ОГЛЯД САМІТУ НАТО З ПИТАННЯ УКРАЇНИ

Автор: Н. Тимошенко

 

  • Україна у декларації НАТО (пункти декларації, заяви сторін).
  • Рада Україна – НАТО (перше засідання, супутні заяви).
  • Гарантії безпеки України (Позиції України, Заходу, основні пункти декларації, реакція Росії).
  • Зустріч президентів США та України.

 

 

Лідери 31 країни НАТО та Швеції 11-12 липня 2023 року у Вільнюсі провели дводенний саміт, головними темами якого стали обговорення планів підтримки Києва у протистоянні російській агресії та затвердження планів військового розгортання великих сил НАТО біля кордонів з Росією, а також ухвалення під ці плани юридичних зобов’язань щодо збільшення асигнувань на оборону.

 

УКРАЇНА В ДЕКЛАРАЦІЇ НАТО

Лідери країн Північноатлантичного альянсу 11.07.23 випустили декларацію за підсумками саміту НАТО у Вільнюсі. Далі — огляд акцентів щодо України з комюніке та низка заяв.

 

Декларація НАТО:

Так, у декларації на Росію покладено повну відповідальність за конфлікт. При цьому країни НАТО для врегулювання конфлікту підтримали українську «формулу миру», яка передбачає повне виведення російських військ із території України у межах 1991 року (включно з Кримом). Також було заявлено, що союзники НАТО працюють над забезпеченням експорту українського зерна. Оголошено про створення Ради Україна – НАТО (окремі країни НАТО не зможуть блокувати засідання РУН) та анонсовано запрошення України до НАТО після досягнення згоди між союзниками та виконання нею умов. Також заявлено, що Україна може вступити до альянсу без необхідності виконання плану дій для членства в організації. Крім того, заявлено, що НАТО має намір постачати Києву необхідні озброєння в довгостроковій перспективі. Також Північноатлантичний альянс закликає Росію вивести свої сили із Запорізької АЕС (ЗАЕС).

  • НАТО вважає, що Росія несе повну відповідальність за конфлікт.
  • Країни НАТО заявили про відданість ідеї досягнення справедливого та тривалого миру, який підтримуватиме принципи, викладені у Статуті ООН, а саме суверенітет, територіальну цілісність та незалежність України.
  • Країни НАТО підтримують «формулу миру», запропоновану президентом України Володимиром Зеленським для врегулювання конфлікту.
  • Альянс також заявив, що ніколи не визнає анексії, вжиті РФ, зокрема, приєднання Криму.
  • НАТО закликає Росію негайно та без попередніх умов вивести сили з території України.
  • Звітували про виділення за рік Києву понад €500 млн у рамках всеосяжного плану допомоги;
  • Пообіцяли Києву діяльність у Раді Україна — НАТО як рівноправні члени та право скликати цей орган на власний розсуд;
  • Заявили, що союзники по НАТО працюють над забезпеченням експорту українського зерна та активно підтримують міжнародні заходи щодо ослаблення світової продовольчої кризи.
  • Вирішили максимально розширити співпрацю з Євросоюзом, у тому числі у сфері боротьби з дезінформацією та гібридними викликами, для спільної підтримки України.
  • Анонсували запрошення України до НАТО після досягнення згоди між союзниками та виконання нею умов.

Заяви.

Заяви сторін щодо України можна умовно розділити на обговорення умов вступу України до НАТО в майбутньому та такі, що демонструють підтримку Києву через російську агресію як на сьогодні, так і в середньостроковій перспективі.

Умови вступу України до НАТО:

Умови вступу України до НАТО: Генсек НАТО Йєнс Столтенберг на підсумковій прес-конференції саміту НАТО12.07.23 заявив, що НАТО направить запрошення Україні вступити до альянсу, коли союзники вирішать, що всі умови виконані. Можна виділити такі фактори, що впливають на умови НАТО:

  • військовий чинник (умова – перемога України на своїй території у конфлікті з Росією);
  • фактор переговорів щодо вирішення конфлікту (умова — НАТО не має брати участь у переговорах з Росією щодо вирішення конфлікту, Київ має самостійно вести переговори та приймати рішення, бажано з позиції сили);
  • політичний чинник (умова – від України очікується реалізація демократичних реформ, включаючи боротьбу з корупцією, та реформ сектору безпеки).

Далі розглянемо більш розгорнуто за кожним чинником у заяві сторін.

Військовий чинник:

  • Вступ України до НАТО під час бойових дій не відбудеться, це означало б війну США з Росією (президент США Джо Байден, керівник прес-служби Держдепартаменту США Меттью Міллер, помічник президента США з національної безпеки Джейк Салліван).
  • Генсек альянсу Єнс Столтенберг назвав найважливішим завданням забезпечити перемогу України. Якщо Україна не переможе, то питання про гарантії та членство в НАТО взагалі не стоятиме.
  • Перемога Росії у конфлікті з Україною на полі бою буде трагедією для Києва і зробить НАТО більш уразливою. Столтенберг вкотре наголосив, що НАТО підтримуватиме Україну стільки, скільки потрібно.
  • Влада Польщі вважає, що Україна зможе вступити до НАТО лише після перемоги у поточному конфлікті.
  • Президент США Джо Байден, не вдаючись до деталей, стверджує, що питання про передбачуваний вступ України до Організації Північноатлантичного договору (НАТО) упирається тепер лише в те, щоб «пережити наступні кілька місяців».

Чинник переговорів щодо вирішення конфлікту:

  • Переговори щодо вирішення конфлікту в Україні розпочнуться лише за рішенням Києва, жодних рішень без України прийнято не буде, заявив журналістам генсек НАТО Єнс Столтенберг.
  • НАТО не вестиме переговори про мир за Україну, альянс постачає Києву все більш сучасну та потужну зброю, щоб він отримав сильнішу позицію для самостійного ведення таких переговорів, заявив генсек Єнс Столтенберг за підсумками дводенного саміту НАТО в Литві.
  • Північноатлантичний альянс не має наміру вести переговори з Росією щодо вступу України до об’єднання.
  • Володимир Зеленський заявив, що ніколи не піде на обмін територій України на членство у НАТО.

Політичний чинник:

  • Єврокомісія активно підтримує вступ України до НАТО та ЄС, але для цього Київ обов’язково має виконати всі умови, включаючи проведення реформ, створення демократичних інституцій та виконання вимог щодо боротьби з корупцією.
  • Старший директор Європи Ради національної безпеки при Білому домі Аманда Слоут заявила журналістам, що від України для вступу в НАТО очікуються «демократичні реформи і реформи сектору безпеки».
  • Говорячи про умови, Столтенберг наголосив, що Україна має модернізувати та реформувати інститути оборони та безпеки. Він також заявив, що НАТО ніколи не означає тимчасових рамок у процесі вступу країн до альянсу.

Підтримка України:

  • Країни НАТО затвердили багаторічну програму військової допомоги Україні, створення Ради Україна – НАТО. НАТО підтвердила, що Україна може вступити до альянсу без необхідності виконання плану дій для членства в організації, заявив генеральний секретар блоку Єнс Столтенберг.
  • Країни Північноатлантичного альянсу підтвердили плани підготовки українських льотчиків для винищувачів F-16 – коаліція з 11 країн розпочне навчання українських пілотів польотам на винищувачах F-16 у серпні у Данії, а навчальний центр буде створено у Румунії.
  • Північноатлантичний альянс закликає Росію вивести свої сили із Запорізької АЕС (ЗАЕС), оскільки вважає дії Москви небезпечними.
  • Республіка Корея планує взяти участь у фонді НАТО для підтримки України. Про це заявив президент Юн Сок Йоль під час саміту країн НАТО та їхніх партнерів у Вільнюсі.
  • Туреччина з початку українського конфлікту не пропустила через свої протоки жодного військового корабля, дотримуючись положень Конвенції Монтре. Про це заявив на прес-конференції у Вільнюсі президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган за підсумками саміту НАТО.
  • Президент Франції Емманюель Макрон назвав конфлікт в Україні «війною на виснаження». Таку думку він висловив у середу на прес-конференції за підсумками саміту НАТО у Вільнюсі. За словами президента, НАТО має намір постачати Київ необхідними озброєннями в довгостроковій перспективі. За словами президента, у найближчій перспективі альянс передбачає постачання озброєнь, які покликані «змінити перебіг українського контрнаступу та його ефективність». Як уточнив він, йдеться, зокрема, про таку зброю, як французькі крилаті ракети SCALP.

 

РАДА УКРАЇНА – НАТО

12 липня 2023 року відбулося Перше інавгураційне засідання під головуванням генсека Північноатлантичного альянсу Йєнса Столтенберга та за участю президента України Володимира Зеленського. Перед початком засідання Зеленський заявив, що має намір обговорювати три пріоритетні питання: нові постачання зброї, запрошення України до альянсу, а також гарантії безпеки. Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що гарантії безпеки для Києва з боку НАТО важливі, але найтерміновішим завданням зараз є постачання західних озброєнь ЗСУ.

 О РУН:

  • Завдання цього органу (РУН) полягає у «зміцненні політичних зав’язків» із Києвом. Як уточнив генсек, РУН регулярно збиратиметься на рівні глав держав, міністрів закордонних справ та оборони, начальників генштабів та послів. Крім того, створюватимуться спеціальні тематичні робочі групи з Україною.
  • Окремі країни НАТО не зможуть блокувати засідання Ради Україна – НАТО, як це було з комісією. Кожна країна, включно з Україною, також зможе скликати цю зустріч для екстрених консультацій. У цьому відміна від минулої комісії. Раніше Угорщина протягом кількох років блокувала засідання Комісії НАТО-Україна на рівні міністрів закордонних справ через закони, які нібито обмежують права угорської національної меншини в Україні.

Заяви:

  • Створення ради Україна-НАТО стане новим важливим етапом для наближення України до членства в Північноатлантичному альянсі, заявив генсек НАТО Єнс Столтенберг.
  • Володимир Зеленський заявив у своєму акаунті у Twitter, що Рада Україна-НАТО є інструментом інтеграції і його країна буде у Північноатлантичному альянсі після закінчення конфлікту.
  • Усі учасники засідання Ради НАТО – Україна висловилися за прийняття Києва до альянсу. Про це заявив президент США Джо Байден, виступаючи після завершення першого засідання ради 12.07.23 у Вільнюсі.

 

ГАРАНТІЇ БЕЗПЕКИ ДЛЯ УКРАЇНИ.

Гарантії безпеки для України були узгоджені не в рамках НАТО, а на рівні країн Групи семи (G7) у складі Великобританії, Німеччини, Італії, Канади, США, Франції, Японії та ЄС. Країни G7 заявили у прийнятій декларації, що розпочинають переговори з Україною щодо двосторонніх зобов’язань та домовленостей у сфері безпеки, і що безпека України невіддільна від безпеки євроатлантичного регіону. Також було заявлено, що економічний та політичний тиск на Росію буде продовжено, російські активи залишаться замороженими до виплати Києву «компенсації», а підтримка України зберігатиметься так довго, як буде потрібно і постачання озброєнь Україні буде збільшено. Українська ж сторона пообіцяла продовжувати реформування держорганів, боротися з корупцією та модернізувати оборонну промисловість.

Позиція України

Володимир Зеленський вважає, що гарантії безпеки від країн Заходу не повинні замінити Україні членство в НАТО. Так, прем’єр-міністр Великобританії Ріші Сунак та Володимир Зеленський домовилися, що гарантії безпеки не будуть заміною вступу України до НАТО, повідомляє Даунінг-стріт. Володимир Зеленський заявив, що Україна є та завжди буде «донором безпеки» для країн НАТО.

Також Володимир Зеленський заявив, що гарантії безпеки від великої сімки можуть стати першим юридичним документом – «парасолькою» для Києва. Це перший такий документ – парасолька гарантій безпеки, а потім уже Україна матиме документи з кожною країною – гарантом безпеки. На його думку, у майбутньому у двосторонніх угодах про гарантії безпеки має бути закріплене все те, що Україна вже має сьогодні і те, чого їй не вистачає. Володимир Зеленський вважає, що рамковий пакет гарантій безпеки для України від країн G7 має бути розширений через двосторонні та багатосторонні угоди із ключовими партнерами. Голова офісу Володимира Зеленського Андрій Єрмак у своєму Telegram-каналі написав, що Київ розраховує на підписання «гарантій безпеки» для України на саміті НАТО у Вашингтоні наступного року, вони діятимуть до вступу країни до альянсу.

Позиція Заходу:

Президент США Джо Байден вважає, що підтримка України із боку західних країн згодом не ослабне. За словами Байдена, «США створили коаліцію із понад 50 країн, щоб забезпечити Україні можливість захищатися зараз і в майбутньому». Гарантії безпеки для України узгоджуються не в рамках НАТО, а на рівні країн Групи семи (G7) у складі Великобританії, Німеччини, Італії, Канади, США, Франції, Японії та ЄС. Конкретні ж довгострокові двосторонні зобов’язання Заходу перед Україною у сфері безпеки мають бути вироблені шляхом переговорів. На цьому наголосив президент США Джо Байден за підсумками зустрічі лідерів країн Групи семи (G7) на полях саміту НАТО у Вільнюсі.

Так, 12.07.23 лідери країн G7 за підсумками зустрічі у Вільнюсі ухвалили спільну заяву про подальшу підтримку української сторони, яка також містить гарантії безпеки для України. Лідери Великобританії, Німеччини, Італії, Канади, США, Франції та Японії пообіцяли, що «працюватимуть з Україною за конкретними, двосторонніми, довгостроковими зобов’язаннями та домовленостями::

  • Країни Групи семи розпочинають переговори з Україною щодо двосторонніх зобов’язань та домовленостей у сфері безпеки. Переговори стануть частиною виконання міжнародної рамкової програми, створення якої оголосила в середу G7. Її мета – надати довгострокові гарантії безпеки для України.
  • Країни G7 заявили у ухваленій декларації, що безпека України невіддільна від безпеки євроатлантичного регіону.
  • Країни G7 мають намір, відповідно до своїх юридичних та конституційних вимог покласти на Росію витрати як економічного, так і іншого характеру, обговорювати з Україною її потреби, оскільки вона здійснює своє право на самооборону, закріплене у статті 51 Статуту ООН.

Основні пункти декларації:

  • Країни G7 підтримуватимуть Україну так довго, як потрібно.
  • Країни «Групи семи» (G7) продовжать чинити економічний та політичний тиск на Росію у зв’язку з її спецоперацією в Україні.
  • Російські активи залишаться замороженими до виплати Києву «компенсації».
  • Країни G7 також заявили, що продовжать підтримувати «діяльність міжнародних механізмів, таких як Міжнародний кримінальний суд» (МКС).
  • Група семи (G7) збільшить постачання озброєнь Україні, при цьому пріоритет буде відданий далекобійній артилерії та бойовій авіації.
  • Зобов’язання G7 передбачають забезпечення стійких сил для захисту України та стримування можливої «агресії» Росії у майбутньому.
  • Країни «Сімки» та Київ обмінюватимуться розвідданими.
  • Документ передбачає підтримку подальшого розвитку української оборонної промисловості.
  • Зобов’язання G7 передбачають навчання та проведення навчань для ЗСУ.
  • Україні буде надана технічна та фінансова підтримка для задоволення її невідкладних потреб, а також допомога у досягненні економічної стабільності та енергетичної безпеки.
  • Інші країни можуть приєднатися до декларації «Великої сімки» у будь-який час.

У свою чергу, Київ:

  • зобов’язався вносити «позитивний внесок» у забезпечення безпеки союзників і надавати прозору звітність про допомогу, яку він надає.
  • українська сторона пообіцяла продовжувати реформування правоохоронних органів, судової системи, корпоративного управління, економіки, сектору безпеки та державного управління, а також боротися з корупцією.
  • у декларації йдеться про зобов’язання Києва модернізувати оборонну промисловість, зокрема шляхом посилення демократичного цивільного контролю над Збройними силами.

Реакція Росії:

Надання Україні будь-яких гарантій безпеки є надзвичайно помилковим і дуже небезпечним, заявив прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков. «Надаючи будь-які гарантії безпеки Україні, ці країни фактично ігнорують міжнародний принцип неподільності безпеки. Тобто, надаючи гарантії безпеки Україні, вони зазіхають на безпеку Російської Федерації», — сказав представник Кремля журналістам. За його словами, це загрожує «дуже негативними наслідками» в будь-якому горизонті планування.

 

ЗУСТРІЧ ПРЕЗИДЕНТІВ США ТА УКРАЇНИ

12.07.23 на полях саміту НАТО у Вільнюсі відбулася зустріч Байдена та Зеленського. Раніше український президент зустрівся з представниками інших країн — членів альянсу, зокрема з прем’єр-міністром Великобританії Ріші Сунаком, прем’єром Канади Джастіном Трюдо та канцлером ФРН Олафом Шольцем. Про подробиці цієї зустрічі та можливі досягнуті результати публічних подробиць сторони не розкрили.

  • Володимир Зеленський заявив, що зустріч із президентом США Джо Байденом була змістовною і тривала вдвічі довше, ніж планувалося. Володимир Зеленський за підсумками зустрічі із президентом США Джо Байденом заявив, що є чітке бачення, як завершити конфлікт в Україні спільною перемогою. Президент України Володимир Зеленський назвав дуже гарною свою зустріч із американським колегою Джо Байденом та відмовився розкривати додаткові подробиці.
  • Президент США Джо Байден на зустрічі зі своїм українським колегою Володимиром Зеленським заявив, що американська адміністрація докладає всіх зусиль для якнайшвидшого постачання Києву нових партій зброї та військової техніки. Президент США Джо Байден під час переговорів з українським лідером Володимиром Зеленським на полях саміту НАТО у Вільнюсі пожартував, що Київ нікуди не подінеться від Вашингтона.

 

ВИСНОВКИ:

На даний момент Захід реалізує модель «ізраїлізації» України у протистоянні з РФ без вступу до НАТО, але з посиленням впливу та контролю на Україну з боку Заходу (Рада Україна-НАТО, гарантії безпеки для України, постачання озброєнь тощо).

Причинно-наслідкові зв’язки:

  • НАТО не зацікавлене вести переговори з РФ щодо гарантій безпеки в Європі на умовах Москви, принаймні у середньостроковій перспективі (10 років);
  • Україні планують надати індивідуальні гарантії безпеки, що виключає з нової європейської архітектури безпеки, що будується, Росію до закінчення/врегулювання українського конфлікту. Є ризик, що це може призвести РФ до посилення агресії проти України (контрзаходу — зламати сценарій виключення), звідси очевидно зауваження Байдена про «пережити кілька місяців».
  • Відповідно індивідуальні гарантії безпеки Україні призводять до активізації «перегонів озброєнь» у реалізації «стратегії стримування» Росії.
  • Неуспіх України на землі не означатиме неуспіху (програшу) НАТО Росії;
  • У разі неуспіху на землі України країни НАТО (на індивідуальній основі гарантій безпеки) матимуть можливість продовжувати посилювати боєздатність Києва у середньостроковій перспективі, щоб надалі (після 2024 року, який є роком перевиборів у США, ЄС, РФ тощо, що може означати деяку паузу у розвиток подій) змінити ситуацію на успішнішу для України та її союзників (в т.ч. в особі НАТО).
  • Така модель дає можливість НАТО реалізовувати одночасно «стратегію конкуренції» (з Китаєм) та «стратегію стримування» (з РФ) у високотехнологічних та наукомістких напрямках більш ефективно («гонка технологій»).
  • Від результатів України на землі залежатимуть умови переговорів України та РФ, які виключають участь та зобов’язання НАТО (щоб запобігти реалізації гарантій безпеки на російських умовах), але з можливістю підключення посередників із представників КНЗС (можливо колективне посередництво країн глобального Півдня).

Автор: Наталія Тимошенко

Експерт із вивчення конфліктів на Близькому сході та в інших регіонах, насамперед в Україні як гібридних війн і агресивної окупації Росії, а також експерт з вивчення глобальних і регіональних стратегій щодо Росії та Китаю.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *