Рубрика: 05. УМОВИ ДЛЯ УКРАЇНИ

Назад до каталогу

Питання про надання військової на фінансової допомоги Україні — це спроба Росії подолання/руйнування консолідації Заходу та України.

Росія виступає проти надання Заходом військової допомоги Украині і прагне її мінімізувати, щоб гарантувати свою «перемогу» на полі бою, яка дасть їй змогу зберігати статус «позиції сили» в переговорах із Заходом.

Для подолання сценарію «виснаження РФ в Україні» («Афганський сценарій») Москва переконує Захід відмовитися від військової та фінансової допомоги Україні, бо Росія не може зайняти «позицію сили» («Росія не може програти»). Тому Москвою в її наративах вибудовується така «логічна конструкція»:
— Україна віч-на-віч із Росією не змогла б перемогти («Україна не може перемогти»), а отже має перемогти Росія («Росія не може програти»);
— Захід допомагає Україні (консолідація), тому Росія поки що не може перемогти (РФ не може зайняти «позицію сили»);
— Формується теза про те, що допомога Заходу Україні нібито марна (тому що «Україна нібито не зможе перемогти»);
— Росії потрібно припинити допомогу Заходу для початку мирних переговорів (щоб росіяни змогли зайняти «позицію сили») — подолання/руйнування РФ консолідації Заходу та України ;
— Захід має гарантувати Росії припинення допомоги Заходу Україні для встановлення перемир’я (Захід має визнати «позицію сили» Росії на її умовах).

Мал. Питання аргументації Росії Заходу щодо припинення допомоги Україні

Головне завдання Росії — подолання/руйнування консолідації Заходу та України.
Москва прагне переконати Захід припинити військову і фінансову допомогу Києву для того, щоб Україна припинила опір і визнала свою поразку. Тоді Москва зможе зайняти «позицію сили» і заявить вже про «поразку» Заходу. Після цього Росія вийде на переговори із Заходом з «позиції сили» на російських умовах, за якими Захід повинен буде примусити Україну до капітуляції і поділу територій на користь Росії.

Приклади наративів РФ з питання аргументації Заходу щодо припинення допомоги Україні, цитати.

Збройне виробництво Києва навіть з інвестиціями з боку третіх країн не зможе повністю замінити поставки зброї від країн Заходу.
Навіть із вливанням європейських грошей український оборонний сектор сильно відстає від російського за обсягами виробництва.
Європа продовжує генеральну лінію з накачування України зброєю, щоб продовжувати війну до кінця.
Захід постачає Києву додаткові гроші, щоб український конфлікт тривав.
Європейський союз, надаючи допомогу Україні, зазнає величезних збитків і в кінцевому підсумку знищить сам себе.
Москва сподівається, що влада країн Європи з часом зрозуміє непотрібність витрат на допомогу Україні.
Боєприпаси для американського озброєння в Україні закінчяться за лічені місяці, якщо обраний президент США Дональд Трамп припинить військову допомогу Києву
Адміністрація Джо Байдена, що йде, має припинити військову підтримку України в дні, що залишилися до вступу на посаду обраного президента США Дональда Трампа.
Обраному президенту США Дональду Трампу для того, щоб посадити Київ за стіл переговорів, потрібно перекрити потоки фінансової підтримки, на яку Україна спирається, щоб вижити…
Припинення обраним президентом США Дональдом Трампом військової та фінансової підтримки режиму Володимира Зеленського відповідатиме інтересам американського народу.
Умова для встановлення перемир’я — припинення допомоги Україні
Конфлікт в Україні міг би дуже швидко припинитися і бути врегульованим, якби країни Заходу припинили військову допомогу Україні
Заяви лідерів ЄС про плани компенсувати Україні фінансову допомогу, якщо обраний президент США Дональд Трамп ухвалить рішення щодо її припинення, поки що залишаються обіцянками та балаканиною.
Військова і фінансова підтримка України з боку США і Євросоюзу тільки продовжує війну і насильство там, тому єдине рішення — сісти за стіл переговорів без зброї…
Ключ до вирішення конфлікту на Україні полягає в скороченні обсягів західної допомоги
Росії потрібні гарантії, що Захід не буде озброювати ЗСУ після встановлення перемир’я в Україні.

БІБЛІОТЕКА ПЕРШОДЖЕРЕЛ

Назад до каталогу

Створення Заходом умов «стратегічної невизначеності» для Росії. Спроби РФ перехопити ініціативу та подолати ці умови.

Питання про удари по Росії — це «червона лінія» Москви на сьогоднішній день. Подолання цієї «червоної лінії» означатиме загрозу її домінуванню на полі бою і загрозу визнанню її статусу «позиції сили». Зв’язок для РФ з наративами по «гарантіям безпеки«

Це питання умовно можна поділити на два етапи розвитку подій:
1 етап. Період обговорення питання про дозвіл України на завдання ударів углиб РФ з використанням далекобійних вооружень Западу;
2 етап. Період після дозволу та завдання ударів (і Україною, і Росією).

Окремо можна виділити тему реакції у міжнародному просторі на розвиток подій у питанні дозвілу ударів по РФ та дій Москви.

1 етап. Період обговорення питання про дозвіл України на завдання ударів углиб РФ з використанням далекобійних озброєнь Западу;

Події: США і Німеччина тривалий час не давали дозволу на використання своїх далекобійних озброєнь для ударів по території Росії, тоді як Франція і Велика Британія виступали «за». Зрештою, США, Велика Британія і Франція дали Україні дозвіл на нанесення ударів углиб РФ з використанням своїх далекобійних озброєнь (без публічних коментарів своїх рішень і подробиць до них). Німеччина — поки що ні.

Акценти: Американська адміністрація заявила про очікування, що Україна використовуватиме далекобійні ракети ATACMS «переважно для ударів по російських об’єктах у Курській області». Також було зазначено, що США продовжать ділитися з Україною розвідданими в надії поліпшити становище ЗСУ на полі бою. На Заході підкреслили, що Україна не зможе атакувати Москву і Санкт-Петербург американськими ракетами ATACMS, оскільки радіус їхньої дії не перевищує 300 кілометрів.

Після ухвалення рішення про застосування Україною далекобійних озброєнь для ударів по території РФ, було зроблено низку заяв, які можна виділити в такі групи і сигнали наративів Росії в них, об’єднані за змістом: «Створення Заходом умов стратегічної невизначеності для РФ» і «Пошук Росією можливостей створити/зайняти “позицію сили” в умовах стратегічної невизначеності».

Створення Заходом умов стратегічної невизначеності для РФ:
— Тези-очікування про те, що Трамп обов’язково має завадити та/або піддати перегляду дозвіл Байдена на удари по території РФ (невизначеність дій Трампа в майбутньому з цього питання). 
— Тези про вірогідні мотиви таких дій США, припущення що дозвіл Байдена на удари завадить Трампу припинити українську війну в короткі терміни. (Росія серйозно стурбована можливим зривом прямого переговорного процесу між США і Росією про українську війну через ескалацію, що підкреслює важливість таких переговорів для РФ)
— Тези про підозру у змові Байдена і Трампа щодо дозволу ударів по Росії (можливість посилення «позиції сили» Заходу в умовах стратегічної невизначеності для РФ).

Пошук Росією можливостей створити/зайняти «позицію сили» в умовах стратегічної невизначеності:
— Тези-попередження про початок «третьої світової війни» і визнання прямої участі Заходу/НАТО в українській війні в разі дозволу ударів (основна мета — налякати, запобігти або скасувати дозвіл на удари, тобто уникнути створення умов стратегічної невизначеності).
— Тези-сигнали про спробу РФ створити/зайняти «позицію сили» в обставинах, що склалися (пошук відповіді РФ на удари України в умовах стратегічної невизначеності — з одного боку, щоб не зірвати заплановані прямі переговори між США і РФ, з іншого боку, продемонструвати «позицію сили» РФ, спробувати перехопити ініціативу і нав’язати свої умови).

Мал. Період обговорення питання про дозвіл на удари по РФ.

2 етап. Період після дозволу та завдання ударів (і Україною, і Росією).

Події. ЗСУ застосували західні далекобійні ракети (ATACMS та Storm Shadow) для ударів у Курській та Брянській областях, у Курській області це був один із командних пунктів угрупування «Північ». Росія ж завдала удару новітній балістичній ракеті «Горішник» у без’ядерному гіперзвуковому оснащенні по Дніпру нібито по одному з об’єктів оборонно-промислового комплексу України.

Після цих подій було зроблено низку заяв, які також можна виділити в такі групи і сигнали наративів Росії в них, об’єднані за змістом: «Створення Заходом умов стратегічної невизначеності для РФ» і «Пошук Росією можливостей створити/зайняти “позицію сили” в умовах стратегічної невизначеності».

Створення Заходом умов стратегічної невизначеності для РФ:
— Питання про спроби РФ контактувати з американською стороною (поки що нема контактів)
— Питання про те, що дозвіл на удари завадить Трампу припинити українську війну в короткі терміни (невизначеність поведінки Трампа)
— Питання про збільшення Заходом військових можливостей України (аж до вступу України до НАТО)
— Питання про реакцію Заходу в разі відповіді РФ на удари України (тема вірогідних превентивних ударів)

Мал. Період після застосування сторонами нових озброєнь (ескалація) — Захід

Пошук Росією можливостей створити/зайняти «позицію сили» в умовах стратегічної невизначеності:

Спроби стримування Заходу та України з «позиції сили»:
— Питання/піар можливостей « Горішник » ( спроба перехопити ініціативу в стримуванні Заходу та України).

Спроби стримування Заходу з «позиції сили»:
— Питання про початок «третьої світової війни» і пряму участь Заходу/НАТО в українській війні (спроба стримування Заходу);
— Питання можливості силової відповіді РФ щодо США та їхніх союзників (спроба стримування Заходу);
— Питання ризиків ядерної ескалації (спроба стримування Заходу через оновлення ядерної доктрини РФ).

Спроби стримування України з «позиції сили»:
— Питання про цілі в Україні (спроба стримування України).

Питання про альтернативу ескалації — прямі переговори РФ и Заходу на російських умовах.

Мал. Період після застосування сторонами нових озброєнь (ескалація) — Росія

На даному етапі розвитку подій можна відзначити, що Захід формує для Москви умови стратегічної невизначеності (без можливості точно розуміти і прорахувати свої наміри, сценарії та їхні наслідки), підвищуючи рівень ескалації. Тим самим Захід стримує Москву до опрацювання своїх нових сценаріїв і стратегій у перехідний період, пов’язаний зі вступом на посаду нового президента США.

Зі свого боку основні зусилля Москви спрямовані на стримування Заходу через спробу створити/зафіксувати «позицію сили» Росії — демонстрацію використання нового виду озброєнь в Україні. Москва сподівається, що її зусилля у спробі перехопити ініціативу у підвищенні рівня ескалації призведуть до прямих переговорів Росії із Заходом щодо заморожування/закінчення української війни та інших її вимог до Заходу на російських умовах.

БІБЛІОТЕКА ПЕРШОДЖЕРЕЛ