Автор: Н. Тимошенко

По НАТО:
• про ядерну зброю;
• про свої озброєння;
• про нові технології;
• про додаткові загрози та побоювання;
• про майбутнє альянсу;
НАТО – Росія
НАТО – Китай
НАТО – регіони
НАТО – Україна (окремий блок)
ВИСНОВОК

Країни-члени НАТО 4 липня 2023 року продовжили повноваження генсека Єнса Столтенберга на посаді голови альянсу ще на рік до 1 жовтня 2024 року.

Лідери 31 країни НАТО та Швеції 11.07.23 у Вільнюсі розпочали дводенний саміт, головними темами якого стали обговорення планів підтримки Києва у протистоянні російській агресії та затвердження планів військового розгортання великих сил НАТО біля кордонів з Росією, а також прийняття під ці плани юридичних зобов’язань щодо збільшення асигнувань на оборону. Так, раніше генсек НАТО Єнс Столтенберг заявив, що лідери країн альянсу на саміті у Вільнюсі 11-12 липня затвердять три нові регіональні плани оборони для боротьби з основними загрозами: тероризмом та Росією. За його словами, на півночі оборонний план охопить Атлантику та європейську Арктику. Центральний регіон охоплює Балтику та Центральну Європу. Південний план призначений для Середземноморського та Чорноморського регіонів. Як стверджує Столтенберг, для реалізації цих планів НАТО союзники повинні тримати у високій готовності 300 тисяч військових, включаючи значний потенціал військово-повітряних та військово-морських сил. За даними ЗМІ, ці секретні плани, які включають тисячі сторінок, описують, як альянс планує реагувати у разі нападу з боку Росії.

Також на саміт НАТО було запрошено союзників з АТР. Так раніше (07.07.23) координатор зі стратегічних комунікацій у Раді національної безпеки Білого дому Джон Кірбі повідомив, що запрошення союзників США в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні на саміт НАТО в Литві (Австралія, Нова Зеландія, Південна Корея та Японія) не є посланням для Китаю. «Йдеться не про послання Китаю. Усі ці країни також підтримують Україну, ясна річ, по-різному. Але ви бачили, як на останніх самітах альянс говорив про виклик на європейському континенті, що його кидає КНР. Тому немає нічого незвичайного в тому, що на саміті триватиме дискусія чи дискусії про КНР та виклики, з якими вона стикається на європейському континенті. І ці країни, ці країни Індо-Тихоокеанського регіону мають унікальний досвід взаємодії з КНР і можуть привнести цінну перспективу в це обговорення», — сказав він.

Російська сторона відреагувала на такі заяви представників НАТО досить гостро, позначивши, що нові плани оборони НАТО на багато років наперед закріплять конфронтаційну лінію альянсу щодо Росії.

Реакція Росії:

• Посол РФ у Бельгії Олександр Токовінін 11.07.23 заявив, що нові плани оборони НАТО на багато років уперед закріплять конфронтаційну лінію альянсу щодо Росії.
• Прес-секретар президента Дмитро Пєсков 11.07.23 заявив, що країни НАТО сприймають Росію як ворога і супротивника, саме в такому ключі на саміті альянсу у Вільнюсі будуть обговорюватися, при цьому в Москві уважно відстежуватимуть те, що відбувається там, для глибокого аналізу та вжиття заходів щодо забезпечення безпеки РФ. «Однозначно йдеться про саміт об’єднання, який має яскраво виражений концентровано антиросійський характер. Росія теж сприймається ними як ворог, як противник, і саме в цьому ключі обговорюватимуться», — сказав журналістам Пєсков. «Зрозуміло, ми дуже ретельно це відслідковуємо, тому що багато висловлювань, звичайно ж, має і буде предметом для глибокого аналізу для того, щоб вживати заходів, спрямованих на забезпечення нашої власної безпеки», — додав він.
• Глава МЗС РФ Сергій Лавров 11.07.23 заявив, що Росія робить адекватні та завчасні кроки у відповідь на вступ нових країн до НАТО. «Кроки ми вживаємо адекватні і, смію вас запевнити, завчасні», — сказав Лавров журналістам, відповідаючи на відповідне запитання. При цьому він зазначив, що Москва вражена тим, «з якою швидкістю і Фінляндія, і Швеція відмовилися від свого нейтрального статусу та тих переваг, які цей нейтральний статус надавав їм».

Лідери країн Північноатлантичного альянсу 11.07.23 випустили декларацію за підсумками саміту НАТО у Вільнюсі.

Умовно можна позначити такі основні напрями розгляду питань у цій декларації: Про НАТО (про ядерну зброю, про свої озброєння та сили, про додаткові загрози та побоювання, про нові технології, про майбутнє альянсу), взаємини НАТО – Росія, НАТО – Китай, НАТО – регіони, НАТО – Україна (розглянуто в окремому блоці).

Далі — огляд акцентів із комюніке, низка заяв та перша реакція опонентів.

ПО НАТО

Про ядерну зброю

Питання стратегічної стабільності (ядерне озброєння). НАТО пов’язує колективну безпеку з наявністю ядерних озброєнь в Альянсу та дотримується положень ДНЯЗ.

Декларація:

• назвали надзвичайно далекою перспективу використання ними ядерної зброї;
• закликали ввести мораторій на виробництво матеріалів, що розщеплюються;
• назвали несумісним із політикою стримування договір про заборону ядерної зброї (ДЗЯЗ); Учасники саміту наголосили, що ДЗЯЗ не має юридичної сили для країн альянсу. НАТО підтримує кінцеву мету побудови миру без ядерної зброї у повній відповідності до положень ДНЯЗ, що не завдає шкоди колективній безпеці.
• побоюються застосування проти них ядерної чи хімічної зброї;
• домовилися посилювати контроль за озброєннями.

Реакція опонентів:

Дипломатична місія КНР у ЄС у відповідь на заяву НАТО, опубліковану після першого дня зустрічі на найвищому рівні у Вільнюсі, заявила, що Китай стурбований заявами НАТО про те, що вона є «ядерним альянсом», це ще більше загострить регіональну напругу. Зазначається, що «Китай закликає НАТО дотримуватися тенденцій часу, прислухатися до справедливого заклику міжнародного співтовариства до миру, розвитку та співробітництва, виправити своє помилкове сприйняття та політику, а також відігравати конструктивну роль у забезпеченні миру та стабільності в усьому світі».

Про свої озброєння та сили

Питання «гонки озброєнь» (звичайні озброєння). Основний акцент робиться на обороні: посилення можливостей ПРО та ППО, збільшення критично важливих боєприпасів, значне розширення оборонних закупівель, можливість розгортання значних військових сил на східному фланзі альянсу — стримування Росії, яка є прямою загрозою безпеці.

Декларація:

• Домовилися витрачати щонайменше 2% від ВВП на оборону;
• Планують збільшити кількість командних пунктів ПРО у Європі;
• Планують підсилить можливості ПРО та ППО проти безпілотників та гіперзвукових ракет; НАТО посилюватиме систему протиракетної оборони (ПРО) в Європі, зокрема за рахунок розгортання сучасних систем на основі ротації.
• Вирішили значно збільшити запаси критично важливих боєприпасів.

Заяви:

• Лідери НАТО затвердили план розгортання 300 тис. військових на східному фланзі альянсу та значного розширення оборонних закупівель.
• Оновлені регіональні оборонні плани Північноатлантичного альянсу, затверджені на саміті НАТО у Вільнюсі, повинні бути введені в дію до кінця 2024 року. Таке рішення ухвалено на засіданні глав військових відомств альянсу, повідомило Міноборони Литви.
• Північноатлантичний альянс ухвалив рішення, які дозволять перекинути до Польщі близько 100 тис. солдатів у разі реальної загрози для країни. На цьому наголосив президент Польщі Анджей Дуда на прес-конференції за підсумками саміту НАТО.
• Північноатлантичний альянс ухвалив рішення щодо розміщення в Польщі складів із озброєнням для тих сил, які можуть бути перекинуті до країни у разі загрози.

Про додаткові загрози та побоювання

Питання протидії гібридним загрозам. Акценти робляться на гібридних загрозах (в т.ч. кібератаках) та боротьбі з тероризмом (пряма асиметрична загроза безпеці). Також загрозою безпеці визнається порушення постачання енергоносіїв.

Декларація:

• пообіцяли задіяти принцип колективної оборони щодо серйозних кібератак;
• побоюються, що гібридні погрози перейдуть у збройний напад;
• пообіцяли створити центр для захисту важливої критичної підводної інфраструктури;
• заявили про необхідність боротьби із терористичними організаціями. «Тероризм у всіх його формах та проявах є найпрямішою асиметричною загрозою безпеці наших громадян і міжнародному світу, і процвітанню», — підкреслено в документі. Держави НАТО також доручили Північноатлантичній раді оновити політику Альянсу по боротьбі з тероризмом і оцінити в консультації з партнерами в регіоні ті області, в яких НАТО може надати допомогу цивільно-військовому характеру.
• планують продовжувати прагнути диверсифікації поставок енергоносіїв.

Про новітні технології

Питання «гонки технологій». Особливу увагу було приділено розвитку проривних технологій у галузі космосу, ІІ, біотехнологій тощо, які позначаються ключовими галузями глобальної конкуренції. Наголошується на підключенні Японії до співпраці в цих галузях з НАТО.

Декларація:

• заявили, що нові проривні технології несуть як можливості, так і ризики, набуваючи все більшого стратегічного значення та стаючи ключовими галузями глобальної конкуренції;
• домовилися прискорити інтеграцію космосу до системи колективної безпеки;
• мають намір розробити стратегії дій у галузі квантових та біотехнологій, а також технологій удосконалення людини;
• мають намір використовувати військові та невоєнні інструменти для реагування на погрози. Організація спирається на протиракетний потенціал, а також ядерні та звичайні озброєння, які доповнюються потенціалом у кіберпросторі та космосі, йдеться у заяві.

Заяви:

• Прем’єр-міністр Японії Фуміо Кісіда заявив у ході спілкування з журналістами на полях саміту НАТО у Вільнюсі, що схвалює узгодження нового плану співпраці Токіо з альянсом. За даними газети Yomiuri, план співпраці між Японією та НАТО передбачає розвиток взаємодії у сфері захисту кіберпростору та космічних супутників. Окрім того, сторони мають намір спільно розробляти правила використання технологій штучного інтелекту для озброєнь.
• Японія та НАТО оголосили про нову індивідуально адаптовану програму партнерства (ITPP) у 16 областях, повідомило агентство Кіодо. Документ включає такі сфери, як кібербезпека, безпека в космосі, а також розширення участі в маневрах НАТО, зокрема, в галузі кібербезпеки та маніпулювання інформацією, та спільні дії з надання екстреної допомоги під час стихійного лиха та під час конфліктів. Буде посилено обмін інформацією, що має сприяти полегшенню співпраці. Крім традиційних сфер співробітництва, таких як забезпечення безпеки на морі та у питаннях нерозповсюдження, у документі зазначено співробітництво в галузі протидії неправдивої інформації щодо новітніх технологій руйнування, зокрема, з використанням штучного інтелекту. Індивідуально адаптована програма партнерства (ITPP) є розширенням укладеного вперше у 2014 році плану індивідуального партнерства та співробітництва. Вона діятиме протягом чотирьох років у 2023-2026 роках та відображатиме вплив ситуації в Індо-Тихоокеанському регіоні на питання безпеки в Атлантиці та зміцнення співпраці для збереження світового порядку, уточнює агентство.

Про майбутнє альянсу

Питання посилення впливу Альянсу. Основний акцент робиться на зміцненні співпраці розвідслужб країн-членів та партнерів.

Декларація:

• запланували наступний саміт у 2024 році у Вашингтоні та у 2025 році у Нідерландах;
• планують відкрити офіс у Женеві для зміцнення взаємодії з ООН;
• зміцнюватимуть співпрацю розвідслужб країн-членів та партнерів;

Заяви:

• Офіційний представник швейцарського МЗС П’єр Ален Ельчінгер заявив, що Швейцарія прийняла до відома повідомлення НАТО про можливе відкриття офісу в Женеві, наголосивши, що зараз точаться дискусії на цю тему.

НАТО – РОСІЯ

НАТО позначило Росію прямою загрозою безпеці не лише для Альянсу, а й загрозою стабільності у всьому Євроатлантичному регіоні, наголосивши на впливі військової інтеграції Росії та Білорусі на оборону альянсу. У НАТО закликали всі країни припинити будь-яку допомогу РФ під час проведення СВО, окремо виділивши звинувачення Ірану в тому, що він надає військову підтримку РФ. Альянс підкреслив, що продовжить роботу над інструментами протидії Росії, але не прагне прямої конфронтації нею.

Стратегія по РФ (стратегія стримування): стратегічна стабільність (недопущення «гонки ядерних озброєнь») + «гонка звичайних озброєнь» (послаблення потенціалу РФ через український конфлікт) + «гонка технологій» (НАТО+ЄС+союзники) + «часткова ізоляція» (економічна, політична, військова) .

Декларація:

• Назвали Росію найсерйознішою та прямою загрозою безпеці альянсу, для безпеки союзників, а також миру та стабільності в Євроатлантичному регіоні;
• НАТО не прагне конфронтації з Росією і не становить для неї загрози, проте не може вважати РФ своїм партнером на тлі подій, що відбуваються;
• НАТО хоче продовжувати підтримувати відкритими канали зв’язку з Москвою для зниження ризиків та запобігання ескалації.
• Росію закликали переглянути рішення про вихід із ДЗЗСЄ;
• засудили розміщення російської ядерної зброї в Білорусії;
• відзначили вплив військової інтеграції Росії та Білорусії на оборону альянсу;
• Москву також закликали вивести миротворців із Придністров’я;
• країни відзначили значний військовий потенціал Росії у Арктиці;
• заявили, що Іран продовжує надавати військову підтримку Росії;
• заявили про роботу над інструментами протидії Росії;
• закликали всі країни припинити будь-яку допомогу РФ під час проведення СВО.

НАТО – КИТАЙ

У НАТО заявили, що Альянс не визнає Китай противником і продовжуватиме взаємодію з ним, але дії Китаю підривають безпеку НАТО, у т.ч. поглибленням стратегічного партнерства Китаю з Росією, нарощуванням ядерного арсеналу та військової могутності тощо. Зусилля НАТО та ЄС будуть спрямовані на протидію викликам євроатлантичної безпеки з боку Китаю, у тому числі за допомогою розвитку нових військових технологій (стратегія конкуренції).

Стратегія по Китаю (стратегія конкуренції): залучення Китаю до стратегічної стабільності (недопущення «гонки ядерних озброєнь») + «гонка звичайних озброєнь» (в т.ч. через посилення партнерів в АТР та озброєння Тайваню) + «гонка технологій» (НАТО+ЄС+союзники) + збереження глобалізації (збереження залучення Китаю до глобальної економіки).

Декларація:

• назвали амбіції Китаю кидаючими виклик інтересам, безпеці та цінностям НАТО; Китай не є нашим противником, ми маємо продовжити взаємодію. Проте дії Китаю підривають нашу безпеку. Китай продовжує кидати виклик світопорядку, що ґрунтується на правилах, відмовляється засуджувати війну Росії проти України, загрожує Тайваню, продовжує нарощувати військову міць. Китай проводить безпрецедентну за своїми темпами та масштабами модернізацію ядерного арсеналу.
• стурбовані розширенням ядерного арсеналу Китаю;
• назвали поглиблення стратегічного партнерства між Китаєм та Росією суперечливими цінностям та інтересам НАТО;
• ЄС та НАТО координуватимуть свої кроки для протидії викликам євроатлантичної безпеки з боку Китаю. Співпраця з Євросоюзом сприятиме більш справедливому розподілу оборонних витрат альянсу та значно посилить можливості НАТО у логістичній та цивільній сферах, включаючи боротьбу з дезінформацією, гібридними загрозами та кібератаками, захист критичної інфраструктури, а також розвиток нових військових технологій.

Заяви:

• усі ці питання були обговорені на спільній зустрічі у Вільнюсі з лідерами ЄС, Південної Кореї, Японії, Австралії та Нової Зеландії.
• Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг на підсумковій прес-конференції саміту НАТО заявив, що Північноатлантичний альянс очікує, що Китай до 2035 року матиме 1 500 боєголовок, які зможуть досягти території країн НАТО. Генсек НАТО зазначив, що альянс поступово розширює оборонні зв’язки з партнерами в Індо-Тихоокеанському регіоні.

Реакція Китаю:

Дипломатична місія КНР у ЄС у відповідь на заяву НАТО, опубліковану після першого дня зустрічі на найвищому рівні у Вільнюсі, заявила:

• Китай має намір захищати свій суверенітет і безпеку, він дасть рішучу відсіч будь-яким діям НАТО, які завдають шкоди законним правам та інтересам КНР.
• Китай твердо захищатиме свій суверенітет і рішуче протистоятиме просуванню НАТО на схід в Азіатсько-Тихоокеанський регіон. Дипмісія вказала, що в документі, прийнятому на саміті НАТО, «повторюються старі пісні, які удосталь містять менталітет холодної війни та ідеологічні упередження». Частина заяви, пов’язана з Китаєм, «ігнорує базові факти, безглуздо спотворює позицію та політику Китаю та навмисно дискредитує Китай», заявила дипмісія КНР.

НАТО – РЕГІОНИ

Альянс окреслив плани розвитку відносин у різних регіонах, виділяючи стратегічний інтерес на Близькому Сході та в Африці (перетин інтересів з Китаєм та РФ), у т.ч. висловлюючи стурбованість з приводу зловмисних дій Ірану та його ядерної програми. Було окреслено напрямок дій і намірів Альянсу щодо Грузії, Молдови, Сербії, Косова. В НАТО пообіцяли посилити співпрацю з партнерами в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні в сфері безпеки (перетин інтересів з Китаєм), засудивши ракетно-ядерну загрозу КНДР.

Декларація:

• підтвердили намір прийняти Грузію з виконанням усіх стандартних умов, включаючи план дій щодо членства;
• НАТО надаватиме Молдові практичну допомогу у сфері оборони та безпеки;
• вважають, що зміцнення відносин із Сербією пішло б на користь НАТО;
• мають намір продовжити сприяти безпеці в Косові в рамках KFOR;
• заявили про стратегічний інтерес до Близького Сходу та Африки;
• запевнили, що не допустять створення Іраном ядерної зброї;
• висловили серйозне занепокоєння зловмисними діями Ірану на території союзників. Закликали Іран утримуватися від дестабілізуючих дій… і відігравати конструктивну роль у сприянні регіональній стабільності та миру.
• пообіцяли зміцнювати співпрацю з партнерами в АТР задля вирішення спільних проблем безпеки;
• Засудили ракетну та ядерну програму КНДР; Держави НАТО також закликали Пхеньян повернутися до діалогу та дотримуватися вимог режиму нерозповсюдження та МАГАТЕ.

Заяви:

• Партнерам НАТО з Азіатсько-Тихоокеанського регіону (АТР) – Австралії, Новій Зеландії, Республіці Корея та Японії – слід зміцнювати співпрацю один з одним та з альянсом. На цьому наголосив президент Південної Кореї Юн Сок Йоль на чотиристоронній зустрічі з колегами з цих країн на полях саміту НАТО у Вільнюсі.
• Президент Республіки Корея Юн Сок Йоль і генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг 11.07.23 прийняли програму співпраці в 11 сферах, у тому числі в галузі боротьби з тероризмом, поширенням ядерної зброї та загрозами в кіберсфері. Сторони ухвалили індивідуальну програму партнерства (ITPP) на полях саміту НАТО у Вільнюсі. Попередня програма співробітництва, прийнята у 2012 році, торкалася семи сфер.
• НАТО має підтримувати партнерські відносини з країнами Індо-Тихоокеанського регіону, але для відкриття представництв альянсу в цій зоні час не настав. Про це на прес-конференції за підсумками саміту НАТО у Вільнюсі заявив президент Франції Емманюель Макрон. «Я думаю, що щодо цього ми прийняли правильне рішення — залишатися в рамках тісного партнерства, координації та щільної стратегічної співпраці, але не прагнути «розширювати простір боротьби», оскільки зараз для цього невідповідний час», — додав він.
• На прес-конференції у Вільнюсі генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що альянс поки не відмовився від ідеї відкрити офіс у Японії, у майбутньому це питання буде розглянуто. Для відкриття офісу НАТО в Японії буде потрібно одноголосне схвалення всіх членів альянсу. Франція має нагоду заблокувати цей крок, який обговорюється ще з 2007 року.

НАТО – УКРАЇНА (див. окремий блок)

ВИСНОВКИ:

Можна відзначити у стратегії НАТО зі стримування противників і суперників виділення у загальному понятті «гонка озброєнь» пріоритетного напряму «гонка технологій». Також активізується і «гонка звичайних озброєнь». При цьому передбачається у питанні стратегічної стабільності недопущення (поки що) розвитку «гонки ядерних озброєнь».

Також можна відзначити, що Захід перебуває в період очікування розробки нової стратегії щодо стратегічної стабільності (одночасне здержування КНР і РФ).