Автор: Голова Громадської Організації “Законодавчі Ініціативи: Україна-ЄС” Сергій Шевчук
У кінематографі це називають «оживляж». Коли події фільму стають дуже нудними, вигадують якісь надзвичайний кусочок сюжету аби «оживити» картину та притягнути увагу глядача.
У політиці «оживляж» застосовують не рідше, і у нас, і за межами.
Внутрішньо-політичне життя у Польщі в останній час назвати нудним не можна. Вибори Президента на тлі епідемії поділили країну практично навпіл, не лише географічно, але й по інших ознаках: на селян та міщан, на «рольніків» та інтелектуалів, на молодь та доживаючих свій вік, на ревносних католиків та ліберальних ерудитів, на євроскептиків та єврооптимістів, на прихильників партії влади та об’єднаної опозиції. Поділ збільшився після дивної ініціативи партії PiS провести закон щодо захисту звірят, який обурив жителів села. Та найбільший резонанс і спротив отримала ініціатива законопроекту щодо фактичної заборони абортів. Влада не очікувала такого розмаху протистояння, яке продовжується і нині. Тому життєво необхідним для влади став «оживляж» протилежного напрямку- ніби-то за суверенність та правдиві польські цінності.
«Вето або смерть!» — чим поганий лозунг для цього. Його автором є міністр справедливості (юстиції), він же Генеральний прокурор Республіки Польща Збігнєв Зьобро. Він входить до урядової коаліції, хоч його партія (Солідарна Польща) має підтримку всього близько 2% виборців. Вето стосувалось питання бютжету ЄС на 2021-2017 роки та заодно т.зв. Фонду Розвитку (подолання наслідків пандемії).
Медійна буря владою підтримувалась декілька тижнів, провокуючи обивателів на викиди глибинних ура-патріотичних проявів. Але дискусія: «що важливіше — гонор чи гроші?» завершилась за пару днів до саміту ЄС. Спільно із очільниками Угорщини було прийнято практичне розв’язання надуманої проблеми: «з більшими грошима і гонор більший».
Формально це виглядало таким чином: за два дні до засідання у Брюсселі, у Варшаві відбулась зустріч прем’єрів Польщі та Угорщини М. Моравецького та В. Орбана за участі керівника PiS Я.Качинського. Очільники прийняли пропозицію А. Меркель, точніше — компроміс у вимозі ЄС «гроші взамін на верховенство права». Табу зламали! Польсько-угорські торги були настільки надуманими, що обурили більшість із інших 25 країн Уніі. Дійшло до того, що Нідерланди пригрозили в разі відступу Єврокомісії застосувати власне зворотне вето на бюджет. Т.зв. Ощадлива п’ятірка держав (на чолі із Австрією та Голландією) висунула тезу взаємозобов’язань «урядів права» країн ЄС із величиною дотацій. Можна було б нею шантажувати Унійний Схід, за яким на Заході чи Півдні ніхто не заплаче. Одночасно Брюссель мав би механізм, який в майбутньому міг би бути використаний для дисциплінування ласих на європейські фонди держав Півдня.
Оглядачі заговорили про Polexit. Обурились перш за все самі поляки, серед яких дві третини і не мислили про життя поза Унією. Ян Воленський — президент Європейського Товариства Аналітичної Філософії (2005-2008) в тижневику «Polityka» висловив думку переважної більшості:» Виголошення війни Унії в нинішній драматичний час, коли треба мобілізувати всі сили для виживання, виглядає як публічна диверсія для втіхи різноманітного політичного шумовиння».
На другий день після зустрічі у Варшаві Моравецького та Орбана і декларування згоди на компроміс авторства А. Меркель, юридичні служби Ради Європи розіслали послам країн ЄС 4-х сторінковий документ, в якому було вказано про умови компромісу, тобто механізму узалежнення виплат коштів з бюджету від дотримання принципів верховенства права. Цю записку відразу розкритикували посли Норвегії, Данії та Швеції. На їхню думку змінена тактика Євросоюзу є досить слабкою. Зокрема, Віктор Орбан, який завдяки фінансовим вливанням ЄС, збудував залежний від нього олігархічний уклад з роздутою корупцією в Угорщині, вийде сухим із води. Та ще дістане додаткові гроші аби підготуватися до нових виборів у 2022 році.
Однак до будь-якого «вето» в Брюсселі не дійшло. Більше того, на другий день саміту Моравецький відкликав друге вето Польщі, цього разу в питанні збереження довкілля (Євросоюз поставив амбіційні цілі скорочення викидів СО2 на 55% до 2030 року). Таким чином Європейський Союз затвердив багаторічний бюджет на 1,08 трильйонів євро, та що не менш важливе, отримав згоду на Фонд Відбудови, тобто позику на фінансових ринках додаткових 750 млрд євро на боротьбу з наслідками епідемії. Польща та Угорщина уже без довгих дискусій погодилась проголосувати спільно із 25 іншими державами. Унія змогла тріумфально оголосити, що має мільярди на подолання COVID19, на будову автострад, на заходи по зміні клімату чи на кращу освіту молоді.
Наступні декілька днів виглядали парадом коментарів.
Чи не найрозсудливішим був коментар Дональда Туска в програмі TVN24: «Як завжди, різні актори цього спектаклю будуть прагнути перекричати один одного аби довести, хто більше виграв, а хто програв. На мою думку, важливішою є сутність того що відбулося. Маємо ухвалений бюджет, великі кошти на довгі роки, плюс цей гігантський Фонд Відбудови, що допоможе вийти з кризи після пандемії. З цього можна лише тішитись. Не має сумнівів, що вдалося віднайти механізм, який змусить бути поміркованими найбільш неправомочні уряди, мається на увазі уряд PiS та уряд Віктора Орбана. Розрахунок простий — легше буде контролювати ці уряди в частині верховенства права… Ризик втрати значних фондів буде мати реальне значення».
Подібні акценти ставлять оглядачі із Німеччини. «Allgemeine Zeitung» — керівництво ЄС може упакувати різними обгортками прийняте Унією ще у липні положення про механізм виплат коштів в залежності від дотримання принципів верховенства права. Воно, як і інші фундаментальні засади ЄС, лишились незмінними.
Відомий німецький політик М. Weber: «те що сталося в Брюсселі є великим успіхом, та більше — навіть переломом в збереженні верховенства права в Європі. Політична декларація Ради Європи (підготовлена А.Меркель — авт.) не є юридично обов’язковою, на противагу Положенню … «гроші взамін за верховенство права».
«Suddeutsche Zeitung», як і «Die Welt» вважають що брюссельське порозуміння не означає того, що Польща та Угорщина уникнули покарань за порушення права чи у зв’язку з корупцією. Проблема не стала закритою, тільки відкладеною в часі».
Американський «Newsweek» передбачає: «Качинський і Орбан не відмовляться від своїх проєктів побудови автократії, а Унія не зможе це акцептувати, бо ЄС з авторитаріями у своєму серці — перестає бути ЄС. Це не компроміс, не ситуація типу «win-win», лише оголошення подальших воєн».
Інакший настрій у Будапешті. Проурядовий портал Origo оцінив компроміс як «яскраву перемогу». «Канцлер Меркель прийняла умови Віктора Орбана та Матеуша Моравецького, а можливість покарання обох держав на підставі незрозумілих політичних посилів, зокрема, коли йдеться про іміграцію чи питань гендеру, була виключена». Міністр закордонних справ Угорщини П. Сіярто також висловився про «переможну боротьбу Угорщини на саміті ЄС». На ці слова відреагувала німецька «Allgemeine Zeitung»: «…кожен хто говорить про переможців в ЄС, а очевидно тоді мають бути і переможені, або не в стані зрозуміти, або думає лише про власну користь, та ще про те, що хтось дурніший. Та тоді жителі ЄС можуть запитати себе: для чого мусимо субсидувати країни, уряди яких вважають ЄС за велике зло і малюють гротесковий образ ворога».
А всередині Угорщини, як пише портал 24.hu «Орбан і політики Фідес переконуватимуть, що конфлікт з ЄС пов’язаний з незгодою на іміграцію біженців, а зовсім не з корупцією».
Найбільший песимізм випромінює Сорос, який давав поради Брюсселю як покарати Будапешт. «Компроміс, який досягнутий Ангелою Меркель в переговорах з Угорщиною і Польщею є найгіршим із усіх можливих». Досить різку відповідь п. Соросу дав, мабуть за мовчазної згоди партнерів по ЄС, прем’єр-міністр Словенії, згадавши про фінансові світові махінації останнього.
Зрозуміло, які настрої у Варшаві. Не варто зупинятись на бравурних промовах пп. Качинського, Моравецького, євродепутатів від PiS та їх підлеглих. Однак навіть у владному таборі лунають досить гучні протестні вислови. Так, євродепутат Беата Кемпа (Солідарна Польща) прокоментувала таким чином: «Урочисто віддали суверенність урядам чужих держав — з усмішкою, PR-сяйвом, і з радістю тих, які ніколи не мали в серці Польщу». Міністр юстиції З.Зьобро також далекий від ейфорії: «Переговорний висновок Європейської ради не є юридично зобов’язуючим і має характер винятково політичної думки. Неодноразово це підтверджував Європейський суд з прав людини». П. Зьобро вирішив протягнути інтригу до кінця — в минулу суботу ввечері він зібрав фракцію щоб вирішити питання про вихід із владної коаліції. Три сценарії могли бути запропоновані — виходити з коаліції, лишатися при умові відставки прем’єра Моравецького та лишатися, але не радіти. З. Зьобро вирішив не виходити з коаліції, залишатися на посаді міністра — Генерального прокурора, лишатися, але не радіти.
Finita la commedia.
Попередні висновки:
- Канцлер Німеччини А. Меркель успішно завершує свою останню президенцію в Раді Європи, віднайшовши компроміс із вето;
- Ментальне табу на вихід із Євросоюзу східних держав-членів подолано. Це — фатальний знак того, що дрейф Польщі чи Угорщини на периферію Європи при збереженні діючої влади буде прискорюватись;
- Втома засновників ЄС від східної двійки проявляється не лише у висловах дипломатів, але й у населення( приклад — підпали трьох магазинів з польською назвою Biedronka у Голландії);
- Авторитаризм влади у країнах — сусідах спричинює авантюризм та пошук ворогів спочатку всередині країни, а потім — за кордоном;
- Для укріплення своєї влади йде наступ на владу четверту — так зроблено в Угорщині, де будується над Дунаєм Росія в мініатюрі, так нещодавно вчинили у Польщі — продали агентство Polska Press (20 регіональних газет, теле-програми, інтернет видання) підвладному енергетичному концерну Orlen;
- Вишеградська четвірка вже не має однієї позиції, а в окремих випадках внутрішні конфлікти виходять назовні;
- Вперше погоджено , що ЄС в межах зони євро, як цілісність, взяла борг і відповідає за сплату цього боргу. Це сприятиме подальшій інтеграції сфери євро і Європа може вийти із нинішньої кризи більш об’єднаною.
