Спробу посиленния політичного вливу Росії в Україні Москва намагається здійснити через вибірковій нібито «захист» універсальних цінностей в Україні. Росія висуває звинувачення про нібито зневажання Києвом прав і свобод людини, перш за все, прав нацменшин та російськомовних громадян.
Таким чином Москва хоче досягнути міжнародної пітримки її вимог по збереженню свого впливу в Україні (від захисту російських мови та церкви, до захисту агентів впливу всередені країни, які можуть у майбутньому сформувати політичні партії від лояльних до РФ до таких, які будуть відкрито з проросійським ухилом своїх поглядів та можуть прийти до влади в Україні).
Слід зазначити, що спробу посилення політичного впливу Росії в Україні Москва намагається проштовхнути відразу на двох рівнях:
— за рахунок ультиматуму України (на локальному рівні)
— за рахунок ультиматуму Заходу (на глобальному рівні)
Див. також: Дестабілізація внутрішньої обстановки в Україні через вибори.
Також про плани Росії щодо посилення свого політичного впливу в Україні дивись тут: «Розділ України через референдум і внесення змін до конституції країни — один із варіантів легалізації російського ультиматуму».
Російська сторона в черговий раз озвучила свій наратив/сценарій бачення нібито «плану порятунку української державності». Він складається із декілька пунктів. Розглянемо їх.
Проект конституційні засади «нової держави України» від РФ:
— змінити чинну владу,
— вибрати форму державного правління,
— визначити основоположні принципи існування оновленої України, включно із захистом російської мови і росіян, інших мов і громад, свободу віросповідання.
— зміни до конституції України також мають стосуватися затвердження нових кордонів без Криму, Херсонської, Запорізької областей, «ДНР і ЛНР», які за підсумками референдумом увійшли до складу Росії.
Основна суть конституційних засад т.зв. «нової держави України»:
— Змінити чинну владу (вибори). Це означає, що Москва прагне приходу до влади в Україні лояльного до Росії президента.
— Вибрати/змінити форму державного правління. Це означає змінити форму правління в Україні або на президентську або президентсько-парламентську що потрібно Москві для концентрації влади навколо президента України, лояльного до РФ, і більш відповідає вимогам автократій;
— Визначити основоположні принципи існування оновленої України, включаючи захист російської та інших мов та громад, свободу віросповідання. Це означає закріпити у конституції України політичний вплив Росії та можливість його розширення.
— Зміни до конституції України також мають стосуватися затвердження нових кордонів (без Криму, Херсонської, Запорізької областей, «ДНР та ЛНР»). Це означає легалізацію анексії територій України через визнання нових кордонів (на користь Росії) у конституції України.
Судячи з смислів, закладених у цьому наративі також можна припустити, що розвиток сценарію може бути за двома різними схемами: одномоментно (ідеальна для Росії схема: всі питання виносяться на один референдум — схема 1) і розтягнутий за часом (поступова: питання вирішуються поступально і потрібно кілька можливо виборчих циклів та референдумів — схема 2).
Схема 1. В один момент часу
Схема 2. Послідовно в часі
Спільний для двох варіантів сенс наративу в тому, що Україна повинна сама, добровільно або добровільно-примусово, виконати ультиматум Росії щодо змін як територіальної цілісності України, так і свого державного устрою на користь відходу від демократії до автократії, що значно полегшить РФ посилення власного впливу в Україні та дасть їй змогу оголосити про повну й остаточну перемогу не лише над Україною, а й над Заходом загалом. А це вже своєю чергою дасть змогу Москві вийти на переговори із Заходом щодо зміни світоустрою з «позиції сили» та на її умовах (так звані «гарантії безпеки на російських умовах» — договірний розділ миру на зони та сфери впливу).
БІБЛІОТЕКА ПЕРШОДЖЕРЕЛ
