
Автор: Голова Громадської Організації “Законодавчі Ініціативи: Україна-ЄС” Сергій Шевчук
За день до дедлайну, коли Польща та Угорщина повинні визначитись остаточно щодо вето на бюджет ЄС на 7 наступних років, прем’єр Матеуш Моравецкий в розмові з «Пульсом Бізнесу» висловився так: «Вето є потрібне, як спротив механізмам за допомогою яких кошти в арбітральний спосіб, а найголовніше — всупереч Трактату (основоположний документ утворення ЄС — авт.) можуть бути забрані від різних країн». На запитання, як уряд планує «залатати» дири без унійних грошей, прем’єр не продемонстрував будь-якого занепокоєння. Хоча йдеться про 64 млрд євро лише із Фонду Відбудови, які Польща може втратити.
Колишній прем’єр-міністр Польщі Лешек Міллер назвав таку позицію «блефом», а самого Моравецького «потопельником», якого дехто думає, що врятують.
Думка колишнього Президента РП Александра Кваснєвського на телеканалі TVN24 більш розважлива: «Мій сценарій є такий — Ангела Меркель, яка закінчує свою політичну діяльність, і це її остання президенція в Раді ЄС, зробить все можливе, щоб дійти до компромісу, котрий стане порятунком і виходом із збереженням гарного виразу обличчя, як для Польщі, так і для Угорщини. Вважаю, що все може закінчитись якимось додатковим політичним документом, протоколом, де будуть більш докладно роз’яснені критерії верховенства права, які б підкреслювали їх об’єктивність, а не застосовані до окремих країн механізми. Якийсь, так би мовити, бла, бла, дипломатичний документ, який Польщі буде оголошений як великий успіх, так само і в Угорщині. А по суті нічого не зміниться, крім одного — фінанси почнуть рух, бо буде прийнято бюджет ЄС».
Кваснєвський висловив точку зору, яку ми передбачали в попередній публікації. Тому що, в певній мірі можна погодитись із колишнім шефом МЗС Польщі Вітольдом Ващиковським в інтерв’ю газеті «Kultura Liberalna»,- немає жодної узгодженої дефініції верховенства права — в кожній країні ЄС вимір справедливості виглядає інакше. Комісія ЄС, і кожна інша інституція Унії, не має мандату щоб займатися виміром справедливості, бо це — за межами Трактату…
З певного часу ЄС набув амбіцію, щоб стати політичною машиною або федеративним утворенням. Це — проблема, бо відсутні демократичні критерії, які б узаконили такі функції. Європейський парламент не достатній для такої ролі, а партії, які там знаходяться, не оперують на національних рівнях. Не вдалося створити такого політичного центру, який би цим міг ефективно управляти.