Автор: Н. Тимошенко

ЕКОНОМІЧНИЙ ВПЛИВ

 

ЗАГАЛЬНА КАРТИНА
• (про санкції, інструменти для обходу санкцій, торгові представництва, інвестиції, логістика: морські вантажоперевезення, розвиток інфраструктури, транспортний коридор Північ-Південь, авіасполучення, залізничне сполучення всередині континенту)
РІЗНІ ЕКОНОМІЧНІ ГАЛУЗІ
• (атомна енергетика, продовольство та добрива, енергетичний сектор, алмази, космос).
ПОСИЛАННЯ НА ПЕРШОДЖЕРЕЛА

 

 

Другий саміт Росія — Африка відбувся в «Експофорумі» у Санкт-Петербурзі 27-28 липня, паралельно з ним відбувся економічний та гуманітарний форум. Девізом було «За мир, безпеку та розвиток». Організатором заходів виступив Фонд Росконгрес.

 

 

ЗАГАЛЬНА КАРТИНА.

ВВП країн Африки становить $2,7 трлн, що менше за економіку Японії, Німеччини та інших країн. Країни Африки заявили про свої першочергові очікування, що пріоритетною темою на саміті Росія – Африка у Санкт-Петербурзі стануть саме питання торгівлі. Також було наголошено, що Африканський континент гостро потребує інвестицій для розвитку економіки. Для покращення становища Континенту на саміті в Ніамеї у липні 2023 року було створено африканську зону вільної торгівлі. Африканські представники рекомендували купувати у Африки саме готову продукцію, а не сировину.

На обмеженість можливостей Росії вказує обсяг торгівлі з Африкою. У 2022 році він становив лише 18 млрд доларів. Товарообіг країн континенту з Китаєм у той самий період, наприклад, становить 282 млрд. доларів. Російська сторона підкреслила, що найбільшою перешкодою для торгівлі з континентом у Москви є наслідки санкцій, які Захід ввів проти Росії через її агресію проти України — Захід постійно попереджає відомства та компанії Африки про загрозу потрапляння під вторинні санкції через бізнес з Росією.

Як говорилося раніше, для Росії найголовніше зараз — постаратися вибудувати масштабні інструменти обходу санкцій — дедоларизація (розрахунок у національних валютах, ухиляння від прив’язки до долара), створення аналога SWIFT, можливість використання паралельних банківських карток та інше. Тобто, створити паралельні канали можливостей участі Росії у глобальній економіці із збереженням досягнутих раніше результатів (в т.ч. і в Україні, таких як анексія територій).

На даному етапі Москва зосереджена на можливості створення аналога SWIFT та питаннях дедоларизації (розрахунків у національних валютах).

Росія зацікавлена, щоб подібний механізм обходу санкцій (аналог SWIFT- інший SWIFT, окремий канал, який недоступний Заходу і який не підпорядковується загальним правилам) був би створений, наприклад, у БРІКС (на платформі Нового банку розвитку (НБР)), та його учасниками могли би стати найбільші економіки КНЗС, а згодом приєднаються всі бажаючі країни. Але країни БРІКС – Бразилія, Індія, Китай, ПАР – зацікавлені у своєму повноцінному залученні до глобальної економіки, яка використовує легальний інструмент взаєморозрахунків безпосередньо сам SWIFT та небезпідставно побоюються, що створивши такий паралельний механізм на платформі НБР, вигідний насамперед лише Росії, яка прагне обійти санкції, всі залучені країни і сам цей банк потраплять під вторинні санкції США та ЄС і робота цього банку буде не просто значною мірою ускладнена, а можна сказати паралізована.

Тому, розуміючи неспроможність цієї витівки в даний момент, Росія пропонує створити такий механізм самостійно. Так, на саміті було заявлено, що Росія та країни Африки працюють над створенням непідконтрольної Заходу інфраструктури та зацікавлені в інтенсифікації цієї спільної діяльності. Так Москва обіцяє зацікавленим країнам Африки та всьому континенту загалом допомогу з розвитку їх фінансової інфраструктури та з підключення банківських установ до створеної в Росії системи передачі фінансових повідомлень, що дозволяє здійснювати транскордонні платежі, незалежно від деяких сьогодні існуючих та введених обмежень західних систем, і яка б включала використання російського рубля у взаєморозрахунках. Було заявлено, що Росія та країни Африки планують переходити у комерційних угодах на національні валюти, зокрема на рубль. Простіше — РФ пропонує створювати в Африці банки або окремі канали в банках, які будуть підключені тільки до Російських банків через спецмеханізм і проводити неконтрольовані ніким розрахунки один з одним. Такі махінації вважаються порушенням загальних правил і можуть спричинити дуже серйозні наслідки для тих, хто погодився.

Водночас на саміті були присутні представники Нового банку розвитку БРІКС. Президент Нового банку розвитку (НБР) Ділма Руссефф підтримала ідею підвищення світової ролі національних валют у тому числі при використанні їх у взаєморозрахунках у двосторонній торгівлі. Стратегією розвитку НБР до 2026 року передбачено збільшення до 30% частки місцевих валют обсягом залучених коштів. На її думку, альтернативою долару та євро для цих цілей могли б стати юань та інші валюти. Також Ділма Руссефф заявила, що Новий банк розвитку БРІКС прагне розширити свій вплив з метою розвитку країн Глобального Півдня. Вона заявила, що вкрай важливо звернути увагу на обсяги боргів африканських країн, а також на їхні серйозні потреби в інвестиціях.

Російська сторона не раз зазначала, що вкладення інвестицій в Африку справа складна та ризикована. У той же час від 60 до 70% російських інвестицій на континенті йде на розвідку та видобуток нафти, газу, урану, бокситів, алмазів, залізняку та інших мінералів. Так російська сторона зазначила, що підтримка експорту до країн Африки може бути пов’язана із додатковими гарантіями безпеки інвестицій. У РФ позначили, що на сьогодні вже укладено шість угод про заохочення та взаємний захист капіталовкладень (з Анголою, Єгиптом, Зімбабве, Лівією, Екваторіальною Гвінеєю та ПАР). Ще два перебувають у роботі (з Конго та Марокко).

Також російська сторона зазначала, що ключовим бар’єром для експортерів до Африки є страховка, кредитування, оскільки будь-яке фінансове хеджування експорту до африканських країн дорожче, ніж страхування товарів на «розвинені» ринки. Було заявлено, що нарощується страхова підтримка поставок до Африки по лінії ЕКСАР (Російське агентство зі страхування експортних кредитів та інвестицій): страхування експортних кредитів для постачання в 28 країн Африки.

У Росії заявили, що країна готова розширювати мережу своїх торгових представництв у країнах Африки та міжправкомісій. Усього їх 18 на 54 країни. Також Мінпромторг РФ обговорює створення компанії – торгового агента для виходу на африканський ринок. Росія має намір створити на території Африки лізингову компанію.

Ще однією серйозною перешкодою на шляху успішної співпраці Росії та країн Африки залишається логістика. В даний час більшість транснаціональних компаній, включаючи Maersk та CMA CGM, припинили діяльність у Росії і більше не приймають замовлення на доставку контейнерів від російських експортерів. Це значно впливає на вартість логістики і змушує російські компанії розглядати варіанти доставки своїх вантажів кінцевим покупцям в Африці транзитом через дружні країни. Подібні механізми в свою чергу впливають і на вартість, і на терміни перевезень вантажів, що особливо критично у разі відправки продуктів, що швидко псуються.

Велику активність на саміті у медійному просторі виявляла Транспортна група Fesco – одна з найбільших транспортно-логістичних компаній Росії з активами у сфері портового, залізничного та інтегрованого логістичного бізнесу. Флот групи включає понад 30 транспортних суден в управлінні, які переважно здійснюють перевезення на власних морських лініях. Як видно з наведених нижче прикладів, роботу компанії на даний момент можна розглядати як точкові рішення в певних країнах, без масового охоплення і задоволення потреб континенту.

Так, транспортна група Fesco зробила на саміті низку заяв про те, що розпочне доставку цитрусових та авокадо з Марокко до Росії наприкінці поточного року; розглядає можливість розпочати суднозаходи до портів Алжиру та веде переговори з Тунісом; розглядає можливість придбання власного повітряного флоту до виконання вантажних авіаперевезень; почне постачання в Порт-Елізабет (ПАР) компонентів для сонячних батарей російського виробництва, пряме морське контейнерне сполучення з ПАР вже запущено; Разом з Російсько-єгипетською діловою радою (РЕДС) розвиватимуть транспортно-логістичні послуги групи в Єгипті і т.д.

Також російською стороною на саміті було наголошено, що Росії треба нарощувати інвестиції в портову інфраструктуру країн Африки, щоб далі розвивати торгівлю. Тому що портова інфраструктура управляється представниками недружніх країн, і Росія заявляє, що нібито «йде явна дискримінація російських компаній», бо зазнає тиску через виконання санкцій.

Ще один логістичний проект розглядався на саміті у вигляді умовного способу, як можливість у майбутньому. Російська сторона активно просувала ідею, що Міжнародний транспортний коридор Північ — Південь дозволить налагодити зручне постачання російських товарів до Африки та африканської продукції на вітчизняний ринок. Росія вимагає забезпечення стикування коридору, запуску регулярних судноплавних вантажних ліній. Відкриття російського транспортно-логістичного центру в одному з портів на африканському узбережжі було б гарною справою, добрим початком цієї спільної роботи – вважають у Москві.

На саміті було зазначено, що зараз російські авіакомпанії виконують польоти до 24 країн. Це Азербайджан, Вірменія, Білорусь, Венесуела, В’єтнам, Грузія, Єгипет, Ізраїль, Індія, Іран, Казахстан, Киргизія, Китай, Куба, Мальдіви, Монголія, ОАЕ, Сейшельські острови, Таджикистан, Таїланд, Туркменістан, Туреччина, Узбекистан, Шрі- Ланка. Було заявлено, що розширення польотів російських авіакомпаній до Африки можливе лише за наявності гарантій безпеки літаків, включаючи гарантію не заарештовувати літаки після прибуття.

Знову ж таки у умовному способі Росія повідомляла на саміті, що Холдинг «Російські залізниці» (РЖД) готовий створювати транспортні системи і вкладати свої компетенції в розвиток залізниць Африки.

Тобто, можна підбити узагальнюючий підсумок труднощів РФ на Африканському континенті (зокрема через санкції), які були озвучені на саміті і пошук шляхів подолання яких шукає Росія:

• низька платоспроможність деяких країн (заборгованості);
• відсутність механізму обходу санкцій – альтернативи SWIFT (системи передачі фінансових повідомлень);
• відсутність додаткових гарантій безпеки інвестицій;
• відсутність єдиної компанії – торгового агенту;
• недостатня кількість торгових представництв;
• відсутність єдиної лізингової компанії;
• значні складнощі з логістикою (як до самого континенту, так і всередині нього);
• портова інфраструктура управляється представниками недружніх країн.

 

РІЗНІ ЕКОНОМІЧНІ ГАЛУЗІ.

Атомна енергетика. Атомна енергетика – це драйвер зовнішньополітичного впливу Росії у міжнародному просторі, тому Москва прагне «застовпити» на майбутнє свою присутність та залучення до можливих проектів на континенті. Так на саміті було заявлено, що Держкорпорація «Росатом» готова запропонувати країнам Африки багатосторонню співпрацю у сфері медицини (виробництво радіофармпрепаратів та інфраструктура для лікування за їх допомогою, технології обробки іонізуючим випромінюванням різних матеріалів та створення центрів таких робіт), а також готова забезпечити електропостачання африканських країн за допомогою плавучих атомних електростанцій Глава Росатому Олексій Ліхачов назвав африканські держави Бурунді, Зімбабве, Кенію та Руанду потенційними партнерами російської атомної галузі. (Докладніше за пропозиціями цих країн див. Саміт Росія — Африка: окремі країни (частина 2). Вплив Росії конкретно по окремих країнах Африки.

 

Продовольство та добрива. На саміті було заявлено, що Мінсільгосп Росії направив вісім сільгоспаташе до країн Африки, найближчим часом їх кількість буде збільшена в 1,5 рази.

• Продовольство.

У Москві повідомили, що на частку Росії припадає близько 20% африканського імпорту пшениці, 18% імпорту ячменю, більше 13% імпорту рослинної, соєвої та соняшникової олії. Росія у першій половині 2023 року наростила постачання пшениці до Африки втричі в порівнянні з аналогічним періодом минулого року — до рекордних 9 млн тонн. Було зазначено, що Россільгоспбанк співпрацює з африканськими партнерами як у рамках двосторонніх відносин, так і у багатосторонньому форматі. Частка країн Африки у сільгоспекспорті Росії – 12%. Основні споживачі — Єгипет та Алжир (понад 60% від загального обсягу поставок до країн Африки).

У Росії визнали, що питання з логістикою передачі зерна країнам Африки дуже складне, але обіцяли, що воно буде вирішено найближчими місяцями. Також було підкреслено, що зняття обмежень на експорт російського зерна та добрив у рамках зернової угоди позитивно позначилося б на становищі багатьох країн, у тому числі в Африці.

Також російська сторона заявила, що для подолання продовольчої кризи регіону потрібно вирішити проблеми платіжного попиту, розвитку портової, транспортної та енергетичної інфраструктури, логістики та навчання фермерів агрокультурі.

Було зроблено заяву про те, що країни Африки отримали на саміті підтвердження, що російське зерно може бути поставлене безоплатно (голова Африканського союзу, президент Союзу Коморських островів Азалі Ассумані).

• Добрива.

У Москві заявили, що Росія за останні п’ять років подвоїла експорт добрив до Африки – російська частка цього ринку на континенті досягла 12% – і планує нарощувати постачання. Серед найбільших партнерів – ПАР, Марокко, Сенегал, Танзанія, Кот-д’Івуар, Кенія, Камерун. За даними РАПУ, найбільшим постачальником добрив на африканський ринок є «Фосагро» з часткою 33% постачань, частка «Єврохіму» становить 25%, групи «Уралхім-Уралкалій» — 24%, «Акрона» — 12%. Компанії поставляють на континент переважно аміачну селітру, карбамід, амофос, комплексні добрива NPK. Також наголошено, що конкуренція серед виробників добрив в Африці є високою. Російська сторона зауважила, що умовою зернової угоди був вільний доступ російських добрив на ринки, чого нібито зроблено не було. Тому, за заявами російської сторони, компанії за допомогою партнерів з інших країн знайшли спосіб, як постачати [добрива] ринкам. Також було заявлено, що Росія готова збільшити обсяг постачання добрив на африканський ринок.

Також Росія розраховує, що континент у майбутньому прийде до створення кількох великих хабів щодо прийому мінеральних добрив.

 

Енергетичний сектор. Російська сторона докладно розповідала на саміті про свої плани в енергетичному секторі в Африці. Так, було підкреслено, що Росія у 2023 році планує направити близько 18-20 млн. тонн нафтопродуктів до Африки проти 8 млн. тонн роком раніше. Було заявлено, що в Африці вже є проекти з російською участю: в Алжирі, Єгипті, Конго, Камеруні, Нігерії. Компанії, які присутні в Африці, відомі — «Лукойл», «Роснефть», «Газпром», «Зарубіжнафта». «Татнафта» готова розглядати проекти з видобутку нафти та газу з країнами Африки, а також постачання туди нафтохімічної сировини та дизельного палива. Африканська енергетична палата повідомила про суттєвий прогрес у співпраці з «Газпромом» в останні місяці. У Росії заявили, що з різною мірою напрацювання зараз перебуває понад 30 перспективних проектів ПЕК з російською участю з нафтогазу та електроенергетики в 16 африканських країнах. Російські газові компанії також висловлюють готовність брати участь у проектах як щодо поставок ЗПГ, так і будівництва газової інфраструктури. Але також було заявлено, що Росія і країни Африки розглядають можливість укладання бартерних угод у сфері енергетики.

Африканська сторона заявила, що Росії та Африці потрібно переходити від обговорення енергопроектів до укладання конкретних угод у газовій сфері (голова Африканської енергетичної палати Енджей Аюк).

Ще один напрямок умовних способів. Також на саміті Москва заявила, що Росії вдалося в повному обсязі забезпечити фінансами та страхуванням морське перевезення нафти. Було наголошено, що Росія нині обговорює створення нової страхової компанії з дружніми країнами, розглядаються різні варіанти. Росія повідомила, що вибудовує незалежну систему експорту для переорієнтації постачання: формує транспортування, логістику, фінансову інфраструктуру тощо.

Алмази. На саміті було заявлено, що африканська асоціація виробників алмазів (ADPA) розробляє спільно з російською компанією «Алроса» єдиний стандарт для виробників на континенті, що дозволить у перспективі суттєво зміцнити їхні позиції на світовому ринку. Цей документ «все ще перебуває на стадії розробки», проте в асоціації «хочуть, щоб його було прийнято».

Космос. На саміті було заявлено, що Роскосмос запропонував африканським країнам взяти участь у створенні системи глобального моніторингу Землі «Грифон», що складається з малих космічних апаратів, і Роскосмос зможе надати деяким африканським країнам допомогу в космічних пусках. У Росії наполягають, що найбільш привабливими для африканських країн серед космічних послуг можуть стати телекомунікаційні послуги, а також телебачення та зв’язок. А ось обговорення будівництва космодрому в Африці до підписання відповідних угод є передчасним.

 

Як очевидно з вищевикладеного, своєї участі у реалізації жодних значних проектів, вкладень великих інвестицій тощо Росія не змогла запропонувати країнам Африки у теперішньому періоді. Все обговорюється в умовному способі (майбутніх періодів) за умови, що можна створити інструменти для обходу санкцій – тобто, зараз економічний вплив Москви на континенті зменшується.

 

 

ДОДАТКИ

 

Загальна картина

Позиція країн Африки:

• Президент Уганди Йовері Кагута Мусевені закликав країни (Росію, Індію, Китай, інші країни) купувати в Африки готову продукцію, а не сировину. Президент Уганди звернув увагу на те, що ВВП країн Африки становить $2,7 трлн, що «менше за економіку Японії, Німеччини та інших країн». За його словами, подібна ситуація в економіці Африки спричинена затримками у розвитку.[1]
• Лідери країн Африки очікують, що на полях саміту Росія — Африка в Санкт-Петербурзі відбудеться їхній перший докладний обмін думками з головою Нового банку розвитку БРІКС Ділмою Руссефф.[2]
• Россия и страны Африки удвоят товарооборот в предстоящие четыре года -мы ставим перед собой задачу (президент Африканского экспортно-импортного банка (Афрэксимбанка) Бенедикт Орама).[3]
• Президент Африканського експортно-імпортного банку (Афрексімбанку) Бенедикт Орама вітає російські інвестиції в Африку і сподівається, що африканські інвестори звернуть увагу на РФ. Інвестиції можуть здійснюватися в обидві сторони.[4]
• Африка готова працювати з Росією у всіх напрямках, РФ є особливим партнером для країн континенту. З метою просування нашої співпраці на саміті в Ніамеї у липні 2023 року було створено африканську зону вільної торгівлі. Ми також розвиваємо африканську повістку на період до 2063 року. (президент Союзу Коморських Островів, голова Африканського союзу Азалі Ассумані)[5]
• Країни Африки розраховують, що пріоритетною темою на саміті Росія – Африка у Санкт-Петербурзі стануть питання торгівлі (міністр закордонних справ та співробітництва ПАР Наледі Пандор). Ми плануємо набагато сильніше, пріоритетно сфокусуватися на питаннях торгівлі.[6]

Позиція Росії:

• Частка африканських країн у зовнішньоторговельному обороті Росії зросла з 2,3% у 2022 році до 3,7% у 2023 році.
• Відзначено зростання обсягу вантажних перевезень по МТК Північ – Південь.
• З африканськими партнерами йде робота щодо взаємного визнання статусу уповноваженого економічного оператора. Вже підписано відповідні угоди з Єгиптом та Алжиром.[7]
• Мінпромторг РФ прогнозує, що у 2024 році більше половини російських експортних поставок до Африки припаде на добрива, метали та лісоматеріали. Ведеться адаптація інструментів підтримки під африканський ринок, зокрема йдеться про збільшення логістичних субсидій.
• Росія є найважливішим партнером для Африки, російські інвестиції забезпечили економічне піднесення у кількох країнах континенту.. [8]
• Структура російсько-африканського товарообігу «непогана», більше половини поставок РФ до Африки складають машини та обладнання, хімія та продовольство. [9]
• Російсько-африканський товарообіг за підсумками 2022 року сягнув $18 млрд. [10]
• Структура експорту РФ з Африкою змінюється на користь несировинних товарів. [11]

 

Про санкції

Позиція країн Африки:

• Сенегал закликає до усунення будь-яких санкцій проти торгівлі добривами та зерном. [12]

Позиція Росії:

• Росія та країни Африки виступають проти односторонніх санкцій та «каральних» обмежень щодо держав. [13]
• Захід попереджає відомства та компанії Африки про загрозу потрапляння під вторинні санкції через бізнес з Росією, але в нього не виходить відмовити країни Африканського континенту від співпраці з Москвою. [14]

 

Інтеграційні процеси

Позиція країн Африки:

• Африканський союз і Євразійський економічний союз (ЄАЕС) мають великий потенціал для співпраці. Представник комісії Афросоюзу зазначив, що об’єднання та ЄАЕС могли б створювати спільні діалогові механізми (директор з управління партнерствами та мобілізації ресурсів комісії Афросоюзу Стів Патрік Лаланде)[15]

Позиція Росії:

• Путін зазначив, що Росія вітає стратегічний курс Африканського союзу на подальшу економічну інтеграцію і формування Африканської континентальної зони вільної торгівлі. [16]
• Москва висловила готовність поділитись з африканськими партнерами інтеграційним досвідом по лінії Союзної держави. [17]
• Експорт ЄАЕС на ринки країн африканського континенту зріс на 74%, імпорт — на 15,5%. У структурі товарного експорту ЄАЕС до країн Африки переважають продовольство, сільськогосподарська сировина (крім текстильного), зокрема пшениця, меслин, ячмінь, а також мінеральні продукти та товари паливно-енергетичного профілю (нафта та нафтопродукти, вугілля). Імпорт ЄАЕС представлений традиційно переважно фруктами, цитрусовими, какао-бобами та ін.[18]

 

Дедоларізація (розрахунки в національних валютах, обхід санкцій)

Позиція КНЗС:

• Новий банк розвитку БРІКС прагне розширити свій вплив на розвиток країн Глобального Півдня. Банк приділяє велику увагу розвитку інфраструктури та економіки країн, що розвиваються..[19]
• Новий банк розвитку БРІКС хотів би збільшити кількість операцій у національних валютах.[20]
• Діалог між Росією та країнами Африки має велике значення з погляду розвитку держав Глобального Півдня (екс-президент Бразилії Ділма Руссефф — очолює Новий банк розвитку). Вкрай важливо звернути увагу на обсяг боргів африканських країн, а також на їхні серйозні потреби в інвестиціях», — додала вона. «Неможливо і неприпустимо, щоб за надання кредитів їм нав’язувалися умови з боку традиційних фінансових інститутів, без участі банку БРІКС», — резюмувала Руссефф
• Президент Нового банку розвитку (НБР) Ділма Руссефф підтримала ідею підвищення світової ролі національних валют у тому числі при використанні їх у взаєморозрахунках у двосторонній торгівлі. НБР взяло на себе зобов’язання щодо залучення більшого обсягу коштів у локальних валютах, що сприятиме зміцненню багатополярності та поліцентричності. Вона також наголосила, що стратегією розвитку НБР до 2026 року передбачено збільшення до 30% частки місцевих валют обсягом залучених коштів. На її думку, альтернативою долару та євро для цих цілей могли б стати юань та інші валюти..[21]

Позиція Росії:

• Росія і африканські країни працюють над створенням непідконтрольної Заходу інфраструктури і зацікавлені в активізації цієї спільної діяльності.[22]
• Заступник голови правління ВЕБ.РФ Данило Алгулян вважає за необхідне створити систему прямих кореспондентських відносин між фінансовими установами Росії і африканських країн. [23]
• З метою подальшого розширення всього спектру торгово-економічних зв’язків важливо енергійніше переходити на національні валюти, в тому числі рубль, при фінансових розрахунках за торговими операціями. У зв’язку з цим ми готові працювати з африканськими країнами для розвитку їх фінансової інфраструктури, підключення банківських установ до створеної в Росії системи обміну фінансовими повідомленнями, яка дозволяє здійснювати транскордонні платежі, незалежно від деяких нинішніх західних систем, які вводять обмеження.[24]
• Ощад активно відновлює міжнародний бізнес, вивчає формати роботи та різні регіони, у тому числі Південну Америку та Африку, але не через дочірні банки. Ощад у цій ситуації бачить перспективи у виході своєї активності у сфері інноваційних фінансових технологій, у тому числі за межі Росії.[25]
• Ощадбанк розглядає фінансування російських проектів в Африці, проте говорити про конкретні домовленості поки що зарано. [26]
• Президент Росії Володимир Путін закликав країни Африки разом виробити інструменти для реалізації нових проектів, звернувши увагу на наявні у Москви компетенції та фінансові можливості. Росія має компетенції розвитку будь-якої інфраструктури. Будь-який — я хочу це наголосити. І компетенції дуже добрі, а також є фінансові джерела для того, щоб вирішувати ці завдання. Потрібно лише нам спільно запропонувати та виробити взаємовигідні, ефективні з економічного погляду інструменти вирішення цих питань..[27]
• Розрахунки в рублях та валютах дружніх країн, насамперед, у юанях, будуть затребувані у торговельно-економічній співпраці з Африкою. Ціла низка держав підтвердила прагнення розвитку торговельно-економічних відносин із Росією за умов західних санкцій. Зараз, додав він, ведеться робота над створенням незалежної фінансової інфраструктури з африканськими країнами, яка включала б використання російського рубля у взаєморозрахунках.[28]
• Росія та країни Африки планують переходити у комерційних угодах на національні валюти, у тому числі на карбованець. [29]

 

Торгові представництва

Позиція Росії:

• Росія готова розширювати мережу своїх торгових представництв у країнах Африки та міжправкомісій. Усього їх 18 на 54 країни.[30]
• Мінпромторг РФ обговорює створення компанії – торгового агента для виходу на африканський ринок. Росія має намір створити на території Африки лізингову компанію. Створення лізингової російської «дочки» в Африці є лише однією з ідей. Ключовим бар’єром для експортерів до Африки є страховка, кредитування, оскільки будь-яке фінансове хеджування експорту до африканських країн дорожче, ніж страхування товарів на «розвинені» ринки.[31]
• Російські регіональні торгові палати активно співпрацюють із африканськими країнами, незважаючи на віддаленість континенту. Не можна сказати, що вони працюють із усім континентом, але по кількох країнах робота йде. [32]

 

Інвестиції

Позиція Росії:

• Підтримка експорту до країн Африки може бути пов’язана з додатковими гарантіями безпеки інвестицій, а умови роботи російського бізнесу в країнах цього континенту не відрізнятимуться від умов місцевих підприємців.
• На сьогодні вже укладено шість угод про заохочення та взаємний захист капіталовкладень (з Анголою, Єгиптом, Зімбабве, Лівією, Екваторіальною Гвінеєю та ПАР). Ще два перебувають у роботі (з Конго та Марокко). Це означає, що уряди цих країн гарантують нашому бізнесу максимально передбачувані умови роботи, а умови роботи стануть такими самими, як і для місцевих підприємців.
• Нарощуємо страхову підтримку постачання в Африку по лінії ЕКСАР (Російське агентство зі страхування експортних кредитів та інвестицій): а саме страхування експортних кредитів для постачання до 28 країн Африки.[33]

 

Морські вантажоперевезення, Fesco[1]

Позиція Росії:

• Транспортна група Fesco розпочне доставку цитрусових та авокадо з Марокко до Росії наприкінці поточного року. Fesco планує в 2023 році розширити існуючий сервіс з Китаю до Санкт-Петербурга по Deep Sea, додавши суднозахід до порту Танжер (Марокко)..[34]
• Група наразі вивчає номенклатуру експортної продукції російських виробників, в яких зацікавлені споживачі в Алжирі. Контейнерообіг Росії з Алжиром за оцінкою Fesco становить близько 3 тис. TEU на рік.[35]
• Транспортна група Fesco розглядає можливість придбання власного повітряного флоту до виконання вантажних авіаперевезень. У 2023 році Fesco запустила доставку вантажів з Гонконгу та Дубаї до Москви..[36]
• Транспортна група Fesco розпочне постачання в Порт-Елізабет (ПАР) компонентів для сонячних батарей російського виробництва. Пряме морське контейнерне сполучення з ПАР вже запущено. Протягом перших кількох місяців вона працюватиме у форматі девіації з порту Санкт-Петербург до Шанхаю. Але в перспективі розклад руху флоту буде переглянуто.[37]
• Транспортна група Fesco спільно з Російсько-єгипетською діловою радою (РЕДС) розвиватимуть транспортно-логістичні послуги групи в Єгипті.[38]
• «АвтоВАЗ» розглядає співпрацю з російською транспортною групою Fesco для організації поставок автомобілів в Африку та Латинську Америку. Транспортна група Fesco готова допомогти «Автовазу» розпочати постачання до країн Африки; ціни на автомобілі, в яких зацікавлена Африка, мають дуже сильний розкид, що створює окрему перешкоду вітчизняному автовиробнику на ринках континенту. Також для перевезення готових автомобілів потрібен спеціальний флот.[39]
• Транспортна група Fesco перевозить до Росії близько 65% вживаних (уживаних) автомобілів і машин, що йдуть на вітчизняний ринок з Китаю, Японії та Кореї. Fesco ввозить до Росії практично всі автомобілі та машинокомплекти великих китайських виробників через Транссиб та лінію Deep Sea.[40]

 

Розвиток інфраструктури

Позиція Росії:

• Росії треба нарощувати інвестиції в портову інфраструктуру країн Африки, щоб розвивати торгівлю. Щоб розвивати торгівлю, РФ потрібні інвестиції в інфраструктуру на африканському континенті. Тому що портова інфраструктура керується представниками недружніх країн. Йде явна дискримінація російських компаній[41] 

 

Транспортний коридор Північ-Південь

Позиція Росії:

• Міжнародний транспортний коридор Північ — Південь дозволить налагодити зручне постачання російських товарів до Африки та африканської продукції на вітчизняний ринок. Росія вимагає забезпечення стикування коридору, запуску регулярних судноплавних вантажних ліній. Відкриття російського транспортно-логістичного центру в одному з портів на африканському узбережжі було б гарною справою, хорошим початком цієї спільної роботи.[42]

 

Авіасполучення

Позиція Росії:

• Російські авіакомпанії виконують польоти до 24 країн. Це Азербайджан, Вірменія, Білорусь, Венесуела, В’єтнам, Грузія, Єгипет, Ізраїль, Індія, Іран, Казахстан, Киргизія, Китай, Куба, Мальдіви, Монголія, ОАЕ, Сейшельські острови, Таджикистан, Таїланд, Туркменістан, Туреччина, Узбекистан, Шрі- Ланка [43]
• Розширення польотів російських авіакомпаній до Африки можливе лише за наявності гарантій безпеки літаків, включаючи гарантію не заарештовувати літаки після прибуття. Африканські країни, куди Росія вже виконує польоти, надали такі гарантії. необхідність вимагати такі гарантії виникла після арешту літака російської авіакомпанії «Волга-Дніпро» в аеропорту Торонто понад рік тому. [44]

 

З/Д, транспорт

Позиція Росії:

• Холдинг «Російські залізниці» опрацьовує проекти модернізації та будівництва залізничної мережі Єгипту та ПАР. Крім того, РЗД продовжують співпрацювати з Єгиптом у рамках проекту будівництва верхньої будови колії ВСМ, а також створення Російської промислової зони в районі Суецького каналу.[45]
• Холдинг «Російські залізниці» (РЗД) готовий створювати транспортні системи та вкладати свої компетенції у розвиток залізниць Африки.[46]
• Країни Північної Африки та деякі країни східної частини континенту можуть стати основними експортними напрямками в африканському регіоні для російського автовиробника «АвтоВАЗ» у 2024 році. Єгипет, Алжир, Марокко, Нігерія, Гана, частково Ефіопія — саме ці країни, мабуть, будуть передовими частинами наших експортних потоків наступного року. [47]

 

Технологічна сфера

Позиція Росії:

• Росія, будучи одним із лідерів у галузі інформаційно-комунікаційних технологій, готова ділитися з державами Африки напрацюваннями в контексті технологічного розвитку. Російські технологічні компанії активно експортують свої товари та послуги зарубіжним партнерам, зокрема країнам Африки.[48]
• На Африканському континенті представлені такі компанії, як «Яндекс» та їх проекти щодо таксі та інших сферах; «Лабораторія Касперського» щодо кібербезпеки; компанія Promobot та їх Cognitive Pilot; Neoflex та ряд інших компаній. Проекти «Яндекса», наприклад, вже реалізуються в Конго, Сенегалі, Камеруні, Замбії.[49]

 

Атомна енергетика

Позиція Росії:

• Держкорпорація «Росатом» готова запропонувати країнам Африки багатосторонню співпрацю у сфері медицини (виробництво радіофармпрепаратів та інфраструктуру для лікування за їх допомогою, технології обробки іонізуючим випромінюванням різних матеріалів та створення центрів таких робіт).[50]
• Росатом може поділитися з африканськими країнами унікальним досвідом у галузі неенергетичного використання мирного атома, зокрема в медицині та сільському господарстві.[51]
• Держкорпорація «Росатом» пропонує закордонним партнерам на різних континентах, у тому числі в Африці, будівництво центрів ядерної науки та технологій (ЦЯНТ) як взаємовигідне співробітництво.[52]
• Глава Росатому Олексій Ліхачов назвав африканські держави Бурунді, Зімбабве, Кенію та Руанду потенційними партнерами російської атомної галузі.[53]
• Росатом готовий забезпечити електропостачання африканських країн за допомогою плавучих атомних електростанцій. [54]

 

Продовольство та добрива

Наративи Росії:

• Росія абсолютно безоплатно передає мінеральні добрива найбіднішим країнам, але Захід і тут чинить їй перешкоди — значна частина поставок заблокована і «залишається в несумлінних руках європейців», заявив президент РФ Володимир Путін у статті «Росія та Африка: поєднуючи зусилля для миру, прогресу та успішного майбутнього».[55]
• Росія продовжуватиме постачати африканським країнам продовольство та добрива, навіть незважаючи на санкції.

Позиція Росії:

• Росія зацікавлена у розширенні закупівель африканських продуктів, у тому числі тропічних фруктів та какао-бобів. [56]
• Мінсільгосп Росії направив вісім сільгоспаташе до країн Африки, найближчим часом їх кількість буде збільшена в 1,5 раза. На частку Росії припадає близько 20% африканського імпорту пшениці, 18% імпорту ячменю, понад 13% імпорту рослинної, соєвої та соняшникової олії. [57]
• Експорт російської продукції АПК до Африки в I півріччі 2023 року зріс майже вдвічі порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $3,3 млрд.
• Ввезення до Росії сільгосппродукції з Африки в першій половині 2023 року зросло на 10% порівняно з аналогічним періодом 2022 року. [58]
• Торгівля продукцією агропромислового комплексу (АПК) між РФ та Африкою зросла на 10% у 2022 році, а з початку 2023 року – на 60%.[59]

добрива

• Африка має можливості для прориву у розвитку, але це тісно пов’язане з питаннями сільського господарства, зокрема добрив. [60]
• Припинення зернової угоди не вплине на світові ціни на добрива, вони залежать від низки структурних причин, на ціни останнім часом впливали, зокрема, такі чинники, як ускладнення експортної логістики російських компаній, зміна маршрутів поставок.
• Умовою зернової угоди був вільний доступ російських добрив до ринків, чого зроблено не було. Якщо цього не було зроблено, компанії за допомогою партнерів з інших країн знайшли спосіб, як постачати [добрива] ринкам.
• «Фосагро» розглядає можливість будівництва власного порту на північному заході РФ у довгостроковій перспективі та проводить дослідження. Нині «Фосагро» не має браку в портових потужностях.[61]
• Росія за останні п’ять років подвоїла експорт добрив до Африки – російська частка цього ринку на континенті досягла 12% – і планує нарощувати постачання. Серед найбільших партнерів – ПАР, Марокко, Сенегал, Танзанія, Кот-д’Івуар, Кенія, Камерун. За даними РАПУ, найбільшим постачальником добрив на африканський ринок є «Фосагро» з часткою 33% постачань, частка «Єврохіму» становить 25%, групи «Уралхім-Уралкалій» — 24%, «Акрона» — 12%. Компанії поставляють на континент переважно аміачну селітру, карбамід, амофос, комплексні добрива NPK.
• При цьому конкуренція серед виробників добрив в Африці є високою.
• Регіону потрібно вирішити проблеми платіжного попиту, розвитку портової, транспортної та енергетичної інфраструктури, логістики та навчання фермерів агрокультурі.
• Континент у майбутньому прийде до створення кількох великих хабів щодо прийому мінеральних добрив. [62]
• Лише дві невеликі партії із 262 тис. тонн заблокованих у Європі російських добрив було відправлено до Малаві та Кенії. 20 тис. тонн всього в Малаві та 34 тис. тонн у Кенії. За словами Путіна, є ті, хто вважає, що Росія витрачатиме отримані за зерно кошти на військові цілі. З огляду на згадані факти ми відмовилися від подальшого продовження цієї [зернової] угоди», — резюмував Путін.[63]
• Практично всі регіони світу, включаючи США, як і раніше, купують продукцію «Уралхіму», поставки не йдуть тільки до Європи.[64]
• Росія готова збільшити обсяг постачання добрив на африканський ринок. [65]

продовольство

• Росія у першій половині 2023 року наростила постачання пшениці до Африки втричі в порівнянні з аналогічним періодом минулого року — до рекордних 9 млн тонн.[66]
• Питання з логістикою передачі зерна країнам Африки дуже складне, але буде вирішено у найближчі місяці. [67]

по Россільгоспбанку

• Россільгоспбанк співпрацює з африканськими партнерами як у рамках двосторонніх відносин, так і в багатосторонньому форматі. Частка країн Африки у сільгоспекспорті Росії – 12%. Основні споживачі — Єгипет та Алжир (понад 60% від загального обсягу поставок до країн Африки)». [68]
• Зняття обмежень на експорт російського зерна та добрив у рамках зернової угоди позитивно позначилося б на становищі багатьох країн, у тому числі в Африці. [69]

Позиція країн Африки:

• Президент Африканського експортно-імпортного банку (Афрексімбанку[2]) Бенедикт Орама висловив сподівання, що РФ і країни Африки забезпечать надійніші маршрути постачання продовольства за підсумками саміту Росія — Африка. «Я сподіваюся, що ми зможемо разом користуватися можливостями, що відкриваються Африканською континентальною зоною вільної торгівлі», — додав він..[70]
• Країни Африки отримали підтвердження на саміті, що російське зерно може бути поставлене безкоштовно (голова Африканського союзу, президент Союзу Коморських Островів Азалі Ассумані).[71]

 

Енергетичний сектор

Позиція Росії:

• Росії вдалося в повному обсязі забезпечити фінансами та страхуванням морське перевезення нафти. Росія нині обговорює створення нової страхової компанії з дружніми країнами, розглядаються різні варіанти. Росія вибудовує незалежну систему експорту для переорієнтації постачання: формує транспортування, логістику, фінансову інфраструктуру.[72]
• Російські газові компанії висловлюють готовність брати участь у проектах щодо як поставок ЗПГ, так і будівництва газової інфраструктури. З урахуванням планів низки країн Африки, зокрема ПАР, щодо розвитку газової генерації постачання ЗПГ із Росії може стати новим напрямом співробітництва. Російські газові компанії готові брати участь у проектах з постачання ЗПГ та з будівництва газової інфраструктури в Африці. Міненерго Росії бачить перспективи зростання поставок ЗПГ на африканський континент ^[73]
• В Африці вже є проекти за російською участю: в Алжирі, Єгипті, Республіці Конго, Камеруні, Нігерії. Компанії, які присутні в Африці, відомі — «Лукойл», «Роснефть», «Газпром», «Зарубіжнафта». «Татнафта» готова розглядати проекти з видобутку нафти та газу з країнами Африки, а також постачання туди нафтохімічної сировини та дизельного палива.^[74] Африканська енергетична палата повідомила про суттєвий прогрес у співпраці з «Газпромом» в останні місяці. Танзанія запрошує «Газпром» взяти участь у спільних проектах з геологорозвідки, видобутку, транспортування та малотоннажних ЗПГ. Компанії планували провести переговори в рамках саміту Росія – Африка^[75]
• Різною мірою опрацювання зараз перебуває понад 30 перспективних проектів ПЕК з російською участю з нафтогазу та електроенергетики в 16 африканських країнах.
• Росія та країни Африки можуть розробити спільні стандарти на нафтогазове обладнання, що поставляється з РФ у цей регіон, В Африці багато нашого обладнання, наших технологій. Має стати ще більше. Щонайменше потрібно займатися сервісом цього обладнання, модернізацією. Тут заміни нам немає [76]
• Росія в 2023 році планує направити близько 18-20 млн. тонн нафтопродуктів до Африки проти 8 млн. тонн роком раніше.[77]
• Клієнтів, які готові купувати російське вугілля, більше, ніж дозволяє «пропустити» логістику. Попит формують Африка, Латинська Америка, Близький Схід, Туреччина та країни глобального Півдня. [78]
• Росія та країни Африки розглядають можливість укладання бартерних угод у сфері енергетики. Найбільші перспективи у співпраці РФ бачить у розвідці та розробці нафтогазових проектів, будівництві трубопроводів, модернізації та спорудженні електростанцій.[79]
• «Силові машини» готові проектувати, виготовляти та постачати до Африки обладнання для електростанцій, у тому числі для ГЕС потужністю від 5 МВт.[80]
• Росія готова нарощувати співпрацю з Африкою у сфері електроенергетики та геологорозвідки. [81]

Позиція країн Африки:

• Росії та Африці потрібно переходити від обговорення енергопроектів до укладання конкретних угод у газовій сфері, вважає голова Африканської енергетичної палати Енджей Аюк. [82]

 

Алмази

Позиция стран Африки:

• Африканська асоціація виробників алмазів (ADPA) розробляє спільно з російською компанією «Алроса» єдиний стандарт для виробників на континенті, що дозволить у перспективі суттєво зміцнити їхні позиції на світовому ринку. Розробка єдиного стандарту ADPA спільно з «Алросом» призведе до зміцнення позицій виробників [в Африці]. Цей документ «все ще перебуває на стадії розробки», проте в асоціації «хочуть, щоб його було прийнято».[83]
• Заступник міністра гірничодобувної промисловості Демократичної Республіки Конго Жуль Луабейя Мансанга у виступі на економічному форумі в рамках саміту Росії та Африки запропонував об’єднати зусилля малих алмазовидобувних компаній континенту. Демократична Республіка Конго є одним із провідних виробників алмазів в Африці поряд з Анголою, Ботсваною, Зімбабве, Намібією та ПАР.[84]
• Алмазна промисловість в Африка не повинна бути політизована. Таку думку представив міністр мінералів Танзанії і колишній голова Африканської асоціації виробників алмазів (ADPA) Дото Машака Бітеко Так, відповідно до міжнародних правил, алмази можуть вийти на світовий ринок тільки за умови їх видобутку і огранювання «з дотриманням прав людини», які, втім, по-різному трактуються в різних країнах[85]

 

Космос

Позиція Росії:

• Африканські країни виявляють серйозний інтерес до космічних послуг, які надає Роскосмос. [86]
• Роскосмос запропонував африканським країнам взяти участь у створенні системи глобального моніторингу Землі «Грифон», що складається з малих космічних апаратів.[87]
• Обговорення будівництва космодрому в Африці перед підписанням відповідних угод є передчасним.[88]
• Найбільш привабливими для африканських країн серед космічних послуг можуть стати телекомунікаційні послуги, а також телебачення та зв’язок. Найбільш важливим завданням є демонстрація африканським партнерам готовності взаємодіяти на рівних взаємовигідних умовах.[89]
• Обсяг бюджету космічних агентств країн Африки вже сягає майже $0,5 млрд. космічна група африканських країн у 2023 році становить близько 50 штучних супутників. Торік РФ запустила для Анголи телекомунікаційний супутник «Ангосат-2».[90]
• Держкорпорація «Роскосмос» зможе надати деяким африканським країнам допомогу у космічних пусках.[91]
• Співпраця між РФ та африканськими країнами у космічній сфері зміцнюватиметься. Було проведено двосторонні переговори з представниками різних міністерств та відомств Єгипту, Зімбабве, Уганди, ПАР та Джібуті. Сторони домовилися активізувати діалог і щодо низки двосторонніх проектів, що становлять взаємний інтерес.[92]

 

ПОСИЛАННЯ НА ПЕРШОДЖЕРЕЛА

[1] Довідка: Транспортна група Fesco – одна з найбільших транспортно-логістичних компаній Росії з активами у сфері портового, залізничного та інтегрованого логістичного бізнесу. До групи належать «Владивостоцький морський торговельний порт», залізничні оператори «Трансгарант», «Дальрефтранс», оператор фітингових платформ «Російська трійка». Fesco оперує контейнерними терміналами в Новосибірську, Хабаровську, Владивостоці та Томську. В управлінні групи перебуває понад 150 тис. TEU, парк фітингових платформ перевищує 10 тис. одиниць. Флот групи включає понад 30 транспортних суден в управлінні, які переважно здійснюють перевезення на власних морських лініях.

[2] Афрексімбанк засновано 1993 року в Абуджі (Нігерія). Статутний капітал — $5 млрд. Завданням організації є стимулювання континентальної та міжнародної торгівлі африканських держав. Штаб-квартира розташована в Каїрі, є регіональні відділення в Кот-д’Івуарі, Нігерії, Кенії та Зімбабве.

[1] https://tass.ru/ekonomika/18392385

[2] https://tass.ru/ekonomika/18374689

[3] https://tass.ru/ekonomika/18380627

[4] https://tass.ru/ekonomika/18381807

[5] https://tass.ru/ekonomika/18379035

[6] https://tass.ru/mezhdunarodnaya-panorama/18375435

[7] https://tass.ru/ekonomika/18375193

[8] https://tass.ru/ekonomika/18377081

[9] https://tass.ru/ekonomika/18377943

[10] https://tass.ru/ekonomika/18377899

[11] https://tass.ru/ekonomika/18393795

[12] https://tass.ru/ekonomika/18392615

[13] https://tass.ru/ekonomika/18389849

[14] https://tass.ru/ekonomika/18394159

[15] https://tass.ru/ekonomika/18384895

[16] https://tass.ru/ekonomika/18343181

[17] https://tass.ru/ekonomika/18378487

[18] https://tass.ru/ekonomika/18386481

[19] https://tass.ru/ekonomika/18381731

[20] https://tass.ru/ekonomika/18381653

[21] https://tass.ru/ekonomika/18371089

[22] https://tass.ru/politika/18364795

[23] https://tass.ru/ekonomika/18376017

[24] https://tass.ru/ekonomika/18378419

[25] https://tass.ru/ekonomika/18383211

[26] https://tass.ru/ekonomika/18383661

[27] https://tass.ru/ekonomika/18391993

[28] https://tass.ru/ekonomika/18393393

[29] https://tass.ru/ekonomika/18397423

[30] https://tass.ru/ekonomika/18378553

[31] https://tass.ru/ekonomika/18383125

[32] https://tass.ru/ekonomika/18385343

[33] https://tass.ru/ekonomika/18393417

[34] https://tass.ru/ekonomika/18373991

[35] https://tass.ru/ekonomika/18373885

[36] https://tass.ru/ekonomika/18373901

[37] https://tass.ru/ekonomika/18379595

[38] https://tass.ru/ekonomika/18380355

[39] https://tass.ru/ekonomika/18385485

[40] https://tass.ru/ekonomika/18385617

[41] https://tass.ru/ekonomika/18381335

[42] https://tass.ru/ekonomika/18378455

[43] https://tass.ru/ekonomika/18375085

[44] https://tass.ru/ekonomika/18375229

[45] https://tass.ru/ekonomika/18377515

[46] https://tass.ru/ekonomika/18390357

[47] https://tass.ru/ekonomika/18383955

[48] https://tass.ru/ekonomika/18379661

[49] https://tass.ru/ekonomika/18383405

[50] https://nauka.tass.ru/nauka/18372113

[51] https://tass.ru/ekonomika/18378327

[52] https://nauka.tass.ru/nauka/18372213

[53] https://tass.ru/ekonomika/18378785

[54] https://tass.ru/ekonomika/18375787

[55] http://kremlin.ru/events/president/news/71719

[56] https://tass.ru/ekonomika/18391349

[57] https://tass.ru/ekonomika/18391341

[58] https://tass.ru/ekonomika/18392925

[59] https://tass.ru/ekonomika/18377971

[60] https://tass.ru/politika/18375263

[61] https://tass.ru/ekonomika/18372439

[62] https://tass.ru/ekonomika/18372429

[63] https://tass.ru/ekonomika/18378087

[64] https://tass.ru/ekonomika/18382311

[65] https://tass.ru/ekonomika/18393897

[66] https://tass.ru/ekonomika/18392951

[67] https://tass.ru/ekonomika/18384907

[68] https://tass.ru/ekonomika/18385349

[69] https://tass.ru/ekonomika/18385397

[70] https://tass.ru/ekonomika/18380475

[71] https://tass.ru/ekonomika/18397473

[72] https://tass.ru/ekonomika/18372619

[73] https://tass.ru/ekonomika/18385105

[74] https://tass.ru/ekonomika/18389831

[75] https://tass.ru/ekonomika/18390403

[76] https://tass.ru/ekonomika/18374205

[77] https://tass.ru/ekonomika/18377855

[78] https://tass.ru/ekonomika/18380969

[79] https://tass.ru/ekonomika/18388449

[80] https://tass.ru/ekonomika/18390901

[81] https://tass.ru/ekonomika/18395253

[82] https://tass.ru/ekonomika/18391589

[83] https://tass.ru/ekonomika/18383769

[84] https://tass.ru/ekonomika/18383809

[85] https://tass.ru/ekonomika/18384255

[86] https://tass.ru/kosmos/18374997

[87] https://tass.ru/kosmos/18375183

[88] https://tass.ru/kosmos/18377459

[89] https://tass.ru/ekonomika/18377697

[90] https://tass.ru/sammit-rossiya-afrika/18383179

[91] https://tass.ru/kosmos/18384163

[92] https://tass.ru/kosmos/18385261