Автор: Н.Тимошенко

ГЛОБАЛЬНИЙ РІВЕНЬ
• Глобальні наслідки
• РБ ООН
• Близькосхідний квартет
• Конференція з Палестини
• Позиція Росії
• Позиція Китаю

ТЕНДЕНЦІЇ
• Зв’язування першого та третього етапу

ЕТАП 1: КРИЗА ІЗРАЇЛЬ/ХАМАС
• Чинник часу
• Стримування третіх сторін
ВІЙСЬКОВА ОПЕРАЦІЯ ІЗРАЇЛЯ ПРОТИ ХАМАСУ
• Позиція Заходу
• Тактика Ізраїлю
• Заручники
• Число загиблих
• Гуманітарна ситуація
• Військові злочини
• Додаткові кроки по Хамасу
• Тактика Хамаса
• Позиція Палестини
• Позиція регіональних гравців

ЕТАП 2. УПРАВЛІННЯ У СЕКТОРІ ГАЗУ
• Виключення Хамасу з політичних процесів у Газі
• Умови міцного миру у Газі
• Варіанти керування Газою у перехідному періоді.

ЕТАП 3. КОНФЛІКТ ІЗРАЇЛЬ/ПАЛЕСТИНА
• Питання визнання двох держав
• Питання нормалізації відносин із Ізраїлем

ПЕРШОДЖЕРЕЛА

ГЛОБАЛЬНИЙ РІВЕНЬ

Масштаби та наслідки будь-якого конфлікту визначаються його впливом на глобальну економіку та глобальні проблеми. Якщо наслідки можуть завдати значної шкоди, то до вирішення цього конфлікту підключаються інструменти глобального рівня — майданчики з присутністю провідних глобальних гравців. У разі кризи Ізраїль/Хамас – це такі майданчики, як РБ ООН (постійні члени США, Франція, Великобританія, РФ, КНР), Близькосхідний квартет (США, ЄС, РФ, ООН), а також важливі позиції глобальних гравців – США, ЄС , Росії та Китаю.

Глобальні наслідки

Фахівці та офіційні особи фіксуються на тезі про те, що конфлікт на Близькому Сході негативно позначиться на зростанні світової економіки у разі подальшої ескалації.

РБ ООН

На глобальному рівні в РБ ООН зупинити кризу минулого періоду не вдалося. У розглянутому періоді (26.10-12.11.23) результат такий самий – майданчик РБ ООН заблокований і прийняття на ньому консолідованого рішення, яке влаштувало б усі сторони (компроміс), на даний момент неможливо. Варто зазначити, що Росія продемонструвала підвищену активність і доклала значних зусиль для просування різних резолюцій, намагаючись продемонструвати свій вплив на глобальному майданчику та рекламуючи себе як значного посередника у вирішенні кризи, але безуспішно.

Проте, Генасамблея ООН таки ухвалила екстрену резолюцію із закликом до негайного перемир’я в зоні палестино-ізраїльського конфлікту. Але такі резолюції (не схвалені в РБ ООН) носять радше рекомендаційний характер.

Близькосхідний квартет

Ще один міжнародний майданчик для вирішення ізраїльсько-палестинського конфлікту залишився не затребуваним – Близькосхідний квартет (США, ЄС, РФ, ООН). Російська сторона була вкрай зацікавлена у роботі цього майданчика та покладала на неї значні надії у зв’язку з можливістю взаємодії з основними глобальними гравцями США та ЄС (в т.ч. і щодо українського конфлікту).

Конференція з Палестини

Так, Іспанія запропонувала провести через півроку міжнародну конференцію щодо врегулювання палестино-ізраїльського конфлікту. Цю ідею підтримали у ЄС (умова – без Хамасу), Китай. Коли стало зрозуміло, що робота в РБ ООН з Палестини – заблокована, а формат «Близькосхідний квартет» навряд чи запрацює найближчим часом, Росія також висловила свою згоду на таку участь у міжнародній конференції. Палестина ж дала свою згоду після заяви Росії, але за умови, що учасниками мають стати Росія, Китай, США, ЄС та решта.

Позиція Росії

У поточному періоді Росія намагалася всіляко розрекламувати свій рівень впливу на арабські країни, у тому числі на Лігу арабських держав (ЛАД), а також на Хамас, Палестину та Ізраїль, але явно підтримуючи лише бік Палестини та Хамасу (ангажоване посередництво, що просуває інтереси тільки однієї сторони). Слід зазначити, що Хамас і Палестина також виявили бажання бачити у посередниках саме Росію. Росія оголосила своїм пріоритетом роботу в РБ ООН, щоб «пролобіювати деескалацію палестино-ізраїльського конфлікту».

При цьому РФ звинувачувала США у створенні конкуренції впливу. Так, у РФ заявили, що США нібито хочуть монополізувати близькосхідний мирний процес (посилення політичного впливу США), а також у тому, що США нарощують свою військову присутність на Близькому Сході (посилення військового впливу США).

Після того, як стало зрозуміло, що робота в РБ ООН заблокована в тому числі через деструктивні та агресивні дії та заяви РФ (наприклад, демонстративне запрошення Хамас до Москви на переговори, або заяви в ООН про те, що в Ізраїлю немає права на самооборону) і внаслідок чого Росія виявилася видавленою з переговорного процесу та посередництва, Росія почала концентруватися на регіональному рівні. Так було запропоновано провести міністерську зустріч країн Близького Сходу з Росією щодо палестино-ізраїльського врегулювання для забезпечення «політичної та організаційної єдності Палестини».

Позиція Китаю

Китай не готовий виступати самостійним посередником (індивідуальна відповідальність) у кризі (Ізраїль/Хамас) та конфлікті (Ізраїль/Палестина). Китай виступає за політичне врегулювання кризи та конфлікту за допомогою міжнародного співтовариства (колективна відповідальність).

Так, за поточний період можна виділити основні засади позиції Китаю:

Будь-яка країна має право на оборону, яку необхідно забезпечувати відповідно до норм міжнародного права.
КНР виступає за припинення вогню та бойових дій, щоб уникнути гуманітарної катастрофи.
Палестина та Ізраїль повинні відновити мир відповідно до принципу двох держав для двох народів.

Зазначено, що у листопаді місяці головування у РБ ООН перейшло на один місяць до Китаю. У Пекіні акцентують увагу на тому, що наслідки близькосхідного конфлікту вже починають поширюватися за межі регіону, і тому РБ ООН має діяти швидше. Тим самим Китай висловлює невдоволення щодо нездатності цього майданчика приймати рішення. Побічно таке невдоволення проектується на Росію, яка саме проявляючи найактивнішу позицію в РБ ООН, заблокувала його роботу і не змогла досягти результатів.

З вищесказаного можна відзначити, що на глобальному рівні поки що були вичерпані (заморожені/блоковані) наявні можливості впливу на кризу (Ізраїль/Хамас) та конфлікт (Ізраїль/Палестина) – РБ ООН, Близькосхідний квартет, а нові формати перебувають у стадії обговорення та розвитку майбутніх періодів – міжнародна конференція з ізраїльсько-палестинського конфлікту.

Також можна відзначити, що позиції Китаю та Росії дедалі більше відрізняються. Позиція Китаю – це демонстрація позиції не залученого до конфлікту міжнародного посередника, який дотримується основних принципів статуту ООН, а позиція Росії — конфронтаційна і складається з подання та захисту позиції лише однієї сторони конфлікту (Палестина) у спробах зберегти свій вплив у регіоні та залучення до посередництва. Крапки дотику РФ та КНР – вимога припинення вогню та дотримання гуманітарного права в Газі. Для реалізації цих вимог необхідно, щоб на майданчику РБ ООН було прийнято відповідну резолюцію учасниками (постійними та не постійними членами) Ради Безпеки та надалі виконано сторонами конфлікту. Але досягти спільної позиції між постійними членами (США, Франція, Великобританія, Росія та Китай) поки що не вдається у зв’язку з різними цілями, які переслідуються сторонами у цьому конфлікті. Тому ухвалення рішень – заблоковане.

Таким чином можна відзначити, що вирішення кризи та конфлікту відбувається на регіональному рівні за активної участі Заходу (США, ЄС) та країн регіону та в рамках тенденцій, визначених ще у першому періоді спостереження.

ТЕНДЕНЦІЇ

Так, розглядаючи події в періоді з 26.10 по 12.11.23 р. щодо близькосхідної кризи Ізраїль/Хамас, можна відзначити, що набули розвитку тенденції кожного з трьох етапів. Як було зазначено раніше, вирішення кризи зв’язуються в один сценарій, що складається з 3-х етапів подолання проблем.

1 етап – «сценарій щодо Хамасу» (короткострокова мета) – право Ізраїлю на самооборону (проведення силової операції з усунення загроз). Ізраїль/Хамас.

2 етап – «сценарій щодо Гази» (середньострокова мета) – комплекс дій та заходів у Газі після завершення військової операції з усунення загроз (гарантії безпеки). Ізраїль/Газа.

3 етап – «сценарій щодо Палестини» (стратегічна мета) – комплекс дій та заходів щодо врегулювання палестино-ізраїльського конфлікту на основі принципу двох держав. Ізраїль/Палестина.

Зв’язування першого та третього етапу

Можна відзначити, що для країн регіону спостерігається своєрідний зв’язок першого і третього етапів. Це означає, що якщо країни регіону зацікавлені у вирішенні конфлікту (Ізраїль/Палестина), вони повинні погодитися прийняти результати першого етапу – вирішення кризи (Ізраїль/Хамас). Тобто, кейс про визнання двох країн буде активізовано до отримання певних результатів лише у разі, якщо країни регіону погодяться з результатами військової операції Ізраїлю проти Хамасу, тобто ліквідацією Хамаса як політичної та силової (військової) організації у секторі Газа.

ЕТАП 1: КРИЗА ІЗРАЇЛЬ/ХАМАС

Перший етап (короткострокова мета) включає розробку цілей, методів, способів, стратегії та сценаріїв військової операції Ізраїлю проти Хамасу в секторі Газа (Ізраїль/Хамас) та їх реалізацію. Далі наведемо вибірково основні смисли та посили сторін за поточний період.

Самим Ізраїлем були окреслені обставини, які можуть створити складність для Армії оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ) в операції проти палестинського руху ХАМАС у секторі Газа:

фактор часу,
ризик ескалації (стримування третіх сторін),
ситуація із заручниками,
питання необхідності дотримання норм міжнародного права (гуманітарна складова).

Чинник часу

Ізраїль розуміє, що він має час доти, доки буде забезпечена його політична підтримка в міжнародному просторі (не тільки на регіональному рівні, а й на глобальному). При реалізації військової операції, яка так чи інакше призведе до жертв і гуманітарних наслідків, цей час може стрімко скорочуватиметься і його може не вистачити, щоб викорінити всі сили Хамаса.

Раніше, у минулому періоді, були прогнози, що при максимально обережних операціях («точкові операції») на їх реалізацію може піти від півроку до кількох років у зв’язку зі складністю поставлених завдань (знищення особового складу, військового потенціалу та тунелів). А ось при стрімкій і жорсткішій військовій операції часу на зачистку піде значно менше, але супутня шкода серед мирного населення в густонаселених районах, пронизаних під землею мережею тунелів, буде значно вищою. За підрахунками експертів, такий жорсткий варіант військової операції міг би зайняти за часом від кількох тижнів до кількох місяців (в ідеалі – півтора-два місяці). Але при виборі такого жорсткого варіанта потрібна підтримка Заходу (як у політичному та економічному плані – для потужного та безперервного ривку, так і у військовому – для стримування третіх країн від вступу до прямого військового конфлікту з Ізраїлем). Така підтримка Заходу слабшатиме в міру зростання жертв і руйнувань і може скоригувати запланований час у бік його скорочення.

Таким чином, Ізраїль зміг отримати «карт-бланш» на свої дії, обмежені за часом, в результаті яких потрібно було б досягти максимальних для Ізраїлю результатів.

Стримування третіх сторін

Якщо максимально спростити розуміння подій, що відбуваються, то можна сказати, що основні джерела загрози розростання конфлікту для Ізраїлю крім Хамас – це Іран та його сателіти: ліванська шиїтська організація Хезболлах та єменський бунтівний рух Ансар Аллах (хусіти). На стримування цих сторін було спрямовано основну увагу як Заходу, так і інших основних регіональних гравців. Наприклад, і США та Ізраїль визнали, що не мають достовірних доказів того, що Іран міг мати пряме відношення до планування атаки прихильників ХАМАС на ізраїльську територію. Також було зазначено, що Сполучені Штати, Єгипет та Йорданія умовилися використати свій вплив, щоб утримати будь-які сторони від відкриття ще одного фронту проти Ізраїлю. У ЄС зазначили, що Китай має використати свої можливості та вплив на ХАМАС та Іран, щоб запобігти розростанню конфлікту. А в Штатах заявили, що США підуть на будь-які заходи, щоб не допустити розростання палестино-ізраїльського конфлікту і готові до будь-яких варіантів розвитку подій у регіоні.

Слід зазначити, що у регіоні спостерігається зростання випадків провокаційних дій (обстріли/напади) прибічників Ірану проти представників військових сил Америки, які перебувають на Близькому сході – у Сирії, Іраку тощо. Американська сторона поки що реагує на ці випадки пропорційно, виявляючи максимальну стриманість.

ВІЙСЬКОВА ОПЕРАЦІЯ ІЗРАЇЛЯ ПРОТИ ХАМАСУ

Позиція Заходу

На Заході відмовили підтримати припинення вогню, визнаючи за Ізраїлем право на самооборону. Також Захід закликав Ізраїль поважати міжнародне право під час військової операції у секторі Газа проти Хамаса, який визнаний на Заході терористичною організацією, у тому числі й сприятиме покращенню гуманітарної обстановки в секторі.

Одночасно Захід окреслив кілька важливих умов:

Ізраїль проводить операції у секторі Газа відповідно до своїх планів.
Ізраїльська влада обмежена за часом у проведенні бойових дій у секторі Газа.
Ніхто не повинен намагатися втрутитися у палестино-ізраїльський конфлікт.
Виступають проти припинення вогню в Газі, оскільки такий крок буде вигідним для палестинського руху ХАМАС.
Попереджають керівництво Ізраїлю, що страждання цивільного населення у секторі Газа послаблюють підтримку військової операції Армії оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ).
Заявлено позицію про необхідність запровадження гуманітарних пауз на тлі бойових дій, що продовжуються, в секторі Газа.

Тактика Ізраїлю

Заявлені плани Ізраїлю наземної операції у секторі Газа (умовно):

ліквідувати можливості Хамас, знищити їх уряд та особовий склад руху (щонайменше 10 тис. бойовиків);
порятунок заручників;
знищення структур руху Хамас (тунелі, склади, штаби тощо);
створити буферну зону для запобігання повторним атакам із сектора Газа;
провести операцію власними силами – Ізраїль не допускає можливості участі військових з інших держав у своїх операціях.

Намагаючись мінімізувати супутній збиток серед місцевого населення, яким Хамас прикривається як живим щитом, Ізраїль закликав усіх жителів північної частини Гази переміститися на Південний сектор і розпочав військову операцію за жорстким сценарієм з 27 на 28 жовтня, застосовуючи всі види озброєння – з повітря, землі та моря але не відразу вводячи велику (значну) кількість своїх наземних збройних сил, щоб не створювати приводу для підключення третіх сил до конфлікту. Так, поступово розширюючи свої дії в секторі, Ізраїль протягом деякого часу поступово ввів туди понад 20 тис. ізраїльських військовослужбовців, щонайменше дві бронетанкові та піхотні дивізії. Було заявлено, що інженерні війська Армії оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ) розпочали широкомасштабну операцію зі знищення тунелів радикального палестинського угруповання ХАМАС у секторі Газа. Також із ізраїльської сторони було заявлено, що військові дії можуть поширитись і на інші райони анклаву, оскільки є дані про те, що ХАМАС має інфраструктуру і на півдні.

Заручники

Як головні посередники у переговорному процесі між Хамасом та Ізраїлем зі звільнення заручників (яких понад 242 особи, серед них щонайменше 33 дитини) беруть участь Катар та Єгипет. Перед початком військової операції 27 жовтня Ізраїль пропонував припинення вогню в обмін на звільнення всіх заручників та видачу тіл загиблих ізраїльтян із сектору Газа, проте палестинський рух ХАМАС відкинув цю пропозицію. Рух зажадав 5-ти денне припинення вогню і заявив, що вони готові відпустити всіх заручників з-поміж мирних жителів, але не полонених ізраїльських військових, для їхнього звільнення потрібні переговори та взаємний з Ізраїлем обмін ув’язненими.

Влада Ізраїлю заявила, що готова оголошувати паузи в бойових діях, якщо радикальний палестинський рух ХАМАС звільнить значну кількість заручників. Також було зроблено заяву про те, що G7 засуджує атаки ХАМАС на Ізраїль, вимагає звільнення всіх заручників та виступає за гуманітарну паузу у бойових діях. Американська сторона пояснила, що гуманітарні паузи, призначені для звільнення заручників, торкнуться лише окремих ділянок фронту та будуть «обмежені за часом».

Остаточну формулу угоди щодо звільнення заручників, які утримують палестинський рух ХАМАС у секторі Газа, ще не досягнуто. Переговори відбуваються дуже складно через деструктивну позицію Хамас.

Число загиблих

З початку загострення між ХАМАС та Ізраїлем у зоні палестино-ізраїльського конфлікту після початку 7 жовтня по 12 листопада за даними різних джерел у секторі Газі називається така кількість загиблих:

щонайменше 295 медичних працівників;
99 співробітників БАПОР;
щонайменше 31 журналіст;
кількість жертв в Ізраїлі внаслідок нападу Хамас становить близько 1,2 тис.
кількість жителів сектору Газа, які загинули внаслідок ізраїльських ударів, збільшилася до 11 180 осіб, понад 28 тисяч отримали поранення.

Президент США Джо Байден заявив, що не довіряє даним палестинської влади про кількість жертв у секторі Газа, але не сумнівається у тому, що там гинуть мирні жителі. Так, американська адміністрація вважає, що органи охорони здоров’я у секторі Газі є лише ширмою ХАМАС, тому в США вважають, що їхнім даними про жертви серед палестинців довіряти не можна. А прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху стверджує, що із заявлених МОЗ сектору Газа понад 10 тис. загиблих декілька тисяч припадають на бійців палестинського руху ХАМАС, і наголошує, що необхідно перевірити ці дані.

Гуманітарна ситуація

Звернімо увагу на кілька найгостріших моментів, що склалися в гуманітарній обстановці в Газі після початку військової операції Ізраїлю та шляхів їх подолання.

питання евакуації мирного населення;
питання гуманітарної допомоги водопостачання;
Запитання медичного обслуговування.

Питання евакуації. Суть проблеми полягає в тому, що Ізраїль просить тимчасово переміститися мирне населення на час військової операції в безпечніші зони сектора, а Хамас перешкоджає такій внутрішній міграції, прикриваючись мирним населенням як живим щитом.

США вважають, що відповідальність за загибель дітей у секторі Газа несе радикальний палестинський рух ХАМАС. В Ізраїлі запевняють, що палестинці, переміщені з півночі сектора Газа на південь, зможуть повернутись після закінчення бойових дій. Також було наголошено, що прихильники палестинського радикального руху ХАМАС перешкоджають евакуації мирного населення Гази до безпечніших південних районів анклаву. У свою чергу американська сторона обвинувачувала палестинський рух ХАМАС у створенні перешкод для американських громадян та інших іноземців у секторі Газа, які хочуть залишити район ескалації конфлікту з Ізраїлем у напрямку Єгипту. Палестинський рух ХАМАС звинуватив Агентство ООН для допомоги палестинським біженцям та організації робіт (БАПОР) у змові з Ізраїлем у примусовому переміщенні мешканців сектору Газа. Проте не менше 1,4 мільйона палестинців перебралися з північної частини сектора Газа до південної.

Питання гуманітарної допомоги: Суть проблеми полягала у можливості доставки гуманітарної допомоги так, щоб вона потрапила до рук саме мирного населення, а не представників руху Хамас. Також необхідні гуманітарні паузи (тимчасове припинення вогню) для доставки гуманітарної допомоги та переміщення населення до безпечних районів сектору.

У країнах регіону формується думка про наростання гуманітарної катастрофи в секторі Газа, а в Міноборони Ізраїлю вважають, що сектор Газа склала непросту ситуацію, проте вона не схожа на гуманітарну кризу.
На початку розглянутого періоду населення сектору Газа висловлювало надію, що в палестинський сектор щодня прибуватимуть не менше 100 вантажних машин із гуманітарною допомогою та ізраїльська влада пообіцяла виконати ці побажання. Надалі вдалося досягти певних результатів — близько сотні вантажівок з гуманітарною допомогою щодня прибуває в сектор Газа, найближчим часом їх кількість збільшиться до 150. Влада ж США впевнена, що частина гуманітарної допомоги, що направляється в сектор Газа, неминуче опиниться в руках палестинського руху ХАМАС, проте основний обсяг все ж таки дійде і до цивільного населення. Також Ізраїль відновив подачу води до сектору Газа вже за другим із трьох водопроводів.
Глави МЗС G7 у підсумковій спільній заяві виступили за реалізацію гуманітарних пауз та гуманітарних коридорів для доставки необхідної допомоги до сектору Газа, а також для виведення заручників, включаючи іноземних громадян. Президент Франції вважає міжнародну конференцію з гуманітарної ситуації в секторі Газа, яка відбулася у Парижі 9 листопада, кроком до створення коаліції, метою якої є надання гуманітарної допомоги палестинському населенню у зоні конфлікту.

Питання медичного обслуговування. Суть проблеми полягає в тому, що бойовики Хамас використовують лікарні як прикриття у військових цілях, тому значна кількість лікарень припинила свою діяльність як внаслідок руйнувань під час обстрілів, так і внаслідок відсутності медичного персоналу, ліків та палива, які неможливо туди доставити.

Так, до кінця періоду, що розглядається, було оголошено, що 20 з 35 наявних лікарень сектору Газа повністю припинили свою діяльність, а співробітники Міжнародного комітету Червоного Хреста (МКЧХ) більше не можуть відвідувати північ сектору Газа через відсутність умов безпеки, йдеться в прес-релізі. організації.

Військові злочини

На початку аналізованого періоду управлінням ООН з прав людини (УВКПЛ) було заявлено, що воно утримується від кваліфікації подій у Газі як геноциду, обґрунтувавши це тим, що кваліфікацію злочинів має давати суд на основі незалежного розслідування. Адміністрація Сполучених Штатів вважає недоречним порівнювати ситуацію в секторі Газа з країнами, де влада США оголосила про геноцид, і визнає цей термін непридатним для палестино-ізраїльського конфлікту. Також генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш заявив, що рішення про розслідування військових злочинів радикального палестинського руху ХАМАС та Ізраїлю суди мають ухвалити самостійно.

Лідери арабських та ісламських країн за підсумками саміту в Ер-Ріяді 11 листопада вимагали від прокурора Міжнародного кримінального суду (МКС) розслідувати «військові злочини» Ізраїлю на палестинських територіях, заявивши, що юристи з цих країн займуться збиранням доказів та доручивши генеральним секретаріатам Орган та Ліги арабських держав слідкувати за виконанням цієї вимоги та створити два підрозділи з правового моніторингу (юристи зобов’язані подати свій звіт через 15 днів.).

Додаткові кроки по Хамасу

Довідка: ХАМАС визнаний терористичною організацією Ізраїлем та такими країнами, як США, Канада та Японія, а також Євросоюзом. При цьому у списку терористичних організацій ООН ХАМАС немає. Росія не вважає рух ХАМАС терористичним.

Так було заявлено, що світова спільнота має розрізняти палестинський радикальний рух ХАМАС та Держава Палестину. Позиція Ізраїлю зводиться до того, що унеможливлюється нейтралітет у конфлікті з ХАМАС, ті, хто не засудили ХАМАС — це прихильники ХАМАС.

Захід розгорнув компанію економічного тиску і блокування активів Хамаса. США та країни-члени Ради співробітництва арабських держав Перської затоки (РСАДПЗ) – Бахрейн, Катар, Кувейт, ОАЕ, Оман та Саудівська Аравія – провели 25 жовтня (раніше терміну) екстрене засідання Центру боротьби з фінансуванням тероризму (ЦБФТ). США заявили, що працюють із членами РСАДПЗ, щоб боротися з інвестиційним портфелем ХАМАС. Також було оголошено, що США розширили санкції проти осіб і, що адміністрація США домагається припинення фінансування палестинського радикального руху ХАМАС і вживатиме щодо нього тих самих заходів, що й щодо терористичних угруповань «Ісламська держава» та «Аль-Каїда». Так, країни Групи семи (G7) також обговорюють, у тому числі з регіональними партнерами, питання запровадження санкцій щодо радикального палестинського руху ХАМАС, Євросоюз вивчає додаткові обмежувальні заходи проти палестинського руху ХАМАС, який уже визнано в Євросоюзі терористичною організацією та розглядає запровадження санкцій проти представників ХАМАС через атаку на Ізраїль 7 жовтня.

Окремо можна виділити декілька країн, які Хамас не визнали терористами:

Палестина (не визнають терористами, але не завжди згодні з його діями; вважають, що Ізраїль немає права на самооборону, а палестинці, включаючи Хамас, — мають).
Іран (вважають напад радикального руху ХАМАС на Ізраїль діями, що відповідають міжнародному праву).
Туреччина (не визнають терористами, але це не означає заохочення Анкарою загибелі невинних людей).
Катар (не має наміру закривати штаб-квартиру політбюро радикального палестинського руху ХАМАС у Досі після нападу на Ізраїль, оскільки зараз цей канал зв’язку має вирішальне значення для переговорів про звільнення заручників, які утримуються в Газі).
Малайзія (не визнає односторонніх санкцій США в рамках закону про обмеження міжнародного фінансування угруповання ХАМАС та продовжить підтримувати організацію, закликали громадськість не називати радикальний рух ХАМАС бойовиками).
Росія (не визнає терористами, тому що Хамаса не внесено до списку міжнародних терористів на майданчику РБ ООН, а також тому, що РФ хоче зберегти свої позиції як країни, яка має потенціал участі в процесі врегулювання).

Тактика Хамаса

Зважаючи на все, спочатку Хамас міг розглядати кілька варіантів розвитку подій після його несподіваного жорсткого терористичного нальоту на Ізраїль, наприклад :

Один варіант – він призведе до переговорів Хамаса з Ізраїлем з позиції сили через розгубленість як країн регіону, Заходу, так і всього міжнародного співтовариства, яке стримуватиме військову відповідь Ізраїлю проти Хамасу, перевівши його в політичне русло, щоб уникнути масштабного конфлікту – через резолюції на майданчику РБ ООН та тиск міжнародних гравців та країн регіону на Ізраїль.
Другий варіант — він призведе до масштабного конфлікту на Близькому Сході, внаслідок якого Хамас отримає військову допомогу, підтримку та розвине агресію проти Ізраїлю разом зі своїми союзниками на вигідних для себе умовах, яка знову ж таки закінчиться переговорами з Ізраїлем з позиції сили його ворогів.

Коли ж обидва ці варіанти (сценарію) не трапилися і Ізраїль за підтримки Заходу поступово розпочав жорстку військову операцію проти Хамаса, а майданчик РБ ООН виявився заблокованим для ухвалення рішень щодо стримування Ізраїлю, рух змінив свою тактику, яку можна охарактеризувати кількома пунктами їхніх вимог:

Про зупинення операції Ізраїлю: вимога до своїх союзників і країн регіону сприяти припиненню вогню в секторі Газа (можливість перепочинку, перегрупування, вигіднішого для руху; можливість розпочати переговори на більш вигідних позиціях; виживання руху) — на думку Хамас припинення вогню в Газі залежить від США, які «цілком керують війною». Хамас назвав слабкими офіційні позиції арабських та мусульманських країн щодо ситуації в секторі Газа і зажадав, щоб вони чинили тиск на США, щоб добитися «припинення агресії» Ізраїлю в секторі Газа.
Про посередників: ХАМАС хоче, щоб Росія відігравала важливу роль у регіоні Близького Сходу та вітав би посередництво Росії для вирішення палестино-ізраїльського конфлікту, але на це не дає згоди Ізраїль.
Про військовий тиск: ХАМАС чекає від своїх союзників активізації військових дій проти Ізраїлю, рух закликав арабські та мусульманські країни до завдання ударів по Ізраїлю, назвавши це їх «священним обов’язком».
Про економічний та політичний тиск: вимога до своїх союзників та країн регіону надати політичний та економічний тиск на Ізраїль (розірвати дипломатичні відносини, припинити всі форми нормалізації відносин, запровадити санкції, блокаду, ембарго на нафту тощо);

Позиція Палестини

Палестина засудила військову операцію Ізраїлю в Газі, мотивуючи це тим, що вона не забезпечить безпеку Ізраїлю. Так було заявлено, що в ласті Палестини виступають за мир і готові до переговорів з Ізраїлем, і такі переговори щодо палестино-ізраїльського врегулювання, на думку палестинської сторони, могли б пройти в Москві. Палестина стверджує, що Росія може стати надійним посередником у вирішенні палестино-ізраїльського конфлікту. Було оголошено про підготовку візиту лідера Палестини Махмуда Аббаса до Росії у листопаді.

Також міністерство закордонних справ Палестини закликало всі країни світу переглянути відносини з Ізраїлем і чинити тиск на єврейську державу, щоб зупинити ескалацію в секторі Газа. У Палестині заявили, що необхідно змусити Ізраїль дотримуватися своїх міжнародно-правових зобов’язань, зокрема, негайно припинити дії у відповідь і колективні покарання, а також домогтися дозволу на доставку гуманітарної допомоги всім мирним жителям, що потребують миру, в секторі Газа. Але у зв’язку з тим, що Ізраїль заблокував питання про можливість російського посередництва, і тим, що питання проведення міжнародної конференції з Палестини (створення нового майданчика) отримав широку підтримку, на відміну від не затребуваності формату «Близькосхідного квартету (США, ЄС, РФ) , ООН), запланований на середину листопада візит лідера Палестини Махмуда Аббаса до Москви перенесли.

Позиція регіональних гравців

Більшість країн регіону гостро засудили військову операцію Ізраїлю проти Хамасу у секторі Газа мотивуючи це тим, що «масовані удари Ізраїлю по сектору Газа є непропорційною відповіддю на напад, скоєний радикальним палестинським рухом ХАМАС на єврейську державу, знищенням палестинського руху ХАМАС не зможе вирішити палестино-ізраїльський конфлікт» і зажадали від міжнародного співтовариства «негайно припинити військові дії Ізраїлю в анклаві». Також для тиску на Ізраїль ряд країн зробили дипломатичні кроки, наприклад, своїх послів з Ізраїлю відкликали кілька країн, включаючи Йорданію, Колумбію, Туреччину, Чилі, ПАР, а Болівія оголосила про розрив дипломатичних відносин.

Країнами регіону було заявлено, що міжнародне співтовариство і, особливо, Рада Безпеки ООН повинні втрутитися в ситуацію в секторі Газа, щоб негайно припинити збройний конфлікт в анклаві. Але майданчик РБ ООН не зміг ухвалити жодного консолідованого рішення через суперечність основних глобальних гравців – постійних членів Ради Безпеки і виявився заблокованим.

Таким чином, прийняття рішень було делеговано на регіональний рівень.

У результаті, незважаючи на гостру реакцію, погрози та обурення і завдяки дипломатичній роботі з цими країнами представниками США та Заходу, країни регіону змогли таки сформулювати єдину позицію арабських країн щодо ситуації навколо палестинського сектору Газа, яка зводиться «до необхідності негайного припинення ізраїльських атак, пріоритету надходження гуманітарної допомоги мешканцям сектору Газа, недопущення переміщення палестинців зі своїх земель та створення незалежної палестинської держави».

Так, на прес-конференції за підсумками арабо-ісламського саміту в Ер-Ріяді 11 листопада глава МЗС Саудівської Аравії Фейсал бен Фархан заявив , що міністри закордонних справ впливових арабських та мусульманських країн, включаючи Саудівську Аравію, Єгипет, Катар, Туреччину, Індонезію, Нігер та Палестину, увійшли до спеціальної ради для вироблення негайних кроків з метою припинення військових дій у секторі Газа та активізації мирного процесу в регіоні.

Але яким чином надалі реалізувати на практиці прийняті рішення – відповіді регіональні країни поки що не мають.

ЕТАП 2. УПРАВЛІННЯ У СЕКТОРІ ГАЗУ

Довідка: Сектор Газа – палестинський анклав завдовжки 40 км, розташований між Ізраїлем та Єгиптом на березі Середземного моря. Де-юре він є однією з двох частин Держави Палестину поряд із Західним берегом річки Йордан. Після Шестиденної війни 1967 року він опинився під контролем Ізраїлю. 2005 року єврейська держава в односторонньому порядку вивела з її території свої війська і примусово евакуювала звідти всі ізраїльські поселення, залишивши за собою контроль над територіальними водами та повітряним простором сектора. Контроль за територією після цього перейшов до Палестинської національної адміністрації на чолі з Аббасом, яка також частково здійснює владу на Західному березі. Тим часом, у 2007 році до влади в анклаві прийшов радикальний рух ХАМАС, під контролем якого весь сектор Газа залишається донині.

Позначено основні питання, що розглядаються у поточному періоді:

Виключення Хамаса із політичних процесів у Газі після закінчення військової операції.
Умови міцного миру у Газі після закінчення військової операції.
Варіанти керування Газою у перехідному періоді.

Так було заявлено, що майбутнє сектору Газа після завершення бойових дій не визначене і залишається предметом дискусії Заходу з Ізраїлем та іншими країнами регіону. Держсекретар США Ентоні Блінкен та його заступники ведуть із колегами в арабських країнах переговори про формат управління у секторі Газа після завершення Ізраїлем основних військових операцій. Захід наполягає, що питання про керівництво сектором Газа після завершення ізраїльсько-палестинського конфлікту слід вирішувати за участю близькосхідних країн.

Слід зазначити, що найбільшу публічну активність серед країн регіону виявляє Туреччина. Так, було заявлено, що Туреччина очікує активнішої участі регіону у врегулюванні конфлікту між Ізраїлем та Палестиною і що Анкара працює над новим механізмом безпеки для палестино-ізраїльського врегулювання та готова стати гарантом безпеки.

Позиція Росії виражена постійним представником Росії при ООН В. Небензей, який закликав врятувати сьогодення сектору Газа, а не обговорювати його майбутнє після завершення ізраїльсько-палестинського конфлікту.

Виняток Хамасу із політичних процесів у Газі. Основна суть зводиться до того, що Ізраїль, Захід та регіональні гравці знайшли точки дотику щодо виключення руху Хамас з будь-яких політичних процесів у майбутньому в Газі та Палестині після закінчення військової операції. Палестина, уникаючи прямої публічної підтримки такого рішення, погодилася провести нові президентські та парламентські вибори на всіх палестинських територіях (включаючи Газу) після завершення військової операції Ізраїлю, що може мати на увазі виключення Хамаса з цього процесу у зв’язку з його поразкою/ліквідацією в майбутньому в результаті результатів цієї операції.

Сполучені Штати та їх союзники переконані, що палестинський радикальний рух ХАМАС не може брати участь в управлінні сектором Газа після закінчення конфлікту та не може бути партнером для переговорів щодо врегулювання палестино-ізраїльського конфлікту. У США твердо заявили, що не допустять сценарію, за якого рух ХАМАС керуватиме сектором Газа після завершення палестино-ізраїльського конфлікту, оскільки це призведе до його повторення. США вважають, що ХАМАС не представляє інтереси палестинського народу і не відображає їх прагнень — Палестина є єдиним законним представником палестинського народу, а отже, Газа має залишитися палестинською землею.

У ХАМАС заявили, що ніколи не приймуть зручний для США та Ізраїлю маріонетковий уряд у секторі Газа і рух продовжить керувати цією територією. Також було наголошено, що рух Хамас є «невід’ємною частиною палестинського народу», і назвали неприпустимими міркування про сектор Газа після ХАМАСу.

Прем’єр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху заявив , що не згоден передавати контроль над сектором Гази Палестинської національної адміністрації на чолі з Махмудом Аббасом, тому що той досі не засудив дії руху ХАМАС.

Глава Палестини Махмуд Аббас заявив про готовність провести загальні президентські та парламентські вибори на всіх палестинських територіях, включаючи Єрусалим. Аббас також закликав до міжнародної підтримки органів палестинської влади, щоб «здійснювати діяльність на палестинських територіях, включаючи відновлення сектору Газа».

У підсумковій заяві спільного саміту Ліги арабських держав та Організації ісламського співробітництва, який завершився в Ер-Ріяді 11 листопада, підкреслено, що Організація звільнення Палестини (ООП) «є єдиним законним представником палестинського народу». Як зазначається у заяві, палестинські угруповання, які діють у секторі Газа та на Західному березі, мають об’єднатися під егідою ОВП.

Умови міцного миру у Газі. Основна суть зводиться до того, що Ізраїль, Захід та регіональні гравці знайшли точки дотику в тому, що військова кампанія Ізраїлю в секторі Газа не повинна призвести до відторгнення анклаву від єдиної палестинської держави, тобто без окупації Ізраїлем цієї території та/або її скорочення — свого роду гарантія збереження територіальної цілісності та належності анклаву.

Захід вважає, що спосіб уникнути повторення палестинсько-ізраїльської кризи — це створити умови міцного світу, у тому числі заборона насильницького переміщення населення Гази та окупації сектору, США виступають проти повторної окупації сектора Газа Ізраїлем, витіснення звідти палестинського населення чи скорочення території анклаву.

В Ізраїлі заявили, що розраховують за підсумками своєї військової операції в секторі Газа домогтися повної його демілітаризації і мають намір зберегти за собою контроль у сфері безпеки в анклаві, щоб унеможливити будь-яку загрозу для себе на цьому напрямку — сили безпеки Ізраїлю залишаться в секторі Газа після завершення військової операції. Також в Ізраїлі зазначили, що планують встановити зони безпеки в Газі, до яких буде заборонено наближатися (розглядається можливість мінування у цих зонах).

Також в Ізраїлі гарантували, що не мають наміру відновлювати будівництво поселень у секторі Газа після закінчення військової операції. Було зазначено, що Ізраїль зацікавлений у створенні нових умов, за яких мешканці Гази змогли б самі керувати своєю територією, а для її відновлення вдалося забезпечити міжнародну підтримку. Ізраїль наполягає, що прагне ні захопити, ні окупувати палестинський анклав, ні керувати ним. Однак упродовж якогось часу Ізраїлю будуть потрібні «надійні сили, які у разі потреби увійдуть до Гази та знищать убивць», щоб не допустити відродження ХАМАС.

У підсумковій заяві спільного саміту Ліги арабських держав та Організації ісламського співробітництва, який завершився в Ер-Ріяді 11 листопада, йдеться про те, що військова кампанія Ізраїлю в секторі Газа не повинна призвести до відторгнення анклаву від єдиної палестинської держави — необхідне включення цих територій разом із Східним. Єрусалимом до складу незалежної палестинської держави.

Також розглядаються варіанти управління Газою в перехідному періоді після закінчення військової операції Ізраїлю (Ізраїль/Хамас) і до повного вирішення ізраїльсько-палестинського конфлікту (Ізраїль/Палестина), які включають такі варіанти:

Контроль та управління регіональною коаліцією:

Одним із можливих варіантів є надання тимчасового контролю над Газою країнам близькосхідного регіону за підтримки військ США, Великобританії, Німеччини та Франції. При такому варіанті бажано обговорювати присутність арабських країн, наприклад, ОАЕ або Саудівської Аравії.

Контроль та управління миротворцями:

Другий варіант — миротворчі сили та спостерігачі (як ті, що діють на Синайському півострові та контролюють обстановку між Єгиптом та Ізраїлем). Стало відомо, що США не планують направляти американських військових до Гази ні зараз, ні потім, але обговорюють із партнерами можливість розміщення на її території після закінчення конфлікту міжнародної миротворчої присутності. У ЄС завили, що обговорюються різні ідеї, як це забезпечити, зокрема шляхом використання міжнародних миротворчих сил під егідою ООН.

Контроль та управління ООН.

Третій варіант – тимчасове управління сектором Газа під егідою ООН. Генсек ООН Антоніу Гутерреш заявив, що міркувати про можливість запровадження миротворчих сил ООН у сектор Газа поки що передчасно.

ЕТАП 3. КОНФЛІКТ ІЗРАЇЛЬ/ПАЛЕСТИНА

3 етап – «сценарій з Палестини» (стратегічна мета) – комплекс дій та заходів щодо врегулювання палестино-ізраїльського конфлікту на основі принципу двох держав. Ізраїль/Палестина.

Питання визнання двох держав

Сполучені Штати вважають, що повернення до статус-кво на Близькому Сході неможливе і потрібно активізувати роботу для втілення в життя врегулювання палестино-ізраїльського конфлікту на основі принципу утворення двох незалежних держав. Такої думки дотримуються більшість країн у міжнародному просторі, включаючи і країни арабського світу (країни регіону). У зв’язку з цим було заявлено, що США вбачають зростання інтересу в міжнародному співтоваристві до відновлення після багаторічної перерви процесу остаточного врегулювання палестино-ізраїльського конфлікту зі створенням палестинської держави в межах 1967 року, скоригованих з урахуванням погоджених з Ізраїлем обмінів територіями.

Також слід зазначити, що позиція Ірану з цього питання відрізняється. Так, влада Ірану підтримує план створення лише однієї держави на території Палестини та Ізраїлю із забезпеченням усіх демократичних прав, у тому числі виборчих, палестинського народу, при цьому єврейське населення отримає право піти чи стати громадянами нової держави. В Ірані вважають, що після проведення виборів у такій новій державі новий уряд має надати вибір – залишитися та стати громадянами нової держави чи піти – колишнім громадянам Ізраїлю, які брали участь в операціях проти сектору Газа та окупації палестинських земель. Те саме поширюється і на мешканців колишньої Палестини.

Ізраїль поки що не дає жодних коментарів та не бере участі в обговоренні питання про концепцію співіснування двох держав, але тиск на Ізраїль зростає. Так, були позначені претензії до Ізраїлю щодо його дій на Західному березі річки Йордан.

В опублікованій доповіді на сайті Конференції ООН з торгівлі та розвитку (ЮНКТАД) про економіку Палестини за 2023 рік йдеться про те, що стіна довжиною 713 кілометрів, яку Ізраїль будує на Західному березі річки Йордан за межами визнаних кордонів, фактично є інструментом анексії і ставить на реалізацію рішення про співіснування двох держав.

Захід також засуджує агресивні дії Ізраїлю. Так, адміністрація Сполучених Штатів наполягає на тому, щоб Ізраїль притягнув до відповідальності ізраїльських поселенців, які чинять насильство проти палестинців на Західному березі річки Йордан, а також військовослужбовців, які не припиняють це. У ЄС жорстко засудили почастішання нападів ізраїльських поселенців на палестинських жителів Західного берега річки Йордан на тлі операції в секторі Газа, що триває, і назвали те, що відбувається поселенським тероризмом. Також країни Групи семи (G7) вважають неприйнятними акти насильства з боку поселенців із Ізраїлю стосовно палестинського населення.

Питання нормалізації відносин із Ізраїлем

Довідка: у вересні 2020 року у Вашингтоні ізраїльська сторона за посередництва США підписала документи про нормалізацію відносин з ОАЕ та Бахрейном. Тристороння угода отримала назву « Авраамової угоди». Згодом про нормалізацію відносин з єврейською державою оголосили Судан та Марокко. До укладання миру з ОАЕ та Бахрейном в Ізраїлю з арабських країн були дипломатичні відносини лише з Єгиптом та Йорданією.

У США заявили, що мають намір продовжувати вимагати нормалізації відносин Ізраїлю з арабськими країнами, вважаючи, що такий підхід принесе користь усьому регіону. Так, у Саудівській Аравії підтвердили, що переговори про нормалізацію відносин з Ізраїлем досі на столі, незважаючи на те, що вони поставлені на паузу через конфлікт у секторі Газа, але, як очікується, відновляться з його завершенням . Також було заявлено, що Об’єднані Арабські Емірати (ОАЕ) планують підтримувати дипломатичні відносини з Ізраїлем, незважаючи на обурення числом жертв палестино-ізраїльського конфлікту, що зростає. ОАЕ при цьому хочуть впливати на Ізраїль, і захищати свої інтереси, щоб після припинення конфлікту країни могли повернутися до всебічного діалогу.

Іран активно намагається сформувати думку в регіональному просторі, що дії Ізраїлю в секторі Газа підтверджують неприпустимість нормалізації відносин з єврейською державою. Постійний представник Росії при ООН Василь Небензя заявив, що нормалізація зав’язків Ізраїлю з арабськими державами не повинна відбуватися за рахунок Палестини. Також слід зазначити, що Бахрейн таки відкликав свого посла з Ізраїлю, ізраїльський посол теж відбув з Манами, а економічні відносини було припинено.

Отже, коротко резюмуємо все сказане вище, —

ГЛОБАЛЬНИЙ РІВЕНЬ

Глобальні наслідки: мають тенденцію до погіршення.
РБ ООН : майданчик заблокований через протистояння постійних членів у зв’язку з різними цілями, які переслідуються сторонами в цьому конфлікті.
Близькосхідний квартет: поки що не затребуваний.
Конференція з Палестини: знаходиться на стадії обговорення створення та роботи в майбутньому.
Позиція Росії : ангажована (упереджена) — уявлення та захист інтересів однієї сторони (Палестина/Хамас); Росія вважає, що Ізраїль немає права на самооборону.
Позиція Китаю: більш збалансована та відсторонена, КНР прихильник колективної відповідальності та дотримання статуту ООН; Китай вважає, що будь-яка країна має право на самооборону.

Таким чином, вирішення кризи (Ізраїль/Хамас) та конфлікту (Ізраїль/Палестина) відбувається на регіональному рівні за активної участі Заходу (США, ЄС) та країн регіону та в рамках раніше заявлених тенденцій.

ТЕНДЕНЦІЇ: Сценарій складається з 3-х етапів: 1 етап – Ізраїль/Хамас, 2 етап – Ізраїль/Газа, 3 етап – Ізраїль/Палестина.

Зв’язування першого та третього етапу: кейс про визнання двох держав буде активізовано лише у разі, якщо країни регіону погодяться з наслідками військової операції Ізраїлю проти Хамасу, тобто ліквідацією Хамаса як політичної та силової (військової) організації у секторі Газа.

ЕТАП 1: КРИЗА ІЗРАЇЛЬ/ХАМАС: на результати військової операції Ізраїлю впливають: фактор часу, фактор ризику ескалації (стримування третіх сторін), ситуація із заручниками, питання необхідності дотримання норм міжнародного права (гуманітарна складова).

Фактор часу: Ізраїль розуміє, що він має час доти, доки буде забезпечена його політична підтримка в міжнародному просторі. Цей час стрімко скорочуватиметься через супутні жертви серед мирного населення і посилення гуманітарної ситуації і його може не вистачити, щоб викорінити всі сили Хамаса.
Стримування третіх сторін: основні джерела загрози розростання конфлікту для Ізраїлю крім Хамас – це Іран та його сателіти: ліванська організація шиїтів Хезболлах і єменський бунтівний рух Ансар Аллах (хусіти). На стримування цих сторін було спрямовано основну увагу як Заходу, і інших основних регіональних гравців.

ВІЙСЬКОВА ОПЕРАЦІЯ ІЗРАЇЛЯ ПРОТИ ХАМАСУ

Позиція Заходу: висування низки умов Ізраїлю, головне у тому числі мінімізація гуманітарних проблем під час проведення військової операції при обмеженому чиннику часу.
Тактика Ізраїлю: жорсткий варіант проведення обмеженої військової операції для звільнення заручників з нанесенням максимальної шкоди Хамасу (його військовому потенціалу та структурам).
Заручники: переговори щодо звільнення відбуваються дуже важко і поки що практично безрезультатно. Основні переговорники – Єгипет та Катар.
Число загиблих і постраждалих палестинців значно зростає .
Гуманітарна ситуація: після серйозного погіршення проглядається тенденція на покращення ситуації та обмежену стабілізацію. Актуальними залишаються питання евакуації, доставки гуманітарної допомоги та доступності медичного обслуговування.
Військові злочини: вирішувати питання про скоєння та розслідування військових злочинів має право лише суд, МКС приймає позови від потерпілих на обидві сторони — і Хамас, і Ізраїль. З цього питання найбільшу інформаційну активність виявляє Туреччина проти Ізраїлю.
Додаткові кроки щодо Хамасу: проглядається тенденція розширення санкцій проти Хамасу та економічна блокада засобів руху із боку Заходу. Росія не визнає Хамас терористичною організацією та не бере участі у його стримуванні.
Тактика Хамаса: для припинення вогню (заморозки конфлікту) Хамас виступає за залучення посередником Росії (Ізраїль не дає згоду), вимагає від країн регіону чинити військовий, економічний та політичний тиск на Ізраїль, а також просити чинити більший тиск на США.
Позиція Палестини: виступає за залучення посередником Росії, але у зв’язку з тим, що Ізраїль заблокував питання про можливість російського посередництва, і тим, що питання проведення міжнародної конференції з Палестини (створення нового майданчика) отримав широку підтримку, на відміну від не затребуваності формату «Близькосхідного квартету» (США, ЄС, РФ, ООН), запланований на середину листопада візит лідера Палестини до Москви перенесли.
Позиція регіональних гравців: для тиску на Ізраїль ряд країн зробили дипломатичні кроки, наприклад, своїх послів з Ізраїлю відкликали кілька країн, включаючи Йорданію, Колумбію, Туреччину, Чилі, ПАР, а Болівія оголосила про розрив дипломатичних відносин. Також було створено спеціальну раду для вироблення негайних кроків з метою припинення військових дій у секторі Газа та активізації мирного процесу в регіоні (учасники ради: Саудівська Аравія, Єгипет, Катар, Туреччина, Індонезія, Нігерія та Палестина).

ЕТАП 2. УПРАВЛІННЯ У СЕКТОРІ ГАЗУ

Виключення Хамасу з політичних процесів у Газі: Ізраїль, Захід та регіональні гравці знайшли точки дотику щодо виключення руху Хамас із будь-яких політичних процесів у майбутньому в Газі та Палестині після закінчення військової операції. Палестина, уникаючи прямої публічної підтримки такого рішення, погодилася провести нові президентські та парламентські вибори на всіх палестинських територіях (включаючи Газу) після завершення військової операції Ізраїлю, що може мати на увазі виключення Хамаса з цього процесу у зв’язку з його поразкою/ліквідацією в майбутньому в результаті результатів цієї операції.
Умови міцного світу у Газі: Ізраїль, Захід і регіональні гравці знайшли точки дотику у цьому, що військова кампанія Ізраїлю у секторі Газа не має призвести до відторгнення анклаву від єдиної палестинської держави, тобто без окупації Ізраїлем цієї території та/або її скорочення — свого роду гарантія збереження територіальної цілісності та належності анклаву.
Обговорювані варіанти управління Газою у перехідному періоді (гарантії безпеки) : Контроль та управління регіональною коаліцією; Контроль та управління миротворцями; Контроль та управління ООН.

ЕТАП 3. КОНФЛІКТ ІЗРАЇЛЬ/ПАЛЕСТИНА

Питання визнання двох держав: у міжнародному співтоваристві зріс інтерес до відновлення процесу остаточного врегулювання палестино-ізраїльського конфлікту – визнання двох держав, що підтримується значною кількістю міжнародних гравців (включаючи США, ЄС, КНР, РФ) та регіональними країнами. Іран виступає за створення і визнання однієї держави з подальшим вигнанням незгодних.
Питання нормалізації відносин з Ізраїлем: питання тимчасово заморожене до закінчення військової операції Ізраїлю проти Хамасу та буде актуалізовано за підсумками цієї операції та діями Ізраїлю у реалізації другого та третього етапів вирішення конфлікту Ізраїль/Палестина (питання постконфліктного управління Газою при взаємних гарантіях безпеки та розвиток у питанні визнання двох держав).

Як видно з вищевикладеного, події розвиваються на регіональному рівні у тенденціях трьохрівневого сценарію, найбільша активність відбувається на першому рівні (військова операція Ізраїль/Хамас) за значного узгодження основними сторонами умов другого рівня (управління Газою у післявоєнний період) та приверненням уваги до обговорення та конкретних результатів на третьому рівні (Ізраїль/Палестина) – визнання двох держав та замирення Ізраїлю з арабським світом.

Чи будуть напрацьовані нові тенденції, чи далі розвиватимуться події в рамках зазначених тенденцій покажуть подальші спостереження.

Першоджерела

https://geo-analytics.com.ua/blizhnij-vostok/osnovnye-napravleniya-razvitiya-tendencij-v-konflikte-izrail-hamas-24-10-12-11-23/

СЦЕНАРІЇ ХАМАСУ/ПАЛЕСТИНИ

https://geo-analytics.com.ua/blizhnij-vostok/konflikt-izrail-hamas-scenarii-hamasa-palestiny-24-10-12-11-23/

Позиція Хамасу
Ставлення до Хамасу
Позиція Палестини