Автор: Голова Громадської Організації “Законодавчі Ініціативи: Україна-ЄС” Сергій Шевчук
Ну що, велика гора знову народила мишу. На Саміті ЄС 10-11 грудня не було ні вето, ні смерті. Лишився лише сором для поляків.
Очевидно, що єдиним бенефіціаром (а можливо і сценаристом) цієї авантюри є угорський премєр-міністр Віктор Орбан, який цинічно розіграв усілякі комплекси та конфлікти серед польських «братанків», що при владі («венгр і поляк — два братанки, хоч до шаблі, хоч до склянки» — популярна пісня з минулого століття).
Лише Орбанові реально загрожувало рішення ЄС щодо узалежнення виплат дотацій країні від стану верховенства права у ній. Контрольні інституції ЄС вже поставили під сумнів законність використання коштів виданих Угорщині з євробюджету в межах декількох відсотків. А це величезні фінанси, в усякому разі в 40 разів більше ніж сумнівні витрати європейських дотацій у Польщі.
Зрозуміло, що Орбан, будучи першим адресатом прийнятого у липні європейського правила «гроші в обмін на правосуддя» одинаком не зміг би його заблокувати. Можна тільки здогадуватись, якими прийомами він не знехтував, аби втягнути у свою гру багаторазово тяжчого партнера із Варшави. Усі вигадки про втрату суверенітету, гонору, німецький диктат, брюссельську олігархію, нав»язування гомосексуалізму і т.п., які в останні тижні продукувала у Польщі Об»єднана Правиця, є копією Орбановськоі антиунійної риторики
впродовж декількох років.
Про все інше можна лише здогадуватись: Віктор Орбан, маючи в рукаві аргумент про «шалених поляків», готових висадити в повітря багаторічний бюджет Європейського Союзу, проводив власні переговори з німецькою президенцією. І отримав уступку. Не відомо поки що, чи подібна підказка пролунала ще й з Москви для «друга Путіна», але фактом є прийнятий компроміс — погрози Угорщині в частині порушень верховенства права будуть реальні лише у 2022 році, після угорських виборів. Угорська опозиція засмучена — «Viktator» може спокійно розпоряджатись унійними грошима та використовувати їх для посилення своєї влади.
Отже здалеку виглядає так, ніби в Варшаві дозволили використати їх самих, як серветку для дезінфекції забруднених рук Орбана. Що ж, німці в черговий раз дали зрозуміти, що не будуть більш польськими від самих поляків. А якщо вони на виборах в черговий раз дали PiS-у демократичний мандат управління, то нехай самі поляки це
пиво і п»ють.
Але це ще не кінець історії.
Унійні партнери не забудуть Польщі та Угорщині їхню демонстрацію егоїзму, коли задля виборювання «права на порушення верховенства права» шантажувати півмільярда європейців. Східна двійка виразно показала де саме є конструктивні слабкості Спільноти. Хоча б те, що немає успішних процедур дисциплінування членів клубу, які порушують стандарти і правила. Що можна вийти із клубу, але
не можна бути вигнаним.
Як написав британський історик, професор Оксфордського Університету T. G. Ash:»Для ЄС більшою проблемою ніж Brexit, може бути те, що Угорщина в ній залишиться». Досить слабкі Унійні процедури охорони спільних демократичних цінностей не попередять процес «Орбанізації» нашого стратегічного партнера — Республіку Польща.
Але, увага. Європейська спільнота вчиться та виправляється, хоч і поволі.
Неформальний висновок грудневого Саміту: Унія зробила потужний крок в сторону глибшої інтеграції. Затверджений на ньому Фонд
Відбудови — це екстрабюджет, котрий має бути забезпечений власними доходами ЄС. За внески до нього повинні проголосувати національні парламенти країн-учасниць, не побоюючись уступок суверенності.
Євроскептики будуть проти, але вони цей процес не зупинять.
(за матеріалами Єжи Бачинського — головного редактора польського тижневика «Polityka»)
