Наративи Москви для ведення прямих переговорів із Заходом на своїх умовах з позиції сили, в т.ч. «про Україну без України» («гарантії безпеки на російських умовах»).
Зв’язок з наративами по питанню «про удари по Росії».
Директор другого департаменту країн СНД МЗС РФ Олексій Поліщук 21 жовтня 2024 року заявив, що «основою мирних переговорів про врегулювання української кризи має стати завдання усунення її першопричин»(умови/ультиматум для Заходу). До них належать:
— «розширення НАТО«,
— «порушення Заходом принципу неподільності безпеки»,
— «нехтування Києвом прав і свобод людини, насамперед, прав нацменшин і російськомовних громадян»
Мал. Складові ультиматуму РФ для Заходу щодо закінчення української війни, перелік причин, які Захід нібито повинен усунути
Для усунення нібито порушень Заходом принципу неподільності безпеки російська сторона висунула свій ультиматум США та НАТО у вигляді «гарантій безпеки».
Російські умови НАТО і США щодо гарантій безпеки («гарантії безпеки по-російськи»)
15 грудня 2021 року російський президент Володимир Путін передав помічниці держсекретаря США Карен Донфрід «конкретні пропозиції» щодо «гарантій безпеки», яких Росія хотіла від Заходу. Через два дні, 17 грудня МЗС РФ на своєму сайті опублікувало ці документи. Проекти домовленостей називалися «Договір між Російською Федерацією і Сполученими Штатами Америки про гарантії безпеки» і «Угода про заходи забезпечення безпеки Російської Федерації і держав-членів Організації Північноатлантичного Договору».
Російський проект договору зі США зокрема передбачав:
— Відмову США від створення військових баз у державах колишнього СРСР і припинення будь-якого військового співробітництва з ними;
— Зобов’язання США унеможливити подальше розширення НАТО на схід і відмову від прийому в Альянс держав колишнього СРСР;
— Відмова Росії і США від розгортання ракет середньої і меншої дальності в місцях, з яких вони можуть вражати цілі на території іншої сторони;
— Зобов’язання сторін не розгортати ядерну зброю за межами своїх кордонів; повернути зброю, розгорнуту раніше поза межами національних територій; ліквідувати зарубіжну інфраструктуру для розміщення ядерної зброї; не проводити навчань з відпрацюванням застосування ядерної зброї; не навчати військових неядерних держав застосовувати ядерну зброю;
— Зобов’язання сторін утриматися від польотів важких бомбардувальників поза своїм небом і від присутності бойових кораблів у районах поза національними водами, звідки можуть бути вражені цілі на території іншої сторони;
— Невтручання у
внутрішні справи, включно з відмовою від підтримки організацій, груп і окремих
осіб, які виступають за «неконституційну зміну влади», а також будь-яких дій,
які мають на меті зміну політичного або соціального ладу однієї зі сторін.
Проект Росії договору з НАТО передбачав:
— Виведення з території країн, що стали членами НАТО після 1997 року, всіх збройних сил і військової інфраструктури іноземних держав, що з’явилися там за наступні роки;
— Виключення подальшого розширення НАТО, зокрема приєднання України, а також інших держав;
— Відмова НАТО від будь-якої військової діяльності в Україні, у Східній Європі, Закавказзі та Центральній Азії;
— Підтвердження того, що сторони «не розглядають одна одну як супротивників» і готові «мирно вирішувати всі міжнародні суперечки, а також утримуватися від будь-якого застосування сили»;
— З метою «виключення виникнення інцидентів» сторони зобов’язуються відмовитися проводити військові навчання та інші дії «понад бригадного рівня» в узгодженій прикордонній смузі;
— Створення
гарячих ліній для екстрених контактів між Росією і НАТО.
БІБЛІОТЕКА ПЕРШОДЖЕРЕЛ
