Автор: Н. Тимошенко

ПОЛІТИЧНИЙ ВПЛИВ.

 

ГЛОБАЛЬНИЙ РІВЕНЬ
— Світоустрій:
• Конкуренція впливу;
• Тема неоколоніалізму;
• Багатополярність.
— ООН та G20
— Глобальні проблеми

РЕГІОНАЛЬНИЙ РІВЕНЬ.
— Інструменти впливу:
• Пошук спільних цінностей.
• Розширення дипломатичної присутності та спрощення візового режиму.
• Православна церква.
• Освіта.
• Спорт.
• Розширення присутності ЗМІ.

ПОСИЛАННЯ НА ПЕРШОДЖЕРЕЛА

 

 

Другий саміт Росія — Африка відбувся в «Експофорумі» у Санкт-Петербурзі 27-28 липня, паралельно з ним відбувся економічний та гуманітарний форум. Девізом було «За мир, безпеку та розвиток». Організатором заходів виступив Фонд Росконгрес.

Москва на саміті приділила багато уваги темі конкуренції впливу між глобальними гравцями в Африці, а конкретніше – між Заходом та Росією.

Глобальний рівень. Через свою агресію проти України, яка розпочалася у 2014 році, та переросла у СВО РФ у 2022 році що триває і зараз, Росія зазнає часткової ізоляції з боку Заходу (політичної, економічної, військової). У тому числі внаслідок економічних санкцій для Росії значно ускладнюється повноцінне залучення до глобальної економіки. Цей процес відбувається поступово, щоб дати можливість іншим гравцям зайняти місце РФ у глобальних ланцюжках постачання та збуту, і згодом зовсім виключити Росію з них. І хоча цей процес повільний, але він – неухильний. Відповідно Москва втрачає вплив, насамперед – економічний, на глобальному та регіональному рівні, а отже згодом не зможе заробляти гроші на агресію та підтримку свого режиму всередині власної країни.

Глобальна ж економіка підпорядковується саме тим загальним правилам, які Москва і вимагає змінити на користь своїх інтересів, у тому числі для виправдання своєї необґрунтованої агресивної поведінки в Україні та для досягнення своєї мети – поділу миру між основними глобальними гравцями на зони та сфери впливу без конкуренції (через домовленості) і за своїми правилами, так звана полицентричность – «багатополярність по-російськи» – де РФ бачить себе окремим незалежним полюсом сили разом зі своїми союзниками (зонами впливу), а відносини між країнами та іншими полюсами будуються за принципом: «інтереси – вищі за цінності».

До речі, країни не західного світу, включаючи країни Африки, розуміють багатополярність дещо в іншому від російського контексту — як багатосторонність в єдиній системі  — без окремих полюсів, у яких у кожного нібито свої правила. Тобто, багатополярність — це різнобічний світ, але живе за єдиними для всіх без винятку правилам — статут ООН. І хоча теза «інтереси вищі за цінності» для таких країн зовсім не чужа, країни все-таки хочуть залишатися в єдиній системі правил і прагнуть бути максимально залученими до глобальної економіки, побудованої за цими правилами. У цьому полягає основна відмінність між «багатополярністю по-російськи» – кілька незалежних систем (полюсів) кожен зі своїми правилами, які взаємодіють чи не взаємодіють один з одним, і розумінням «багатополярності» більшості країн глобального Півдня зокрема – багато сторін (країн) в однієї єдиній системі правил та взаємодії (тобто чинна на даний момент система, яку і намагається зруйнувати/переробити Росія).

Так, російська сторона на саміті артикулювала основними своїми наративами в цій темі (наратив — власна інтерпретація подій і фактів, що не відповідає дійсності, але відповідає власним інтересам — зручне/вигідне спотворення реальності). Росія продовжила розвивати ідею підтримки її розуміння «багатополярності по-російськи» та її протистояння із Заходом, але вже через наративи «неоколоніалізму», які ближчі до Африканського континенту у сприйнятті, ніж «боротьба» Москви з вигаданим «нацизмом» та «фашизмом» в Україні , які мали б виправдовувати необґрунтовану військову агресію Росії проти України та її наслідки, що торкнулися і країн Африки, відповідальність за які Москва категорично відмовляється визнавати, звинувачуючи у всьому Захід.

Основна зв’язка наративів Росії зводиться до того, що Москва у всіх проблемах африканських країн традиційно звинувачує Захід та демократичні цінності, тобто, встановлений світовий порядок, прописаний у статуті ООН, і обіцяє Африканському континенту у разі підтримки Росії та її ідей «поліцентричності по-російськи» те, чого найбільше потребує Африка – «ніким не контрольовані» фінанси (гроші): «Росія та країни Африки добиватимуться компенсації африканським державам збитків від колоніалізму та повернення на континент культурних цінностей, вивезених колонізаторами». Тим самим Росія прагне «купити» себе лояльність країн Африки, зацікавлених у найлегшому шляху отримання фінансування (виплата компенсацій), ніж того ж фінансування (через МВФ і Світовий банк), яке регулюються встановленими загальними міжнародними правилами, тобто, мають на увазі контроль і відповідальність, втягнувши країни Африки, що погодилися, у своє власне протистояння із Заходом.

Така підтримка ідей «багатополярності по-російськи» з погляду Москви має не лише посилити її позицію у протистоянні із Заходом і гарантувати Росії можливість залишитися у статусі глобального гравця та нав’язати Заходу російські умови (в т.ч. через власні гарантії безпеки у вигляді ультиматуму), але й що найголовніше — вибудувати масштабні інструменти обходу санкцій (дедоларізація — розрахунок у національних валютах, ухиляння від прив’язки до долара, створення аналога SWIFT, можливість використання паралельних банківських карток та інше) — вибудувати паралельні канали можливостей участі Росії в глобальної економіки і далі на власних умовах із збереженням досягнутих раніше результатів (в т.ч. і в Україні, таких як анексія територій).

Але головна проблема Росії у використанні у своїх цілях і планах країн Африканського континенту полягає в тому, що він, континент, не представлений на глобальному рівні — ні в РБ ООН, ні в G20, а значить не має жодного впливу на глобальному рівні і не може допомогти Росії зберегти свої позиції там, не говорячи про те, щоб їх посилити. І лише одна країна Африки з 54-х представлена персонально в G20 — це ПАР, яка хоч і має вплив на континенті, але в G20 має власні інтереси, а не спільні інтереси всіх країн, і тим більше — Росії.

Тому Москва, формуючи «африканську лояльність» до себе та до своєї позиції, обіцяє всіляке сприяння просуванню Африки у її прагненні зайняти місце постійного члена в Раді Безпеки ООН. Оскільки такі зміни (реформи) в ООН вимагають одноголосного рішення в РБ ООН нинішніх постійних членів (Великобританія, Франція, США, Китай та Росія), то можна припустити, що Росія проголосує «за» таке рішення лише тоді, коли буде повністю впевнена у тому, що її вплив на Африку буде домінуючим щодо впливу інших представників глобального рівня там – США, ЄС, Китаю.

Відповідно це означає, що Росія хоч і обіцяє Африці всіляке сприяння, але й призначає за це сприяння свою «ціну» — лояльність і підтримка російських наративів представником країн всього континенту вже і на майданчику РБ ООН, погодитися на яку країни Африки в загальному різнорідному консенсусі поки що не зможуть, тому що вплив Росії на теперішньому етапі в Африці знижується (через її проблеми з економічними можливостями), а інших глобальних гравців, які теж виступають за надання Африці окремого місця в РБ ООН, може підвищиться. Але рішення може бути винесене лише у випадку, якщо усі глобальні гравці будуть «за». Тому, ймовірно, всі глобальні гравці (США, ЄС, Китай, Росія) і надалі підтримуватимуть ідею про надання Африці окремого місця в РБ ООН, але реальне втілення — відкрадатиметься.

Як видно з вищевикладеного, Росія потребує посилення свого впливу в Африці до того, як континент почне бути присутнім у РБ ООН як постійний член і зможе самостійно коригувати цілі, завдання та інструменти для вирішення глобальних проблем. На цьому ж етапі Африка зазнає значних труднощів у таких категоріях цих проблем як Клімат, Продовольча безпека, Боротьба з епідеміями, Боротьба з бідністю та Глобальна безпека. І Африка звертається до РФ, як гравця глобального рівня, за допомогою у вирішенні цих проблем. Але РФ у теперішньому стані робить особливий акцент на двох складових – це продовольство та безпека.

Так, в Африці наголошують, що українська криза серйозно впливає на ситуацію на континенті і просять полегшити доставку як російського, так і українського зерна. РФ же у свою чергу наполягає, транслюючи свої наративи, що нібито саме тільки Росія робить істотний внесок у глобальну продовольчу безпеку. Тим самим Москва намагається добитися власної монополії на постачання продовольства до африканських країн, позбавивши Україну можливостей навіть мінімальної участі, розірвавши  зернову угоду та фізично знищуючи українське продовольство та порти, звідки вироблялася його доставка, під прикриттям нібито інших завдань своєї СВО проти України. Крім цього, така постановка питання закріплює позицію Росії на глобальному рівні, адже РФ нібито ледве не одноосібно закриває питання продовольчої безпеки цілого континенту і світ потребує її участі у вирішенні глобальних проблем.

Наративи Росії транслюють, що саме Захід несе відповідальність за продовольчу кризу, але в жодному разі не Росія, яка розв’язала агресію проти України. Росія продовжує наполягати на тому, що проблеми на світових ринках продовольства та енергетики виникли ще до ситуації в Україні, намагаючись зняти з себе будь-яку відповідальність, перекласти провину, і примушуючи африканські країни розділити та підтримати її думку в обмін на обіцянки безкоштовних постачань зерна, будучи для деяких країн Африки практично монополістом – тобто, фактично шантажуючи континент голодом.

У цьому контексті буде цікава можливість надання Африці місця у G20. Питання з наданням Африці місця в РБ ООН було розглянуто вище, а ось на майданчику G20 цілком імовірно, що вже зовсім скоро справді може з’явитися окреме членство Африки, яка хоч і виробляє 3% світового ВВП, але потребує представлення себе на глобальному рівні. Так, Африка залежить від глобальної економіки та зацікавлена у збереженні ланцюжків виробництва та збуту. Будучи залученою на глобальному рівні в G20, Африка зможе самостійно коригувати заміну представників у цих глобальних ланцюжках, мати можливість їх розширити або замінити, що може знизити залежність Африки від російських зерна та добрив.

Проблема з безпекою в Африці дуже актуальна. Але тут потрібне розуміння того, що Росія зацікавлена у збільшенні своєї військової присутності на території континенту зовсім не з альтруїстичних спонукань боротьби з тероризмом в цілому або втіленням миротворчості заради стабільності в усьому світі. Військова присутність дозволяє РФ впливати у регіоні і контролювати цілі країни, зокрема, мати можливість керувати міграційною кризою з Північної Африки до Європи, чинячи тиск на ЄС. А також, що важливіше, контролювати родовища та видобуток рідкісних корисних копалин, рідкісноземельних металів, урану та інше, за наявність та використання яких зараз зростає конкуренція між глобальними гравцями по лінії Захід – Китай (стратегія конкуренції), особливо у світлі зростаючої «гонки технологій», у якій Росія має значне відставання.

Так, на саміті було підписано кілька декларацій у категорії глобальної безпеки, запропонованих російською стороною, таких як: Декларація другого саміту Росія – Африка про запобігання перегонам озброєнь у космічному просторі, Декларація другого саміту Росія – Африка про співробітництво в галузі забезпечення міжнародної інформаційної безпеки Декларація другого саміту Росія – Африка про зміцнення співробітництва у сфері боротьби з тероризмом. Як Москва зможе використати ці документи для посилення свого впливу та присутності на континенті, і чи зможе, – ми зможемо спостерігати в майбутньому.

Регіональний рівень. Було оголошено, що «однією із ключових цілей російської зовнішньої політики є встановлення тісного партнерства з африканськими країнами та зростання двосторонньої торгівлі з ними». Тобто. у Росії стосовно Африки поставлено головне завдання — витримувати конкуренцію впливу на континенті. Для посилення свого впливу на Африку Москва окреслила такі напрями, в яких вона планує посилити свою роботу в окремих країнах континенту(м’яка сила): дипломатичну присутність, православ’я, освіту, спорт, засоби масової інформації. Щоб впливати потрібно розуміння — загальне розуміння досягається через ухвалення і сприйняття цінностей, мови, культури, традицій, віри тощо.

По-перше, в РФ оголосили, що Москва готова відновити і відкрити нові російські закордонні установи в Африці, а також збільшити штат співробітників у деяких посольствах, а також Росія займатиметься питанням скасування віз з африканськими країнами.

Далі був озвучений головний наратив про спільні цінності Росії та Африки. Так, Путін назвав традиційні цінності «основою існування», і що відданість їм об’єднує жителів Росії та країн Африки. Через наратив пов’язаний із загальними цінностями Росія намагається просунути російське православ’я в Африці. Так, було заявлено, що народи Африки нібито розчарувалися в західних церквах через відмову від біблійного морального вчення на користь у тому числі гомосексуалізму і тому саме РПЦ може стати і стає мостом, що з’єднує країни і народи Росії та Африки.

Освіта та мова. Було зазначено, що близько 35 тис. африканських студентів зараз проходять навчання в Росії і Москва планує відкрити в Африці філії провідних російських вузів. Вивчення російської мови та отримання російської освіти необхідне для розширення Російського впливу континенті.

Спорт. Було заявлено, що співпраця з африканськими країнами в галузі спорту є одним із пріоритетів для Росії, і Міністерство спорту РФ готове розглядати заявки від африканських колег на залучення російських спеціалістів до роботи тренерами національних команд. Росія хоче, щоб РФ та Африка разом виступили проти політизації спорту. Основна мета у тому, щоб Росія та африканські країни спільними зусиллями відстоювали «рівноправне ставлення до всіх спортсменів», тобто, у сьогоднішньому контексті конкретно – російських, які усуваються від змагань у зв’язку з агресією Росії проти України, що вкотре доводить, що Росія не збирається змінювати своєї деструктивної поведінки.

ЗМІ – головний інструмент впливу Росії. Так, президент Росії В. Путін закликав до формування спільного інформаційного простору Росії та Африки, в рамках якого російській та африканській аудиторії транслюватиметься нібито «об’єктивна інформація» про події у світі, насправді побудована на російських наративах та пропаганді. Було заявлено, що країнові та регіональні представництва російських медіа відкриються у найближчій перспективі в Африці. Так було заявлено, що Інформаційне агентство ТАРС планує розширити свою присутність в інформаційному полі Африканського континенту та відкрити корпункти в Кенії, Уганді та Зімбабве. Тассівські корпункти сьогодні вже працюють у Єгипті, Марокко та ПАР. Результат на форумі: ЗМІ у Намібії, Алжирі, Зімбабве, Республіці Конго уклали меморандуми про співпрацю з ТАРС. Це є найперспективніший напрямок для розширення впливу Росії в Африці.

Як видно з вищевикладеного, Росія склала «дорожню карту» збільшення/посилення впливу на Африку в цілому і зокрема на конкретні країни в тому числі, переслідуючи власні цілі та не збираючись змінювати свою агресивну та деструктивну поведінку на міжнародній арені.

 

 

ДОДАТКИ

ГЛОБАЛЬНИЙ РІВЕНЬ — СВІТОВИЙ ПОРЯДОК

Конкуренція впливу

Позиція ЄС:

• Євросоюз поважає рішення африканських країн, які беруть участь у саміті Росія – Африка у Санкт-Петербурзі. ЄС є «найбільшим партнером Африки з торгівлі, інвестицій та безпеки», а Росія «навряд чи зможе на саміті запропонувати країнам Африки суттєву співпрацю та допомогу.[1]

Наративи Росії:

• Західні країни катастрофічно втрачають свої позиції на Африканському континенті, Захід втрачає там моральний авторитет. [2]
• Держави Африки не люблять Захід через його політику подвійних стандартів та відверте пограбування африканських країн, а не завдяки впливу Росії.
• В Африці зараз багато освічених людей. Обдурити їх, як раніше, стає дедалі складніше. Тому західні держави пускають у хід заготівлі про те, що Росія прийшла зі своєю пропагандою, і Захід із нею бореться.
• Росія не формує жодних блоків проти інших країн, Москва хоче вибудовувати рівноправні відносини з Африкою. [3]
• Західні країни загрожували державам африканського континенту відмовою від допомоги по лінії Міжнародного валютного фонду (МВФ) та Світового банку за співпрацю з Росією. [4]
• Президент Росії Володимир Путін назвав неприйнятним збереження колишніми метрополіями в Африці монополії у сфері фінансів, технологій, продовольства, із цим треба боротися. [5]
• Країни колективного Заходу, використовуючи метод батога та пряника, намагаються перешкодити Африці розвивати відносини з Росією. [6]

Тема неоколоніалізму

Позиція представників Африки:

• На Африканському континенті поділяють позицію Росії щодо проблеми неоколоніалізму і солідарні з боротьбою Москви з цим явищем (президент Зімбабве Еммерсон Мнангагва).[7]
• Росія відіграла провідну роль у визволенні світу від нацизму, це часто замовчується. Країни Африки протягом десятиліть страждають від варварської та жорстокої форми колоніалізму та імперіалізму, яку можна назвати сучасним рабством. (президент Буркіна-Фасо↓ Ібрагім Траоре). [8]

Наративи Росії:

• Право постраждалих від колоніалізму країн вимагати компенсацію за колоніальні часи слід прописати у міжнародному праві. Також потрібно прописати у міжнародному праві термін «неоколоніалізм».
• Ситуація у багатьох регіонах Африки залишається нестабільною через спадщину колоніальної епохи і проведений Заходом курс «розділяй і володарюй» — важка спадщина колоніальної епохи.[9]
• Низка проявів колоніалізму все ще не зжиті, вони, як і раніше, практикуються колишніми метрополіями, зокрема в економічній, інформаційній та гуманітарній сферах.[10]
• Росія протягом десятирічного незмінно надавала підтримку Африці в її протистоянні «колоніальному ярма».
• Прагнення західних країн нав’язати решті світу свій порядок, заснований на правилах, підтримує ідеї неоколоніалізму, встановлюючи гегемонію країн Заходу у різних сферах.[11]
• Росія та країни Африки добиватимуться компенсації африканським державам збитків від колоніалізму та повернення на континент культурних цінностей, вивезених колонізаторами.[12]
• Також РФ і країни Африки мають намір спільно протидіяти проявам неоколоніальної політики, що «має на меті підрив суверенітету держав, позбавлення їх свободи прийняття самостійних рішень, а також розграбування природних багатств».

Багатополярність

Позиція представників Африки:

• Жителі Намібії позитивно ставляться до принципу багатополярності у міжнародних відносинах, оскільки саме такий підхід дозволив республіці здобути незалежність у 1990 році (заступник прем’єр-міністра, міністр закордонних справ та співробітництва республіки Нетумбо Нанді-Ндаїтва). [13]
• Африка бореться за багатосторонній, багатополярний світ (голова Африканського союзу, президент Союзу Коморських островів Азалі Ассумані). [14]

Наративи Росії:

• Багатополярний світовий порядок, що формується, буде більш справедливим і демократичним, у ньому займуть гідне місце в тому числі Африка, Азія, Близький Схід і Латинська Америка. І немає сумнівів, що Африка поряд з Азією, Близьким Сходом, Латинською Америкою займе в ньому гідне місце, остаточно звільниться від тяжкої спадщини колоніалізму та неоколоніалізму, відкинувши його сучасні практики.[15] (Стаття В.Путіна)[16]
• Необхідно починати формування » нового інтернаціоналу політичних партій » , який включав у собі партії незалежно від своїх політичних платформ і був заснований на загальному баченні майбутнього багатополярного світоустрою.[17]
• Росія цінує рішучість Африки розвивати рівноправний діалог, незважаючи на спроби Заходу просувати однополярність у міжнародних справах.[18]
• Росія та країни Африки разом виступають за формування справедливого багатополярного світоустрою на основі принципів рівності держав. [19]
• Росія впевнена в тому, що Африка стане одним із лідерів багатополярного світопорядку, має для цього всі ресурси, включаючи людський потенціал.[20]

 

ООН (розширення складу постійних членів РБ ООН) та G20

Позиція представників Африки:

• Африка – це близько 1,5 млрд жителів. І абсолютно несправедливо, що Африка знаходиться поза Радою Безпеки ООН, поза Групою двадцяти, поза тими трибунами, на яких вирішуються світові питання, і дуже часто – проблеми Африканського континенту (голова Комісії Африканського союзу (АС) Муса Факі Махамат).[21]
• Африка, звичайно, має право на активну участь у прийнятті рішень, зокрема серед постійних членів Ради Безпеки ООН (голова Африканського союзу, президент Союзу Коморських Островів Азалі Ассумані).[22]

Наративи Росії:

• Москва виступає за надання країнам Африканського континенту гідного місця в Раді Безпеки ООН та G20[23](стаття В.Путина)[24]
• Москва виступає за розширення представництва країн Африки в Раді Безпеки (РБ) та інших структурах ООН, настав час виправити «історичну несправедливість»[25]
• Росія підтримує включення Африканського союзу до роботи міжнародних організацій та розраховує, що союз уже у вересні 2023 року стане повноправним членом G20.[26]

 

ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ

 

Клімат

Позиція представників Африки:

• Африканський континент зацікавлений у допомозі РФ для вирішення проблем, пов’язаних зі зміною клімату та нестачею продовольства (президент Союзу Коморських Островів Азалі Ассумані, який очолює Африканський союз).[27]

Позиція Росії:

• Сбербанк готовий поділитися з африканськими країнами своїми кліматичними моделями прогнозування погодних катаклізмів.[28]

 

Продовольча безпека

Позиція представників Африки:

• Виклики, пов’язані із забезпеченням глобальної продовольчої безпеки, висвітлили ключову роль Росії у цьому. Значною мірою африканські економіки залежать від поставок російських добрив, а значна частина добрив, що імпортуються країнами Африки, надходить саме з Росії (президент Африканського експортно-імпортного банку (Афрексімбанку) Бенедикт Орама)[29]
• Країни Африки просять полегшити доставку російського і українського зерна на континент. Зупинення зернової угоди може вплинути на нашу співпрацю з Росією. Українська криза серйозно впливає на ситуацію, тому вирішення цієї кризи дозволить врятувати велику кількість життів людей, які залежать від постачання продовольства. Наш континент нині зазнає серйозного впливу цін на продовольство. Тому ми звертаємося до всіх учасників процесу з великим проханням полегшити доставку як українського, так і російського зерна до наших країн (президент Союзу Коморських Островів, голова Африканського союзу Азалі Ассумані). [30]

Наративи Росії:

• Саме Росія робить істотний внесок у глобальну продовольчу безпеку, частка РФ на світовому ринку пшениці — 20%, тоді як України — менше 5%. Отже, саме Росія робить істотний внесок у глобальну продовольчу безпеку і є солідним, відповідальним міжнародним постачальником сільгосппродукції.[31]
• Країни Заходу чинять перешкоди постачанню російського зерна та добрив, при цьому лицемірно звинувачують Росію в кризі на світовому продовольчому ринку.[32]
• Проблеми на світових ринках продовольства та енергетики виникли ще до ситуації в Україні. Причиною проблем стала грошова емісія у країнах. Те, що відбувається сьогодні в Україні, певною мірою стимулює ці процеси, але причина не тут, причина в фундаментальних помилках індустріально розвинених країн у фінансовій, енергетичній політиці. Ось де причина зростання цін на продовольство зрештою.[33]

Позиція Росії:

• Африка при застосуванні відповідних аграрних технологій та правильної організації сільгоспвиробництва в перспективі може не лише нагодувати себе, а й стати експортером продовольства, а Росія її підтримуватиме.[34]
• Росія готова сприяти африканським країнам у впровадженні найпередовіших сільськогосподарських технологій. [35]

 

Боротьба з епідеміями

Наративи Росії:

• Країни Африки повинні звернути увагу на біологічні лабораторії США, які розміщені на цьому континенті. Географія розміщення американських біолабораторій по всьому світу — це фактично карта потенційних бойових дій збройних сил США в тих країнах, які для них становлять інтерес.[36]

Позиція Росії:

• Підготовлено масштабну програму допомоги Африці по боротьбі з інфекціями, розраховану до 2026 року, на яку виділено 1,2 млрд рублів. У її рамках до країн континенту буде поставлено 10 мобільних лабораторій, підготовлено сотні фахівців, проведено спільні дослідження.[37]
• Росія готова розвивати локалізацію виробництва вітчизняних препаратів та налагоджувати експорт ліків на території країн Африки.[38]
• Федеральне медико-біологічне агентство (ФМБА Росії) готове співпрацювати з африканськими країнами у розробці вакцин проти лихоманки денге, вірусу папіломи людини та препаратів для лікування ВІЛ-інфекцій.[39]
• Постачання з Росії власних препаратів для терапії ВІЛ-інфекції можливе в африканські країни, ціни на ліки — найнижчі у світі. [40]

 

Боротьба з бідністю

Позиція Росії:

• Росія направить понад $90 млн. для зниження боргового навантаження африканських країн, при цьому загальна сума списаної РФ заборгованості країнам Африки становить $23 млрд.[41]
• Запитання з боргами країн Африканського континенту перед Росією врегульовано на 90%.[42]

 

Глобальна безпека

Позиція Росії:

• Росія продовжить робити «реальний внесок у врегулювання поточних криз і запобігання нових осередків напруженості на континенті». «У боротьбу з тероризмом та екстремізмом, з пандеміями та голодом, у вирішенні питань екологічної, продовольчої та інформаційної безпеки», — перерахував президент Росії. [43]

Результат саміту:

• Декларація другого саміту Росія – Африка про запобігання гонці озброєнь у космічному просторі.[44]
• Декларація другого саміту Росія – Африка про співробітництво у сфері забезпечення міжнародної інформаційної безпеки.[45]
• Декларація другого саміту Росія – Африка про зміцнення співробітництва у сфері боротьби з тероризмом.^[46]

 

РЕГІОНАЛЬНИЙ РІВЕНЬ

 

РЕГІОНАЛЬНІ ОРГАНІЗАЦІЇ

Африканський союз

Позиція Росії:

• Росія підтримує багатопланову діяльність Африканського союзу, спрямовану на забезпечення миру та стабільності, вважає цю організацію одним із своїх основних партнерів. [47]
• Путін наголосив на важливості обговорення перспектив співпраці ЄАЕС та африканських інтеграційних структур. «Насамперед з Африканським союзом, у рамках якого розвиваються аналогічні процеси та створено африканську континентальну зону вільної торгівлі.

Результат:

• Російсько-афросоюзівський план дій до 2026 року – комплексний документ, який приймається у розвиток Меморандуму про взаєморозуміння між урядом РФ та Африканським союзом про основи взаємовідносин та співробітництво.

 

ЕСААМЛГ

• Члени Групи боротьби з відмиванням грошей у Східній та Південній Африці (ЄСААМЛГ [1]) вітають бажання РФ стати спостерігачем у створенні.[48]
• Єгипет відкритий для взаємодії з іншими країнами у сфері фінансової розвідки та боротьби з відмиванням грошей.[49]

 

Тема цінностей

Наративи Росії:

• Путін назвав традиційні цінності «основою існування». Прихильність їм поєднує жителів Росії та країн Африки.[50]
• Голова Союзу журналістів Росії (СЗР) Володимир Соловйов запропонував створювати нові міжнародні журналістські організації, що ґрунтуються на традиційних людських цінностях..[51]

 

Дипломатична присутність

Позиція Росії:

• Росія працює над відкриттям нових дипломатичних представництв в Африці з метою зміцнення відносин із країнами континенту. Однією з ключових цілей «російської зовнішньої політики є встановлення тісного партнерства» з африканськими країнами і зростання двосторонньої торгівлі з ними. Росія працюватиме над відкриттям посольств у всіх країнах Африки, де вони закрилися в 1990-і роки.[52] [53] [54]
• Москва готова відновити та відкрити нові російські закордонні установи в Африці, а також збільшити штат співробітників у деяких чинних посольствах. Найближчим часом відновлять функціонування російських посольств у Буркіна-Фасо та Екваторіальній Гвінеї. Плануємо розширити мережу Російських будинків (працюють вже у восьми африканських країнах). [55]
• Москва працює над тим, щоб відкрити диппредставництво в Південному Судані. [56]
• Росія опікуватиметься скасуванням віз з африканськими країнами. [57]

 

Інструменти м’якої сили

Православні церкви

Нарративы России:

• Народи Африки розчарувалися в західних церквах через відмову від біблійного морального вчення на користь у тому числі гомосексуалізму. Саме РПЦ може стати і стає мостом, що з’єднує наші країни і народи.[58]

Позиція Росії:

• Патріарший екзархат Африки[2] за півтора роки відкрив понад 200 парафій у 25 африканських країнах. Більшість країн Африки відкидають нетрадиційні цінності, це зближує позиції РФ із континентом.[59]
• Ескізний проект православного храмового комплексу, який планується збудувати в Уганді, став одним із центральних об’єктів, представлених на стенді Патріаршого екзархату Африки РПЦ на саміті Росія – Африка. [60]
• Уповноважений при президенті РФ з прав дитини Марія Львова-Бєлова, екзархат РПЦ на території Африки та благодійний фонд «Країна для дітей» уклали на полях саміту Росія — Африка тристоронню угоду про співпрацю в галузі гуманітарної та медичної допомоги. На базі парафій РПЦ в Африці будуть організовані гуманітарні проекти для допомоги дітям. [61]
• Антиросійський тиск з боку грецького Олександрійського патріархату стосовно Патріаршого екзархату Африки Російської православної церкви знизився. Наразі до РПЦ на континенті приєдналися вже близько 215 священиків. [62]

 

Освіта

Позиція Росії:

• Близько 35 тис. африканських студентів зараз проходять навчання в Росії, їхня кількість збільшиться ще сильніше в найближчі роки.[63]
• Росія планує відкрити в Африці філії провідних російських вишів.[64]
• Російські педагогічні виші планують збільшити набір студентів із країн Африки.[65]
• Путін запропонував вивчити можливість відкриття в африканських країнах шкіл із вивченням предметів російською мовою.[66]
• Росія уклала понад 70 угод з іншими країнами про взаємне визнання дипломів та вчених ступенів, найбільше таких угод — із державами африканського континенту. [67]
• Залізничні вузи Росії готові до співпраці з країнами Африки з підготовки профільних фахівців. [68]
• Ректор Московського державного університету імені М. В. Ломоносова (МДУ), президент Російського союзу ректорів Віктор Садовничий запропонував створити філію МДУ в одній із африканських країн. [69]
• Російські вузи, до чиєї програми входить африканістика, отримають програму підтримки від Міністерства науки і освіти РФ. [70]
• Міністерство науки і вищої освіти РФ готується підписати понад 50 угод з африканськими державами під час другого саміту та форуму Росія — Африка [71]
• Міністерство науки і вищої освіти РФ у перший день форуму Росія — Африка уклало три міжвідомчі меморандуми: з Центральноафриканською Республікою (ЦАР), Мозамбіком та Джібуті. Раніше у четвер відбулося підписання угоди про створення Російсько-ефіопського центру біологічних досліджень.[72]
• Мінобрнауки Росії готові організовувати мережеві програми подвійних дипломів з африканськими університетами, така співпраця можлива з Єгиптом, Зімбабве, Малі, Мозамбіком та Угандою.[73]
• Росія продовжить підготовку військовослужбовців та співробітників органів правопорядку африканських країн у спеціалізованих навчальних закладах.
• Представники Африканського континенту можуть взяти участь у листопадовому Конгресі молодих вчених[74]
• Росія та країни Африканського континенту можуть у майбутньому створити єдиний науково-технологічний простір, що передбачає спільне використання мегасайєнс-установок для фундаментальних досліджень.[75]
• Російські педагоги приїдуть для навчання дітей до Єгипту, Ефіопії та Джибуті в рамках проекту «Російський вчитель за кордоном».[76]

 

Спорт

Позиція Росії:

• Міністерство спорту РФ запропонувало збільшити квоти для африканських студентів у російських спортивних вишах. [77]
• Міністерство спорту РФ готове розглядати заявки від африканських колег на залучення російських фахівців до роботи тренерами національних команд.
• Росія та африканські країни спільними зусиллями відстоюють рівноправне ставлення до всіх спортсменів та виступають проти політизації спорту.[78]
• Співпраця з африканськими країнами в галузі спорту є одним із пріоритетів для Росії.[79]
• Міжнародні змагання обтяжені критеріями допуску, тому Росії відчуває запит на турніри, де місця дискримінації.[80]
• Федерація хокею Росії (ФХР) має намір допомогти з організацією методичної підтримки для розвитку хокею в африканських країнах, для цього є всі можливості.[81]
• Федерація велосипедного спорту Росії (ФВСР) має намір звернутися через Міжнародний союз велосипедистів (UCI) до низки національних африканських федерацій із пропозицією щодо проведення спільних тренувальних заходів у їхніх країнах.[82]
• Президент РФ Володимир Путін, виступаючи на пленарному засіданні економічного та гуманітарного форуму Росія – Африка, запросив спортсменів з Африки взяти участь у Міжнародному фестивалі університетського спорту в Єкатеринбурзі та Іграх Майбутнього у Казані.[83]
• Олімпійський комітет Росії (ОКР) уклав меморандуми про співпрацю з Національними олімпійськими комітетами (НОК) Намібії, Есватині та Малі [84]

 

Культура

Позиція Росії:

• Президент РФ Володимир Путін запросив молодих людей з країн Африки на Всесвітній фестиваль молоді, який проходитиме з 29 лютого по 7 березня 2024 року в Сиріусі.[85]
• Губернатор Югри Наталія Комарова запросила африканських кінематографістів взяти участь у міжнародному фестивалі кінематографічних дебютів «Дух вогню», що проходить у Ханти-Мансійську. [86]

 

ЗМІ

Наративи Росії:

• Росії треба в пріоритетному порядку нарощувати медійну присутність в Африці, щоб остаточно подолати «негативні стереотипи, які нав’язують колективний Захід»[87].
• Росії необхідно звернути увагу на досвід Китаю та створити в Африці медіацентри для розвитку відносин із континентом. Африка стрімко розвивається, незважаючи на проблеми, які там існують, тому Росії необхідно приділити особливу увагу медіаресурсу для подальшого успішного розвитку відносин з континентом. Якщо ми хочемо витримувати там конкуренцію, то маємо бути готовими вкладатися в такі проекти, як медіацентри, щоб висвітлювати події, що відбуваються в регіоні[88]

Позиція Росії:

• Президент Росії Володимир Путін закликав до формування спільного інформаційного простору Росії та Африки, в рамках якого російській та африканській аудиторії «транслюватиметься об’єктивна інформація про події у світі».[89]
• Спілка журналістів Росії (СЗР) планує розширювати роботу з Африканською федерацією журналістів з питань формування спільного інформаційного простору Росії та Африки.[90]
• Генеральний директор ТАРС Андрій Кондрашов та голова Намібійського інформаційного агентства (НАМПА) Лайнес Чата підписали меморандум про співпрацю.[91]
• Генеральний директор ТАРС Андрій Кондрашов та голова алжирського інформаційного агентства Альжері Прес Сервіс Самір Гаїд підписали меморандум про співпрацю.[92]
• Генеральний директор ТАРС Андрій Кондрашов та голова інформаційного агентства «Нова Зіана» (Зімбабве) Рангарірай Шоко підписали меморандум про співпрацю.[93]
• Генеральний директор ТАРС Андрій Кондрашов та головний редактор Інформаційного агентства Центральної Африки (Республіка Конго) Еміль Ганкама підписали меморандум про співпрацю.[94]
• Країнові та регіональні представництва російських медіа відкриються у найближчій перспективі в Африці.[95]
• Африканський союз мовлення готовий співпрацювати з усіма засобами масової інформації РФ на взаємовигідних засадах.[96]
• Інформаційне агентство ТАРС планує розширити свою присутність в інформаційному полі Африканського континенту та відкрити корпункти у Кенії, Уганді та Зімбабве. Тассівські корпункти сьогодні успішно працюють у Єгипті, Марокко та ПАР.[97]

 

 

ПОСИЛАННЯ НА ПЕРШОДЖЕРЕЛА

[1] ЄСААМЛГ була заснована у 1999 році з метою впровадження в Африці стандартів Групи розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF) та їх адаптації до місцевих умов. Серед іншого група створює можливості для обміну інформацією та досвідом між своїми членами та здійснює програми підготовки фахівців у сфері боротьби з фінансовими злочинами. Наразі членами ЄСААМЛГ є 20 країн Східної та Південної Африки, до яких у вересні цього року приєднається Бурунді. До міжнародних спостерігачів входять Великобританія, США, Світова митна організація, Світовий банк, Міжнародний валютний фонд, FATF та кілька інших організацій

[2] Патріарший екзархат Африки було утворено у грудні 2021 року за рішенням Священного синоду РПЦ. У постанові уточнювалося, що це було зроблено через ухилення до розколу патріарха Олександрійського Феодора, поминання глави розкольницької Православної церкви України (ПЦУ) Епіфанія Думенка під час літургії та спільного з ним богослужіння.

[1] https://tass.ru/mezhdunarodnaya-panorama/18380457

[2] https://tass.ru/politika/18354293

[3] https://tass.ru/politika/18354619

[4] https://tass.ru/politika/18385295

[5] https://tass.ru/ekonomika/18391213

[6] https://tass.ru/ekonomika/18393127

[7] https://tass.ru/mezhdunarodnaya-panorama/18377821

[8] https://tass.ru/mezhdunarodnaya-panorama/18391511

[9] https://tass.ru/politika/18390023

[10] https://tass.ru/politika/18389767

[11] https://tass.ru/politika/18394125

[12] https://tass.ru/politika/18397829

[13] https://tass.ru/mezhdunarodnaya-panorama/18377357

[14] https://tass.ru/mezhdunarodnaya-panorama/18380375

[15] https://tass.ru/politika/18343329

[16] http://kremlin.ru/events/president/news/71719

[17] https://tass.ru/politika/18376825

[18] https://tass.ru/politika/18384951

[19] https://tass.ru/politika/18386713

[20] https://tass.ru/politika/18396045

[21] https://tass.ru/mezhdunarodnaya-panorama/18377709

[22] https://tass.ru/mezhdunarodnaya-panorama/18380375

[23] https://tass.ru/politika/18343287

[24] http://kremlin.ru/events/president/news/71719

[25] https://tass.ru/politika/18389977

[26] https://tass.ru/politika/18376711

[27] https://tass.ru/ekonomika/18378269

[28] https://tass.ru/ekonomika/18384089

[29] https://tass.ru/ekonomika/18381587

[30] https://tass.ru/ekonomika/18379153

[31] https://tass.ru/ekonomika/18378179

[32] https://tass.ru/ekonomika/18378243

[33] https://tass.ru/ekonomika/18391803

[34] https://tass.ru/ekonomika/18378233

[35] https://tass.ru/ekonomika/18378243

[36] https://tass.ru/politika/18382801

[37] https://tass.ru/ekonomika/18378713

[38] https://tass.ru/obschestvo/18382723

[39] https://tass.ru/obschestvo/18390523

[40] https://tass.ru/obschestvo/18390825

[41] https://tass.ru/ekonomika/18390127

[42] https://tass.ru/ekonomika/18392433

[43] https://tass.ru/politika/18386713

[44] http://kremlin.ru/supplement/5974

[45] http://kremlin.ru/supplement/5975

[46] http://kremlin.ru/supplement/5973

[47] https://tass.ru/politika/18384521

[48] https://tass.ru/mezhdunarodnaya-panorama/18384741

[49] https://tass.ru/mezhdunarodnaya-panorama/18383547

[50] https://tass.ru/politika/18392287

[51] https://tass.ru/ekonomika/18393611

[52] https://tass.ru/politika/18325953

[53] https://tass.ru/politika/18385365

[54] https://tass.ru/politika/18392647

[55] https://tass.ru/politika/18390031

[56] https://tass.ru/politika/18395401

[57] https://tass.ru/politika/18395957

[58] https://tass.ru/obschestvo/18394597

[59] https://tass.ru/obschestvo/18379849

[60] https://tass.ru/obschestvo/18381231

[61] https://tass.ru/obschestvo/18385217

[62] https://tass.ru/obschestvo/18387719

[63] https://tass.ru/politika/18326011

[64] https://tass.ru/obschestvo/18378583

[65] https://tass.ru/obschestvo/18378679

[66] https://tass.ru/obschestvo/18378653

[67] https://tass.ru/obschestvo/18382051

[68] https://tass.ru/obschestvo/18383535

[69] https://tass.ru/obschestvo/18384471

[70] https://tass.ru/obschestvo/18385765

[71] https://tass.ru/obschestvo/18385545

[72] https://nauka.tass.ru/nauka/18386687?utm_source=tass.ru&utm_medium=referral&utm_campaign=tass.ru&utm_referrer=tass.ru

[73] https://tass.ru/obschestvo/18387511

[74] https://nauka.tass.ru/nauka/18392279?utm_source=tass.ru&utm_medium=referral&utm_campaign=tass.ru&utm_referrer=tass.ru

[75] https://nauka.tass.ru/nauka/18393983

[76] https://tass.ru/obschestvo/18395045

[77] https://tass.ru/sport/18375067

[78] https://tass.ru/sport/18375235

[79] https://tass.ru/sport/18375291

[80] https://tass.ru/sport/18376195

[81] https://tass.ru/sport/18376265

[82] https://tass.ru/sport/18376463

[83] https://tass.ru/sport/18378775

[84] https://tass.ru/sport/18387499

[85] https://tass.ru/obschestvo/18343465

[86] https://tass.ru/kultura/18386607

[87] https://tass.ru/politika/18383379

[88] https://tass.ru/ekonomika/18393669

[89] https://tass.ru/obschestvo/18378799

[90] https://tass.ru/obschestvo/18380927

[91] https://tass.ru/ekonomika/18382027

[92] https://tass.ru/obschestvo/18381915

[93] https://tass.ru/ekonomika/18382131

[94] https://tass.ru/obschestvo/18382327

[95] https://tass.ru/politika/18383363

[96] https://tass.ru/ekonomika/18383625

[97] https://tass.ru/obschestvo/18384223