Росія розглядає для себе два варіанти побудови можливого переговорного процесу:
Варант 1. Прямі переговори між РФ і Заходом — «про Україну без України»,
Варіант 2. Прямі переговори між Україною та Росією .
Ці варіанти можуть відбуватися як окремі та послідовні треки, так і відбуватися одночасно та паралельно.
«Про Україну без України»
Суть: Москва добивається створення для Росії видимості позиції сили в переговорах із Заходом, щоб посилити можливість просувати йому свої умови/ультиматуми.
Мета: Москва хоче зберегти за Росією статус «глобального гравця» через домовленості із Заходом, серед котрих: прийняття «гарантій безпеки по-російськи» — поділ зон і сфер впливу в міжнародному просторі (у т.ч. визнання легітимності територіального поділу України на глобальному рівні), зняття санкцій і обмежень з Росії тощо. Росія використовує підміну понять — військова «перемога» Росії в Україні (на локальному рівні) нібито означає військово-політичну «перемогу» Росії над Заходом (на глобальному рівні).
Завдання: Москва хоче вийти на прямі переговори Росії та Заходу щодо завершення українського конфлікту на російських умовах і з «позиції сили» («Про Україну без України).
Для Москви ознаки посилення свого впливу означають програш/капітуляцію України (та Заходу), консолідацію навколо Росії та її інтересів КГП, відміну санкцій або створення системи з обходу санкцій, прийняття її бачення «багатополярності» світоустрою тощо.
Прямі переговори між Україною та Росією
Суть. Росія заявляє про безкомпромісність своєї позиції в прямих переговорах з Україною (ультиматум Україні) і наполягає, що в число її вимог входить також питання «про усунення першопричин конфлікту». Це питання вже адресоване безпосередньо до переговорів між Росією і Заходом і теж у вигляді ультиматуму («гарантії безпеки на російських умовах» — ультиматум США і НАТО).
Тому для Росії має першорядне значення проведення прямих переговорів спочатку із Заходом, а після цього вже з Україною, яку, на думку Росії, Захід і повинен «примусити» прийняти умови ультиматуму Росії.
Запасний план Москви в прямих переговорах із Києвом — повернення до стамбульських домовленостей із доповненням їх пунктом про визнання (де факто/де юре — як пощастить) територіальних претензій Росії за фактом (по лінії фронту).
БІБЛІОТЕКА ПЕРШОДЖЕРЕЛ
