Розмова Путіна з американським журналістом Такером Карлсоном тривала 2 години 6 хвилин, за цей час президент РФ відповів приблизно на 60 питань, рахуючи різні уточнення з боку співрозмовника.
У даному матеріалі відображені тези, які виділили та транслювали офіційні російські ЗМІ (Ріа Новини та ТАРС, при чому переважна кількість тез була представлена саме на Ріа Новини). Можна припустити, що це основні (головні) сигнали, які були обрані для уваги Заходу і Глобального Півдня.
Основні смисли російських наративів, висвітлених в інтерв’ю:
ГЛОБАЛЬНИЙ РІВЕНЬ – ЗМІНА СВІТОУСТРОЮ
Наратив: Переговори із Заходом на російських умовах — зміна світоустрою, новий розподіл зон та сфер впливу:
• Ствердження, що зміни світоустрою незворотні, тому щоб зберегти свій рівень США, доведеться пристосовуватися.
• Приховані погрози Китаю.
• Пошук Росії нових каналів впливу в США.
• Умови гарантій безпеки.
КОНТРЗАХОДИ РФ ПРОТИ СТРАТЕГІЇ СТРИМУВАННЯ
Наратив: Послаблення консолідації Заходу:
• «Відсутність» військової загрози для Заходу з боку Росії.
• Військове стримування Росії через НАТО.
• Інтереси вищі за цінності.
• Торги щодо заручників Заходу з Росією.
Наратив: Росія має законні (правомірні) підстави для СВО:
• Лжепричина: Україна частина Росії.
• Лжепричина: СВО РФ в Україні нібито це громадянська війна.
• Лжепричина: «державний переворот» у 2014 році як виправдання/причина агресії Росії проти України.
• Лжепричина: Україна не виконувала Мінських угод.
• Лжепричина: боротьба з «нацизмом» в Україні.
• Вимога: Україна має відмовитись від НАТО (розподіл сфер впливу в Україні).
• Вимога: Захід має визнати законною анексію та окупацію територій України (розподіл зон впливу в Україні).
• Вимога: Захід повинен змусити Україну піти на прямі переговори з РФ на цих російських умовах.
Про інтерв’ю
Підміна понять. Російська сторона представила позицію цього журналіста, як проамериканську (вкладаючи у сенс нібито загальну підтримку його позиції в США) – тобто, як представника більшості в Америці, тим самим формуючи спотворене уявлення про реальну позицію більшості в Америці або маніпулюючи до того, яким би РФ хотіла б бачити позицію більшості там. Водночас сам журналіст є представником вкрай радикальних республіканців і використовував це інтерв’ю для критики демократів у передвиборчих перегонах, використовуючи страхи американського обивателя стосовно РФ – «страху початку ядерної війни».
Після публікації інтерв’ю були надані додаткові пояснення експертами «для тих, хто не зрозумів у чому ж може бути суть» російських сигналів: про можливість використання наративів російської пропаганди через інтерв’ю на широкі маси Заходу та Глобального Півдня, що спираються на певний «авторитет» радикального американського журналіста, уточнення про нагальну перешкоду для РФ у досягненні своїх цілей — консолідацію Заходу навколо США (демократів на чолі з Байденом) і про гостру необхідність Росії в прямих переговорах із Заходом.
Наратив : Переговори із Заходом на російських умовах — зміна світоустрою, новий розділ зон та сфер впливу
Росія намагається переконати світ у тому, що зміни світоустрою виникли не з її вини, не з її подачі і не внаслідок повномасштабної військової агресії проти України, наслідки якої відбилися на погіршенні проблем на глобальному рівні, таких як продовольча та енергетична безпека та мають негативний вплив на глобальну економіку. В результаті такої агресії Захід консолідувався навколо розробки та реалізації двох нових стратегій – Стратегії стримування (по відношенню до Росії) та Стратегії конкуренції (по відношенню до Китаю), які дійсно дещо змінюють загальну картину та окремі акценти у світоустрої загалом, але при цьому зберігають головну цінність світового порядку — положення Статуту ООН та міжнародних законів.
Також Росія визнає, що вже незалежно від результату українського конфлікту (мабуть, що в Росії вже розглядається, зокрема, і песимістичний для них сценарій — програш РФ в Україні) такі зміни світоустрою, як нові стратегії щодо Росії та Китаю, — незворотні. Також Путін зазначив, що «вважає», що Китай не прагнув домінувати на міжнародній арені. Так Путін намагається зняти з Росії відповідальність за те, що агресія проти України призвела до прискорення формування та розвитку Стратегії конкуренції по Китаю, зробивши її загальною та глобальною стратегією Заходу (посилення консолідації Заходу) та посилило тиск на Китай, тобто по суті РФ фактично зламала «гру в тиху» Китаю по досягненню переваги над США.
З одного боку, Росія сподівалася, що Китай займе більш конфронтаційну та агресивну позицію щодо Заходу і більш відкрито і повномасштабніше підтримуватиме РФ. Але в результаті Росія змушена визнати, що Китай схильний шукати компроміси із Заходом і Росія це бачить. З іншого боку, говорячи про компроміси Китаю із Заходом і припускаючи, як далеко в них Китай може зайти, Росія ніби нагадує КНР про спільний кордон у тисячі кілометрів і своє бажання одноосібно домінувати в БРІКС або не дати там домінувати Китаю (приховані побоювання/погрози/вимоги РФ до КНР).
На думку Росії, щоб зберегти і свій рівень домінування, США доведеться пристосовуватися і йти на компроміси з Росією, суть яких полягає у прийняті гарантій безпеки на російських умовах, основним пунктом яких є не розширення НАТО на Схід і розділ зон (територій) і сфер впливу у міжнародному просторі, що призведе до багатополярного світоустрою — фрагментації міжнародного простору, у тому числі й фрагментації глобальної економіки, що не сприймається вже й у Китаї. Тому Росія займається пошуками нових каналів впливу всередині США, сподіваючись на перемогу республіканців у виборах 2024 року в США, вважаючи, що зможе з ними домовитися, бо з демократами Росія домовитися не вдалося.
Контрзаходи РФ проти Стратегії стримування
Стратегія стримування має на увазі під собою посилення ізоляції Росії у міжнародному просторі – ослаблення/мінімізація політичного, економічного та військового впливу РФ. Для подолання наслідків Стратегії стримування (ізоляції та санкцій) та досягнення своїх цілей (укладання гарантій безпеки на російських умовах розподілу зон та сфер впливу як в Україні, так і в міжнародному просторі без конкуренції, на договірній основі) Росія одночасно реалізує два сценарії, приймаючи:
- Контрзаходи проти Стратегії стримування – послаблення консолідації Заходу.
- Контрзаходи щодо звинувачення РФ у необґрунтованій агресії проти України – пропонуючи «докази» того, що Росія нібито мала правочинні підстави для СВО і вимагає ухвалити її наслідки на користь Росії поки вони ще є.
Наратив: Послаблення консолідації Заходу
З інтерв’ю видно, що в РФ є розуміння, що основне завдання Стратегії стримування полягає в ослабленні/мінімізації впливу Росії і насамперед це військове стримування РФ блоком НАТО. Тому Москві необхідно довести нібито відсутність військової загрози для Заходу з боку Росії – послабити/зруйнувати консолідацію Заходу проти Росії, у тому числі в результаті чого може ускладнитися і надання допомоги Україні.
Також Путіним позначено «червону лінію» Кремля для Заходу – це вступ регулярних військ США до конфлікту на території України на стороні Києва. До перетину цієї «червоної лінії» Кремля, за словами її експертів, Росія нібито зобов’язується не застосовувати в українському конфлікті та проти Заходу ядерну зброю (включно з ТЯО). Зі слів Путіна також випливає, що Москва готова змиритися з присутністю значної кількості іноземних найманців на боці Києва, але тільки не іноземних регулярних збройних сил.
Також на прикладі Німеччини в РФ продемонстрували тезу про те, що «інтереси мають бути вищими за цінності», як основної тези для ослаблення консолідації Заходу. Так, Путін заявив, що його «дивує нинішня влада ФРН, яка керується інтересами колективного Заходу, а не своєї країни». За словами журналіста, Росія подає сигнали про те, що вона таки хотіла б мати дружні взаємини із Заходом, хоча б з деякими його представниками, що відповідно могло б послабити консолідацію Заходу.
Питання про звільнення американських громадян, які перебувають в тюрмі за кордоном, – одне з найбільш пріоритетних питань нинішньої адміністрації Білого дому, тим більше напередодні виборів. В інтерв’ю Путін окреслив свої параметри «торгу» — звільнення як обмін. Так, Путін заявив, що спецслужби Росії та США обговорюють питання звільнення американського журналіста Евана Гершковича, діяльність якого у Росії визначена як шпигунство. Говорячи про можливість обміну Гершковича, Путін згадав засудженого в Німеччині Вадима Соколова, описавши його як людину, яка нібито з патріотичних міркувань ліквідувала в одній із європейських столиць «бандита». Такий обмін може значно зашкодити іміджу нинішньої влади США під час виборчих перегонів та підірвати довіру союзників.
Наратив: Росія має законні (правомірні ) підстави для СВО
Як говорилося раніше, домовитися з демократами в США про поділ зон і сфер впливу в нових міжнародних умовах (агресія РФ проти України, Стратегія стримування та Стратегія конкуренції) у Росії не вийшло і тому РФ робить ставку на прихід до влади в Америці лояльніших до позиції РФ нових осіб, а також шукає нові канали впливу в США, які могли б донести наративи Росії по Україні в Америці і пом’якшити позицію Заходу до Москви.
При обґрунтуванні причинно-наслідкових зав’язків дій Росії по Україні Путін вдався до позначення лжепричин (наративів російської пропаганди) і в черговий раз висунув вимоги як наслідки задоволення побажань Росії у цих лжепричинах.
Так, Путін в інтерв’ю назвав основні лжепричини, які нібито мають виправдати на думку Кремля, агресію Росії проти України в очах Заходу та представників Глобального Півдня.
• Лжепричина: Україна частина Росії. Наслідок — від Заходу вимагається не втручання «у внутрішні справи» Росії по Україні, оскільки на думку РФ вона «є частиною Росії» (підміна понять: заявка Росії на розділ зон впливу в Україні згідно з нібито існуючою історичною доцільністю та нібито історичною справедливістю, а не на основі Статуту ООН та міжнародних законів).
• Лжепричина: СВО РФ в Україні представлена як громадянська війна, тобто виправдана (підміна понять та маніпуляція американською аудиторією: заявка на спробу виправдати свою агресію через підміну понять (Україна частина Росії) та приведення нібито аналогій з історичних подій у США (громадянська війна) для кращого сприйняття американців російських наративів).
• Лжепричина: «державний переворот» у 2014 році як виправдання/причина агресії Росії проти України (звинувачення США у нібито втручанні у внутрішні справи України, які призвели до незворотних для Росії наслідків – зменшення впливу РФ в Україні).
• Лжепричина: Україна не збиралася виконувати Мінські угоди (звинувачення України на підставі необґрунтованого припущення, яке було зроблено на основі того, що Росія не змогла домогтися від України та Заходу прийняття її спотворених трактувань Мінських угод, таких як наративи російської пропаганди, маніпуляції та підміна понять, вигідних лише Росії).
• Лжепричина: боротьба з нацизмом в Україні (підміна понять за схемою: патріотизм=націоналізм=нацизм з наступним висновком, що в Україні патріотизм=нацизм; і побудовані на цій підміні понять звинувачення України у неіснуючій проблемі, в якій патріоти України автоматично зараховуються до нацистів) .
Далі в інтерв’ю прозвучали вимоги Росії :
• Вимога: Україна має відмовитись від НАТО (заявка на розділ сфер впливу в Україні – зменшення військового впливу Заходу).
• Вимога: Захід має визнати законною анексію та окупацію територій України (заявка на розділ зон впливу/територій в Україні).
• Вимога: Захід повинен змусити Україну піти на прямі переговори з РФ на цих російських умовах — заявка про те, що Росія, як і раніше, вимагає переговорів з Україною на своїх умовах, у яких має два головні пріоритети: поділ сфер впливу та поділ зон впливу в Україні (відповідно, не вступ до НАТО зі зменшенням військового впливу Заходу та визнання порушенням РФ територіальної цілісності України правочинним).
І на підставі цього перейти вже до переговорів із Заходом щодо гарантій безпеки на російських умовах – розділ зон та сфер впливу в міжнародному просторі без конкуренції, за домовленостями. Тобто Захід має погодитися на багатополярний світоустрій у російської інтерпретації з усіма наслідками, що випливають.
Можна констатувати, що у позиції Росії нічого не змінилося, але слід зазначити, що РФ докладає значних зусиль у пошуку переговорного майданчика та каналів впливу, що може говорити про посилення негативних наслідків для Росії від Стратегії стримування.
Першоджерела
Про інтерв’ю
- Пєсков пояснив, що президент РФ дав інтерв’ю саме цьому журналісту, оскільки його позиція відрізняється від інших, і вона нібито «жодним чином не проросійська, не проукраїнська, вона скоріше проамериканська «.[i]
- За підсумками ж інтерв’ю з президентом Росії Володимиром Путіним американський тележурналіст Такер Карлсон заявив, що Сполучені Штати домагаються появи в Росії «слабкого керівництва», ніби не розуміючи, чим це може загрожувати всьому світу. Також він стверджував, що «слабкий центральний уряд у країні з найбільшим ядерним арсеналом – це безумство». Далі цей журналіст піддав різкій критиці нинішнє керівництво Америки (демократів), назвавши їх «чокнутими» та загостривши увагу на двох конкретних персонах: Джо Байдені та Торії Нуланд, яку назвав «отруйною ідіоткою». [ii]
Про можливість використання наративів російської пропаганди через інтерв’ю:
- Такера Карлсона ніяк не вважатимуть російською пропагандою. [iii]
- Карлсон хоче розповісти світові правду про конфлікт в Україні. [iv]
- Росія не така страшна, якою її малюють західні ЗМІ, і це вже має ефект, бо там Карлсону вірять. [v]
Консолідація Заходу навколо США – головна перешкода для РФ у досягненні своєї мети. Росія прагне зруйнувати таку консолідацію:
- Пропаганда демократичної партії на чолі з Байденом потрібна для того, щоб створити систему альянсів для підтримки американської гегемонії. Байдену необхідно створити собі зовнішнього ворога та противника. Якщо після виборів президентом стане Трамп, допомога Україні опиниться під питанням. [vi]
Про гостру необхідність Росії у прямих переговорах із Заходом:
- Інтерв’ю можна вважати дорожньою картою щодо покращення відносин між США та Росією. Путін хоче донести, що Росія насправді не така страшна, агресивна, безкомпромісна країна. [vii]
- Путін дав сигнал США, що Москва відкрита та готова до діалогу, але цього немає з боку Вашингтону. [viii]
- Сигнал був у тому, що Росія відкрита до домовленостей. Росія від початку хотіла домовлятися. Москва готова до діалогу щодо України навіть попри те, що противники Росії – нацисти. [ix]
- Путін заявив, що він знає, що опоненти Росії хочуть вести з Москвою переговори, але ніяк не можуть зрозуміти, як це зробити, РФ не відмовляється. [x]
Зміни світоустрою незворотні, тому щоб зберегти свій рівень США, доведеться пристосовуватися.
- Світ зміниться незалежно від того, чим закінчяться події в Україні. Питання лише, як це відбуватиметься: болісно, швидко чи м’яко, поступово. [xi]
- Американська політична еліта не розуміє, що світ змінюється з об’єктивних обставин, і для того, щоб зберегти свій рівень домінування, треба грамотно та своєчасно приймати рішення. [xii]
- Римська імперія була великою, проте потенціал варварів поступово накопичувався, і під їхніми ударами імперія розвалилася, що зайняло 500 років, проте сьогодні процеси змін відбуваються набагато швидше. Одні народи та країни піднімалися, розмножувалися, зміцнювалися, потім вони сходили з міжнародної арени в такій якості, до якої вони звикли. [xiii]
Приховані погрози Китаю:
- Путін назвав «страшилкою» припущення про те, що Китай домінуватиме на міжнародній арені, і зокрема у БРІКС, зазначивши, що зовнішньополітична філософія Китаю неагресивна. [xiv]
- У нас із ними загальний кордон тисячі кілометрів. [xv]
- Зовнішньополітична думка Китаю завжди шукає – шукає компроміс і ми це бачимо. [xvi]
Пошук Росії нових каналів впливу у США:
- Потрібні люди, які думають, дивляться вперед, можуть аналізувати та рекомендувати якісь рішення на рівні політичного керівництва. [xvii]
- Путін під час останнього спілкування з американським колегою Джо Байденом сказав йому, що той робить помилку історичного масштабу, відштовхуючи Росію. [xviii]
- Після розвалу СРСР США проводили щодо Росії грубу, нічим не обґрунтовану політику тиску, це була помилка, політика тиску: розширення НАТО, підтримка сепаратистів на Кавказі, створення системи протиракетної оборони, затягування в НАТО України. Потрібно цього позбутися – мають бути нові, свіжі сили, люди, які дивляться у майбутнє і розуміють, що у світі відбувається. [xix]
- Справа не в тому, хто прийде до влади в США, а в настроях еліт, якщо в американському суспільстві переважатиме ідея домінування за будь-яку ціну, то нічого не зміниться, а буде лише гірше. Світ змінюється за об’єктивними обставинами, і треба вміти до них пристосуватися вчасно, використовуючи переваги, які сьогодні ще в США зберігаються. [xx]
Умови гарантій безпеки
- Потрібна нова система безпеки в Європі, не потрібно, щоб НАТОпоширювалося. [xxi]
«Відсутність» військової загрози для Заходу з боку Росії
- Путін назвав дешевою провокацією заяви про те, чи американцям доведеться воювати з Росією, якщо допомога Києву припиниться. [xxii]
- Країни НАТО намагаються залякати своє населення уявною російською загрозою, розумні люди чудово розуміють, що це фейк. [xxiii]
- Страшилки про Росію, які використовують західні країни, потрібні, щоби вибити з платників податків додаткові гроші для протистояння з РФ на українському театрі військових дій. [xxiv]
Військове стримування Росії через НАТО
- Якби Росія отримала згоду на свою пропозицію вступити до НАТО і побачила щиру зацікавленість партнерів, розпочався би процес зближення, і приєднання до альянсу могло б відбутися. [xxv] Росія отримала відмову на питання про можливий вступ до НАТО. [xxvi]
- Члени НАТО слухняно голосують під натиском США, навіть якщо це їм не подобається, це стосується й ситуації в Україні. [xxvii]
- Якщо США відправлять регулярні війська в Україну, це поставить людство на межу глобального конфлікту, до того ж Америці нема чого воювати в Україні, вона має повно своїх проблем, для неї краще було б домовитися з Росією, з повагою поставитися до її інтересів, які вона буде захищати до кінця. [xxviii]
- Втягування РФ у глобальну війну суперечить здоровому глузду, це поставить на межу знищення все людство. Путін назвав дешевою провокацією заяви про те, чи американцям доведеться воювати з Росією, якщо допомога Києву припиниться. [xxix]
- Путін: Я не розумію, чому американські солдати мають воювати в Україні. Там є найманці зі Сполучених Штатів. Найбільше найманців із Польщі, на другому місці – найманці із США, на третьому – із Грузії. [xxx]
Коментар російського експерта.
- Це перший маніфест Путіна колективному Заходу за останні два роки — Путін послав важливий меседж Заходу: Росія не має наміру розпочинати третю світову війну, вступаючи в прямий конфлікт з НАТО, і, тим більше, не має наміру застосовувати першою ні стратегічну, ні тактичну ядерну зброю.[xxxi]
Ретрансляція російських наративів Карлсоном
- Путіна «глибоко ранить» відкидання Заходом, тоді як «європеїзм» у Москві можна не тільки побачити, а й відчути на рівні культури. [xxxii]
- Тільки ідіот може вірити у наміри Москви атакувати Європу. Росія вже й так величезна, найбільша у світі. Москва просто хоче безпеки на кордонах. [xxxiii]
- НАТО поставило завдання стримати Росію, і президента РФ Володимира Путіна це дуже засмучує. [xxxiv]
Інтереси вище за цінності
- Путін заявив, що його дивує нинішня влада ФРН, яка керується інтересами колективного Заходу, а не своєї країни. [xxxv]
Торги по заручниках Заходу у Росії
- Путін, говорячи про можливість звільнення журналіста Евана Гершковича, заявив, що Росія зробила стільки жестів доброї волі, що, здається, вичерпала всі ліміти .[xxxvi]
- Спецслужби Росії та США обговорюють питання звільнення американського журналіста Евана Гершковича, не виключаємо того, що ми можемо це зробити при зустрічному русі з боку наших партнерів.[xxxvii]
- Путін назвав діяльність журналіста Гершковича у Росії шпигунством: він працював на користь американських спецслужб. [xxxviii]
- Путін, говорячи про можливість обміну американського журналіста Евана Гершковича, згадав засудженого в Німеччині Вадима Соколова, людину, яка з патріотичних міркувань ліквідувала в одній із європейських столиць бандита .[xxxix]
Лжепричина: Україна частина Росії.
- Американський журналіст Такер Карлсон заявив, що отримав від президента РФ Володимира Путіна «надзвичайно докладну» відповідь про причини української кризи — папку з документами, які передав президент РФ, назвавши їх «читанням на ніч».[xl] Путін передав документи, що підтверджують прохання Богдана Хмельницького забрати південні території російських земель під сильну руку московського царя. А після укладання «вічного миру» все лівобережжя Дніпра, включаючи Київ, відійшло до Росії, а все правобережжя Дніпра залишилося за Польщею.[xli]
- Ідеї українізації південних руських земель активно просувалися австрійським генеральним штабом перед Першою світовою війною. Теоретики незалежності України з’явилися ще у ХІХ столітті, але всі вони говорили про те, що вона повинна мати дуже добрі стосунки з Росією, вони на цьому наполягали.[xlii]
- Президент РФ Володимир Путін назвав Україну штучною державою, створеною з волі Сталіна. Радянська Україна отримала величезну кількість територій, які взагалі ніколи до неї жодного стосунку не мали, насамперед, Причорномор’я.[xliii]
Лжепричина: СВО РФ в Україні нібито це громадянська війна.
- Українці досі відчувають себе росіянами, те, що відбувається зараз, це певною мірою елемент громадянської війни.[xliv]
- На Заході гадають, що бойові дії в Україні назавжди розтягли одну частину російського народу від іншої, але возз’єднання відбудеться.[xlv]
Коментар російського експерта:
- Слова Путіна в інтерв’ю про те, що те, що відбувається між Росією та Україною — «елемент громадянської війни», є зрозумілим поясненням української кризи для американського суспільства, для якої громадянська війна є важливою частиною історії. Можливо, теза про громадянську війну спрацює.[xlvi]
Лжепричина: «державний переворот» у 2014 році як виправдання/причина агресії Росії проти України.
- Президент РФ Володимир Путін назвав державним переворотом третій тур на виборах президента України у 2004 році та перемогу у ньому Віктора Ющенка.[xlvii]
- Ми в Росії вважаємо, що все, що сталося після 2014 року, первинним джерелом влади є держпереворот, і в цьому сенсі навіть сьогоднішня влада є неповною.[xlviii]
- Конфлікт Москви та Києва був спровокований держпереворотом в Україні, а загрози для Криму та операція на Донбасі – колосальна політична помилка США. Сенсу в держперевороті не було.[xlix]
- Президент РФ Володимир Путін заявив, що Віктор Янукович, який керував Україною з 2010 по 2014 роки, можливо, був не найкращим главою держави та політиком.[l] США під час подій на майдані в Україні просили «заспокоїти» Віктора Януковича, а натомість обіцяли заспокоїти опозицію, Росія тоді погодилася. [li]
- Державний переворот в Україні у 2014 році було здійснено збройною опозицією за підтримки ЦРУ.[lii] ЦРУ провело державний переворот в Україні 2014 року технічно правильно, але з політичного погляду це була колосальна помилка.[liii]
- Україна розпочала війну на Донбасі у 2014 році, застосувавши авіацію та артилерію проти мирних громадян, є відеозапис авіаудару по Донецьку. Політичне керівництво Штатів підігнало нас до межі, за яку ми вже не могли переступити, бо це руйнувало саму Росію. Росія не могла кинути «під військову машину» своїх одновірців і, по суті, частину російського народу. [liv]
Лжепричина: Україна не виконувала Мінських угод.
- Росія багато разів пропонувала мирними засобами шукати вирішення проблем, які виникли в Україні після держперевороту 2014 року, але нас ніхто не слухав. В Україні ухвалили закон, за яким росіяни є нетитульною нацією, і водночас обмежили права нетитульних націй.[lv]
- Президент Росії Володимир Путін, говорячи про виконання мінських угод, заявив, що не знав, як це буде зроблено, але готовий був виконувати.[lvi]
- Мінські угоди виконувати ніколи не збиралися, нас просто водили за носа. Керівництво сьогоднішньої України, міністр закордонних справ, решта офіційних осіб, а потім сам президент заявили про те, що їм нічого не подобається в цих Мінських угодах. Інакше кажучи, виконувати не збираються.[lvii]
Лжепричина: боротьба з «нацизмом» в Україні
- Росія під час переговорів у Стамбулі у 2022 році домовилася з Україною, що неонацизм у країні буде заборонено на законодавчому рівні.[lviii]
- Путін висловив упевненість у тому, що Зеленський рухається страхом перед націоналістами і піддається впливу США, які використовують будь-кого, хто бореться з Росією.[lix]
- Оплески нацисту в Канаді – свідчення того, що справа Гітлера все ще живе, і нацистська ідеологія до кінця не викорчувана, денацифікація, про яку говорить Росія – це порятунок від тих, хто намагається цю ідеологію зберегти. Війська СС, сформовані з українських націоналістів, займалися цією брудною роботою. Президент України став разом з усім парламентом Канади і аплодував цій людині.[lx]
Вимога: Україна має відмовитись від НАТО (розділ сфер впливу в Україні).
- Україна відповідно до своєї Декларації про незалежність є нейтральною державою, але у 2008 році країни НАТО відкрили Києву двері до свого альянсу. Потім західні країни «почали освоювати територію України». Ми так не домовлялись. Усі президенти, які приходили до влади в Україні, вони спиралися на електорат, який так чи інакше ставився до Росії. [lxi]
Вимога: Захід має визнати законною анексію та окупацію територій України (розділ зон впливу в Україні).
- Країни Заходу можуть гідно визнати контроль Росії за новими територіями, для цього є варіанти, за наявності такого бажання.[lxii]
Захід повинен змусити Україну піти на прямі переговори з РФ на російських умовах
- Україна прийняла рішення відмовитися від переговорів із Росією щодо вказівки з Вашингтону, тепер США мають шукати вихід та виправляти цю помилку. Нехай тепер, якщо бачать у Вашингтоні, що це неправильне рішення, нехай відмовляться від нього, знайдуть якийсь привід тонкий, не образливий ні для кого, знайдуть це рішення.[lxiii]
- Переговори з Україною у 2022 році було практично завершено, але після відведення російських військ від Києва українська сторона «викинула» всі домовленості. Володимир Зеленський пішов далі та законодавчо заборонив усім вести переговори з Росією.[lxiv]
- Президент Росії Володимир Путін заявив, що не знає, навіщо екс-прем’єр Великобританії Борис Джонсон умовляв Україну відмовитися від переговорів із РФ.[lxv]
- Президент РФ Володимир Путін вважає, що Володимир Зеленський має свободу вести переговори з Росією, принаймні була. [lxvi]
- Україна прийняла під козирок вказівки західних країн воювати з Росією до переможного кінця.[lxvii]
Коментар журналіста:
- Карлсон заявив після інтерв’ю, що слова російського лідера про готовність до мирного вирішення української кризи здивували, але він би не став говорити про це, якби так не думав.[lxviii]
[i]https://ria.ru/20240209/putin-1926294009.html
[ii]https://tass.ru/mezhdunarodnaya-panorama/19943241
[iii]https://ria.ru/20240209/intervyu-1926349192.html
[iv]https://ria.ru/20240209/intervyu-1926349192.html
[v]https://ria.ru/20240209/intervyu-1926349192.html
[vi]https://ria.ru/20240209/intervyu-1926345035.html
[vii]https://tass.ru/mezhdunarodnaya-panorama/19944677
[viii]https://ria.ru/20240209/karlson-1926343813.html
[ix]https://ria.ru/20240209/intervyu-1926349192.html
[x]https://ria.ru/20240209/putin-1926308492.html
[xi]https://ria.ru/20240209/ukraina-1926297204.html
[xii]https://ria.ru/20240209/putin-1926311273.html
[xiii]https://ria.ru/20240209/putin-1926313658.html
[xiv]https://ria.ru/20240209/kitay-1926302128.html
[xv]https://ria.ru/20240209/kitay-1926302128.html
[xvi]https://ria.ru/20240209/kitay-1926302128.html
[xvii]https://ria.ru/20240209/ukraina-1926297204.html
[xviii]https://ria.ru/20240209/putin-1926312244.html
[xix]https://ria.ru/20240209/putin-1926309068.html
[xx]https://ria.ru/20240209/ssha-1926299514.html
[xxi]https://ria.ru/20240209/putin-1926302324.html
[xxii] https://ria.ru/20240209/naemniki-1926293334.html
[xxiii] https://ria.ru/20240209/nato-1926297084.html
[xxiv] https://ria.ru/20240209/putin-1926298510.html
[xxv]https://ria.ru/20240209/nato-1926294432.html
[xxvi]https://ria.ru/20240209/putin-1926314218.html
[xxvii]https://ria.ru/20240209/nato-1926301373.html
[xxviii]https://ria.ru/20240209/putin-1926302601.html
[xxix]https://ria.ru/20240209/voyna-1926298992.html
[xxx]https://ria.ru/20240209/naemniki-1926293334.html
[xxxi]https://ria.ru/20240209/intervyu-1926373297.html
[xxxii]https://ria.ru/20240209/karlson-1926316963.html
[xxxiii]https://ria.ru/20240209/karlson-1926316963.html
[xxxiv]https://ria.ru/20240209/putin-1926314880.html
[xxxv]https://ria.ru/20240209/germaniya-1926295986.html
[xxxvi]https://ria.ru/20240209/putin-1926293151.html
[xxxvii]https://ria.ru/20240209/gershkovich-1926293478.html
[xxxviii]https://ria.ru/20240209/gershkovich-1926295862.html
[xxxix]https://ria.ru/20240209/gershkovich-1926306497.html
[xl]https://ria.ru/20240209/karlson-1926313188.html
[xli]https://ria.ru/20240209/putin-1926317273.html
[xlii]https://ria.ru/20240209/ukrainizatsiya-1926293718.html
[xliii]https://ria.ru/20240209/putin-1926297703.html
[xliv]https://ria.ru/20240209/putin-1926291307.html
[xlv]https://ria.ru/20240209/narod-1926292379.html
[xlvi]https://ria.ru/20240209/ukraina-1926351091.html
[xlvii]https://ria.ru/20240209/ukraina-1926309569.html
[xlviii]https://ria.ru/20240209/putin-1926296276.html
[xlix]https://ria.ru/20240209/oshibka-1926309240.html
[l]https://ria.ru/20240209/yanukovich-1926307924.html
[li]https://ria.ru/20240209/yanukovich-1926300097.html
[lii]https://ria.ru/20240209/putin-1926291450.html
[liii]https://ria.ru/20240209/putin-1926307680.html
[liv]https://ria.ru/20240209/donbass-1926295082.html
[lv]https://ria.ru/20240209/putin-1926307321.html
[lvi]https://ria.ru/20240209/minskie_soglasheniya-1926298080.html
[lvii]https://ria.ru/20240209/putin-1926315557.html
[lviii]https://ria.ru/20240209/putin-1926294555.html
[lix]https://ria.ru/20240209/putin-1926334286.html
[lx]https://ria.ru/20240209/putin-1926292152.html
[lxi]https://ria.ru/20240209/nato-1926307500.html
[lxii]https://ria.ru/20240209/putin-1926291576.html
[lxiii]https://ria.ru/20240209/putin-1926293009.html
[lxiv]https://ria.ru/20240209/peregovory-1926296803.html
[lxv]https://ria.ru/20240209/peregovory-1926308893.html
[lxvi]https://ria.ru/20240209/zelenskiy-1926309720.html
[lxvii]https://ria.ru/20240209/putin-1926318399.html
[lxviii]https://ria.ru/20240209/karlson-1926317804.html
