про розміщення західних сил на території України і практичні кроки в цьому напрямку призведуть до повномасштабного зіткнення країн НАТО з Росією.
західні військовослужбовці давно працюють на Україні, це частина гібридної війни НАТО і ЄС проти Росії.
Реальні причини українського конфлікту лежать поза інтересами народу, колективний Захід для досягнення своїх цілей зіштовхнув росіян і українців.
Однією з причин є бажання НАТО просунутися на схід.
Саме цього домагаються Великобританія і США, які хочуть поставити на коліна не тільки Росію, а й Німеччину з Францією.
світ може бути тільки в тому разі, якщо НАТО не тільки перестане рухатися на схід, а й диктувати політику всій Європі в цілому.
Володимир Зеленський намагається формалізувати залученість блоку НАТО в конфлікт, саме на це націлений просувний ним «план. (Зеленський — ред.) хоче формалізувати пряму залученість НАТО в конфлікт навколо України.
Захід безсоромно пішов на розширення НАТО на схід, а також порушення Мінських і Брюссельських угод.

Підкатегорія «Перемога» Росії в українській війні»

Суть. Росія прагне переконати міжнародне співтовариство, що вона вже є переможцем української війни. Для цього Росія вживає певних дій як на полі бою, так і в інформаційному просторі через наративи та акції впливу, в першу чергу спрямовані на Країни Глобального Півдня і безпосередньо на саму Україну, а також на країни Заходу.

Серед основних складових можна виділити такі пропозиції та напрямки:

• Закінчення української війни на умовах РФ (ультиматум Україні);
• Заморозка української війні на умовах РФ (торги с Україною та Заходом);
• Дестабілізація внутрішньої обстановки в Україні через вибори.

Мал. Складові підкатегорії «перемога» РФ в українській війні.

ПІДКАТАЛОГ наративів з питання бажання Росії досягти перемоги в українській війні на своїх умовах.

Кожна ця складова також має свою суть, цілі, власні проміжні/поточні завдання та наповнення. Таким чином загальну картину підкатегорії «Перемога Росії в українській війні» зо всіма її складовими можна умовно відобразити за допомогою додаткової розширеної схеми, в якій відображені головні складові кожного підпункту безпосередньо по Україні.

Мал. Підкаталог наративів з питання бажання Росії досягти перемоги в українській війні на своїх умовах.

Перетин інтересів Росії та Китаю.

Ремарка: червоним контуром на схемі виділено інтереси Китаю, які збігаються з російськими інтересами (точки дотику), а саме:

У категорії «Закінчення української війни» в підпункте російського ультиматуму «Значне зниження військового потенціалу України» Китай також зацікавлений в нейтральному позаблоковому без’ядерному статусу України та її демілітаризації, щоб мати змогу збільшити свій вплив на Київ (причому більшою мірою ніж хотіла б Росія). Це також відповідає і зацікавленості Китаю щодо стримування розширення НАТО.

У підкатегорії ж «Заморозка української війни на умовах РФ» КНР значною мірою зацікавлений у реалізації свого бачення «заморозки», а  саме — глибокого заморожування конфлікту на тривалий час. Тобто, Китай відкрито не підтримує територіальний розділ України, але прагне мінімізувати наслідки української війни для Країн Глобального Півдня, а для цього потрібне гарантоване закінчення/припинення гарячої фази конфлікту («не стріляти»). Тому Китай також зацікавлений у тому, щоб Захід не передавав Україні далекобійне озброєння, не давав дозвіл на обстріл російських територій цим озброєнням, та й взагалі КНР виступає за те, щоб в Україну перестали постачати будь-яку зброю.

Але водночас Китай не зацікавлений у тому, щоб українська війна закінчилася виключно на основі російського ультиматуму. В нього існує побоювання, що це гіпотетично може дати Росії можливість значно посилити свій вплив на глобальному рівні та у різних регіонах світу, де інтереси Китаю та Росії перетинаються та конкурують, що може надалі призвести до протистояння між Москвою та Пекіном тією чи іншою мірою.

Підкатегорія: «переговори про закінчення української війни можуть бути тільки на російських умовах».

Суть: Президент Росії Володимир Путін 14 червня 2024 року назвав такі передумови (умови в ультимативній формі) до врегулювання українського конфлікту, серед котрих виділімо основні складові ультиматуму:

• повне виведення ЗСУ з «ДНР», «ЛНР», Запорізької та Херсонської областей;
• визнання територіальних реалій, «закріплених» тільки в російській Конституції;
• нейтральний позаблоковий без’ядерний статус України;
• її демілітаризація і денацифікація;
• забезпечення прав, свобод та інтересів російськомовних громадян;
• скасування всіх антиросійських санкцій.

Мал. Складові ультиматуму РФ для України щодо закінчення української війни.

Також директор другого департаменту країн СНД МЗС РФ Олексій Поліщук 21 жовтня 2024 року заявив, що «основою мирних переговорів про врегулювання української кризи має стати завдання усунення її першопричин» (умови/ультиматум для Заходу). До них належать:

• розширення НАТО,
• порушення Заходом принципу неподільності безпеки,
• нехтування Києвом прав і свобод людини, насамперед, прав нацменшин і російськомовних громадян

Мал. Складові ультиматуму РФ для Заходу щодо закінчення української війни, перелік причин, які Захід нібито повинен усунути

Підкатегорія: для заморозки/паузи в українській війні Росії необхідні Міні-гарантії безпеки на її умовах

Також можна зазначити, що вимальовуються контури умов РФ для тривалого заморожування українського конфлікту, т.зв. «міні-гарантії» для Росії.

Російська сторона заявила, що заява Києва про можливе зупинення бойових дій спрямована нібито лише на те, щоб вплинути на президентську кампанію в США. Але водночас наразі (моніторинг за жовтень 2024 року) серед наративів щодо умов Росії для тривалого заморожування конфлікту обговорюються (торгуються) такі напрямки:

• Питання/торг про визнання територіального поділу України (Україну «вмовляють» добровільно визнати легітимною анексію Росією її територій);
• Питання/торг про блокування вступу України в НАТО при заморожуванні конфлікту (РФ хоче гарантій не вступу України в НАТО при зупинці/заморожуванні конфлікту)
• Питання/торг про передачу Україні далекобійного озброєння для ударів углиб Росії (Росія домагається гарантій незастосування по російській території такого озброєння і вдається до погроз)
• Питання/торг про припинення постачання озброєнь Україні загалом (Росії потрібні гарантії, що Захід не буде озброювати ЗСУ після встановлення перемир’я в Україні)
• Питання/торг про визнання поразки України на полі бою (Москва просуває наратив про те, що «перемога» Росії в Україні нібито означатиме «перемогу» Росії над Заходом, щоб вийти на прямі переговори РФ-Захід з позиції сили)
• Питання/торг захисту російської мови та російської православної церкви в Україні (інструменти Росії посилення свого впливу в Україні через вибірковий нібито захист універсальних цінностей за Статутом ООН).

Мал. Складові питань/торгів Росії для заморозки/паузи в українській війні.

Також питання/торги, окреслені в наративах за жовтень місяць, можна відобразити в накладенні на схему ультиматуму РФ до України по закінченню українського конфлікту, де видно, що питанням «зниження військового впливу Заходу та військового потенціалу України» Росія приділяє значну увагу у вимогах заморозки, а питання «підвищення власного економічного потенціалу» планують реалізувати через створення та реалізацію системи з обходу санкцій (СОС).

Мал. Складові підкатегорії «міні-гарантій» безпеки на умовах Росії для заморозки/паузи в українській війні.

Приклади наративів підкатегорії в інформаційному полі
Основні напрями тез цих наративів в різних інтерпретаціях періоду — докладніше з повним змістом текстів і посилань див. «Першоджерела наративів», і як цитати декілька прикладів

Питання/торг про визнання територіального поділу України. Суть: Україну «вмовляють» добровільно визнати легітимною анексію її територій Росією.
За закритими дверима в Києві нібито ведуться переговори про угоду, за якою Росія збереже фактичний контроль над приблизно п’ятою частиною України;
У Києві нібито почали обговорювати сценарій завершення конфлікту, згідно з яким Україна відмовиться від жорсткої позиції щодо повернення втрачених територій;
Вашингтон нібито чекає від Києва більшої гнучкості в питанні врегулювання українського конфлікту і переходу до обговорення можливих компромісів, зокрема — обговорення можливих територіальних компромісів;
Приєднані до Росії регіони, їхня територія, люди, які проживають на ній, не можуть бути предметом торгу. Вони нібито зробили свій вибір на «референдумі» і назавжди «повернулися» до складу Росії.
Під час завершення конфлікту в Україні Києву нібито доведеться відмовитися від уже втрачених територій. У Росії немає причин залишати поле бою з порожніми руками, і Україні нібито доведеться поступитися територією — можливо, під виглядом «підконтрольної Росії буферної зони» або іншого спритного виправдання.
Росія у 2025 році нібито може домогтися своїх цілей у конфлікті на Україні. Надії на абсолютну перемогу тануть, а підтримка Заходу нібито слабшає. Україна нібито піде на компроміс із Росією поступиться територією в обмін на деякі гарантії безпеки з боку Заходу.

Питання/торг про блокування вступу України до НАТО при заморожуванні конфлікту. Суть: РФ хоче гарантій не вступу України в НАТО при зупинці/заморожуванні конфлікту.
Прийняти Україну в НАТО нібито можуть, якщо країна здобуде перемогу над Росією. Тобто нібито поки вона цього не доб’ється, усі розмови про можливий вступ до Північноатлантичного блоку передчасні.
Екс-генсек НАТО Єнс Столтенберг припустив, що в обмін на прийом до НАТО Україна могла б відмовитися від втрачених під час конфлікту територій. Заяви Столтенберга й екс-прем’єра Британії Бориса Джонсона можуть свідчити про те, що на Заході опрацьовують варіанти вирішення українського конфлікту, пропонуючи Україні членство в НАТО з метою нібито «не допустити краху режиму Володимира Зеленського».
Ключовий пункт плану Володимира Зеленського, що передбачає вступ до НАТО — нібито фатальний крок для України.
Заступник голови Радбезу РФ Дмитро Медведєв із глузуванням прокоментував один із пунктів «плану перемоги» України, що полягає в «запрошенні Києва до НАТО», пообіцявши, що після цієї події «труп України» незабаром викинуть на смітник.
НАТО нібито нічого не отримає від участі підрозділів ЗСУ в контингенті альянсу в Європі, як це пропонує президент України Володимир Зеленський у своєму «плані» щодо врегулювання конфлікту. Наразі з точки зору участі України в НАТО це нічого НАТО не додасть.
Недопущення розширення НАТО на територію України — одне з найважливіших завдань СВО. Росія нібито не допустить вступу залишків України до НАТО.
Київський режим нібито відновив ядерний шантаж, щоб домогтися запрошення в НАТО. Такий шантаж нібито спрямований насамперед на західні країни, від яких київський режим хоче домогтися рішення про запрошення в НАТО в рамках просування так званого «плану перемоги».
У РФ заявили, що членство України в НАТО нібито абсолютно неприйнятне для Росії і не може бути частиною будь-яких мирних домовленостей.

Питання/торг про передачу Україні далекобійного озброєння для ударів углиб Росії. Суть: Росія домагається гарантій, що далекобійне озброєння для ударів углиб РФ і дозвіл на нанесення таких ударів із західної зброї Захід заблокує. Це питання можна розглядати як предмет торгу. Загроза для РФ: Дозвіл Заходу застосовувати далекобійну зброю для ударів углиб Росії може нести ризики для Москви, які можуть призвести як до підвищення рівня ескалації (аж до прямого військового зіткнення Росії і НАТО, чого Москва намагається ретельно уникнути), так і до втрати домінування РФ на полі бою в Україні, що теж украй небажано за теперішніх умов для Кремля. Тому цьому питанню приділяється найбільша увага в інформаційному просторі, і Росія вдається до значних погроз.
Усі «формули миру», які надходять від співчуваючих країн, нібито не пов’язуються з тим прагненням цих же країн передати Україні далекобійне озброєння для ударів углиб Росії.
Прозвучали звинувачення про те, що американська влада передає Україні свої військові розробки для подальших ударів по території Росії. Захід нібито нахабно провокує Росію на удар по Україні ядерною зброєю, щоб підірвати її суверенітет, а самому залишитися осторонь.
У РФ заявили, що оцінка Росією ролі, яку США відіграють в українському конфлікті, потураючи найруйнівнішим задумам Києва, не змінилася після заяв Пентагону про те, що обмеження на використання американської зброї для ударів углиб території РФ залишаються чинними для Києва. У Росії також заявили, що РФ потрібні не якісь сигнали, а реальне свідчення того, що приходить розуміння і безперспективності курсу на безоглядну підтримку київського режиму, і тих небезпек, які загострюються в умовах, коли цей курс не переглядають…
Висловлювалися припущення, що президент США Джо Байден нібито зі скепсисом поставиться до головних пунктів «плану перемоги» Зеленського через наявність у ньому прохання про використання далекобійної зброї для ударів углиб Росії та про прискорений вступ України до НАТО.
Озвучувалася теза про те, що використання західної зброї дальньої дії для ураження об’єктів на російській території нібито становить серйозну загрозу для Європи.
Захід не підтримає «план перемоги» Володимира Зеленського і не дозволить наносити ракетні удари вглиб Росії, нібито тому, що ніхто не хоче третьої світової війни, це неефективно і не більше ніж піар-кампанія Зеленського,
Нібито зростаюча залученість західних країн у конфлікт в Україні, прагнення завдати максимальної шкоди Росії загрожують прямим військовим зіткненням ядерних держав.
Путін заявив, що Росія готова до загострення міжнародної ситуації, водночас не вона своєю політикою веде до ескалації, на загострення «грають» ті, хто стоїть на іншій стороні. Він також підкреслив, що українські військові не можуть використовувати західні ракети без прямої участі офіцерів країн НАТО.
У РФ висловили думку, що у США є перелік цілей на території РФ, і вони в такий спосіб через Зеленського і радника глави його офісу Михайла Подоляку, які озвучували «план перемоги», нібито сказали Росії: «Усе, що у вас є, — на все націлені наші можливості ураження цих цілей». Оголошення Зеленським «плану перемоги» було своєрідним ультиматумом США Росії, припустили в РФ.
У Росії також закликали владу США утриматися від постачань ракет великої дальності «Томагавк» Україні та не йти на поводу в Зеленського, який вирішив, вочевидь, нібито розпалити нову світову війну.

Питання/торг про припинення поставок озброєнь Україні загалом. Суть: У Росії виступають категорично проти будь-яких поставок озброєнь Україні, побоюючись втратити своє домінування на полі бою.
Нібито є розуміння того, що Європа не здатна виробляти зброю, яка необхідна Україні, і навіть із вливанням європейських грошей український оборонний сектор сильно відстає від російського за обсягами виробництва.
У Росії запропонували закріпити за країнами-спонсорами України, які постачають їй зброю, статус фашистських
Росія вважає, що постачання озброєнь Україні заважає врегулюванню, безпосередньо втягує країни НАТО в конфлікт і є «грою з вогнем».
У РФ заявили, що якщо і говорити про залучення в український конфлікт третьої сторони, то це нібито країни НАТО, які відкрито постачають в Україну летальну зброю, інструкторів і найманців.
У РФ заявили, що Москва сподівається, що влада країн Європи з часом зрозуміє непотрібність витрат на допомогу Україні. Там підкреслили, що нібито видно, що багато європейських країн почали відчувати певні труднощі в плані мобілізації можливостей свого військово-промислового комплексу (ВПК)… Ми сподіваємося, що це розуміння непотрібності таких витрат буде більш енергійно досягати все більшої кількості адресатів серед європейських країн.
Президент Білорусі Лукашенко прямо заявив, що Росії потрібні гарантії, що Захід не озброюватиме ЗСУ після встановлення перемир’я в Україні.

Запитання/торг про визнання поразки України на полі бою. У Москві позначають, що «перемога» Росії в Україні нібито означає «перемогу» Росії над Заходом. Якщо Україна визнає свою поразку, це дасть можливість Росії не тільки вимагати виконання Україною умов свого ультиматуму, але також вимагати від Заходу прямих переговорів про долю світу з позиції сили Росії.
Трансляція тез про те, що Українські війська нібито у будь-який момент можуть зазнати поразки на передовій.У РФ заявили, що «План перемоги» Володимира Зеленського є нібито офіційним визнанням поразки, визнанням у тому, що спецоперація нібито необхідна та закономірна.У РФ також заявили, що нібито без «прямого вступу» Заходу у війну з Росією, чого так «пристрасно» хочуть у Києві, українські війська й надалі нестимуть втрати і відступатимуть, і нібито «ніяких ефективних планів», які могли б змінити катастрофічну для ЗСУ ситуацію, що на Заході придумати не можуть.

Питання/торг щодо статусів російської мови та російської православної церкви в Україні. Суть: Питання статусу російської мови та статусу російської православної церкви в Україні – це питання спроби посилення Росією свого впливу в Україні через нібито захист універсальних цінностей.
Путін заявив, що у Статуті ООН спочатку згадується право націй на самовизначення, а також вказується на необхідність дотримання прав людини незалежно від раси, статі, мови та релігії. Він наголосив, що нібито київський режим повністю ігнорує ці пункти щодо російськомовного населення України, «як ігнорували протягом багатьох років такі ж права мешканців Донбасу».Транслювалися тези про те, що релігійна та мовна політика української влади, яка нібито призводить до роз’єднання суспільства, є смертельно небезпечною для країни.Транслювалися тези про те, що політика мовного переслідування в Україні нібито завдає країні більшої шкоди, ніж збройний конфлікт із Росією.У РФ заявили, що українці, які нібито зіткнулися з побутовими проблемами, приниженнями та дискримінацією за мовною ознакою, не тільки перебираються до Росії, а й у масовому порядку переїжджають до регіонів, які увійшли до складу нашої країни за підсумками референдумів восени 2022 року.

Підкатегорія: «Дестабілізація внутрішньої обстановки в Україні через вибори».

Суть: Росії необхідно зламати внутрішній опір України через дестабілізацію обстановки всередині країни. Щоб зламати внутрішній опір України, Росія здійснює комплекс заходів щодо дестабілізації внутрішньої обстановки в Україні, використовуючи тему «виборів» як інструмент зміни політики всередині України на користь посилення російського впливу.

Мета:

• Варіант 1. при значному зниженні впливу Заходу та втраті Україною військового потенціалу призвести до влади в Україні більш лояльного до РФ лідера/президента, який добровільно погодиться на виконання умов ультиматуму РФ, насамперед щодо вирішення територіальних претензій на користь РФ та дасть можливість посилити вплив РФ на Україну. Або привести до влади більш слабкого лідера, якій не зможе вирішувати самостійно складні питання і консолідувати українську націю на продовження спротиву проти російської агресії.
• Варіант 2. призвести до повної втрати легітимної державності в Україні.

Завдання:

• Варіант 1. створити відповідний «запит на зміну влади» та «вибори нового президента» всередині України, створити запит на підтримку Заходом таких виборів (запит Заходу на зміну лідера в Україні), а також «підібрати/створити» та «просунути» зручну для Росії кандидатуру всередині України, що відповідає її інтересам;
• Варіант 2. створити умови, за яких не буде можливості визнання результатів будь-яких виборів (наприклад, частина населення перебуває в РФ і є труднощі щодо участі цієї частини у виборах, що може призвести до невизнання будь-яких результатів виборів; масовий результат населення України за кордон скасування військового стану через вибори, в т.ч. в Росію і т.д.).

Мал. Складові підкатегорії «Дестабілізація внутрішньої обстановки в Україні через вибори»

Розглянемо складові, що входять до складу Варіанту 1.

Варіант 1. Вибори президента України.

Суть: спроба Росії посилити вплив Росії в Україні через президентські вибори.

Мета: прихід до влади в Україні більш лояльного до РФ лідера/президента або більш слабшого лідера.

Завдання:

• Персональна дискредитація чинного президента Зеленського (не допустити на виборах висування кандидатури чинного президента через його позицію щодо РФ, її ультиматуми та інтереси Росії або максимально дискредитувати його та знизити рейтинги);
• Розхитування консолідації всередині військово-політичного керівництва та зіштовхування їхніх інтересів для роз’єднання та невдоволення (руйнування/ослаблення консолідації військово-політичного керівництва через тему майбутніх виборів та конкуренцію в них її представників);
• Дестабілізація всередині ЗСУ, заклики до збройного захоплення влади (дестабілізація ЗСУ через формування недовіри до президента та чинної влади та заклики до збройного бунту, збройного захоплення влади);
• Дискредитація/зрив мобілізації (Росія значно зацікавлена ​​у дискредитації та зриві мобілізаційних процесів в Україні для ослаблення ЗСУ на полі бою, дискредитації української влади та дестабілізації українського суспільства);
• Очікування РФ від приходу до влади лояльнішого президента — прийняття основних умов ультиматуму РФ.

Мал. Складові у питанні виборів президенту України

Приклади наративів підкатегорії в інформаційному полі

Основні напрями тез цих наративів в різних інтерпретаціях періоду — докладніше з повним змістом текстів і посилань див. «Першоджерела наративів», і як цитати декілька прикладів.

Формування «запиту на зміну владі» та «вибори нового президента» всередині України. Суть: щоб зламати внутрішній опір України, Росія проводить комплекс заходів щодо дестабілізації внутрішньої обстановки в Україні, використовуючи тему «виборів» як інструмент зміни політики всередині України на користь посилення російського впливу, формування в українському суспільстві «запиту на зміну влади» та необхідність виборів нового президента.
Транслювалася теза про те, що українцям треба думати про своє майбутнє і обирати не президента, а шлях, яким йти до створення нормальних умов життя, нібито як це зробили жителі України в Криму, Севастополі, ДНР, ЛНР, Запорізькій та Херсонській областях. . І іншого шляху нібито немає.
Транслювалася теза про те, що нібито тих, хто виступає за мир і розрядку, до виборів в Україні не допустять, оскільки вибори нібито потрібні зовсім не для того, щоб хтось почув волю українського народу.
Путін заявив, що поведінка української верхівки сьогодні є нібито дуже ірраціональною.
Транслювалася теза про те, що київська влада працює нібито не на інтереси свого народу, вона нібито намагається показати чинній адміністрації США, що їхні вкладення в Україну були не марними.
Нинішня влада України нібито не здатна закінчити конфлікт, хоча вже зараз очевидно, що бойові дії не дозволяють Києву отримати жодних переваг чи покращити свої позиції на можливих переговорах. Нібито якщо чинна влада закінчити [конфлікт] не здатна — отже, потрібна інша влада. Та яка зможе.
Начебто реальність така, що справжньою перемогою для України – маючи на увазі український народ – буде поразка злочинного режиму, який силою утримує владу в країні та жене власних громадян на забій, навіть не намагаючись створити хоч якусь ширму законності та легітимності.

Персональна дискредитація чинного президента Зеленського. Суть: не допустити на виборах висування кандидатури чинного президента через його позицію щодо РФ, її ультиматуми та інтереси Росії.
Транслювалися тези про те, що сьогодні всередині країни Зеленського нібито ненавидять як прихильники війни, так і її супротивники. Нібито в майбутньому суд над ним неминучий, тож він ховається за спиною Вашингтона від власного народу.
Нібито Володимир Зеленський втече з України за наказом західних союзників після поразки.
Зеленський нібито поводиться як маленька примхлива дитина, яка потребує неможливого, оскільки не розуміє справжнього стану речей.
Нібито Володимиру Зеленському простіше програти війну, ніж піти шляхом миру. Він зацікавлений лише у продовженні конфлікту, аби зберігати владу.
Президент України Володимир Зеленський нібито розглядає варіант підтвердження своєї легітимності, провівши вибори навесні наступного року та забезпечивши потрібний результат нібито фальсифікаціями.
Зеленський нібито думав перехитрити колективний Захід, скаржачись на те, що він його погано підтримує, розповсюджуючи байки про те, що він давно б переміг Росію, та Захід зброї не дає. Просто Зеленський та його зграя виявилися некомпетентними і не виправдали високої довіри

Розхитування консолідації всередині військово-політичного керівництва та зіштовхування їхніх інтересів для роз’єднання та невдоволення. Суть: руйнація/ослаблення консолідації військово-політичного керівництва через тему майбутніх виборів та конкуренції на них її представників.
Президент України Володимир Зеленський може відправити у відставку главу розвідки країни Кирила Буданова, оскільки нібито розглядає його як потенційного конкурента на виборах глави держави у майбутньому.
Режим Володимира Зеленського нібито прагне зменшити рейтинг військових перед можливими виборами в країні. Начебто врегулювання конфлікту та президентські вибори стануть для українців реальним шансом на порятунок.
Жителі України підтримують ідею створення в країні уряду національної єдності на основі широкого об’єднання патріотичних сил у парламенті та поза ним. Володимир Зеленський не готовий до цього кроку.
Публікація різних соцопитування, які можуть бути як об’єктивними так і не об’єктивними, але мати провокаційний характер у моменті часу та носити маніпуляційний характер, підігруючи інтересам росіян. Так, наприклад, було опубліковано результати такого опитування, в якому йдеться про те, що екс-главком ЗСУ, посол України у Великій Британії Валерій Залужний має рівень довіри серед мешканців України вище, ніж Володимир Зеленський. Стверджувалося, що найбільшої довіри очікувано отримав Валерій Залужний, на другому місці за довірою опинився голова військової розвідки України Кирило Буданов.

Дестабілізація всередині ЗСУ, заклики до збройного захоплення влади. Суть: Дестабілізація ЗСУ через формування недовіри до президента та чинної влади та заклики до збройного бунту, збройного захоплення влади.
Транслювалися тези про те, що послання на незведених українських мінах – це нібито ознака бунту, що зріє в лавах ЗСУ. Це нібито зробили сапери ЗСУ, які не вірять українській пропаганді та не хочуть воювати з Росією;
Міністр оборони США Ллойд Остін нібито привіз Володимиру Зеленському хабар за те, щоб він не відводив війська від Червоноармійська та не зіпсував імідж кандидата у президенти США Камали Харріс;
Володимира Зеленського нібито чекає військовий заколот у країні після здачі Вугледара, «бунт» — суворий, кривавий та нещадний. Буде військовий заколот. <…> Настав час. Настав час військових;
В Україні нібито не залишилося людей, здатних воювати, лише хворі, винні у цьому владі, тому її треба повалити, влаштувавши новий Майдан;
Київ нібито готовий підірвати мости через річку Дніпро, щоб не дозволити російським військам зайняти місто Дніпропетровськ та західну частину міста Запоріжжя. Такий крок, з одного боку, завадив би російським військам форсувати Дніпро, але, з іншого боку, відрізав би від постачання українські підрозділи на схід від річки. Це було б серйозним психологічним ударом для всіх українських військовослужбовців, для них це було б шоком.

Дискредитація/зрив мобілізації. Суть: Росія значно зацікавлена ​​у дискредитації та зриві мобілізаційних процесів в Україні для ослаблення ЗСУ на полі бою, дискредитації української влади та дестабілізації українського суспільства.
Володимир Зеленський нібито слухняно виконує команди Заходу з мобілізації, не зважаючи на втрати військовослужбовців ЗСУ, у чоловіків України немає можливості позбутися відправки на фронт.
Транслювалися тези про мобілізацію в ключі від того, що Українська нація давно втратила свою єдність, людей фактично поділили на тих, хто має право на життя, і тих, хто – ні. Тобто йдеться не про класовий поділ на бідних і багатих, де бідні не мають можливості вийти зі злиднів, а на тих, хто має право жити, і тих, хто – ні.
Команда Зеленського очищує землю, яку вона продала, для нових господарів.
Володимир Зеленський веде Україну до громадянської війни, змушуючи бідних воювати за владу та активи багатих.

Новий президент має ухвалити умови ультиматуму РФ. Суть: від нового президента України Росія очікує на прийняття та виконання умов російського ультиматуму після закінчення української війни.
Нова українська влада, яка прийде на зміну режиму Володимира Зеленського, може захотіти розпочати мирні переговори з Росією. Першою метою будь-якої сформованої групи, чи то обраного чи військового уряду, буде припинення вогню, ослаблення воєнного стану та переговори.

Категорія: Посилення впливу Росії у світі за рахунок руйнування консолідації проти РФ

Суть: консолідація Заходу з Україною та Країнами Глобального Півдня (КГП) проти РФ призводить до зменшення авторитету Росії та позбавляє підтримки її дій в міжнародному співтоваристві, у т.ч. в українській війні.

Завдання: Москві необхідно забезпечити ослаблення/руйнування консолідації проти Росії. Москва здійснює це за рахунок дискредитації дій Заходу та України як один проти одного (посварити союзників і партнерів), так і у відносинах Заходу та України з Країнами Глобального Півдня.

• Підкатегорія: «Руйнування консолідації всередині самого Заходу (відрив ЄС від США та Великобританії)»;
• Підкатегорія: «Руйнування консолідації Заходу та України (відрив України від ЄС)»;
• Підкатегорія: «Мінімізація консолідації позицій Заходу/України та КГП».

Мал. Складові категорії посилення впливу Росії у світі за рахунок руйнування консолідації проти РФ

Приклади наративів підкатегорії в інформаційному полі

Основні напрями тез цих наративів в різних інтерпретаціях періоду — докладніше з повним змістом текстів і посилань див. «Першоджерела наративів», і як цитати декілька прикладів.

Ослаблення/руйнування консолідації всередині Заходу (відрив ЄС). Завдання: відрив Євросоюзу від союзників — зменшити консолідацію позицій, знизити довіру між США/Великобританією та ЄС, знизити вплив США та Великобританії на ЄС загалом.

Тема нібито виправдання Вашингтоном підривів газопроводів «Північні потоки» для гарантованого відриву Європи та передусім Німеччини від Росії;
Тема загрози зі Сходу нібито використовується США для збереження американської гегемонії у світі та використовується Вашингтоном для нібито контролю європейців;
Тема провокації геополітичних потрясінь нібито саме з боку США для можливості утримувати свій вплив на Європу.

Ослаблення/руйнування консолідації України із Заходом. Завдання відрив України від ЄС. Вплив Росії на країни ЄС проводиться шляхом проектування на них наслідків через невідповідність України європейським стандартам (акценти на нібито «слабкість» та «нахабство» України).

Слабкість України – через те, що нібито Україна навіть гіпотетично не може перемогти та саме тому і обмежується/спізнюється допомога Заходу Києву;
Політична загроза з боку України – Україна не відповідає стандартам ЄС, і українська влада нібито нав’язує свої власні умови та порядки Євросоюзу;
Військова/силова загроза з боку України – Україна нібито бачить себе жандармом Європи;
Економічна загроза з боку України – фінансові можливості Європи надавати подальшу допомогу Україні, всередині якої процвітає корупція, практично вичерпано;
Загроза прямого втягування ЄС у війну з Росією через Україну;
Загроза географії розширення конфлікту з Росією на території ЄС.

Підкатегорія: «недопущення консолідації позицій КГП та України/Заходу»

Суть: зниження авторитету Заходу та України для КГП.

Мета: зниження привабливості для КГП підтримувати позицію України у мирних переговорах.

Завдання:

• Посилення впливу РФ на КГП: Росія звинувачує Захід та Україну у скоєнні військових злочинів та підтримці тероризму. Інструменти: використовується тема «тероризму» – як головної загрози безпеці більшості країн Глобального Півдня. Росія використовує боротьбу з тероризмом як важіль впливу/тиску на КГП та можливість/виправдання своєї присутності в різних регіонах світу для «боротьби з тероризмом». Росія звинувачує Україну в тероризмі за межами країни з проектуванням цього досвіду на дії України проти Росії. Таким чином, формується імідж України як країни, яка підтримує (спонсує) тероризм. Такий самий алгоритм Росія демонструє і з питань звинувачення України у військових злочинах, голослівно звинувачуючи Україну в їхньому нібито скоєнні, формуючи негативний імідж Києва в очах країн Глобального Півдня.
• Посилення впливу РФ на колишні радянські республіки: проводиться шляхом проектування на них наслідків української війни, яка настала через відмову України від російського впливу.

Мал. Складові, суть, мета та завдання РФ в підкатегорії «недопущення консолідації позицій КГП та України/Заходу».

Приклади наративів підкатегорії в інформаційному полі
Основні напрями тез цих наративів в різних інтерпретаціях періоду — докладніше з повним змістом текстів і посилань див. «Першоджерела наративів», і як цитати декілька прикладів.

 Для країн Глобального Півдня:
Західні та українські спецслужби нібито готують інсценізацію застосування хімічної зброї у Сирії;
Україна в координації зі США нібито навчає у Сирії терористів новим технологіям для бойових дій проти російських військових у САР;
США та Британія нібито «накачують» київський режим джихадистами та зброєю, перетворюються на держави-спонсори тероризму, за що несуть відповідальність
НАТО нібито штовхає Україну до диверсійно-терористичних дій у російському прикордонні, атак на критично важливі об’єкти атомної енергетики;
спецслужби країн НАТО нібито здійснюють перекидання бойовиків з території країн Близького Сходу до зони спеціальної військової операції – для участі у бойових діях на стороні київського режиму;
Розмови про можливість створення Україною ядерної зброї говорять про те, що київський режим нібито намагається створити «брудну бомбу», можливості для цього нібито є;
Метою іноземних журналістів, які незаконно перейшли кордон Росії в Курській області під час вторгнення ЗСУ та нацбатальйонів України, була героїзація українських військових, які нібито розстрілювали мирне населення та грабували будинки;
Київ разом із західними партнерами готували Донбасу нібито долю сектору Газа, якби Росія не розпочала спеціальну військову операцію щодо порятунку жителів південного сходу України. Нібито якби Росія не заступилася за Донбас, то Донбас зараз виглядав би так само, як сектор Газа під обстрілами Ізраїлю.

Для країн пострадянського простору:
Теза про те, що досвід України, яка заявила своєю метою інтеграцію до ЄС, нібито змушує інші країни задуматися про доцільність такого шляху, а спроба прозахідної влади Молдови продавити рішення про зближення з Євросоюзом призвела до конфлікту інтересів із народом та нестабільності в країні.
Теза про те, що Грузія не захотіла бути другою Україною, а нібито обрала мир з Росією, і народ цієї країни ухвалив чітке рішення на парламентських виборах 26 жовтня, хоча це дуже не сподобалося керівництву Євросоюзу. І Захід нібито надіслав до Грузії підготовлених в Україні снайперів.

Посилання на першоджерела:

• Події, що передують БРІКС.
• Українське питання на БРІКС Підписана декларація БРІКС і Україна
• Позиція Індії
• Позиція Китаю
• Позиція глави ООН на БРІКС
• Нові пропозиції щодо судноплавства в Чорному морі (пропозиція Туреччини, пропозиція ООН)
• Індивідуальна позиція і сигнали Росії
  Про платформу «друзі миру»
  Першоджерела

Події, що передували БРІКС, щодо українського питання:

• Операція України в Курській області (з 06.08.24 по сьогоднішній день).
• Представлення на ГА ООН «Плану перемоги» (стало відомо з 24 вересня 2024 року, частина деталей плану засекречена, обговорення плану відбувається і в теперішньому часі).
• Оголошення на ГА ООН Китаєм і Бразилією створення платформи для переговорів щодо України «Друзі миру» (стало відомо з 26 вересня 2024 року, до платформи долучилися 13 країн, обговорення тривають і в теперішньому часі).
• Заява України про те, що Київ готовий обговорити на саміті G20 пропозиції Китаю, Індії та ПАР щодо врегулювання конфлікту в Україні (заяви зроблено 18 жовтня 2024 року).
• Канцлер ФРН Олаф Шольц заявив 19 жовтня 2024 року, що наразі вивчають можливості, як можна зупинити збройний конфлікт в Україні (напередодні візиту в Туреччину Шольц провів у Німеччині чотиристоронні переговори із президентом США Джо Байденом, прем’єр-міністром Великобританії Кіром Стармером і президентом Франції Еммануелем Макроном).
• 21 жовтня 2024 року в РФ було зроблено заяву, суть якої зводилася до того, що Москва закликає своїх друзів і партнерів утриматися від підтримки «плану перемоги», «формули миру» і «саміту миру».

Позиція і сигнали РФ щодо України, які транслювалися безпосередньо на полях саміту БРІКС і паралельно саміту, але поза його майданчиком, — мають відмінності. Так, сигнали партнерам та учасникам по БРІКСу під час саміту та офіційних заяв на ньому публічно були вибірковими та стриманими, а індивідуальна позиція Росії, що транслювалася нею паралельно через власні ЗМІ (сигнали здебільшого на внутрішню аудиторію та на Захід/Україну) публічно носила ультимативний, агресивний та безкомпромісний характер. Це свідчить про те, що під час проведення саміту БРІКС Росія, з одного боку, зазнавала досить сильного впливу/тиску з боку партнерів по БРІКС — Країн Глобального Півдня (КГП), з іншого боку, прагнула сама вплинути на Захід та Україну (залякати/натиснути), очевидно, щоб послабити цей самий тиск Заходу на своїх партнерів по БРІКС, який вона там і відчувала.

Українське питання на БРІКС

Порядок денний, сформований Росією на саміті БРІКС, зводився до розмивання значущості українського конфлікту в міжнародному просторі через обговорення великої кількості «гарячих точок» у світі та приділення саме їм додаткової та значної уваги в обговореннях, а також відображення цього в спільній декларації БРІКС. Щодо українського конфлікту для досягнення його мирного врегулювання було наголошено на бажаній посередницькій ролі КГП, що входять до БРІКС і не тільки.

Підписана декларація БРІКС

Казанську декларацію країн БРІКС «Зміцнення багатосторонності для справедливого глобального розвитку і безпеки» 23 жовтня 2024 року було опубліковано на сайті Кремля. У ній країни БРІКС відзначили пропозиції про посередництво, покликані забезпечити мирне врегулювання конфлікту в Україні. У документі йдеться про те, що «ми із задоволенням відзначаємо відповідні пропозиції про посередництво і добрі послуги, покликані забезпечити мирне врегулювання конфлікту за допомогою діалогу і дипломатії». Також 24 жовтня президент Росії Володимир Путін публічно заявив про те, що всі країни об’єднання БРІКС налаштовані на те, щоб конфлікт в Україні закінчився мирно і якомога швидше.

Позиція Індії

Одне з основних завдань Індії щодо України — «шукати альтернативні підходи, які нині можуть не бути на столі переговорів». Так, основні смисли, закладені в заявах Індії перед БРІКС, під час саміту і відразу після його закінчення щодо українського конфлікту, зводяться до такого:

• Наголошено на негативних наслідках триваючої української кризи для глобальної продовольчої та енергетичної безпеки, особливо для країн, що розвиваються, і найменш розвинених країн.
• Індія виступає за якнайшвидше встановлення миру в Україні і готова надати будь-яке сприяння для врегулювання конфлікту.
• Наголошено на важливості дотримання міжнародного права і відповідно до Статуту ООН — усі держави повинні утримуватися від загрози силою або її застосування проти територіальної цілісності, суверенітету чи політичної незалежності будь-якої держави.
• Заявлено про неприйнятність застосування ядерної зброї в конфлікті в Україні.
• Індія у своїх зусиллях із пошуку шляхів розв’язання конфлікту в Україні намагається шукати альтернативні підходи, які наразі можуть не бути на столі переговорів.

Позиція Китаю

Одне з основних завдань Китаю щодо України — мінімізація наслідків українського конфлікту на Країни Глобального Півдня (КГП) через деескалацію обстановки. Так, основні смисли, закладені в заявах КНР перед БРІКС, під час саміту і відразу після його закінчення щодо українського конфлікту, зводяться до такого:

• Китай закликає не допустити виникнення побічних ефектів і ескалації українського конфлікту.
• КНР закликає твердо дотримуватися трьох принципів: не допустити побічних ефектів унаслідок розширення бойових дій, не допустити ескалації, а також дій, що сприяють посиленню напруженості.
• Важливо якомога швидше домогтися деескалації ситуації в Україні та прокласти шлях до врегулювання кризи.

Позиція глави ООН

Основний посил у заяві генерального секретаря ООН Гутерреша на саміті БРІКС зводився до того, що в Україні всім країнам світу потрібен справедливий мир відповідно до Статуту ООН, міжнародного права та резолюцій Генеральної Асамблеї ООН. Російська ж сторона вкотре вдалася до просування своїх наративів, підміни понять і підміни пріоритетів у міжнародному праві під час обговорення української війни в генеральним секретарем ООН. Так, під час обговорення застосування міжнародного права в українському конфлікті Гутерреш відстоював точку зору, спираючись на оонівських юристів, про пріоритет принципу територіальної цілісності. У відповідь Володимир Путін заявив, що в Статуті ООН спершу згадується право націй на самовизначення (при цьому не пояснивши, яка ж сама нація існує в межах незаконно окупованих Росією українських територій, яка могла б претендувати на це право самовизначення), а також вказується на необхідність дотримання прав людини незалежно від раси, статі, мови та релігії (апеляція до захисту універсальних цінностей лише у вибірковому РФ порядку і до визначеної РФ категорії людей).

Пропозиції щодо судноплавства в Чорному морі

Наразі на полях саміту БРІКС у публічному просторі було згадано дві пропозиції для Росії щодо українського питання, а конкретніше — щодо судноплавства в Чорному морі, — пропозицію президента Туреччини і пропозицію генсека ООН.

Нова пропозиція Туреччини

24 жовтня стало відомо, що Президент Туреччини Реджеп Ердоган під час зустрічі в Казані на полях саміту БРІКС запропонував російському президенту ініціативи, що стосуються української кризи, зокрема пов’язані із судноплавством у Чорному морі. У публічному просторі про конкретику і зміст цієї пропозиції в повідомленнях не згадувалося. Так, дипломатичне джерело в турецькій столиці 25 жовтня заявило, що Анкара не розголошує деталі пропозицій щодо врегулювання конфлікту в Україні, щоб не заважати переговорному процесу, а президент Росії назвав інтимними деталі виходу Києва з пропозиціями про переговори через Анкару.

Ремарка: 24 жовтня президент РФ розповів про суть нещодавніх мирних пропозицій, від яких Україна відмовилася під час переговорів за посередництва Туреччини. Він повідомив, що «Туреччина теж виступила з ініціативою з приводу ситуації в Чорному морі: забезпечити безпечне судноплавство, укласти певні домовленості та угоди з приводу безпеки об’єктів атомної енергетики. Ми погодилися, а потім очільник київського режиму заявив: «Ніяких переговорів». Можна припустити, що Україна в тому випадку відмовилася від переговорів у зв’язку з плануванням своєї операції в Курській області.

Нова пропозиція ООН

24 жовтня генсек ООН Антоніу Гутерреш на зустрічі з президентом РФ Володимиром Путіним виступив за важливість свободи судноплавства в Чорному морі, підтримав продовження переговорів щодо цієї теми і висловив вдячність за роботу, що проводиться Туреччиною, повідомили в його офісі. Джерело в російському МЗС 26 жовтня заявило, що нинішня ініціатива генсека ООН Антоніу Гутерреша щодо судноплавства, судячи з усього, була підготовлена в Києві, президент Росії Володимир Путін обіцяв вивчити її. Публічно деталі пропозиції генсека ООН так само не були озвучені.

Індивідуальна позиція і сигнали Росії.

Перед самітом БРІКС, під час і після, але поза майданчиком саміту (паралельно), у РФ сформулювали й озвучили так звані «першопричини» конфлікту Росії з Україною, усунення яких має нібито й стати основою та головним завданням мирних перемовин із врегулювання українського конфлікту за умови, що питання щодо деокупації українських територій і членство України в НАТО взагалі не згадуватимуться як предмет перемовин. Так, основними серед таких причин було названо: розширення НАТО, порушення Заходом принципу неподільності безпеки, нехтування Києвом прав і свобод людини, передусім прав нацменшин і російськомовних громадян.

Російська сторона також паралельно саміту, але окремо від майданчика БРІКС, виділила свої умови до Заходу для початку більш предметних переговорів уже конкретно з ним (на глобальному рівні), основна суть яких зводиться до того, що Захід має визнати свою поразку в протистоянні з РФ, зокрема і щодо України. Для цього, за версією РФ, потрібно, щоб Захід визнав і оголосив, що воював із Росією в Україні та програв Росії, і на підставі цього Захід має визнати територіальні досягнення Росії в Україні та припинити постачання озброєнь та іншу допомогу Україні.

Ремарка: вочевидь, це і була та сама заготівля «переможної риторики Росії» для БРІКСА, в якій РФ повинна була оголосити себе (вже) потенційним переможцем в Україні, але українська операція в Курській області, презентація «Плану перемоги» України та платформи «Друзі України» на ГА ООН, а також деякі інші події, що передували саміту, зробили таку «рекламу себе переможцем» скрутною для Росії, і РФ вирішила транслювати це окремо від БРІКСа, користуючись деякими раніше приготованими заготівлями/наративами.

Також було озвучено сигнали про умови, на яких Росія готова буде розглядати питання «перемир’я» в конфлікті з Україною (паузи/заморожування) — припинення військової допомоги Україні та скасування воєнного стану з подальшим проведенням виборів президента України. Так, одну з умов озвучив 23 жовтня президент Білорусі Лукашенко. Він заявив, що Росії потрібні гарантії, що Захід не буде озброювати ЗСУ після встановлення перемир’я в Україні. Інша умова РФ — початок мирних переговорів має призвести до необхідності скасування воєнного стану, а відразу за цим необхідно провести вибори президента в Україні.

Платформа «Друзі миру»

Платформу «Друзі миру» представляли і просували на саміті БРІКС дві країни/організатори — Китай і Бразилія — кожна з яких виконувала свою роль і завдання.

Завдання Китаю — закріпити своє лідерське становище як у БРІКС, так і серед посередників українського конфлікту через презентацію платформи «Друзів миру» та пропозицію її безальтернативності як варіанту переговорного майданчика, що має консолідувати КГП саме навколо Китаю з цього питання.

Китайська сторона публічно презентувала ідею створення платформи та змалювала загальні завдання, що стоять перед нею. Так, на засіданні саміту БРІКС у розширеному складі 23 жовтня голова КНР Сі Цзіньпін заявив, що в контексті затягування української кризи Китай, Бразилія та країни глобального Півдня створили групу «Друзів миру». Він повідомляв, що вона спрямована на об’єднання великої кількості голосів на підтримку миру. Було підкреслено, що на основі принципів недопущення розширення [географічних масштабів] конфлікту, запобігання його поширенню на треті сторони, а також відмови від ескалації бойових дій і підливання оливи у вогонь і потрібно сприяти якнайшвидшій деескалації ситуації. Так само головою КНР Сі Цзіньпіном 24 жовтня було окремо наголошено на тому, що китайсько-бразильська ініціатива має стати основою для мирного врегулювання української кризи, та, що зазначена ініціатива дасть змогу сформувати групу, до складу якої увійдуть країни глобального Півдня, що сприятиме реалізації відповідних завдань.

Завдання Бразилії — індивідуальне ознайомлення КГП з умовами платформи «Друзі миру» з метою приєднання до цієї ініціативи КНР/Бразилії якомога більшої кількості учасників. Також бразильська сторона оголосила принципи, на які спиратиметься ця платформа для розв’язання завдань деескалації конфлікту – це «повага до принципів суверенітету, територіальної цілісності та розгляду законних інтересів безпеки з усіх боків».

Так, глава МЗС Бразилії Мауру Вієйра 22 жовтня повідомив, що делегація Бразилії готова під час двосторонніх зустрічей на майданчику БРІКС представити свою пропозицію щодо платформи «Друзів миру» по Україні для того, щоб сторони могли оцінити цю пропозицію. Також під час саміту у форматі «БРІКС плюс/аутріч» 24 жовтня бразильською стороною було заявлено, що уникнення ескалації має вирішальне значення в конфлікті в Україні. Наголошено, що саме з цією метою було створено «Клуб миру» для створення діалогу та пошуку довгострокового рішення, а це рішення відбудеться тільки через повагу до принципів суверенітету, територіальної цілісності та розгляду законних безпекових інтересів з усіх боків.

Позиція Росії — спробувати зберегти свої вимоги (в т.ч. порушення територіальної цілісності України) в разі реальної безальтернативності для РФ переговорного майданчика, окрім як «Друзі миру», та спробувати реалізувати їх за допомогою цього майданчика, виносячи їх у трек індивідуальних тем обговорення між Україною та Росією, а не принципових колективних умов переговорного майданчика в цілому.

Так, з одного боку, помічник президента РФ Юрій Ушаков 23 жовтня заявив, що РФ вважає корисною китайсько-бразильську ініціативу щодо України, але без подальших коментарів. З іншого боку, президент Білорусії Олександр Лукашенко озвучив сигнали/умови, які, вочевидь, окреслює російська сторона щодо ухвалення рішення про свою участь у цій платформі. Лукашенко зазначив, що Китай і Бразилія не суперники Росії, але хочуть мирного врегулювання конфлікту. Зараз обидві країни просувають спільно розроблений мирний план із врегулювання збройного конфлікту в Україні, сказав він. Конкретні ж питання, як-от територіальне розмежування, умови припинення воєнних дій і відведення військ від лінії зіткнення, мають вирішуватися між сторонами конфлікту виключно за столом переговорів. Тому основною метою, яку окреслюють РФ і РБ для платформи — це «посадити всіх за стіл переговорів».

Ремарка. Варто відзначити цікавий нюанс, особливо в світлі участі Швейцарії в майданчику «Друзів миру» — рокіровка послів Швейцарії в РФ і КНР. Так, 23 жовтня з повідомлення зовнішньополітичного відомства Швейцарії стало відомо, що федеральний департамент закордонних справ (ФЗЗС) Швейцарії призначив послом у Москві Юрга Буррі, який працює зараз на аналогічній посаді в Пекіні. Своєю чергою нинішній швейцарський посол у Росії Крістіна Марті Ланг, передавши йому справи, переїде до Пекіна, де очолить швейцарське дипломатичне представництво в Китаї та за сумісництвом у КНДР і Монголії.

На момент проведення саміту БРІКС підтримку цієї платформи висловили 13 країн: Алжир, Болівія, Бразилія, Китай, Колумбія, Єгипет, Індонезія, Казахстан, Кенія, Мексика, ПАР, Туреччина і Замбія. Тобто так само можна сказати про те, що це 6 країн із 10 представників КГП в G-20 (без РФ) — представники КГП глобального рівня, і 3 представники КГП глобального рівня в БРІКС. Тому більш пріоритетним для просування ідей, закладених в основу завдань цієї платформи, надалі можна припустити саме майданчик G-20.

Першоджерела

18.10 Киев готов обсуждать планы урегулирования украинского конфликта, предложенные Китаем, Индией и Бразилией, заявил премьер-министр Украины Денис Шмыгаль. «Мы можем обсуждать и искать компромиссы с предложениями Китая, Индии и Бразилии, но только в рамках международного законодательства и Устава ООН. Это принципиальная позиция», — сказал Шмыгаль на пресс-конференции по итогам переговоров с премьер-министром Финляндии Петтери Орпо. Шмыгаль при этом в очередной раз заявил, что Украина намерена добиваться завершения конфликта именно на основе своей так называемой формулы мира.[1]

18.10 Киев готов обсудить на саммите G20 предложения Китая, Индии и ЮАР по урегулированию конфликта в Украине. Об этом сообщил президент страны Владимир Зеленский на пресс-конференции, которая транслировалась в эфире украинского телемарафона. «У Китая, у Бразилии, у Африки есть свои идеи, свои формулы, предложения, — сказал он. — В последний раз, когда мы говорили с президентом [ЮАР Сирилом] Рамапосой, он сказал, что они хотели бы видеть и свои предложения. Я сказал — мы не против. Мы готовы взять ваши предложения и там, где пункты ваших предложений основаны на международном плане и Уставе ООН, готовы их включить в какой-либо план. Почему нет? Пожалуйста». «Будет неплохая возможность в ноябре — заседание G20. Там есть все представители этих стран, — добавил Зеленский. — Мы когда-то представили нашу формулу в Индонезии на G20. В ноябре будет G20 в Бразилии. Пожалуйста, можем взять их предложения и все это. Если это объединяет мир вокруг одного плана — я за».[2]

19.10 Канцлер ФРГ Олаф Шольц заявил в субботу, что в настоящее время изучаются возможности, как можно остановить вооружённый конфликт в Украине. Трансляция велась на YouTube-канале президента Турции.»Мы поддерживаем Украину, чтобы она могла защищаться. Эта страна может на нас в этом положиться. И при этом мы стараемся изучить возможности, как можно добиться того, чтобы эта война окончилась», — сказал Шольц на пресс-конференции с президентом Турции Реджепом Тайипом Эрдоганом. Накануне визита в Турцию Шольц провёл в Германии четырехсторонние переговоры с президентом США Джо Байденом, премьер-министром Великобритании Киром Стармером и президентом Франции Эммануэлем Макроном.[3]

21.10 Москва призывает своих друзей и партнеров воздержаться от поддержки «плана победы», «формулы мира» и «саммита мира», продвигаемых Киевом, заявил РИА Новости директор второго департамента стран СНГ МИД Алексей Полищук. «В «плане победы» Зеленского нет ни плана, ни победы. Так же как в его «формуле мира» не было ни мира, ни формулы, а в «саммите мира» в Бюргенштоке — ни мира, ни саммита. Мы предостерегаем наших друзей и партнеров от поддержки этих ультимативных инициатив и форматов, в которые их пытаются затянуть методами обмана и давления», — сказал он.Сам факт выдвижения «плана победы» дезавуирует заявления киевского руководства о стремлении к миру, поскольку его суть заключается в максимальной эскалации конфликта, отметил дипломат. «То, что Зеленский пытался под видом «плана победы» продать в ходе недавних турне по США и Западной Европе, а затем представил в Верховной раде и на саммите ЕС, напоминает еще один крик о помощи», — добавил Полищук.[4]

21.10 Вернувшиеся в состав России регионы, их территория, проживающие на ней люди, не могут быть предметом торга, сообщил РИА Новости директор второго департамента стран СНГ МИД РФ Алексей Полищук. «Что касается вернувшихся в состав России регионов, то их территория, а, главное, проживающие на ней люди, не могут быть предметом торга. Они сделали свой выбор на референдуме и навсегда вернулись в состав России», — указал он. Таким образом дипломат ответил на просьбу прокомментировать появившиеся в СМИ сообщения о том, что гарантии безопасности для Украины в обмен на контроль России над новыми территориями могут стать основой мирных переговоров. Полищук отметил, что «основой мирных переговоров об урегулировании украинского кризиса должна стать задача устранения его первопричин». «К ним относятся расширение НАТО, нарушение Западом принципа неделимости безопасности, попрание Киевом прав и свобод человека, прежде всего, прав нацменьшинств и русскоязычных граждан», — уточнил дипломат.[5]

21.10 Членство Украины в НАТО абсолютно неприемлемо для России и не может быть частью каких-либо мирных договоренностей, заявил в понедельник постоянный представитель РФ при ООН Василий Небензя. «Дабы ни у кого не было иллюзий, хочу сразу подтвердить, что членство Украины в НАТО в любом территориальном виде для России абсолютно неприемлемо и не может быть частью каких-либо мирных планов и посреднических инициатив», — сказал Небензя, выступая на заседании Совета Безопасности ООН, посвященном ситуации в Украине. При этом, как отметил российский дипломат, Россия готова развивать добрососедские отношения с нейтральной и внеблоковой Украиной, как это и было зафиксировано в ее конституции и прописано в российско-украинских договоренностях до госпереворота 2014 года.[6]

22.10 Индия выступает за скорейшее установление мира в Украине и готова оказать любое содействие для урегулирования конфликта. Об этом заявил премьер-министр южноазиатской республики Нарендра Моди на встрече с президентом РФ Владимиром Путиным в Казани. «По поводу продолжающегося конфликта между Россией и Украиной мы регулярно находимся в контакте. Как я говорил и раньше, мы считаем, что проблемы должны решаться мирными способами, и мы полностью поддерживаем скорейшее установление мира и стабильности», — сказал Моди. «Мы готовы оказать любое возможное содействие и в будущем. Ваше превосходительство, сегодня у нас будет возможность поговорить по всем этим вопросам», — подчеркнул глава индийского правительства.[7] Как указал Мисри, Индия в своих усилиях по поиску путей разрешения конфликта в Украине пытается «продолжать поддерживать связь с ключевыми игроками, оценивать возможность нахождения мирного пути для прекращения конфликта, а также, возможно, искать альтернативные подходы, которые в настоящее время могут не быть на столе переговоров». «Я думаю, что мы продолжим поддерживать связь со всеми сторонами, учитывая, что мы являемся одними из немногих, у кого есть возможность говорить со всеми сторонами», — отметил представитель МИД Индии.[8]

22.10 Делегация Бразилии готова во время двусторонних встреч на площадке БРИКС представить свое предложение о платформе «Друзей мира» по Украине, сообщил в интервью РИА Новости глава МИД латиноамериканской страны Мауру Виейра. «Мы готовы представить общие контуры предложения любому, кто обратится к нам для двусторонних встреч», — сказал он. При этом министр добавил, что тема «Друзей мира» вряд ли будет частью официальной повестки саммита в Казани.[9]

22.10 Бразилия полагает, что для проведения встречи платформы «Друзья мира» и присоединения новых участников необходимо время, сообщил в интервью РИА Новости глава МИД Бразилии Мауру Виейра. «Во время встречи в Нью-Йорке было объявлено, что различные страны Глобального юга могут присоединиться к инициативе. Причем по меньшей мере 12 стран присоединились тогда», — сказал он. Отвечая на вопрос о том, когда может состояться встреча платформы, министр отметил, что необходимо немного времени, чтобы присоединились новые члены объединения и организовалась встреча платформы. «И прежде всего для того, чтобы стороны тоже могли оценить это предложение, поскольку любая успешная попытка начать диалог зависит от его принятия сторонами, непосредственно вовлеченными в конфликт», — отметил министр.[10]

23.10 РФ считает полезной китайско-бразильскую инициативу по Украине, об этом президент Владимир Путин говорил и в ходе контактов с президентом Бразилии Лулой да Силвой и с лидером Китая Си Цзиньпином, рассказал помощник президента РФ Юрий Ушаков. «Мы считаем тоже инициативу полезной, и об этом наш президент говорил, в том числе в ходе контактов с Лулой и с Си Цзиньпином», — сказал Ушаков журналистам. Накануне Путин на полях саммита БРИКС в Казани провел переговоры с Си Цзиньпином, а также поговорил по телефону с президентом Бразилии. Лула да Силва не смог прилететь в Казань из-за полученной в субботу травмы головы, но примет участие в саммите в видеоформате.[11]

23.10 Китай призывает не допустить возникновения побочных эффектов и эскалации украинского конфликта. Об этом заявил председатель КНР Си Цзиньпин.»Украинский кризис затягивается. <…> Мы должны твердо придерживаться трех принципов: не допустить побочных эффектов вследствие расширения боевых действий, не допустить эскалации, а также действий, способствующих усилению напряженности», — подчеркнул он, выступая на саммите БРИКС в Казани. Как уточнил китайский лидер, Китай вместе с Бразилией и заинтересованными странами глобального Юга формируют группу, которая позволит «привлечь больше голосов сторонников мира».[12]

КАЗАНЬ, 23 октября. /ТАСС/. Китай, Бразилия и ряд стран глобального Юга выступают за скорейшую деэскалацию конфликта в Украине, для чего необходимо перестать подливать масла в огонь. Об этом заявил председатель КНР Си Цзиньпин на заседании саммита БРИКС в расширенном составе.»В контексте затягивания украинского кризиса Китай, Бразилия и страны глобального Юга создали группу «друзей мира». Она направлена на объединение большого количества голосов в поддержку мира. Важно на основе принципов недопущения расширения [географических масштабов] конфликта, предотвращения его распространения на третьи стороны, а также отказа от эскалации боевых действий и подливания масла в огонь содействовать скорейшей деэскалации ситуации», — отметил китайский лидер.[13]

23.10 Федеральный департамент иностранных дел (ФДИД) Швейцарии назначил послом в Москве Юрга Бурри, работающего сейчас в аналогичной должности в Пекине. В свою очередь нынешний швейцарский посол в России Кристина Марти Ланг, передав ему дела, переедет в Пекин, где возглавит швейцарское дипломатическое представительство в Китае и по совместительству в КНДР и Монголии, сообщило внешнеполитическое ведомство.[14]

23.10 Заявления президента Беларуси Лукашенко по Украине (сигналы о заморозке конфликта и гарантиях для РФ)

• Боевые действия в Украине в 2024 году не закончатся.[15]
• Президент Белоруссии Александр Лукашенко заявил о единой позиции Минска и Москвы, по его словам, она заключается в том, что для установления мира в регионе нужны переговоры.[16]
• Запад уже больше, чем Зеленский, хочет, чтобы Украина села за стол переговоров с РФ, заявил Лукашенко.[17]
• У Владимира Зеленского нет никакого «мирного плана», это все болтовня,[18]
• Начало переговоров по Украине зависит от Москвы, если президент России Владимир Путин согласится на них, они состоятся,[19]
• Запад не может отказать Украине в поставке оружия, чтобы не потерять лицо.[20]
• России нужны гарантии, что Запад не будет вооружать ВСУ после установления перемирия в Украине. [21]
• Лукашенко сомневается, что Трамп в случае победы на президентских выборах в США сможет очень быстро завершить войну в Украине.[22]

23.10 Страны БРИКС отметили предложения о посредничестве, призванные обеспечить мирное урегулирование конфликта в Украине. «Мы с удовлетворением отмечаем соответствующие предложения о посредничестве и добрых услугах, призванные обеспечить мирное урегулирование конфликта посредством диалога и дипломатии», — говорится в документе.          по посредникам в украинском конфликте.[23]

24.10 Выступление Путина на пленарном заседании XVI саммита БРИКС в формате «аутрич»[24] в частности по Украине заявил, что Украину используют для создания критических угроз безопасности России. Те, кто хочет нанести стратегическое поражение России, не знают историю страны, это иллюзорные расчеты.

24.10 Украинские военные не могут использовать западные ракеты без прямого участия офицеров стран НАТО, заявил президент России Владимир Путин. Глава государства отметил, что западные страны стали активно вооружать киевский режим, это привело к прямому участию военнослужащих стран НАТО в этом конфликте. «Украинские военнослужащие не могут этого делать без космической разведки, целеуказаний и программного обеспечения западного производства, и только при прямом участии офицеров стран НАТО», — сказал Путин на пресс-конференции по итогам XVI саммита БРИКС. [25]          

24.10 Все страны объединения БРИКС настроены на то, чтобы конфликт в Украине закончился мирно и как можно быстрее, заявил президент России Владимир Путин. «Все настроены на то, чтобы конфликт (в Украине — ред.) закончился как можно быстрее и, желательно, мирными средствами», — сказал Путин на пресс-конференции по итогам саммита БРИКС.[26]

24.10 Необходимо избежать эскалации украинского кризиса, а также максимально осторожно подойти к эскалации на Ближнем Востоке, заявил глава МИД Бразилии Мауру Виейра. «Избежание эскалации также имеет решающее значение в конфликте в Украине. Это послание, которое пытаются распространить Бразилия и Китай, а также 11 стран. Мы создали «клуб мира» для создания диалога и поиска долгосрочного решения, это решение произойдет только через уважение принципов суверенитета, территориальной целостности и рассмотрения законных интересов безопасности со всех сторон«, — сказал он в ходе саммита в формате «БРИКС плюс/аутрич». Говоря о ситуации на Ближнем Востоке, Виейра отметил, что мира в регионе не будет, пока не будет независимого палестинского государства. Он также добавил, что в свете обострения ситуации в Ливане потребуется максимальная осторожность, чтобы этот конфликт не перерос в «тотальную войну». По словам главы МИД Бразилии, мир нужен, чтобы снова сосредоточиться на решении самых больших проблем современности. Ранее глава китайского МИД Ван И заявил, что КНР, Бразилия и другие страны Глобального Юга планируют создать открытую платформу «друзья мира» по урегулированию украинского кризиса. Позднее внешнеполитическое ведомство КНР сообщило, что министры иностранных дел и высокопоставленные представители ряда стран провели встречу 27 сентября на полях ГА ООН. По итогам встречи Алжир, Боливия, Бразилия, Китай, Колумбия, Египет, Индонезия, Казахстан, Кения, Мексика, Южная Африка, Турция и Замбия опубликовали совместное коммюнике. Также в обсуждении приняли участие Франция, Швейцария и Венгрия.[27]

24.10 Важно как можно скорее добиться деэскалации ситуации в Украине и проложить путь к урегулированию кризиса, заявил председатель КНР Си Цзиньпин. «Мы должны как можно скорее способствовать деэскалации кризисной ситуации в Украине и проложить путь к политическому урегулированию», — сказал Си Цзиньпин, выступая на саммите БРИКС в Казани.[28]

24.10 Китайско-бразильская инициатива должна стать основой для мирного урегулирования украинского кризиса. Об этом заявил председатель КНР Си Цзиньпин. «Китай и Бразилия достигли консенсуса из шести пунктов. <…> Мы должны содействовать скорейшей деэскалации, проложить путь для политического урегулирования», — заявил он, выступая на встрече «аутрич» / «БРИКС плюс» в Казани. Как уточнил Си Цзиньпин, указанная инициатива позволит сформировать группу, включающую страны глобального Юга, которая будет способствовать реализации соответствующих задач.[29]

24.10 Генеральный секретарь ООН Антониу Гутерреш на саммите БРИКС высказался за мир в ряде горячих точек, в частности, в Газе, Ливане и Украине, призвав перейти «от слов к делу». «Нам нужен мир с немедленным прекращением огня в Газе, немедленным и безоговорочным освобождением всех заложников, эффективной доставкой гуманитарной помощи, прекращением оккупации и достижением необратимого прогресса в направлении двухгосударственного решения», – сказал Гутерреш. Генсек ООН также призвал к миру в Ливане и Судане. «Нам нужен мир в Украине. Справедливый мир в соответствии с Уставом ООН, международным правом и резолюциями Генеральной Ассамблеи ООН», – подчеркнул он. Гутерреш также выступил в поддержку отстаивания ценностей Устава ООН, верховенства закона и принципов суверенитета. «Ваши превосходительства, дамы и господа, Саммит Будущего наметил курс на укрепление многосторонности в интересах глобального развития и безопасности. Теперь мы должны перейти от слов к делу», – подчеркнул он.[30]

24.10 Президент России Владимир Путин, комментируя вопрос переговоров с украинской стороной, заявил, что «мяч на стороне Украины». Саммит БРИКС в Казани проходит с 22 по 24 октября. «Что касается переговоров с Украиной, я уже много раз об этом говорил… Главари киевского режима не хотят вести переговоры. Начало мирных переговоров привело бы к необходимости отмены военного положения, а сразу за этим нужно проводить выборы президента. Видимо, не готовы пока. Мяч на их стороне», — сказал Путин на пресс-конференции по итогам саммита БРИКС.[31]

24.10 Президент Владимир Путин рассказал о сути недавних мирных предложений, от которых Украина отказалась во время переговоров при посредничестве Турции. «Турция тоже выступила с инициативой по поводу ситуации в Черном море: обеспечить безопасное судоходство, заключить определенные договоренности и соглашения по поводу безопасности объектов атомной энергетики. Мы согласились, а потом глава киевского режима заявил: «Никаких переговоров», — рассказал глава государства на пресс-конференции по итогам XVI саммита БРИКС.По его словам, турецкая сторона, выдвигая свое предложение, ссылалась на Украину, а «через день» ей пришлось сообщить об отказе киевских властей от переговоров. На просьбу оценить от одного до десяти шансы урегулирования нынешнего кризиса Путин заявил, что считает нецелесообразным называть какие-либо цифры и баллы. Он напомнил, что украинская сторона не раз предпринимала попытки наладить диалог, а потом сама от него отказывалась.[32]

25.10 Президент Турции Реджеп Тайип Эрдоган заявил, что в ходе переговоров с Владимиром Путиным на полях саммита БРИКС увидел стремление российского лидера к прекращению огня в Украине. «Мы убедились, что господин Путин также стремится к устойчивому прекращению огня. Это уже подтвердили Хакан Фидан, наш министр иностранных дел, и Сергей Лавров, министр иностранных дел России, во время их встречи в Стамбуле», — сказал турецкий президент журналистам в самолете по возвращении из Казани.[33]

25.10 Необходимо в конце концов разобраться, к чему готова Украина, заявил президент РФ Владимир Путин, комментируя переданные Турцией предложения по украинскому кризису. Как сообщил Путин, президент Турции Реджеп Эрдоган в ходе встречи в Казани на полях саммита БРИКС предложил российскому коллеге инициативы, касающиеся украинского кризиса. Президент РФ сказал, что изучит их. «Когда мы соглашались, еще раз хочу это повторить, на продолжение контактов по этой теме, через день украинские партнеры вдруг заявляли о том, что они не готовы. Это было и раз, и два, ну, в конце концов надо разобраться, они готовы или не готовы, к чему они готовы, это требует просто времени для детального рассмотрения тех предложений, которые поступили от турецкой стороны», — сказал Путин в интервью тележурналисту Ольге Скабеевой для программы «60 минут» на телеканале «Россия 1».[34]

24.10 Генсек ООН Антониу Гутерреш на встрече с президентом РФ Владимиром Путиным выступил за важность свободы судоходства в Черном море, поддержал продолжение переговоров по этой теме, сообщили в его офисе. «Генеральный секретарь выразил свою убежденность в том, что установление свободы судоходства в Черном море имеет первостепенное значение для Украины, РФ и для мировой продовольственной и энергетической безопасности», – говорится в сообщении.Генсек Всемирной Организации также заявил о поддержке продолжения переговоров по этой теме и выразил признательность за работу, проводимую Турцией. Гутерреш также заявил о поддержке ООН мира в Украине — в соответствии с Уставом Организации, международным правом и резолюциями Генеральной Ассамблеи.[35]

25.10 Президент Белоруссии Александр Лукашенко заявил в интервью «Известиям», что перед президентом России Владимиром Путиным никогда не стояла задача завоевать Украину. «Да, сегодня можно наклонить, завоевать чего-то, а завтра что? Ну хорошо, завоевали Украину, допустим, Россия. Что потом? Всегда делая шаг, умный мудрый политик должен думать «а дальше что?». Поэтому перед Путиным, он об этом часто говорит, перед ним никогда не стояла задача завоевать», — сказал Лукашенко.По его словам, он часто обсуждает с российским коллегой украинскую тему. «Мы часто обсуждаем этот вопрос, всегда задаем вопрос «А дальше что?». Такую огромную страну можно подмять без последствий? Нет. Что мы хотим получить, чтобы там постоянно была партизанщина и они совершали теракты против нас и россиян? Они же будут это делать. Почему? Потому что их будут к этому подталкивать. Взрывчатку им принесут в любое время. Это как минимум теракты», — продолжил белорусский президент. Он подчеркнул, что сейчас «не Средневековье, когда захватил территорию, налоги платишь и ладно». «Мир изменился, мир другой. Поэтому глупые задачи перед собой ставить не надо, и всегда надо думать о том, что будет потом», — заключил Лукашенко.[36]

25.10 Российские интересы должны соблюдаться при любых договоренностях, заявил президент РФ Владимир Путин в интервью тележурналисту Ольге Скабеевой для программы «60 минут» на телеканале «Россия 1», комментируя переданные Турцией предложения по украинскому кризису.[37]

25.10 Россия готова идти на разумные компромиссы для урегулирования украинского вопроса, но предметных переговоров нет, заявил президент Владимир Путин в интервью Ольге Скабеевой для программы «60 минут» телеканала «Россия 1». «Мы готовы искать компромиссы, мы готовы идти на эти компромиссы разумные. Но я сейчас не хочу вдаваться в детали, потому что а предметных переговоров-то нет, противная сторона же отказывается от этого», — сказал он. При этом, отметил президент, любой исход должен быть в пользу России и исходить из тех реалий, которые складываются на поле боя. «И, без всяких сомнений, никаких уступок мы здесь делать не собираемся, никаких разменов не будет», — подчеркнул он.[38]

25.10 Градус конфронтации России с Западом не снижается, заявил президент России Владимир Путин в интервью Ольге Скабеевой для программы «60 минут» на телеканале «Россия-1». «Все-таки градус конфронтации с Россией в целом не снижается, поставки оружия продолжаются», — сказал Путин, отвечая на соответствующий вопрос.[39]

25.10 Запад не перестает повторять, что их союзник должен победить, на самом деле они сами хотят победить Россию, заявил президент России Владимир Путин в интервью. «Запад не перестает повторять, что кто-то там должен победить, их союзник должен победить, то есть они сами хотят на самом деле победить Россию», — сказал Путин в интервью Ольге Скабеевой для программы «60 минут» на телеканале «Россия-1».[40]

25.10 Анкара не разглашает детали предложений по урегулированию конфликта в Украине, чтобы не мешать переговорному процессу, заявил РИА Новости дипломатический источник в турецкой столице. Как рассказал глава российского государства Владимир Путин, турецкий лидер Реджеп Эрдоган в ходе встречи в Казани предложил инициативы, касающиеся украинского кризиса, в том числе связанные с судоходством в Черном море. По словам Путина, турецкие партнеры уже неоднократно выходили к РФ с переговорными предложениями, как они говорили, с украинской стороны. Но когда Россия соглашается рассмотреть инициативы по конфликту в Украине, Киев от них отказывается, так было дважды, подчеркнул президент РФ. «Детали переговоров не разглашаются, чтобы не нанести урон процессу. Больше никаких комментариев», — заявил собеседник агентства на просьбу уточнить, какой пакет предложений есть у Анкары для урегулирования конфликта в Украине.[41]

25.10 Президент России Владимир Путин назвал интимными детали выхода Киева с предложениями о переговорах через Анкару. На пресс-конференции по итогам саммита БРИКС в Казани Путин рассказал, что через партнеров из Турции получал предложения о переговорах с Украиной и дал согласие, но на следующий же день Владимир Зеленский отказался. «Знаете, это такие все-таки интимные вещи», — сказал Путин, отвечая на соответствующий вопрос в интервью Ольге Скабеевой для телеканала «Россия».[42]

25.10 Украине придется уступить территории России, заявил кандидат в вице-президенты США от Республиканской партии Джей-Ди Вэнс во время встречи с избирателями в Мичигане. Видео опубликовал Youtube-канал NewsNation. «<…> Я думаю, что в конечном итоге, опять же, Украина должна будет принять это решение», — сказал он, отвечая на вопрос, окажется ли Киев в ситуации, когда ему придется уступить часть земель. Вэнс добавил, что США должны собрать вместе Россию и Украину и приступить к настоящей дипломатии.[43]

25.10 Запад должен внушить Киеву, что без отказа от нереалистичных и ультимативных идей в отношении России переговоров не получится, заявил замглавы МИД РФ Сергей Рябков. «Есть и другие моменты, по которым мы ведем обсуждение, но все это обсуждения хотя и важные, но по факту несколько отвлеченные. Прежде всего, западные кураторы Киева должны принять для себя решение об отказе от собственного эскалационного курса, в основе которого безудержная накачка Киева все новыми видами вооружений и продолжение по сути дела безграничной поддержки и помощи», — сказал он в ходе пресс-конференции в медиагруппе «Россия сегодня». Как отметил Рябков, Запад должен «внушить своим клиентам, что без отказа от нереалистичных, по факту ультимативных в отношении России идей, и без пересмотра разрушительной линии на недопустимость переговоров, чего Киев продолжает придерживаться, без этого ничего не получится». «И ситуация на земле будет продолжать меняться не в пользу Киева и его кураторов. И цели СВО будут достигнуты», — подчеркнул замминистра. На международных площадках появляются идеи, которые преподносятся их авторами как стимулирующие поиски мирного решения, отметил он. «Мы с уважением и симпатией к этим идеям относимся, мы их обсуждаем. Мы отмечаем недостатки, присущие многим из этих идей. И главным образом ущербным элементом в них является то, что они в минимальной степени касаются коренных причин происходящего, то есть, истоков происходящего, и не формируют базовые установки в сфере того, как преодолеть то, что и стало первопричиной нынешнего конфликта», — заявил Рябков.[44]

25.10 Индия готова внести вклад в восстановление мира в Украине и в Западной Азии, заявил премьер-министр Индии Нарендра Моди в ходе пресс-конференции с канцлером Германии Олафом Шольцем. «Продолжающиеся конфликты в Украине и в Западной Азии беспокоят нас обоих. Индия всегда считала, что проблемы не могут быть решены на поле битвы, и готова внести всевозможный вклад в восстановление мира», — заявил Моди. Канцлер Германии Олаф Шольц находится в Индии с официальным визитом по приглашению премьера Нарендры Моди. В ходе его визита лидеры двух стран выступили на 18-й Азиатско-Тихоокеанской конференции немецкого бизнеса и стали сопредседателями седьмых межправительственных консультаций. В субботу канцлер Шольц отправится в Гоа, где немецкий военно-морской фрегат «Баден-Вюртемберг» и боевой корабль поддержки «Франкфурт-на-Майне» совершат запланированный заход в порт в рамках германского развертывания в Индо-Тихоокеанском регионе.[45]

25.10 Премьер-министр Индии Нарендра Моди рассказал канцлеру Германии Олафу Шольцу о своих впечатлениях от встречи с лидерами России и Украины, заявил первый замглавы МИД Индии Викрам Мисри. Канцлер Германии Олаф Шольц находится в Индии с официальным визитом по приглашению премьера Нарендры Моди. В ходе его визита лидеры двух стран выступили на 18-й Азиатско-Тихоокеанской конференции немецкого бизнеса и стали сопредседателями седьмых межправительственных консультаций. В субботу канцлер Шольц отправится в Гоа, где немецкий военно-морской фрегат «Баден-Вюртемберг» и боевой корабль поддержки «Франкфурт-на-Майне» совершат запланированный заход в порт в рамках германского развертывания в Индо-Тихоокеанском регионе. «Ваши вопросы касались обсуждений, связанных с региональными проблемами, особенно после визита премьер-министра (Индии Нарендры Моди — ред.) на саммит БРИКС, и дискуссий, связанных с Украиной и Западной Азией. Да, я могу подтвердить, что оба вопроса действительно поднимались, и они действительно обсуждались в деталях между двумя лидерами. Премьер-министр поделился с канцлером своими впечатлениями от встреч и взаимодействия в последние месяцы с лидерами как России, так и Украины, а также шагами, которые предпринимает Индия для ведения переговоров со всеми сторонами конфликта, и некоторыми идеями, о которых говорили различные действующие лица, и о том, как Индия остается на стороне мира. Мы не являемся нейтральными в этом конфликте. Мы на стороне мира и готовы поддержать любую инициативу, направленную на достижение мира, извлекая выгоду или используя имеющиеся у нас возможности для взаимодействия со всеми сторонами в этом конфликте», — сказал он в ходе брифинга.[46]

25.10 Премьер-министр Индии Нарендра Моди и канцлер ФРГ Олаф Шольц заявили о неприемлемости применения ядерного оружия в конфликте в Украине. Об этом говорится в совместном заявлении, принятом по итогам межправительственных индийско-германских консультаций, которые прошли в рамках визита Шольца в Нью-Дели. В контексте конфликта в Украине «они разделили мнение о том, что применение или угроза применения ядерного оружия неприемлемы». «Они подчеркнули важность соблюдения международного права и в соответствии с Уставом ООН подтвердили, что все государства должны воздерживаться от угрозы силой или ее применения против территориальной целостности, суверенитета или политической независимости любого государства», — говорится в документе. Моди и Шольц отметили негативные последствия продолжающегося украинского кризиса для глобальной продовольственной и энергетической безопасности, особенно для развивающихся и наименее развитых стран. Они подтвердили необходимость установления всеобъемлющего, справедливого и прочного мира в соответствии с международным правом, целями и принципами Устава ООН.[47]

26.10 Президент Белоруссии Александр Лукашенко заявил, что поддерживает подключение КНР и Бразилии к попыткам мирно урегулировать конфликт в Украине. Слова главы государства приводит агентство Белта. «Я поддерживаю само включение в этот процесс китайцев и бразильцев», — сказал белорусский лидер в интервью НТВ, которое дал на полях саммита БРИКС в Казани.Лукашенко отметил, что Китай и Бразилия не соперники России, но хотят мирного урегулирования конфликта. Сейчас обе страны продвигают совместно разработанный мирный план по урегулированию вооруженного конфликта в Украине, сказал он. Конкретные же вопросы, такие как территориальное разграничение, условия прекращения военных действий и отвод войск от линии соприкосновения, должны решаться между сторонами конфликта исключительно за столом переговоров, убежден Лукашенко. «Самое главное сейчас — усадить всех за стол переговоров», — подчеркнул глава государства. Эту же цель преследуют Китай и Бразилия, добавил он.[48]

26.10 Источник в российском МИД заявил РИА Новости, что нынешняя инициатива генсека ООН Антониу Гутерреша по судоходству, судя по всему, была подготовлена в Киеве, президент России Владимир Путин обещал изучить ее. Собеседник напомнил, что «аналогичное предложение Гутерреша по восстановлению судоходства в Черном море, оформленное в июле 2022 года, не сработало из-за того, что не выполнялся второй компонент этой инициативы (облегчение экспорта российского продовольствия и удобрений)». «Еще один заход генсекретарь ООН делал в марте сего года, Россия была готова на него согласиться, но в самый последний момент Владимир Зеленский отказался от этой идеи», — добавил источник. «В отношении же нынешней инициативы Гутерреша, которая, судя по всему, была подготовлена в Киеве, — Владимир Путин обещал изучить ее», — заключил собеседник агентства.[49]

26.10 Президент Владимир Путин напомнил генсеку ООН Антониу Гутеррешу, что в Уставе Организации сначала упоминается право наций на самоопределение и соблюдение прав человека, рассказал РИА Новости источник в МИД России. «При обсуждении применения международного права в украинском конфликте Гутерреш отстаивал точку зрения с опорой на ооновских юристов о приоритете принципа территориальной целостности. В ответ Владимир Путин напомнил, что в Уставе ООН сначала упоминается право наций на самоопределение, а также указывается на необходимость соблюдения прав человека вне зависимости от расы, пола, языка и религии», — указал он.Как отметил собеседник агентства, киевский режим полностью игнорирует эти пункты в отношении русскоговорящего населения Украины, «как игнорировали на протяжении многих лет такие же права жителей Донбасса». «Что же касается выполнения резолюций Генассамблеи, то, во-первых, они носят рекомендательный характер и не являются консенсусными, а во-вторых, если бы генсекретарь так же ретиво выполнял все другие решения ГА ООН, то можно было бы решить немало проблем современного мира», — пояснил источник.[50]

[1] https://tass.ru/mezhdunarodnaya-panorama/22160179 

[2] https://tass.ru/mezhdunarodnaya-panorama/22162207

[3] https://ria.ru/20241019/sholts-1978899682.html

[4] https://ria.ru/20241021/mid-1979049758.html

[5] https://ria.ru/20241021/mid-1979057683.html

[6] https://ria.ru/20241021/nebenzja-1979214855.html

[7] https://tass.ru/mezhdunarodnaya-panorama/22187957

[8] https://tass.ru/mezhdunarodnaya-panorama/22191921

[9] https://ria.ru/20241022/briks-1979345356.html

[10] https://ria.ru/20241022/brazilija-1979361161.html

[11] https://ria.ru/20241023/ukraina-1979511900.html

[12] https://ria.ru/20241023/ukraina-1979541550.html

[13] https://tass.ru/mezhdunarodnaya-panorama/22199231

[14] https://tass.ru/mezhdunarodnaya-panorama/22206031

[15] https://tass.ru/mezhdunarodnaya-panorama/22207047

[16] https://news.mos.bz/20241023/lukashenko-byelorussiya-i-rossiya-vyrabotali-pozitsiyu-64/

[17] https://tass.ru/mezhdunarodnaya-panorama/22207443

[18] https://ria.ru/20241023/lukashenko-1979667651.html

[19] https://ria.ru/20241023/lukashenko-1979668810.html

[20] https://ria.ru/20241023/lukashenko-1979670330.html

[21] https://tass.ru/mezhdunarodnaya-panorama/22207017

[22] https://tass.ru/mezhdunarodnaya-panorama/22207407

[23] https://ria.ru/20241023/briks—1979584418.html

[24] https://t.me/rian_ru/266240

[25] https://ria.ru/20241024/putin-1979883104.html

[26] https://ria.ru/20241024/putin-1979882552.html

[27] https://ria.ru/20241024/briks-1979785437.html

[28] https://ria.ru/20241024/briks-1979753729.html

[29] https://tass.ru/mezhdunarodnaya-panorama/22212947

[30] https://ria.ru/20241024/oon-1979807995.html

[31] https://ria.ru/20241024/putin-1979896112.html

[32] https://ria.ru/20241024/putin-1979913766.html

[33] https://ria.ru/20241025/konflikt-1979989109.html

[34] https://ria.ru/20241025/putin-1980001479.html

[35] https://ria.ru/20241024/guterresh-1979934990.html

[36] https://ria.ru/20241025/lukashenko-1979942149.html

[37] https://ria.ru/20241025/putin-1980001577.html

[38] https://ria.ru/20241025/putin-1980002333.html

[39] https://ria.ru/20241025/putin-1980004436.html

[40] https://ria.ru/20241025/zapad-1980005184.html

[41] https://ria.ru/20241025/ukraina-1980014049.html

[42] https://ria.ru/20241025/predlozheniya-1979978842.html

[43] https://ria.ru/20241025/ukraina-1980069758.html

[44] https://ria.ru/20241025/ukraina-1980106540.html

[45] https://ria.ru/20241025/modi-1980035777.html

[46] https://ria.ru/20241025/modi-1980127831.html

[47] https://tass.ru/mezhdunarodnaya-panorama/22232821

[48] https://ria.ru/20241026/lukashenko-1980239954.html

[49] https://ria.ru/20241026/sudokhodstvo-1980267541.html

[50] https://ria.ru/20241026/putin-1980268110.html